Рішення № 34649894, 31.10.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2013 р.Справа № 5023/5811/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Вест-Пром Метал", смт. Ювілейний 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ "НВКФ "Вест-Пром" смт. Ювілейний до ТОВ "Металіст-Будметалконструкція", м. Харків про стягнення 924313,80 грн. за участю представників сторін:

позивача - Комарова В.С., дов. № 138 від 10.12.12р.;

3-ої особи - Костюченко Є.Б., дов. б/н від 11.02.13р.;

відповідача - Пивоварова Р.В., дов. б/н від 07.06.13р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест-Пром Метал", звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст-Будметалконструкція", на підставі договору про відступлення права вимоги № 814/А від 05.10.2012р. заборгованості за договором поставки № 355/Т від 17.05.2011р., укладеним між відповідачем та ТОВ "НВКФ "Вест-Пром", в розмірі 924 313,80грн., з яких 922 876,53грн. основного боргу та 1 437,27грн. 3% річних, а також просить покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.02.13р. по справі № 5023/5811/12 позовні вимоги було задоволено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.04.13р. за апеляційною скаргою ТОВ "Металіст-Будметалконструкція" рішення господарського суду Харківської області від 25.02.13р. по справі № 5023/5811/12 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.07.13р. частково задоволено касаційну скаргу ТОВ "Вест-Пром Метал", якою постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.04.13р. та рішення господарського суду Харківської області від 25.02.13р. у справі № 5023/5811/12 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Ухвалою суду від 08.08.13р. справу призначено до розгляду.

В судовому засіданні 22.10.13р., в порядку ст.77 ГПК України, було оголошено перерву до 31.10.13р. Після перерви судове засідання продовжено.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник третьої особи позовні вимоги позивача підтримує та підтверджує обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на неправильний період нарахування штрафних санкцій та недотримання порядку їх нарахування. Просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

17.05.11р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науковою виробничо-комерційною фірмою "Вест-Пром" (постачальник, третя особа у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металіст-Будметалконструкція" (відповідач) було укладено договір поставки №355/Т (далі договір поставки), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставляти окремими партіями, а відповідач приймати у власність і оплачувати на умовах, передбачених даним договором металопродукцію (продукція) в асортименті, кількості, за ціною і в терміни, визначені специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього договору.

Ціни на продукцію, що поставляється за цим договором встановлюються сторонами в додатках, які є невід'ємною частиною цього договору (п.5.1 договору).

Відповідно до п. 5.2 договору, загальна вартість продукції за цим договором визначається сумою вартості усіх партій продукції, поставлених за договором.

За умовами п.6.1 договору відповідач здійснює оплату у вигляді 100% попередньої оплати за поставлену продукцію протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту підписання відповідного додатку до цього договору на поставку конкретної партії продукції. Інші умови оплати для конкретних партій продукції можуть бути передбачені у відповідних додатках до договору.

В подальшому, сторони у специфікаціях до договору поставки змінили умови оплати та погодили новий порядок, а саме 100% оплата в термін 20 календарних днів з дати поставки продукції. Під датою поставки сторони розуміють дату передачі продукції в розпорядження відповідача на складі постачальника (а.с.20-23 т.1, а.с.13-31 т.3).

Відповідно до п. 6.3 договору, оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника в національній валюті України. У платіжному дорученні обов'язково зазначаються: призначення платежу, номер і дата договору або номер видаткової накладної, за якою здійснюється оплата. Якщо в платіжному дорученні покупець вказав номер видаткової накладної, а у покупця є заборгованість за придбану продукцію за декількома видатковими накладними, то отримана від нього оплата буде зарахована в рахунок погашення заборгованості за продукцію, отриману раніше, незалежно від призначення платежу, зазначеного в платіжному дорученні.

10.12.11р. між ТОВ "Науковою виробничо-комерційною фірмою "Вест-Пром" та ТОВ "Металіст-Будметалконструкція" було укладено додаткову угоду № 1/2 до договору поставки № 355/Т від 17.05.11р., за умовами якої п.11.1 виклали у новій редакції: "Цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до 31.12.12 р., а в частині невиконаних сторонами зобов'язань - до повного їх виконання".

