Ухвала суду № 34649883, 29.10.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" жовтня 2013 р. Справа № 918/516/13

Господарський суд Рівненської області у складі:

Головуючого судді Качура А.М.

Суддів: Романюка Р.В., Пашкевич І.О.

розглянувши справу

за позовом Сисоєва В'ячеслава Кузьмича (м.Рівне, вул. Світлична, 3)

до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" (м.Рівне, Майдан Незалежності, 3)

про стягнення в сумі 15 610 грн. 07 коп.

Представники:

від позивача: Матвійчук В.О.

від відповідача: Бондар Р.В.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81-1 ГПК України.

17 травня 2013 року в судовому засіданні оголошувалась перерва до 10 червня 2013 року.

10 червня 2013 року в судовому засіданні оголошувалась перерва до 17 червня 2013 року.

25 червня 2013 року в судовому засіданні оголошувалась перерва до 27 червня 2013 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Сисоєв В'ячеслав Кузьмич звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" про стягнення 15610 грн. 07 коп. грошової компенсації вартості акцій.

Позовні вимоги обгрунтовані невиплатою відповідачем - Товариством з додатковою відповідальністю "Рівнефармація", яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Рівнефармація", грошовї компенсації вартості 829 акцій реорганізованого акціонерного товариства, що належать позивачу.

23.04.2013 року відповідачем подано до суду клопотання про припинення провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

06.06.2013 року представником відповідача подано до господарського суду відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого останній позовні вимоги не визнає.

06.06.2013 року представником відповідача подано до суду клопотання, відповідно до якого, відповідач, посилаючись на відсутність предмету спору, та керуючись пунктом 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України просить суд припинити провадження у справі.

Ухвалою суду від 17 червня 2013 року, на підставі поданого клопотання, та відповідно до статті 69 ГПК України, судом продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою суду від 27 червня 2013 року судом призначено судову експертизу, провадження у справі зупинено, матеріали справи надіслано до експертної установи (ПП "Експерт-Рівне-Консалтинг").

11.07.2013 року від експертної установи надійшов лист №163 від 11.07.2013 року, відповідно до якого, у зв'язку з відсутністю в штатному складі експертної установи судового експерта, який має необхідну спеціальність, експертна установа повідомляє про неможливість проведення експертизи.

Ухвалою суду від 15 липня 2013 року судом поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 18 липня 2013 року судом призначено судову експертизу, провадження у справі зупинено, матеріали справи надіслано до експертної установи (Київський науково-дослідний інститут судових експертиз).

16.09.2013 року від експертної установи до господарського суду разом з матеріалами справи №918/516/13 надійшло повідомлення про неможливість надання висновку №7713/13-53 від 11.09.2013 року, відповідно до якого, судовий експерт повідомляє про неможливість надання експертного висновку, згідно ухвали суду від 18 липня 2013 року.

18 вересня 2013 року, головою господарського суду Рівненської області, на підставі заяви, призначено колегіальний розгляд справи №819/516/13 в наступному складі суддів: Головуючий суддя Качур А.М., судді: Романюк Р.В., Пашкевич І.О.

Ухвалою суду від 20 вересня 2013 року поновлено провадження у справі.

08.10.2013 року відповідачем подано до суду клопотання, відповідно до якого посилаючись на пункт 1 частини 1 статті 80 ГПК України, відповідач просить суд припинити провадження у справі.

Щодо заявлених позивачем клопотань про припинення провадження суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною другою зазначеної статті ГПК України встановлено, що у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Зі змісту частини першої статті 167 Господарського кодексу України вбачається, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав (частина третя цієї ж статті).

Як вбачається із позовної заяви обгрунтування заявлених вимог відбувається шляхом посилання на нормативні документи, які регулюють відносини, що пов'язані з реалізацією корпоративних прав, посвідчених акціями, а не відносин, пов'язаних з обігом акцій як речей в цивільних відносинах. Щодо обраного Позивачем способу захисту корпоративних прав.

Відповідно до Постанови Пленум Верховного Суду України від 24.10.2008року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" Законом України від 15 грудня 2006 р. N 483-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" до підвідомчості господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Тому, відповідно до пункту 4 статті 12 ГПК України, справа підвідомча господарському суду Рівненської області.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.

З аналізу вказаної норми слідує, що господарський суд припиняє провадження у справі у наступних випадках:

- припинення існування предмета спору (наприклад, здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

- спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Будь-яких доказів на підтвердження відсутності предмету спору відповідач суду не надав. З огляду на наведені обставини клопотання позивача про припинення провадження у справі судом залишені без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнає з підстав зазначених у відзиві.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до наступних висновків.

