Рішення № 3464727, 18.12.2008, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" грудня 2008 р.

Справа № 11/5061

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Калина-Черкаси" м. Хмельницький

до Приватне підприємство "Проскурів-Авіа" м. Хмельницький

про стягнення 15 760, 41 грн.

Суддя Радченя Д.І.

за участю представників сторін:

від позивача Валігура О.О. - представник за довіреністю від 01.06.2008р.

від відповідача не з’явився

Позивач - ТОВ „Калина-Черкаси” звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –ПП "Проскурів-Авіа" 15760 грн. 41 коп. заборгованості, з яких 12 000,00 грн. – борг, що утворився через неналежне виконання умов договору поставки №2-Хм від 05.05.2008р., 1713,21 грн. –пеня, 48,45 грн. –додаткової ціни в розмірі 10 грн. за одну тону несплаченого своєчасно нафтопродукту, що передбачено ч.2 п.4.3 договору, 1998,75 грн. –плата у розмірі 27%, нарахованих відповідно до п.4.11 договору за безпідставне користування коштами ТОВ „Калина-Черкаси”.

Ухвалою господарського суду від 24.10.2008 року порушено провадження у справі № 11/5061. Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження у справі сторонам направленні рекомендованими листами.

Розгляд справи відкладався через неявку в судове засідання представника відповідача.

В процесі розгляду справи (13.11.2008р) позивачем зменшено позовні вимоги в зв’язку з тим, що відповідачем в добровільному порядку сплачено суму основного боргу, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції в сумі 5409,20 грн., з яких 2040,81 грн. –пеня,2380,95 грн. –сума за безпідставне користування чужими грошовими коштами, 48,45 грн. - додаткової ціни в розмірі 10 грн. за одну тону несплаченого своєчасно нафтопродукту, що передбачено ч.2 п.4.3 договору та 938, 99 грн. сума штрафних санкцій з врахуванням встановленого індексу інфляції.

Ухвалою суду від 08.12.2008р. за клопотанням позивача змінено його назву з ТОВ „Калина-Черкаси” на ТОВ „ТД „Рітейл К”, а розгляд справи відкладався через неявку в засідання суду представника відповідача та неподання ним витребуваних судом документів.

В судовому засіданні 18.12.2008р. представник позивача позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

В судовому засіданні, яке відбулося 27.11.2008р., представник відповідача вимоги щодо стягнення суми нарахованих штрафних санкцій не визнав про, що заявив усне заперечення.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач своїми процесуальними правами щодо доказування своїх заперечень не скористався.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

05 травня 2008 року між ТОВ "Калина-Черкаси" та ПП „Проскурів-Авіа" укладено договір поставки за №2-Хм.

Згідно п. 1.1 .даного договору, позивач зобов’язався передати у власність відповідача нафтопродукти, а відповідач прийняти і сплатити їх вартість. Кількість та асортимент Товару зазначається у Специфікаціях , що складаються Покупцем та підтверджується шляхом підписання Постачальником на умовах даного Договору. Кожна Специфікація є невід'ємною частиною даного Договору. Кожна наступна Специфікація не відміняє і не припиняю дію попередніх Специфікацій повністю, ні частково, якщо інше не зазначено в ній.

На виконання умов даного договору позивачем здійснено оптову поставку ПП „Проскурів-Авіа" нафтопродукти в кількості 4845 кг., на загальну суму 29 796, 75 грн., підтвердженням чого товарно-супровідні документи (видаткова накладна №0000003486 від 03.06.2008р., довіреність на отримання товару серії ЯМР №715715 від 02.06.2008., товарно-транспортна накладна.

Свої зобов’язання щодо оплати отриманого товару на момент подання позову до суду (23.10.2008р.) відповідач виконав частково, в результаті чого за ним рахувалася заборгованість в сумі 12000, 00 грн.

Згідно п. 4.3 договору, у випадку ненадходження від Покупця повної оплати за відвантажений Товар протягом терміну зазначеному у п.п. 3.3 даного Договору Постачальник має право нарахувати, а Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення виконання грошового зобов'язання. Штрафні санкції нараховується за весь час прострочення оплати і на суму, що належить до оплати.

