Рішення № 34649972, 04.11.2013, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/5542/13-ц

Провадження №2/333/2620/13

рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 рокум. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого суддіМихайлової А.В.

при секретаріШудрик К.О.,

за участю представника позивачаОСОБА_1

відповідачаОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 ОСОБА_1» до ОСОБА_2, про звернення стягнення на заставне майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_1» звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2, в якому просить звернути стягнення на предмет застави за рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 20 265,11 гривень та стягнення судових витрат. В обґрунтування позову зазначили, що відповідно до Кредитного договору №014/17-39/815-34 від « 16» травня 2006 р. та Додаткової угоди №014/17-39/815-34/1 до нього від « 28» квітня 2009 року (далі Кредитний договір) Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» було надано ОСОБА_2 кредит у вигляді не відновлюваної кредитної лінії у сумі 46 835,00 гривень строком до 16.04.2016 року із сплатою 16,5 % річних, а позичальник зобовязався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобовязання в порядку та строки, визначенні договором

Однак, Відповідачем не виконуються умови кредитного договору, а саме не здійснюється щомісячна сплата кредиту, в звязку з чим станом на 17.05.2013 р. заборгованість по кредиту становить 16 980,88 гривень, з яких прострочена сума боргу складає 1 934,98 гривень.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, викладених у ньому, та просила суд його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2, проти задоволення позову не заперечував, пояснив, що дійсно порушив строки повернення кредиту, в звязку з тяжким матеріальним становищем.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

16.05.2006 року між акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №014/17-39/815-34, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 20 265,11 грн, а ОСОБА_2, в свою чергу, зобовязався прийняти, належним чином використати та повернути кредит у зазначеній сумі не пізніше 16.04.2016 року, а також сплатити відповідну платню за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором (а.с.6;7).

28.04.2009 року, між ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_1» та ОСОБА_2, була укладена Додаткова угода №014/17-39/815-34/1 до Кредитного договору, відповідно до якої, збільшено строк погашення кредиту та Графік погашення кредиту та сплати інших платежів викладений в новій редакції в Додатку №1,2 який є невідємною частиною Додаткової угоди. (а.с.11;12)

Відповідно до п.п.1, 2.4, 4 Додаткової угоди №014/17-39/815-34/1 від « 16» квітня 2009 року Відповідач зобовязався щомісячно до 15-го числа кожного місця повертати кредитні кошти згідно графіку погашення та здійснити остаточне погашення кредиту не пізніше 16.04.2016 р. Крім того, Відповідач зобовязався щомісячно сплачувати банку відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 16,5 % річних.

Відповідачем не виконуються вищезазначені умови, а саме не здійснюється щомісячна сплата кредиту, в звязку з чим станом на 17.05.2013 р. заборгованість по кредиту становить 16 980,88 гривень, з яких прострочена сума боргу складає 1 934,98 гривень.

Відповідно до п.9.1. Кредитного договору №014/17-39/815-34 від « 16» травня 2006 р. у випадку порушення Відповідачем графіку погашення кредиту та відсотків, встановлених договором, Позивач нараховує ОСОБА_2 пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Таким чином, станом на 17.05.2013 р. пеня за невчасну сплату кредиту та погашення відсотків, становить 1 879,35 гривень.

16.05.2006 року між акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 був укладений договір застави транспортного засобу. (а.с.8-10)

Відповідно до умов п.п.1.1., 1.2. Договору застави транспортного засобу від 16.05.2006 року Заставодавець на умовах передбачених цим договором передав у заставу належний йому на праві власності автомобіль, а саме: Автомобіль DAEWOO LANOS TF69Y, 2006 року випуску, двигун №V=1498 куб. см. (В), шасі (кузов, рама, коляска) №SUPTF69YD6W275792, реєстраційний №АP9442AK, який належить заставодавцю (відповідачу) на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії РСА №289251, виданого та зареєстрованого Запорізьким МРЕВ-1 ОСОБА_4 України «12» травня 2006 року.

На підставі п. 1.3. договору зазначено, що предмет застави оцінюється сторонами в сумі 46 835,00 грн.

Відповідно до умов п. 1.5., 4.1. Банк за рахунок заставленого майна має право задовольнити у повному обсязі свої вимоги, які виникають у разі прострочення виконання або невиконання Відповідачем (ОСОБА_2П) умов кредитного договору, включаючи основну суму заборгованості за кредитом, нараховані проценти за користування кредитом, комісійну винагороду та неустойку шляхом заставлених майнових прав.

Позивач набуває права стягнення заборгованості за рахунок предмета застави у випадку якщо кредит, проценти, комісійна винагорода, штрафні санкції, які були забезпечені заставою не будуть сплачені у строк, передбачений кредитним договором, або достроково у випадку порушення Заставодавцем умов Договору застави або Кредитного договору.

Станом на 17.05.2013 р. загальна заборгованість ОСОБА_2 перед Позивачем за Кредитним договором №014/17-39/815-34 від 16.05.2006 р. у сумі 20 265,11 гривень, у тому числі: заборгованість за кредитом 16 980,88 гривень; заборгованість по сплаті відсотків 1 404,88 гривень; пеня за невчасну сплату кредиту та відсотків 1 879,35 гривень.

На підтвердження вищевикладених обставин надаємо розрахунок заборгованості станом на 17.05.2013 року. (а.с13-16)

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України, на підставі ч.2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

Стаття 589 ЦК України та ст.20 Закону України «Про заставу» встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання заставодержатель набуває право зверхня стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Згідно зі ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 589, 590, ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, ч.4 ст.169, ст.ст.209, 214-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст.19, 20 Закону України «Про заставу», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 ОСОБА_1» до ОСОБА_2, про звернення стягнення на заставне майно задовольнити.

Звернути стягнення на предмет застави: автомобіль DAEWOO LANOS TF69Y, 2006 року випуску, двигун №V=1498 куб. см. (В), шасі (кузов, рама, коляска) №SUPTF69YD6W275792, реєстраційний №АP9442AK, який належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії РСА №289251, виданого та зареєстрованого Запорізьким МРЕВ-1 ОСОБА_4 України « 12» травня 2006 року, шляхом реалізації зазначеного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за ціною продажу на рівні ринкових цін на підставі оцінки, проведеної в межах виконавчого провадження, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №014/17-39/815-34 від « 16» травня 2006 р. в розмірі 20 265 (двадцять тисяч двісті шістдесят пять) грн. 11 коп., у тому числі: заборгованість за кредитом 16 980,88 гривень; заборгованість по сплаті відсотків 1 404,88 гривень; пеня за невчасну сплату кредиту та відсотків 1 879,35 гривень

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1 ідент. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 ОСОБА_1», в особі Запорізької обласної дирекції «ОСОБА_3 ОСОБА_1» (р/р № 6499475 в ЗОД «ОСОБА_3 ОСОБА_1», МФО 313827, ЄДРПОУ 23794014) - судовий збір у сумі 229 грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя Комунарського районного суду

м. ЗапоріжжяА.В. Михайлова