Предметом позову є стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" грошової компенсації вартості акцій в розмірі 15610,07 грн. Предмет позову відповідає встановленим законом способам захисту прав з огляду на таке.

Правовий захист здійснюється різними способами. Стаття 16 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України), визначає такі способи захисту: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Таким чином, стягнення вартості акцій відповідає передбаченому статті 16 ЦК України способу, а саме - примусове виконання обов'язку в натурі.

Судом встановлено, що Сисоєв В'ячеслав Кузьмич, був акціонером Відкритого акціонерного товариства "Рівнефармація" та власником 829 акцій, що становило 0,0274% від загальної кількості акцій ВАТ "Рівнефармація". Право власності на акції підтверджується сертифікатом акцій серії А № 1084 від 27 квітня 2010 року.

20 квітня 2010 року загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Рівнефармація" прийнято рішення про припинення ВАТ "Рівнефармація" шляхом реорганізації через перетворення у Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнефармація", яке оформлене протоколом № 14 чергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Рівнефармація".

22 липня 2010 року відбулись загальні збори акціонерів ВАТ "Рівнефармація", на яких акціонерами товариства було прийнято рішення про відміну власного рішення від 20 квітня 2010 року щодо припинення ВАТ "Рівнефармація" шляхом перетворення в ТОВ "Рівнефармація". 22 липня 2010 року загальними зборами акціонерів ВАТ "Рівнефармація" було прийняте рішення про припинення ВАТ "Рівнефармація" шляхом реорганізації через перетворення у Товариство з додатковою відповідальністю "Рівнефармація", яке оформлене протоколом № 15 позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Рівнефармація" від 22 липня 2010 року.

Відповідно до пунктів 8 та 9 порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Рівнефармація" від 22 липня 2010 року розглядалися питання про затвердження оцінки та умов викупу акцій у акціонерів, які не голосували за прийняття рішення про припинення ВАТ "Рівнефармація" та про затвердження порядку та умов обміну акцій на частки.

Згідно пункту 8 порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Рівнефармація" від 22 липня 2010 року було вирішено затвердити оцінку акцій, за якою буде здійснюватися викуп акцій товариством, на рівні 0,25 грн. за одну штуку акцій ВАТ "Рівнефармація"; здійснити викуп акцій акціонерів, які вимагають цього, у разі коли, ці акціонери не голосували за прийняття загальними зборами рішення про припинення діяльності та звернулися до товариства з письмовою заявою, за ціною, що визначається за домовленістю сторін, але не нижчою за номінальну вартість, яка становить 0,25 грн. за одну штуку акції ВАТ "Рівнефармація"; надати голові комісії з припинення ВАТ "Рівнефармація" повноваження на укладення угод купівлі-продажу акцій з акціонерами, які не голосували за прийняття загальними зборами рішення про припинення діяльності товариства та звернулися до товариства з письмовою завою; викуп акцій проводити за домовленістю сторін; встановити строк оцінки та викупу акцій з 23 липня 2010 року по 12 серпня 2010 року.

Як зазначає позивач у позовній заяві, на зазначених зборах він голосував проти перетворення акціонерного товариства у товариство з додатковою відповідальністю.

28 квітня 2010 року позивачем було подано заява про викуп належних акцій ВАТ "Рівнефапмація" і запропоновано ціну викупу акцій в розмірі 25 грн. за одну акцію, враховуючи вартість активів товариства та його фінансовий стан, відсутність виплати дивідендів та інше.

07 травня ВАТ "Рівнефармація" надало відповідь про відмову викупу, оскільки запропонована ціна викупу є завищеною.

17 травня 2010 року позивачем на адресу ВАТ "Рівнефармація" направлено лист з проханням надати інформацію щодо ринкової вартості майна товариства. Листом від 16 червня ВАТ "Рівнефармація" повідомило про те, що незалежна оцінка вартості майна товариства не проводилася, ринкова вартість акцій не визначалася, зборами акціонерів товариства було затверджено оцінку акцій, за якою буде здійснюватись викуп акцій на рівні 0,25 грн. за 1 акцію, а також те, що ВАТ "Рівнефармація" не має фінансової можливості здійснити викуп акцій за запропонованою ціною.

02 серпня 2010 року позивач повторно звернувся до ВАТ "Рівнефармація" про викуп акцій за ціною 25,00 грн. за акцію, на що листом від 06 серпня 2010 року отримав відповідь про відмову викупу за ціною 25,00 грн. за акцію. Товариство пропонувало викупити акції за ціною номінальної вартості - 0,25 грн. за акцію.

