Рішення № 3464883, 20.01.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" січня 2009 р.

Справа № 11/5220

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" м. Хмельницький

до Товариство з обмеженою відповідальністю"Колос-Інвест" с. Урвенна Здолбунівського району Рівненської області

до приватного підприємства „АТП-Постач” м. Хмельницький

про стягнення 57 553, 18 грн.

Суддя Радченя Д.І.

Представники сторін:

Від позивача : Гандзюк В.В.- представник за довіреністю №2299 від 30.12.2008р.

Від 1-ого відповідача : не з'явився

Від 2-ого відповідача : Гаврік Р.О. - представник за довіреністю №2 від 18.07.2008 року

Суть спору: Позивач – ТОВ "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка", звернувся до суду з позовною заявою про стягнення солідарно з відповідачів суму боргу в розмірі 49 385, 08 грн., а також проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 5518 грн. 99 коп. та пені в сумі 2649 грн. 11 коп.

Ухвалою господарського суду від 17.11.2008 року порушено провадження у справі №11/5220.

Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження по справі сторонам направленні рекомендованими листами. Підтвердженням факту отримання першим відповідачем копії ухвал суду є поштове повідомлення №4321876, з датою вручення 22.11.2008р.

Розгляд справи відкладався через неявку в засідання суду представника першого відповідача та подані сторонами клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості врегулювання спору в добровільному порядку.

Другий відповідач –ПП „АТП-Постач” у відзиві на позов та його повноважний представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову в частині солідарного стягнення боргу, процентів, пені, судових витрат за ТОВ „Колос-Інвест” з ПП „АПТ-Постач".

Свої заперечення він обґрунтовує тим, що в забезпечення виконання зобов'язань відповідачем -1 по договору купівлі-продажу, між позивачем та ПП „АПТ-Постач" (відповідач-2) укладено договір поруки №б/н від 06.02.2008 року, згідно якого останній зобов'язувався перед позивачем відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання відповідачем-1 усіх його зобов'язань за договором купівлі-продажу. Свої зобов'язання відповідач-1 за договором купівлі-продажу не виконав, чим порушив виконання своїх зобов'язань за договором.

Згідно п. 2.4.1. договору поруки, ПП "АПТ-Постач" як поручитель взяло на себе зобов'язання виконати за боржника (ТОВ „Колос-Інвест”) зобов'язання за договором купівлі-продажу шляхом перерахування суми заборгованості боржника, вказаної кредитором, в рахунок погашення заборгованості, за реквізитами, вказаними в договорі купівлі-продажу, протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання від кредитора письмового повідомлення про невиконання боржником зобов'язань за договором купівлі-продажу. Пункт 2.1.1. договору поруки передбачає, що кредитор у разі невиконання боржником своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу, протягом 5-ти робочих днів з дня прострочення основного зобов'язання вправі пред'явити вимоги до Поручителя. У разі непред'явлення Кредитором протягом 5 робочих днів, з моменту прострочення Боржником основного зобов'язання по Договору купівлі-продажу вимоги Поручителю про виконання забезпеченого порукою зобов'язання, порука припиняється.

Відповідач зазначає, що за умовами договору купівлі-продажу відповідач-1 зобов'язувався проводити оплату за кожну партію товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача не пізніше останнього робочого (банківського) дня поточного місяця, в якому товар був придбаний. Згідно розрахунку суми позову прострочення заборгованості відповідача-1 перед позивачем за несплату відповідної партії товару мало місце вже з 1 серпня 2008 року, однак письмова вимога позивача про сплату простроченої суми заборгованості, процентів та пені за ТОВ „Колос-Інвест” була отримана ПП „АПТ-Постач" 20 жовтня 2008 року.

Оскільки позивачем не дотримано строк пред'явлення вимоги про сплату заборгованості за боржника за договором поруки, то на думку відповідача –2, позивач втратив право вимагати від ПП „АПТ-Постач" як поручителя сплати боргу за боржника.

В судовому засіданні 20 січня 2009р. представником позивача в порядку ст.22 ГПК України подано суду заяву про часткову відмову від позову та уточнення позовних вимог, в якій, в зв'язку з тим, що позивач погоджується із запереченнями позовних вимог відповідача-2, просить суд припинити провадження у справі в частині солідарного стягнення з відповідача - 2 -ПП „АПТ-Постач" боргу, процентів, пені та стягнути з відповідача - 1 - ТОВ „Колос-Інвест” на свою користь суму боргу в розмірі 49 385, 08 грн., а також проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 5518 грн. 99 коп. та пені в сумі 2649 грн. 11 коп., а також судові витрати.

Дане клопотання є обґрунтованим , судом розглянуте та приймається.

Предметом спору необхідно визначити стягнення з відповідача - 1 - ТОВ „Колос-Інвест” 57 553, 18 грн. заборгованості.

Повноважний представник першого відповідача в судове засідання 20.01.2009р. не з’явився, витребуваних судом документів не подав та позовні вимоги не оспорив. Однак як вбачається з наданого позивачем акту звірки розрахунків станом на 27.10.2008р., підписаного представниками та завіреного печатками обох сторін, відповідач борг в сумі 49 385, 08 грн. визнає.

Неявка в судове засідання господарського суду представника першого відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку першого відповідача суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

06 лютого 2008 року між Рівненською філією ТОВ "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" –продавець та ТОВ „Колос-Інвест” с. Урвенна Здолбунівського району Рівненської області укладено договір купівлі-продажу за №15, у відповідності до умов якого продавець зобов’язався передати у власність покупця товар: ( у тому числі: запасні частини для сільськогосподарської та автотракторної техніки, масла, супутні товари, тощо) в асортименті (за номенклатурою), кількістю та цінами згідно видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору, а покупець в свою чергу прийняти товар та оплатити його на встановлених Договором умовах. Загальна сума договору орієнтовно становить 300 000, 00 гривень. Остаточна загальна сума договору визначається як сума вартості всіх поставлених партій товару за цим договором.

