Постанова № 34649951, 05.11.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р. Справа № 5015/3521/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Малех І.Б.

Желік М.Б.

при секретарі Половко М.Б

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київське агенство повітряних сполучень "Кий Авіа", м. Київ № б/н від 25.09.2013 року

на рішення господарського суду Львівської області від 11.09.2013 р.

у справі № 5015/3521/12

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Київське агенство повітряних сполучень "Кий Авіа", м. Київ,

до відповідача 1: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", м. Київ,

до відповідача 2: Приватного підприємства "Торгівельна агенція "Галицький ярмарок", м. Львів,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, м. Львів,

про: визнання договору іпотеки недійсним.

За участю представників сторін:

від позивача: Клименко Н.С.- представник на підставі довіреності № 2.1-1540 від 29.10.2013 року;

від відповідача 1: Касьяненко С.І.- представник на підставі довіреності № 375 від 01.07.2013 року;

від відповідача 2 : не з'явився;

від третьої особи : не з'явився;

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Львівської області від 11.09.2013 р. по справі № 5015/3521/12 (головуючий суддя Долінська О.З., судді Юркевич М.В., Запотічняк О.Д.) у позові Публічного акціонерного товариства "Київське агенство повітряних сполучень "Кий Авіа" до відповідачів Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" та Приватного підприємства "Торгівельна агенція "Галицький ярмарок", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради про визнання договору іпотеки недійсним відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 11.09.2013 р. у справі №5015/3521/12 позивач - Публічне акціонерне товариство "Київське агенство повітряних сполучень "Кий Авіа" - подав апеляційну скаргу з підстав, неповноти з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційну скаргу, апелянт мотивовує безпідставним не зупиненням провадження у справі до розгляду справи № 826/8831/13-а окружним адміністративним судом м. Києва про визнання неправомірними дій Управління державної реєстрації Львівської міської ради, за участю третьої особи: ПП «Торгівельна агенція «Галицький ярмарок» щодо здійснення державної реєстрації змін до установчих документів ПП «Торгівельна агенція «Галицький ярмарок» від 27.12.2010 року протиправними, скасування державної реєстрації змін до установчих документів ПП "Торгівельна агенція "Галицький ярмарок" яку скаржник вважає пов'язаною із цією справою. На думку скаржника, ігноруючи справу №826/8831/13-а, яка розглядається Окружним адміністративним судом міста Києва, суд порушив норми матеріального права, а саме, норми ЦК України (ст. ст. 89, 92, 207) та норми Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». Відповідно до ч.5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Також, відповідно до вимог ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

На підставі наведеного скаржник просить рішення господарського суду Львівської області скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 5015/3521/12 розподілено для розгляду головуючому - судді Костів Т.С..

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2013 року у склад колегії для розгляду вищезазначеної справи введено суддів Малех І.Б. та Желіка М.Б..

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.10.13 р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 05.11.13 р.

Представникам роз'яснено їх права згідно ст.22 ГПК України.

В судове засідання 05.11.2013 року представник скаржника з'явився, апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, рішення господарського суду Львівської області від 11.09.2013 року вважає законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін - апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання представники відповідача 2 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору не з'явились, причин неявки суду не повідомили, хоч були належним чином повідомленні про час місце розгляду спору, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень. Окрім того, враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

як правильно встановлено судом першої інстанції, 27.12.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Західний авіаційний центр" та Приватним підприємством "Торгівельна агенція "Галицький ярмарок" укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень № 4290, згідно із яким ТОВ "Західний авіаційний центр" 27.12.2010 р. здійснило відчуження нерухомого майна загальною площею 992,4 кв.м. за адресою: м. Львів, пл. Григоренка, 5, - на користь ПП "Торгівельна агенція "Галицький ярмарок". На підставі договору купівлі-продажу №4290 від 27.12.2010 р., посвідченого приватним нотаріусом Юріяком М.Т. Львівського міського нотаріально округу та акту приймання-передачі від 27.12.2010 р., за ПП "Торгівельна агенція "Галицький ярмарок" зареєстровано право власності на нежитлові приміщення загальною площею 992,4 кв.м. по вул. Ген. Григоренка, 5 в м. Львові, що підтверджено витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" за №30755829 від 29.12.2010 р..

Зазначений договір оскаржувався в судовому порядку. Рішенням господарського суду Львівської області від 09.10.2012 року у справі № 5015/2825/12 в позові ПАТ "Київське агентство повітряних сполучень "Кий Авіа" відмовлено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2013 р. рішення господарського суду Львівської області від 09.10.2012 року у даній справі залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2013 р. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2013р. у справі №5015/2825/12(5015/6682/11) - залишено без змін.

ПП "Торгівельна агенція "Галицький ярмарок", придбавши 27.12.2010 р. приміщення загальною площею 992,4 кв.м. за адресою пл. Григоренка, 5 в м. Львові, 31.01.2011 р. передало це приміщення в іпотеку ПАТ АБ "Укргазбанк", в якості забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Металпак" перед ПАТ АБ "Укргазбанк" за кредитним договором від 31.01.2011 р. №4/2011.