01 жовтня 2010 року проведено державну реєстрацію Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація".

18 жовтня 2010 року уповноваженою особою реєструвального органу - Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку - Ворончуком В.Д. - начальником РТУ ДКЦПФР винесено розпорядження № 30-РІ-С про скасування реєстрації випуску акцій ВАТ "Рівнефармація" та анульовано свідоцтво про реєстрацію випуску акцій ВАТ "Рівнефармація" від 15 липня 1998 року за № 121/17/1/98, видане Рівненським ТУ ДКЦПФР.

Судом встановлено, що Товариство з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" є правонаступником прав та зобов'язань ВАТ "Рівнефармація".

У відповідності до статті 152 ЦК України, акціонерним товариством є господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Згідно статті 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Відповідно до статті 108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Чинним законодавством передбачено, що у разі, якщо акціонер не голосував за перетворення акціонерного товариства на господарське товариство з іншою організаційно правовою формою та не виявив бажання обміняти власні акції на частку у статутному капіталі новостворюваного товариства, він має можливість звернутися з письмовою заявою до товариства про викуп у нього належних йому акцій.

Закон України "Про господарські товариства" прямо не передбачає інституту обов'язкового викупу акцій. Проте, в пункті 1.7 Положення про порядок реєстрації випуску акцій під час реорганізації товариств, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998 р. №221 (надалі-Положення №221), передбачено, що акціонерне товариство, яке бере участь у реорганізації (зокрема, товариство, яким прийнято рішення про перетворення), зобов'язане здійснити оцінку та викуп акцій акціонерів, які вимагають цього, в разі, коли ці акціонери не голосували за прийняття загальними зборами рішення про реорганізацію і звернулися до товариства з письмовою заявою про викуп.

Викуп акцій здійснюється на підставі договору за ціною, що визначається за домовленістю сторін, але не нижчою за номінальну вартість акцій, або за ціною, що склалася на фондовому ринку та дорівнює середньозваженій ціні акції за договорами на організаторі торгівлі за останні шість місяців до дати публікації повідомлення про проведення загальних зборів товариства, на розгляд яких виноситься питання про реорганізацію.

Таким чином, до осіб, які мають право вимагати обов'язкового викупу, належать особи, які не голосували за перетворення (або голосували проти) незалежно від їх участі в загальних зборах.

Приписи щодо обов'язкового викупу акцій містяться також у Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженому рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998 року №222, в пункті 5 якого відтворено положення, аналогічне викладеному в абзаці 1 пункту 1.7 Положення №221.

Відповідно до пункту 5 Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №222 від 30.12.1998 року, акціонерне товариство, що прийняло рішення про припинення діяльності товариства шляхом його реорганізації, зобов'язано здійснити оцінку та викуп акцій акціонерів, які вимагають цього, у разі, коли ці акціонери не голосували за прийняття загальними зборами акціонерів рішення про припинення діяльності товариства шляхом його реорганізації та звернулись до говариства з письмовою заявою. Викуп акцій здійснюється за ціною, що визначається за домовленістю сторін, але не нижчою за номінальну вартість.

Пункт 7 цього ж Порядку передбачає, що акціонерне товариство, що прийняло зішення про припинення діяльності товариства шляхом його реорганізації, зобов'язано здійснити обмін акцій на частки у статутному фонді товариств, що створюються під час реорганізації, та викуп акцій до їх державної реєстрації.

Відповідно до пункту 1.5 Розділу III Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998 №222, починаючи з дати опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу, забороняється здійснення цивільно-правових договорів з акціями, обіг яких зупинено. Неподання заяви про викуп у визначений строк або нездійснення викупу акцій до зупинення обігу призводить до припинення права на викуп. Якщо акціонери після зупинення обігу акцій не звернулись за виплатою компенсації вартості акцій, виконання обов'язку виплати колишнім акціонерам грошової компенсації покладається на товариство-правонаступника.

За загальним правилом відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України, затвердженої Постановою Правління НБУ України № 358 від 03.10.2005 року, ринкова вартість цінних паперів - сума коштів, яку можна отримати від продажу цінних паперів на активному ринку (пункт 1.6.), а в пункті 3.7. Інструкції зазначено, що справедлива вартість цінних паперів визначається за їх ринковою вартістю.

Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання. Кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом відшкодування збитків.

