Постанова № 3464987, 07.04.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.09

Справа №АС10/657-08.

Господарський суд Сумської області , у складі колегії суддів : головуючого судді Малафєєвої І.В, судді Левченко П.І. та судді Костенко Л.А.. розглянули матеріали справи

за позовом: Державної податкової інспекції в м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хіммонтаж-14», м. Суми

про стягнення 14 322 892,00 грн.

За участю представників сторін :

від позивача – Аргунова О.О., Зікратий А.В., Скічко М.М.;

від відповідача – Жулавський С.А.

прокурор – Передерій І.Г.

В судовому засіданні приймала участь секретар судового засідання Ю.В.Литвиненко .

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві від 21.11.2008 року просить суд стягнути з відповідача в доход держави кошти в розмірі 6 329 779,61 грн., одержані за нікчемним правочином .

03.03.2009 року позивач подав суду заяву про уточнення позовних вимог від 02.03.2009 року , в якій просить суд стягнути з відповідача в доход держави кошти в розмірі 14 322 892,00 грн., одержані за нікчемними правочинами .

Відповідач у своїх відзивах на адміністративний позов позивача від 03.03.2009 року та 07.04.2009 року заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що договори підряду № 52 від 24.01.2006 року та № 12/5 від 30.06.2006 року не є нікчемними , оскільки їх недійсність ( нікчемність) не встановлена законом. Безпідставним вважає відповідач є посилання позивача на нормами ЦК України , оскільки жодна норма ЦК України не передбачає стягнення в доход держави отриманих за недійсною чи нікчемною угодою (правочином) грошових коштів .Застосування ч. 1 ст. 208 ГУ Країни можливе лише за наявності умислу з однієї чи обох сторін на вчинення господарських зобов’язань з метою , яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства .Позивач не надав доказів умислу на вчинення угод з метою , яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства .

Відповідач також зазначає, що позивачем не враховані вимоги ст. 250 ГК України , якою визначені строки застосування адміністративно-господарських санкцій .Згадані санкції застосовуються протягом шести місяців з дати порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення суб’єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності .

При цьому відповідач наполягає , що в даному випадку взагалі відсутні підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій , передбачених ч. 1 ст. 208 ГК України.

Позивач подав суду клопотання про зупинення провадження у даній справі у зв’язку з призначенням слідчими податкової міліції почеркознавчих експертиз у кримінальній справі , порушеній відносно службових осіб ТОВ «Хіммонтаж-14» за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах та службового підроблення відносно невстановлених осіб за фактом підроблення документів . Позивач просить зупинити провадження у даній справі до отримання висновку експерта по почеркознавчій експертизі.

Представник позивача підтримує подане позивачем клопотання про забезпечення позову у вигляді заборони відчуження активів ТОВ «Хіммонтаж -14» шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно в сумі 14 322 892,00 грн.

Представник відповідача подав суду довідку про активи ТОВ»Хіммонтаж -14» . Представник відповідача заперечує проти задоволення клопотань позивача про зупинення провадження у справі та про забезпечення позову , оскільки вважає , що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у зв’язку з їх безпідставністю та необґрунтованість , а також у зв’язку з пропуском позивачем строку застосування адміністративно-господарських санкцій , а за таких обставин відсутні будь-які причини , які б перешкоджали розгляду і вирішенню даної справи .

Дослідивши матеріали справи , заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд встановив:

24.01.2006 року Відкрите акціонерне товариств «Сумихімпром» ( ВАТ «Сумихімпром») уклало з Дочірнім підприємством Спеціалізоване управління «Хіммонтаж -14» Закритого акціонерного товариства « Промтехмонтаж – 14» Закритого акціонерного товариства « Промтехмонтаж -1» ( ДП СУ «Хіммонтаж – 14» ) договір підряду № 52 , за яким ВАТ «Сумихімпром» ( замовник) доручає , а ДП СУ «Хіммонтаж -14» ( підрядник) виконує відповідно до проектної документації та договору роботи з виготовлення та монтажу металевих конструкцій каркасу складу грудкової сірки з відділенням плавлення з осі 10 по ось 24.Загальна ціна договору – 5 913442,80 грн., в тому числі ПДВ – 985 573,80 грн.