ТОВ "НВКФ "Вест-Пром" свої обов'язки виконало належним чином та протягом дії договору поставило відповідачу товар на загальну суму 3 907 701,45грн.

Факт отримання відповідачем товару від ТОВ "Наукової виробничо-комерційної фірми "Вест-Пром" підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином засвідченими копіями видаткових накладних, які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств. Також в матеріалах справи наявні довіреності на отримання від ТОВ "НВКФ "Вест-Пром" товарно-матеріальних цінностей за договором поставки.

Відповідач свої зобов'язання за договором поставки виконав неналежним чином. За отриманий за договором поставки товар розрахувався частково, на загальну суму 3 133 966,28грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за отриманий за договором поставки № 355/Т від 17.05.11р. товар склала 773 735,17грн.

Суд завертає увагу, що зазначена сума заборгованості за договором поставки № 355/Т від 17.05.11р. була визнана відповідачем шляхом підписання акту звірки взаєморозрахунків станом на 28.08.12р.

05.10.12р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Наукова виробничо-комерційна фірма "Вест-Пром" (первісний кредитор, третя особа у справі), Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест-Пром Метал" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металіст-Будметалконструкція" (відповідач) було укладено договір про відступлення права вимоги № 814/А (далі договір) щодо відступлення суми боргу за договором поставки № 355/Т від 17.05.11р., укладеним між ТОВ "НВКФ "Вест-Пром" та відповідачем.

Відповідно до п.1.1 даного договору первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності із договором № 355/Т від 17.05.11р., укладеним між первісним кредитором та боржником.

Позивач, за умовами п.1.2 договору, одержує право замість первісного кредитора вимагати від відповідача сплати грошових коштів у розмірі, визначеному в п. 2.1. цього договору.

Ст.514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право вимоги, що відступається за цим договором сторони визначили у розмірі 922 876,53 грн. (п.2.1 договору).

Із пояснень позивача судом вбачається, що зазначена сума складається із суми основного боргу за договором поставки № 355/Т від 17.05.11р. у розмірі 773 735,17грн. та штрафних санкцій за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за цим договором, що складаються із пені в розмірі 49 721,21грн. та 30% річних в розмірі 99 927,46грн., розрахованих станом на момент укладення договору відступлення права вимоги.

Перевіривши обсяг прав первісного кредитора за договором поставки № 355/Т від 17.05.11р., станом на момент укладення договору відступлення права вимоги, судом встановлено наступне.

Відповідно до п.8.2 договору поставки № 355/Т від 17.05.11р. сторони погодили, що у разі прострочення оплати за поставлену продукцію покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення платежу. За прострочку оплати поставленої продукції покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 30% річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені та 30% річних, розрахованих за період прострочення виконання зобов'язань за договором поставки по 05.10.12р. (дата укладення договору відступлення права вимоги) суд дійшов висновку, що невірно був визначений період їх нарахування, що призвело до невірного розрахунку та завищення суми штрафних санкцій, право вимоги яких було передано за договором відступлення прав.

За приписами ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За умовами договору поставки, прострочення відповідача настає за видатковою накладною № 1900 від 09.04.12р. - з 30.04.12р., за видатковою накладною № 2034 від 13.04.12р. - з 04.05.12р., за видатковою накладною № 2117 від 18.04.12р. - з 09.05.12р., за видатковою накладною № 2280 від 24.04.12р. - з 15.05.12р. та за видатковою накладною № 2609 від 11.05.12р. - з 01.06.12р.

З наданого розрахунку судом вбачається, що до періоду прострочення виконання зобов'язань за договором поставки № 355/Т від 17.05.11р. було помилково зараховано останній день сплати за отриманий за договором товар, що призвело до завищення суми штрафних санкцій, право вимоги яких стало предметом договору відступлення права вимоги.

Здійснивши розрахунок, судом встановлено, що на момент укладення договору відступлення права вимоги первісний кредитор мав право вимагати від відповідача сплати пені в сумі 49 508,23грн. та 30% річних в сумі 99 287,76грн., а тому право вимагати сплати лише цієї суми штрафних санкцій мав право передати первісний кредитор позивачу.

Відповідно до п.3.1 договору первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником його обов'язків.