На виконання своїх зобов'язань по договору позивачем передано, а відповідачем прийнято товар на суму 49 385, 08 грн., підтвердженням чого є видаткові накладні та довіреність на отримання товару, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 3.1 договору, покупець зобов’язався проводити оплату за кожну партію товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача не пізніше останнього робочого (банківського) дня поточного місяця.

Свої зобов’язання щодо оплати отриманого товару в обумовлені строки відповідач належним чином не виконав і на момент звернення позивача до суду з позовною заявою за ним рахувалася заборгованість в сумі 49 385, 08 грн. На день винесення рішення по справі сума заборгованості не змінилася.

Договором купівлі-продажу (п. 6.5.) передбачено обов'язок відповідача-1, в разі прострочення оплати товару, сплатити позивачу за користування чужими грошовими коштами 50 процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення.

На підставі цього позивачем за період прострочення оплати нараховано відповідачу суму процентів по договору за користування відповідачем-1 чужими грошовими коштами в розмірі 5518, 99 грн.

Крім цього, відповідно до п.6.4. договору, за прострочку оплати товару, відповідач-1 зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За період прострочення оплати позивачем нараховано відповідачу-1 пеню в сумі 2 649, 11 грн.

06 лютого 2008 року, в якості забезпечення виконання зобов'язання відповідачем - 1 по договору купівлі-продажу №15, між позивачем і відповідачем –2 укладено договір поруки, відповідно до п. 1.1. якого відповідач-2 зобов'язався відповідати перед позивачем солідарно у повному обсязі за своєчасне виконання відповідачем-1 усіх його зобов'язань за договором купівлі-продажу. Згідно п. 2.4.1 договору поруки відповідач-2 зобов'язався виконати за відповідача-1 зобов'язання за договором купівлі-продажу шляхом перерахування суми заборгованості відповідача-1, вказаної позивачем, в рахунок погашення такої заборгованості, за реквізитами, вказаними у договорі купівлі-продажу, протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання відповідачем-2 від позивача письмово повідомлення про невиконання відповідачем-1 зобов'язань за Договором купівлі-продажу. Письмова вимога (лист № б/н від 20 жовтня 2008 р.) про сплату відповідачем-2 боргу відповідача-1 була вручена відповідачу-2 „20" жовтня 2008 р.

Дослідивши зібрані у справі докази щодо первісного позову та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст.. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Вони також не можуть також відступити від положень цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також в разі, якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Правовідносини, які виникли між сторонами по справі за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.

Свої зобов’язання щодо оплати отриманого товару в обумовлені строки відповідач належним чином не виконав і на момент розгляду справи в суді за ним рахується заборгованість в сумі 49 385, 08 грн.

Відповідно до п.3 ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства (п.2 ст.536ЦК України).

Договором купівлі-продажу (п. 6.5.) передбачено обов'язок відповідача-1, в разі прострочення оплати товару, сплатити позивачу за користування чужими грошовими коштами 50 процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення.

На підставі цього за період прострочення оплати позивачем правомірно нараховано відповідачу до сплати суму процентів по договору за користування відповідачем-1 чужими грошовими коштами в розмірі 5 518, 99 грн.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. (ст.. 546 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 549 цього ж кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи це позивачем пеня в сумі 2 649, 11 грн. нарахована правомірно та підлягає задоволенню.

В забезпечення виконання зобов'язань відповідачем -1 по договору купівлі-продажу, між позивачем та ПП „АПТ-Постач" (відповідач-2) укладено договір поруки від 06.02.2008 року, згідно якого останній зобов'язувався перед позивачем відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання відповідачем-1 усіх його зобов'язань за договором купівлі-продажу.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. (ст. 553 ЦК України). Порука –це договір, по якому до зобов'язання основного боржника додатково приєднується зобов'язання іншої особи, що за нього ручається. У випадку неспроможності основного боржника, відповідальність несе особа, що за нього ручається, тобто поручитель.

Уразі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. (ч.1 ст. 554 Цивільного кодексу України).

Відповідно до абз. 1 ч.4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Позивачем не дотримано строк пред'явлення вимоги про сплату заборгованості за боржника за договором поруки.

Відповідачем подано суду відмову від позову в частині солідарного стягнення з відповідача - 2 -ПП „АПТ-Постач" боргу, процентів, пені.

Відповідно до п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнять господарським судом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги щодо стягнення з відповідача - 1 - ТОВ „Колос-Інвест” суми боргу в розмірі 49 385, 08 грн., процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 5518 грн. 99 коп. та пені в сумі 2649 грн. 11 коп. задоволити, а в частині позовних вимог щодо солідарного стягнення з відповідача - 2 - ПП „АПТ-Постач" боргу, процентів, пені провадження припинити.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на першого відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Колос-Інвест” с. Урвенна Здолбунівського району Рівненської області (код 32922971) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4 (код 23832335) – 57 553, 18 грн. –заборгованості (з яких 49 385, 08 грн. –сума основного боргу, 5518 грн. 99 коп. - проценти за користування чужими грошовими коштами та 2649,11 грн. пеня), а також витрати по оплаті державного мита в розмірі 575, 53 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Провадження у справі в частині стягнення солідарно з відповідача-2 –приватного підприємства „АТП-Постач” на користь позивача суми боргу в розмірі 49 385, 08 грн., 5518 грн. 99 коп. - процентів за користування чужими грошовими коштами та 2649,11 грн. пені припинити.

Суддя Д.І. Радченя