Згідно угоди № 90/1670 від 30.06.2006 року , укладеної між ВАТ «Сумихімпром» (сторона 1) , ТОВ «Брайон» ( сторона 2) , ДП СУ «Хіммонтаж – 14» ( сторона 3) , ВАТ «Сумихімпром» уступає ТОВ «Брайтон» всі свої права та переводить на останнього всі свої зобов’язання , які виникли згідно умов договору підряду № 52 від 24.01.2006 року , а ТОВ «Брайтон» приймає права та зобов’язання за договором підряду № 52 на умовах угоди № 90/1670 від 30.06.2006 року .

01.07.2006 року ДП СУ «Хіммонтаж – 14» , ТОВ «Хіммонтаж -14» та ТОВ «Брайтон» уклали угоду про заміну сторони у зобов’язанні по договору підряду № 52 від 24.01.2006 року , згідно якої ДП СУ «Хіммонтаж – 14» уступає ТОВ «Хіммонтаж-14» свої права та зобов’язання , які виникли по договору підряду №52 від 24.01.2006 року , а ТОВ «Хіммонтаж – 14» приймає права та зобов’язання за договором підряду № 52 від 24.01.2006 року на умовах угоди від 01.07.2006 року .

Таким чином , згідно угоди № 90/1670 від 30.06.2006 року замовником за договором підряду № 52 від 24.01.2006 року стало ТОВ «Брайтон», а згідно угоди без номера від 01.07.2006 року підрядником за договором підряду № 52 від 24.01.2006 року стало ТОВ «Хіммонтаж – 14» .

Загальна ціна договору підряду № 52 від 24.01.2006 року змінювалась додатковими угодами №№ 1-6 і станом на 05.07.2007 року склала 17 731 581,88 грн., в тому числі ПДВ – 2 955 263,65 грн.

30.06.2006 року між ТОВ «Брайтон» та ТОВ «Хіммонтаж-14» був укладений договір підряду № 12/5 на виконання будівельно-монтажних робіт з монтажу огороджуючих конструкцій каркасу, технологічних трубопроводів і обладнання складу грудкової сірки з відділенням плавлення ВАТ «Сумихімпром» . За умовами цього договору ТОВ «Хіммонтаж» (підрядник) забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання зазначених вище будівельно-монтажних робіт .

Загальна ціна договору підряду № 12/5 від 30.06.2006 року змінювалась додатковими угодами № 1 та № 2 і склала станом на 29.11.2006 року 2 635 863,60 грн., в тому числі ПДВ – 439 310,60 грн.

ТОВ «Хіммонтаж-14» були укладені контракти субпідряду № 6-с від 12.07.2006 року , № 8-с від 12.07.2006 року , № 2-с від 05.01.2007 року , № 18-с від 12.10.2006 року та № 7 від 12.07.2006 року .

ТОВ «Брайтон» та ТОВ «Хіммонтаж – 14» були підписані акти виконаних субпідрядних робіт за формами № КБ -2в за період з 06.06.2006 року по 01.07.2007 року всього на суму 19 136 540,62 грн., в тому числі ПДВ – 3 189 423,62 грн.

Склад грудкової сірки з відділенням плавлення на території ВАТ «Сумихімпром» рішенням Державної приймальної комісії прийнято в експлуатацію , що підтверджується копією Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта , наданого позивачем ( т. 2, а.с. 54-57) , затвердженого рішенням Виконкому Сумської міської ради від 03.08.2007 року № 393 та зареєстрованого інспекцією ДАБК Сумської міської ради 03.08.2007 року за № 104. Вартість основних фондів , прийнятих в експлуатацію – 41 684,921 тис. грн., в тому числі витрати на будівельно-монтажні роботи – 22 274,292 тис. грн.

Розрахунки між ТОВ «Брайтон» та ТОВ «Хіммонтаж -14» за виконані будівельно-монтажні роботи проводились в безготівковій формі грошовими коштами та векселями . Так ТОВ «Брайтон» передав ТОВ «Хіммонтаж – 14» згідно акта приймання – передачі векселів від 16.11.2006 року 15 векселів власної емісії на загальну суму 4 634 892,00 грн. та згідно акта приймання – передачі векселів від 26.01.2007 року - 10 векселів власної емісії на загальну суму 2 400 000 грн.

Крім того, ТОВ «Хіммонтаж-14» отримало від ТОВ «Брайтон» в безготівковій и формі за виконані будівельно-монтажні роботи по договору підряду № 52 від 24.01.2006 року 5 333 000,00 грн. та по договору підряду № 12/5 від 30.06.2006 року - 1 955 000,00 грн.

