Ухвала суду № 34648217, 07.11.2013, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/4092/13-к

Провадження № 1-кс/307/212/13

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2013 року м. Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Чопик В.В., при секретарі Олексій Я.В., з участю прокурора Рошинець В.А., ст. слідчого Мартинич Ю.Ю., розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, в силу ст.89 КК України не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 296 КК України,

в с т а н о в и в :

Ст. слідчий СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_1 за погодженням з прокурором прокуратури Тячівського району Закарпатської області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2

В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013070160001249 від 15 липня 2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 296 КК України.

Вказує на те, що 15.07.2013 біля 04 години ОСОБА_2, знаходячись в смт.Тересва на вул.Народній біля кафе-бару «Оксана», маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, підійшов до ОСОБА_4, схопив його за шию, почав душити, а потім повалив на тротуар, спричинивши ОСОБА_4, згідно висновку судово-медичного експерта № 458 від 22.07.2013, легкі тілесні ушкодження у вигляді забою мяких тканин голови в тімяно-скроневій області зправа, саден задньої поверхні правого ліктьового суглобу, синців передньо-бокових поверхонь шиї у верхній третині. Після цього ОСОБА_2 відкрито заволодів гаманцем ОСОБА_4 коричневого кольору вартістю 80 гривень, який знаходився у кишені його штанів та в якому були грошові кошти в сумі 220 гривень, посвідчення водія на імя ОСОБА_4, свідоцтво про державну реєстрацію автомобіля НОМЕР_1, та свідоцтво про державну реєстрацію автомобіля «Форд Транзит» д.н.з. НОМЕР_2, внаслідок чого ОСОБА_4 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 300 гривень.

Кім цього, 06 жовтня 2013 року близько 23 години ОСОБА_2, знаходячись в смт.Тересва на вул.Горького біля Тересвянської ЗОШ 1-3 ступенів, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, безпричинно, з хуліганських спонукань розпочав бійку з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, в ході якої наніс останнім удари руками та ногами по різних частинах тіла, спричинивши ОСОБА_5, згідно висновку судово-медичної експертизи № 712 від 14 жовтня 2013 року, тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді множинного перелому нижньої щелепи, а саме в області кута зправа та альвеолярної дуги зліва, а ОСОБА_6, згідно висновку судово-медичної експертизи № 729 від 16 жовтня 2013 року, легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоровя у вигляді забою мяких тканин щоки зправа, вивиху та часткового перелому коронки 7-го зуба зправа на верхній щелепі, забійної рани правої брівної області, синця правого колінного суглобу.

Крім цього, 06 жовтня 2013 року близько 23 години ОСОБА_2, знаходячись в смт.Тересва на вул.Горького біля Тересвянської ЗОШ 1-3 ступенів, в ході вчинення щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 злісного хуліганства умисно наніс кулаком один удар в обличчя ОСОБА_5, спричинивши йому, згідно висновку судово-медичної експертизи № 712 від 14 жовтня 2013 року, тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді множинного перелому нижньої щелепи, а саме в області кута зправа та альвеолярної дуги зліва.

Підставою для внесення даного клопотання стало те, що в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 296 КК України, тобто є підстави вважати, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, за ч. 2 ст. 186 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме встановлено, що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки він не має постійного місця роботи, навчання та проживає сам; може незаконно впливати на потерпілих та свідків шляхом погроз з метою уникнення кримінальної відповідальності; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить вчинення ним кількох правопорушень за короткий період часу, отже застосування більш мяких запобіжних заходів не дозволить запобігти цим ризикам, у звязку з чим вбачається необхідність у застосуванні щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні ст. слідчий підтримав клопотання посилаючись на обставини викладені у ньому.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просить його задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні вину свою визнав, просить не застосувати до нього запобіжний захід пов'язаний з триманням під вартою

Вивчивши матеріали клопотання, дослідивши матеріали досудового розслідування, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню.

Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

ОСОБА_2 підозрюється у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст.186 КК України, відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого; ч.1 ст.296 КК України хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю; ч.1 ст.122 КК України умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 Кримінального кодексу України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоровя або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.

За матеріалами справи підозра ОСОБА_2 обґрунтовано підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного увязнення.

Таким чином вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки підозрюваний вчинив також тяжкий злочин, за який кримінальним законодавством України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до шести років, при цьому підозрюваний не має постійного місця роботи, навчання та проживає сам; може незаконно впливати на потерпілих та свідків шляхом погроз з метою уникнення кримінальної відповідальності; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, в разі застосування до нього більш мякого запобіжного заходу, здійснити повторні кримінальні проступки, щодо інших осіб. Посилання прокурора на можливість підозрюваного такими діями перешкоджати кримінальному провадженню також є доцільними, в наслідок чого, з урахуванням вимог ст. 183 КПК України, до підозрюваного слід застосувати виключний запобіжний захід, з зазначенням розміру застави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176-205, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, з зазначенням розміру застави.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто 07 листопада 2013 року.

Строк дії ухвали до 6 січня 2014 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов'язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 40 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме у розмірі 45880 (сорок пять тисяч вісімсот вісімдесят) грн., встановленої станом на 01 січня поточного року 1147 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Тячівського районного суду: р/р 3731301800042; МФО (код банку) 812016; ЄДРПОУ 26213408; Банк отримувача ГУ ДКСУ в Закарпатській області; одержувач ТУ ДСА України в Закарпатській області .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області та до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Тячівського районного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Ужгородського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Ужгородського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово ст. слідчого СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_1, прокурора прокуратури Тячівського району ОСОБА_3 та слідчого суддю Тячівського районного суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя В.В. Чопик