Рішення № 34649903, 04.11.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" листопада 2013 р.Справа № 924/1199/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали

за позовом міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький

до приватного малого підприємства „Авангард-Два", м. Хмельницький

про стягнення 5691,85 грн. - заборгованості за послуги з теплопостачання, 156,18 грн. - пені, 70,28 грн. - 3% річних

Представники сторін:

від позивача: Прокопова Т.В. - за довіреністю від 29.08.2013р. №2170/02

від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 5691,85 грн. - заборгованості за послуги з теплопостачання, 156,18 грн. - пені, 70,28 грн. - 3% річних. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання теплової енергії №1090/538 від 15.10.2005р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, обґрунтовуючи наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, в судове засідання не з'явився, поважні причини неявки не сповістив, хоча повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Ухвали суду надсилались відповідачу на юридичну адресу, зазначену у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно абзацу 3 п.п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладені обставини справи та вимоги чинного процесуального права, суд приймає до уваги, що відсутність відповідача належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, як і ненадання ним відзиву на позов, не перешкоджає вирішенню спору по суті. Отже, суд вважає за можливе згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд оцінивши подані по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

15.10.2005р. між міським комунальним підприємством „Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький (енергопостачальна організація) та приватним малим підприємством „Авангард-Два" (споживач) укладено договір на постачання теплової енергії №1090/538, згідно з умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п.1.1).

Відповідно до умов договору розрахунок за теплову енергію, що споживається, проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.п.6.1, 6.2, 6.3).

В пункті 7.2.3 договору сторонами передбачена відповідальність споживача за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Згідно п. п. 10.1., 10.4. договір набуває чинності з 28.10.2008р. та діє до 28.10.2009р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань, надавав відповідачу послуги з опалення та підігріву води та щомісячно виставляв до оплати рахунки за спожиту теплову енергію. Однак, відповідач умов договору щодо оплати наданих послуг належним чином не виконував.

Станом на 01.09.2013р. заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2012р. по 01.09.2013р. становить 5691,85 грн.

На підставі п. 7.2.3. договору загалом за період з 10.03.2013р. по 01.09.2013р. відповідачу нараховано 156,18 грн. пені. Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 70,28 грн. загалом за період з 10.12.2012р. по 01.09.2013р.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне.

У відповідності до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору на постачання теплової енергії від 15.10.2005р. і кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання.

Пунктом 1 ст. 275 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Необхідно зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Договір на постачання теплової енергії від 15.10.2005р., як передбачено п. п. 10.1., 10.4. пролонгувався на кожний рік. В матеріалах справи відсутні докази того, що даний договір розірвано.

Нормою ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що відповідач, в порушення умов договору від 15.10.2005р. та чинного законодавства, не виконав свій обов'язок стосовно проведення розрахунків за спожиту теплову енергію. Отже, він є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка підлягає стягненню. Крім того, згідно рішення господарського суду Хмельницької області від 08.08.2012р. по справі №10/5025/814/12, яке набрало законної сили, судом стягнуто заборгованість за даним договором між тими ж сторонами за попередні періоди.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання є обгрунтованою.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобо'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зі змісту пункту 7.2.3. договору на постачання теплової енергії від 15.10.2005р. вбачається, що сторони передбачили відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді сплати пені у розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Між тим, наявний в матеріалах справи розрахунок свідчить, що позивач обмежив розмір нарахування пені з огляду на Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Перевіривши правильність нарахування розміру пені, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 156,18 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, суд погоджується з ним та вважає, що позивач обгрунтовано просить стягнути їх з відповідача.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Відповідач доказів, які б спростовували викладені обставини, суду не подав.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький до приватного малого підприємства „Авангард-Два", м. Хмельницький про стягнення 5691,85 грн. - заборгованості за послуги з теплопостачання, 156,18 грн. - пені, 70,28 грн. - 3% річних задовольнити.

Стягнути з приватного малого підприємства „Авангард-Два" (м. Хмельницький, вул. Сковороди, 11; код 14160339) на користь міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго" (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5; код 03356571) 5691,85 грн. (п'ять тисяч шістсот дев'яносто одну гривню 85 коп.) - заборгованості за послуги з теплопостачання, 156,18 грн. (сто п'ятдесят шість гривень 18 коп.) - пені, 70,28 грн. (сімдесят гривень 28 коп.) - 3% річних, 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 07 листопада 2013 року.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 3 примірника:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу (м. Хмельницький, вул. Сковороди, 11).