З моменту набрання чинності цим договором у нового кредитора виникає право вимоги до боржника щодо сплати грошових коштів у розмірі, визначеному в п. 2.1. цього договору (п.3.2 договору).

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у відповідності до договору про відступлення права вимоги № 814/А від 05.10.12р., укладеного між ТОВ "НВКФ "Вест-Пром", ТОВ "Вест-Пром Метал" та ТОВ "Металіст-Будметалконструкція", до позивача перейшло право вимоги виконання відповідачем обов'язку по оплаті отриманого товару у розмірі 773 735,17грн., пені в сумі 49 508,23грн. та 30% річних в сумі 99 287,76грн. за неналежне виконання зобов'язань за договором поставки № 355/Т від 17.05.11р., укладеним між третьою особою та відповідачем.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивачем на адресу відповідача 14.11.12р. було направлено лист-вимогу № 121 (а.с. 14 том І) про сплату боргу за договором про відступлення права вимоги в розмірі 922 876,53грн., який був залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

Судом встановлено, що відповідач, після звернення позивача до суду із позовною заявою, частково сплатив суму боргу за договором про відступлення права вимоги, перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти:

29.04.13р. в розмірі 50 000,00грн.,

20.05.13р. в розмірі 25 000,00грн.,

24.05.13р. в розмірі 15 000,00грн.,

28.05.13р. в розмірі 25 000,00грн.,

03.06.13р. в розмірі 10 000,00грн.,

всього на загальну суму 125 000,00грн., що підтверджується копіями банківських виписок, наявними у справі.

Таким чином, сума боргу за договором про відступлення права вимоги на час розгляду справи складає 797 531,16грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми боргу в розмірі 922 876,53грн., відступленої за договором про відступлення права вимоги № 814/А від 05.10.12р. підлягають частковому задоволенню в сумі 797 531,16грн.

Оскільки відповідач вже після звернення позивача з позовом до суду частково сплатив суму боргу в розмірі 125 000,00грн., провадження у справі в цій частині підлягає припиненню за відсутністю предмета спору.

Окрім стягнення суми боргу, позивач звернувся до суду з позовною вимогою щодо стягнення 3% річних в розмірі 1 437,27грн. за неналежне виконання зобов'язань за договором про відступлення права вимоги за період з 24.11.12р. по 12.12.12р.

Перевіривши правомірність нарахування 3% річних суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З розрахунку 3% річних судом вбачається, що позивач здійснив нарахування річних на суму боргу у розмірі 922 876,53грн., право вимоги якої було передано позивачу за договором про відступлення права вимоги № 814/А від 05.10.12р. До складу цієї суми, як вже було встановлено, входить сума основного боргу у розмірі 773 735,17грн., пеня у сумі 49 721,21 та 30% річних у сумі 99 927,46грн.

Таким чином, позивачем здійснено нарахування 3% річних на суму пені та 30% річних, нарахованих за неналежне виконання основного зобов'язання, що є неприпустимим виходячи з наступного.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено, зокрема, пеню (ч.1 ст.230 ГК України).

Визначення поняття пені здійснено у ч.3 ст.549 ЦК України, згідно якої пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, за приписами ч.2 ст.550 ЦК України проценти на неустойку не нараховуються. Під процентами в даному випадку треба розуміти:

а) проценти за користування чужими грошовими коштами, стягнення яких передбачене ст. 536 ЦК України;

б) проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, які стягуються відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підстав, передбачених цивільним законодавством України.

Пеня та 30% річних, нарахування яких передбачено п.8.2 договору поставки № 355/Т від 17.05.11р. є штрафними санкціями.

Несплата штрафних санкцій не відноситься до порушення грошового зобов'язання, оскільки самі штрафні санкції є мірою відповідальності у разі порушення зобов'язання, тому зазначене виключає можливість нарахування 3% річних на суму пені та 30% річних, нарахованих за неналежне виконання основного зобов'язання.

Проценти річних, передбачені ст.625 ЦК України, є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань, а тому нарахування 3% річних на суму пені та 30% річних є неприпустимим, оскільки це суперечить нормам чинного законодавства.

Таким чином, у позивача є право нараховувати 3% річних лише на суму основного боргу, без включення до цієї суми штрафних санкцій.