Таким чином , ТОВ «Хіммонтаж -14» одержав грошових коштів в безготівковій формі від ТОВ « Брайтон» за двома вищезгаданими договорами підряду в загальній сумі 7 288 000, 00 грн. в період з 03.07.2006 року по 18.06.2007 року .

Позивач у своєму адміністративному позові від 21.11.2008 року № 89654/9/10-009, поданому до суду 24.11.2008 року , з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 02.02.2009 року № 12852/9/10-009, поданої до суду 03.03.2009 року , просить суд стягнути з ТОВ «Хіммонтаж -14» в доход держави грошові кошти в розмірі 14 322 892,00 грн., посилаючись на п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», на ч. 1 та ч. 5 ст. 203, ч.1 ст. 215, ст. 228 ЦК України , а також на ст.ст. 207, 208 ГК України .

Обґрунтовує свої позовні вимоги позивач тим, що ТОВ «Хіммонтаж -14» мало лише адміністративний персонал у своєму штаті , не мало власних основних засобів та обладнання для виконання будівельно-монтажних робіт за договорами підряду № 52 та № 12/5 , а отже ТОВ «Хіммонтаж-14» не виконували будівельно-монтажні роботи за вищезгаданими договорами підряду .

Позивач стверджує , що при укладенні договорів підряду від 24.01.2006 року № 52 та від 30.06.2006 року № 12/5 ТОВ «Хіммонтаж -14» усвідомлювало, що вказані правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків , що ними обумовлені , що ці правочини не відповідають вимогам закону та вчинені з метою , яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства - з метою ухилення від оподаткування .

Позивач вважає , що вищезгадані правочини в силу вимог ст.ст. 203,215,228 ЦК України є нікчемними , а тому визнання їх недійсними судом не вимагається .

Позивач цитує в позові та в уточненнях до нього ч. 1 ст. 208 ГК України , виділяючи при цьому частину , в якій зазначено , що в разі виконання зобов’язання однією стороною з другої сторони стягується в дохід держави все одержане нею , якщо господарське зобов’язання визнання недійсним як таке , що вчинено з метою , яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства , за наявності наміру в обох сторін .

Оцінивши докази , які є у справі , та правові обґрунтування своїх позицій сторонами , суд дійшов висновку , що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими .

Згідно ч. 2 ст. 69 КАС України , докази суду надають особи , які беруть участь у справі .

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КАС України , належними є докази , які містять інформацію щодо предмету доказування . Суд не бере до розгляду докази , які не стосуються предмету доказування .

У відповідності з ч. 1 ст. 71 КАС України , кожна сторона повинна довести ті обставини , на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення .

Стверджуючи , що при укладенні договорів підряду від 24.01.2006 року № 52 та від 30.06.2006 року № 12/5 ТОВ «Хіммонтаж -14» усвідомлювало , що вказані правочини вчинені з метою , яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства – з метою ухилення від оподаткування , позивач не надає суду належних доказів , які містять інформацію щодо предмету доказування , а саме : щодо наявності умислу у тієї посадової особи ТОВ «Хіммонтаж -14» , що підписала договір від імені ТОВ «Хіммонтаж -14», маючи на це належні повноваження , на вчинення його з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства - з метою ухилення від оподаткування .

Належним доказом умислу може бути вирок суду у кримінальній справі щодо посадової особи , яка вчиняла правочин , маючи належні повноваження , від імені юридичної особи. В даному випадку судом не розглядається на даний час кримінальна справа стосовно посадової особи ТОВ «Хіммонтаж – 14» , яка вчиняла правочини від імені ТОВ «Хіммонтаж -14» , про які йдеться у даній справі і які позивач безпідставно вже вважає за нікчемними , як такі , що вчинені з метою , яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства .

Наявність умислу має бути доведена на момент вчинення правочину ( на момент виникнення господарського зобов’язання) , а не на стадії його виконання сторонами чи за підсумками його виконання сторонами ( стороною) .

Слід зазначити , зокрема , що договір підряду № 52 від 24.01.2006 року взагалі не укладався ТОВ «Хіммонтаж -14» і не підписувався його посадовою особою , а отже не можна говорити про умисел ТОВ «Хіммонтаж -14» чи його посадової особи на момент вчинення правочину ( господарських зобов’язань) стосовно договору підряду № 52 від 24.01.2006 року .