Згідно пункту 1.7. розділу 1 Положення №221, з метою захисту прав акціонерів акціонерне товариство, яке бере участь у реорганізації (товариство, що прийняло рішення про припинення шляхом реорганізації злиття, приєднання, поділ, перетворення, товариство, до якого відбувається приєднання), або акціонерне товариство, що прийняло рішення про виділення (разом - товариство), зобов'язане здійснити оцінку та викуп акцій акціонерів, які вимагають цього, в разі, коли ці акціонери не голосували за прийняття загальними зборами рішення про реорганізацію, або про виділення, або про погодження проекту договору про приєднання і звернулись до товариства з письмовою заявою про викуп.

Як зазначено у протоколі №15 позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Рівнефармація" від 22.07.2010 року, позачерговими загальними зборами акціонерів ВАТ "Рівнефармація" прийнято рішення затвердити оцінку акцій, за якою буде здійснюватися викуп акцій Товариством, на рівні 0,25 грн. (двадцять п'ять копійок) за одну штуку акції Відкритого акціонерного товариства "Рівнефармація". Крім того вирішено: здійснити викуп акцій в акціонерів, які вимагають цього, у разі коли, ці акціонери не голосували за прийняття загальними зборами рішення про припинення діяльності Товариства та звернулися до Товариства з письмовою заявою, за ціною, що визначається за домовленістю сторін, але не нижчою за номінальну вартість, яка становить 0,25 грн. (двадцять п'ять копійок) за одну штуку акції Відкритого акціонерного товариства "Рівнефармація"; надати Голові комісії з припинення Відкритого акціонерного товариства "Рівнефармація" повноваження на укладення угод купівлі-продажу акцій з акціонерами, які не голосували за прийняття загальними зборами рішення про припинення діяльності Відкритого акціонерного товариства "Рівнефармація" та звернулися до Товариства з письмовою заявою; викуп акцій проводити за домовленістю сторін; встановити строк оцінки та викупу акцій з 23.07.2010року по 12.08.2010року.

Таким чином, твердження позивача що ВАТ "Рівнефармація" не виконано обов'язку оцінки акцій, відсутні рішення, що стосувалися б даного питання, спростовується тим, що позачерговими загальними зборами акціонерів ВАТ "Рівнефармація" прийнято рішення затвердити оцінку акцій, за якою буде здійснюватися викуп акцій товариством, на рівні 0,25 грн. за одну штуку акції ВАТ "Рівнефармація", що підтверджується протоколом №15 позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Рівнефармація" від 22.07.2010 року.

Основною складовою обов'язкового викупу у акціонерів ВАТ "Рівнефармація", належних їм акцій є:

1. Викуп здійснюється у акціонерів, які не голосували за прийняття загальними зборами акціонерів рішення про припинення діяльності товариства шляхом його реорганізації та звернулись до товариства з письмовою заявою.

2. Викуп здійснюється на підставі договору.

3. Викуп здійснюється за ціною, що визначається за домовленістю сторін.

4. Ціна викупу не може бути меншою за номінальну вартість акцій, або за ціною, що склалася на фондовому ринку та дорівнює середньозваженій ціні акції за договорами на організаторі торгівлі за останні шість місяців до дати публікації повідомлення про проведення загальних зборів товариства, на розгляд яких виноситься питання про реорганізацію.

Ціна, відповідно до якої відповідач здійснював викуп акцій, а саме 0,25 грн. за одну штуку встановлена рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ "Рівнефармація" від 22 липня 2010 року було вирішено затвердити оцінку акцій, за якою буде здійснюватися викуп акцій товариством, на рівні 0,25 грн. за одну штуку акцій ВАТ "Рівнефармація".

Таким чином, встановлення компенсації (ціни викупу) відноситься до виключної компетенції загальних зборів акціонерів ВАТ "Рівнефармація", тому суд не може встановлювати або змінювати розмір цієї компенсації.

В матеріалах справи відсутні докази щодо визнання недійсними позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Рівнефармація" оформлених протоколом №15 від 22.07.2010 року.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що вартість акцій, а також і розмір грошової компенсації вартості акцій не може бути визначена в односторонньому порядку позивачем. Відносини щодо викупу акцій, в тому числі встановлення вартості викупу акцій, здійснюються за згодою сторін на договірній основі. Позивач не довів, що його права на отримання грошової компенсації вартості належних йому акцій порушені відповідачем.

Керуючись ст.49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Сисоєву В'ячеславу Кузьмичу - відмовити

повне рішення складено 04.11.2013 р.

Головуючий суддя Качур А.М.

Судді Романюк Р.В.

Пашкевич І.О.