Здійснивши розрахунок 3% річних на суму основного боргу в розмірі 773 735,17грн. за заявлений позивачем період, а саме: із 24.11.12р. по 12.12.12р., суд дійшов висновку про часткове задоволення цієї позовної вимоги на суму 1 208,30грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду документів, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем.

Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків на суму основного боргу в розмірі 773 735,17грн., підписаний відповідачем без будь - яких зауважень та заперечень. Дії відповідача щодо часткового погашення заборгованості за договором уступки права вимоги на загальну суму 125 000,00грн., у період з квітня по червень 2013р., тобто під час розгляду даного спору судом, також можуть розцінюватись як визнання ним боргу.

Окрім того, як зазначив Вищий господарський суд у постанові по даній справі, непогодження відповідача із сумою заборгованості лише в частині суми штрафних санкцій, що було викладено ним в апеляційній скарзі, дає підстави вважати, що ТОВ «Металіст - Бедметалконструкція» проти наявності такої заборгованості не заперечує.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача стосовно відсутності права нарахування штрафних санкцій за договором поставки № 355/Т від 17.05.11р., оскільки вимогу про сплату таких санкцій він не отримував, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 8.3 договору поставки № 355/Т від 17.05.11р. винна сторона зобов'язана перерахувати на рахунок добросовісної сторони штрафні санкції протягом 3-х банківських днів з моменту отримання відповідного повідомлення.

Зазначеним пунктом сторони передбачили строк, протягом якого винна сторона зобов'язана сплатити штрафні санкції за договором.

При цьому суд звертає увагу, що право вимагати від винної сторони сплати штрафних санкцій виникає у добросовісної сторони в силу закону з моменту порушення винною стороною договірного зобов'язання, а договором сторони передбачили лише строк, протягом якого винна сторона повинна сплатити ці санкції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на момент укладення договору уступки права вимоги первісний кредитор (третя особа у справі) мав право вимоги сплати пені в сумі 49 508,23грн. та 30% річних в сумі 99 287,76грн. за неналежне виконання зобов'язань за договором поставки № 355/Т від 17.05.11р., а тому це право було передано ним позивачу за договором уступки права вимоги правомірно.

Що стосується моменту виникнення у відповідача обов'язку сплатити цю суму штрафних санкцій, то зазначений обов'язок, відповідно до п. 8.3 договору поставки № 355/Т від 17.05.11р., виникав у відповідача протягом 3-х банківських днів з моменту отримання ним повідомлення про сплату цієї суми. Однак, своїм листом - вимогою № 121 від 14.11.12р. позивач змінив цей строк подовживши його до семи днів з моменту отримання цього повідомлення. В матеріалах справи містяться належні докази відправлення цього повідомлення, якими є фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист (а.с. 15).

Враховуючи викладене, заперечення відповідача щодо відсутності у позивача права стягнення пені та 30% річних за неналежне виконання зобов'язань за договором поставки № 355/Т від 17.05.11р., що стали предметом договору відступлення права вимоги, тому що цього права не було у первісного кредитора на момент укладання спірного договору, суд вважає помилковими та такими, що не можуть бути враховані при прийнятті рішення по справі.

При вирішенні питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 ГПК України, відповідно до якої при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки сума основного боргу в розмірі 125 000,00грн. сплачена відповідачем після звернення позивача до суду із позовною заявою, судовий збір в цій частині також покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.253, 514, 525, 526, 549, 550 625 ЦК України, ст.ст.193, 217 ГК України, ст.ст.1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 49, п.1.1 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст-Будметалконструкція", код ЄДРПОУ 37191082 (61007, м. Харків, вул. Свистуна, 11, п/р 2600906480027 в ПАТ КБ "Правекс Банк", МФО 321983) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест-Пром Метал", код ЄДРПОУ 36395752 (52005, Дніпропетровська область, смт. Ювілейний, вул. Радгоспна, 74, п/р 26005301160215 в ПАТ "Банк Форум" м. Київ, МФО 322948) - 797 531,16грн. боргу, 1 208,30грн. 3% річних та 18 450,62грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 345,37грн. боргу та 228,97 3% річних відмовити.

В частині стягнення суми боргу в розмірі 125 000,00грн. провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 05.11.2013 р.

Суддя Лавренюк Т.А.