При вирішенні спору суд першої інстанції підставно виходив з того, що відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Також, відповідно до вимог ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Відповідно до статтею 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Судом першої інстанції підставно встановлено, що зміст оспорюваного правочину відповідає вимогам закону, при його укладенні додержано встановленої форми угоди, при укладені угоди сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та правоздатності, при укладені вказаної угоди були відсутні неправомірні дії сторін і також інші обставини, що мають значення при визнанні угоди недійсною.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). (ч.3 ст. 215 ЦК України). Відповідно до абз. 2 та абз. 3 п. 38 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка діяла на момент посвідчення договору іпотеки, при посвідченні правочину про відчуження або заставу житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження майна або арешту майна. В разі наявності заборони правочин про відчуження майна, обтяженого боргом, посвідчується лише у разі згоди кредитора набувача на переведення боргу на набувача. Згідно абз. 1,2 п. 47 цієї ж Інструкції договори про відчуження або заставу майна (майнових прав) посвідчуються нотаріусом після перевірки відсутності заборони на відчуження або арешту за даними Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна. У разі наявності заборони договори про відчуження майна обтяженого боргом, посвідчуються за умови згоди кредитора на заміну боржника (переведення боргу). Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу під час посвідчення договору іпотеки в повному обсязі дотримано вимоги п. 47 Інструкції - за даними Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна предмет іпотеки під забороною (арештом) не перебував.

На час укладення спірного договору іпотеки 31.01.2011 р. право власності на об'єкт іпотеки було зареєстровано за відповідачем - 2, а відтак відповідач - 2 мав право на укладення вказаного договору іпотеки і передачі нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, пл. Григоренка, 5 в іпотеку.

Норми закону України "Про охорону культурної спадщини" не встановлюють, що правочин, укладений без отримання погодження відповідного органу охорони культурної спадщини для відчуження об'єкту культурної спадщини, є недійсним з моменту вчинення чи може бути визнаний недійсним в судовому порядку. Недійсним може бути визнаний договір лише з підстав, передбачених законом, на що наголошено у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 «Про судову практику у справах про визнання правочинів недійсними». При цьому, підставо встановлено, що орган охорони культурної спадщини погодив передачу майна в іпотеку, а кожна із сторін визнавали умови договору іпотеки від 31.01.2011 р. чинними, реально виконували цей договір.

Суд першої інстанції обґрунтовано констатував, що позивачем належними доказами не спростовано факту належного виконання сторонами умов вказаного договору. Згідно Узагальнень Верховного Суду України від 24.11.2008р. "Про практику розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент вчинення правочину, тобто тягар доказування фіктивності правочину покладається на позивача.

Посилання скаржника на ту обставину, що суд першої інстанції всупереч ст. 79 ГПК України не зупинив провадження у справі до вирішення іншої пов'язаної із нею справи, що призвело до неповноти дослідження обставин справи, не доводить наявності підстав для задоволення позовних вимог за наслідками перегляду рішення в апеляційному порядку.

При розгляді клопотання скаржника про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції підставно зазначив, що до вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд зобов'язаний встановити: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, із справою, яка розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов'язаність справ полягає в тому, що рішення по іншій справі встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Враховуючи наведене скаржником обґрунтування, суду першої інстанції не було доведено того, що справа №826/8831/13-а за позовом ПАТ "Кий Авіа" до управління державної реєстрації Львівської міської ради, третя особа: ПП "Торгівельна агенція "Галицький ярмарок" про визнання дій управління державної реєстрації Львівської міської ради щодо здійснення державної реєстрації змін до установчих документів ПП "Торгівельна агенція "Галицький ярмарок" від 27.12.2010 року протиправними, скасування державної реєстрації змін до установчих документів ПП "Торгівельна агенція "Галицький ярмарок", що розглядається в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом м. Києва є пов'язаною із розглядом даної справи. Посилання на порушення судом першої інстанції ч. 1 ст. 79 ГПК України яка встановлює обов'язок суду зупинити провадження у справі не приймається до уваги враховуючи, що такий обов'язок виникає лише у випадку доведеності факту пов'язаності справ.

З матеріалів справи вбачається, що на дату розгляду справи судом рішення по суті спору окружним адміністративним судом м. Києва у справі №826/8831/13-а не приймалось. При набранні таким рішенням законної сили та встановлення ним тих обставин, які можуть носити характер нововиявлених, скаржник не позбавлений права у встановленому законом порядку звернутись за переглядом судового рішення за ново- виявленими обставинами.

Враховуючи наведене, висновки суду першої інстанції відповідають закону і матеріалам справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Відповідач додаткових доказів не подав і суду апеляційної інстанції, не обґрунтовував неможливості подання таких доказів суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Львівської області від 11.09.2013 р. у справі № 5015/3521/12 слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київське агенство повітряних сполучень "Кий Авіа"- залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 11.09.2013 р. у справі № 5015/3521/12 - без змін.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

3.Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 08.11.2013 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Малех І.Б.

Суддя Желік М.Б.