Позивач стверджуючи що намір ( умисел) на вчинення правочинів був лише у ТОВ «Хіммонтаж-14» , безпідставно просить суд стягнути все одержане останнім в доход держави , оскільки згідно ч. 1 ст. 208 ГК України у разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні ( в даному випадку – ТОВ «Брайтон»), а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави .

Безпідставним та необґрунтованим є посилання позивача на ст.ст. 203 та 215 ЦК України як на статті , що визначають нікчемність правочинів .

Статті 203 та 215 ЦК України не визначають нікчемних правочинів .

Нікчемними визнаються тільки ті правочини, нікчемність яких прямо не встановлена законом .

Недодержання загальних вимог , додержання яких є необхідним для чинності правочину , передбачених статтею 203 ЦК України може бути підставою для визнання судом правочину недійсним .

Згідно ст. 204 ЦК України , правочин є правомірним , якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним .

На даний час усі правочини , які згадуються позивачем в його адміністративному позові, є згідно ст. 204 ЦК України правомірними , оскільки жоден з тих правочинів не визнаний судом недійсним і недійсність жодного з тих правочинів прямо не встановлена законом .

Відсутні підстави вважати , що вищезгадані правочини порушують публічний порядок , зважаючи на те , що це могло бути лише у тому разі , якщо б були належні докази вчинення правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства .

Санкції , встановлені ч. 1 ст. 208 ГК України , не можуть застосуватися за факт несплати податків (зборів , інших обов’язкових платежів) однією з сторін договору .За таких обставин правопорушенням є несплата податків , а не вчинення правочинів .

Посилання позивача в адміністративному позові на прийняті ним податкові повідомлення - рішення не стосуються предмету доказування, оскільки в їх основу покладено передчасні висновки в акті перевірки від 23.09.2008 року № 7726/2311/34328443/16 щодо нікчемності правочинів всупереч ст. 204 ЦК України , якою встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

З огляду на все вищевикладене , позовні вимоги позивача до ТОВ «Хіммонтаж -14» не підлягають задоволенню у зв’язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю .

Частиною 1 статті 208 ГК України передбачено застосування санкцій, як наслідку визнання господарського зобов’язання недійсним , лише судом . Це правило відповідає статті 41 Конституції України , згідно якої конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках , обсязі та порядку, встановлених законом .

Оскільки санкції , передбачені ч. 1 ст. 208 ГК України , є конфіскаційними , стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності , то такі санкції є адміністративно-господарськими санкціями як такі , що відповідають визначенню ч. 1 ст. 238 ГК України . Тому такі санкції можуть застосуватись протягом строків , встановлених ст. 250 ГК України .

Договори підряду № 52 та № 12/5 укладені 24.01.2006 року та 30.06.2006 року , розрахунки за виконані роботи проведені до 18.06.2007 року, об’єкт будівництва прийнятий в експлуатацію 03.08.2007 року , а адміністративний позов подано до суду 24.11.2008 року , тобто за межами строків застосування адміністративно – господарських санкцій , встановлених ст. 250 ГК України , оскільки вони можуть бути застосовані не пізніш як через один рік з дня порушення суб’єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Таким чином , навіть у тому разі , якщо б були встановлені порушення відповідачем встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності , позовні вимоги позивача в будь-якому разі не підлягають задоволенню у зв’язку з тим, що строки застосування санкцій закінчились задовго до пред’явлення позивачем адміністративного позову і це є очевидною та безумовною підставою для відмови в позові .

Зважаючи на безпідставність та необґрунтованість адміністративного позову позивача , відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про забезпечення цього позову .

Не підлягає задоволенню також клопотання позивача про зупинення провадження уданій справі до отримання висновку експерта по почеркознавчій експертизі , призначеній слідчим у кримінальній справі , оскільки висновок експерта не може вплинути на розгляд та вирішення даної справи , не стосується предмету доказування , предмету спору у даній справі.

На підставі всього вищевикладеного, керуючись ст.ст. 203, 204, 215, 228 ЦК України , ст.ст. 208, 238, 250 ГК України , ст.ст. 69-71,86,156,158-163,186, 254 КАС України , суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання ДПІ в м. Суми про забезпечення позову та про зупинення розгляду даної справи до отримання висновку експерта у кримінальній справі відхилити.

2. В задоволенні адміністративного позову відмовити .

3. Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Господарський суд Сумської області .

4. Згідно ст. 186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення (з дня складення постанови в повному обсязі). Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

5. Згідно ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.