Крім того, при порушенні Покупцем пункту 3.3 цього Договору, Постачальник має право застосувати до Покупця оперативно-господарські санкції передбачені частиною першою статті 236 Господарського кодексу України, а також в порядку частини другої цієї статті Постачальник має право нарахувати до ціни, зазначеної в накладної (без податку на додану вартість), додаткову ціну в розмірі 10 гривень за 1 тону несплаченого своєчасно нафтопродукту. В цьому випадку, Покупець зобов'язаний сплатити додаткову вартість протягом 4-х днів з моменту відправлення відповідної вимоги Постачальником.

Як обумовлено п. 4.11 договору, сторони прийшли до згоди, що при не своєчасній оплаті товару (порушення п. 3.3) не зарахована грошова сума є сума якою користується Покупець та належить Постачальнику і за час користування Постачальник має право нарахувати, а Покупець в такому випадку зобов'язується сплатити відсотки за час користування коштами Постачальника в розмірі 27 % річних.

Відповідачем 12.11.2008р. в добровільному порядку сплачено суму основного боргу.

Позивачем нараховано до стягнення з відповідача штрафні санкції в сумі 5 409,20 грн., з яких 2040,81 грн. –пеня, 2380,95 грн. –сума за безпідставне користування чужими грошовими коштами, 48,45 грн. - додаткової ціни в розмірі 10 грн. за одну тону несплаченого своєчасно нафтопродукту, що передбачено ч.2 п.4.3 договору та 938, 99 грн. сума боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст.. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Вони також не можуть відступити від положень цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також в разі, якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У відповідності до ст.. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов’язання сторони повинні виконувати свої обов’язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту

Якщо зустрічне виконання обов’язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов’язок.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.

Позивачем порушено терміни виконання зобов’язання перед позивачем, в результаті чого позивач вимушений звернутися до суду з позовом.

Згідно ст.. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та збитків. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.(ст.. 614 ЦК України).

Частиною 2 ст. 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. (ст.. 546 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 549 цього ж кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Виходячи із статті 1048 ЦК України, яка встановлює розмір процентів за користування грошовими коштами, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Пунктом 4.11 договору, сторони прийшли до згоди, що при не своєчасній оплаті товару (порушення п. 3.3) відповідач зобов'язується сплатити відсотки за час користування коштами Постачальника в розмірі 27 % річних.

У відповідності до вказаних норм закону, щодо відповідальності за порушення зобов’язання, позивачем правомірно нараховано до стягнення з відповідача штрафні санкції в сумі 5 409,20 грн., з яких 2040,81 грн. –пеня, 2380,95 грн. –сума за безпідставне користування чужими грошовими коштами, 48,45 грн. - додаткової ціни в розмірі 10 грн. за одну тону несплаченого своєчасно нафтопродукту, що передбачено ч.2 п.4.3 договору та 938, 99 грн. сума боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції.

Вирішуючи питання щодо відшкодування державного мита слід виходити з наступного:

Відповідно до підпункту “а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито “ від 21.01.1993р. № 7-93 ( із внесеними змінами) із позовних заяв майнового характеру сплачується державне мито в розмірі 1 відсоток від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

В результаті неналежного виконання відповідачем зобов’язання щодо оплати отриманого товару на момент подання позову до суду (23.10.2008р.) за ним рахувався борг в сумі 12000, 00 грн.

Суд, приймаючи подане позивачем зменшення суми позовних вимог в частині основного боргу в зв’язку із проплатою та збільшення в частині нарахованих санкцій, враховує те, що збільшення є наслідком порушення зобов’язання зі сторони відповідача.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідачем суму основного боргу проплочено після порушення провадження по справі, державне мито підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Рітейл К” м. Черкаси до приватного підприємства "Проскурів-Авіа" м. Хмельницький про стягнення 5409, 20 грн. задоволити.

Стягнути з приватного підприємства "Проскурів-Авіа" м. Хмельницький, вул. Пілотська, 7 (код 33978503) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Рітейл К” м. Черкаси, вул. Маршала Красовського, 8 (код 33978503) заборгованість в розмірі 5409,20 грн. (з яких 2 040,81 грн. –пеня, 2380,95 грн. –сума за безпідставне користування чужими грошовими коштами, 48,45 грн. - додаткова ціна в розмірі 10 грн. за одну тону несплаченого своєчасно нафтопродукту та 938, 99 грн. сума штрафних санкцій з врахуванням встановленого індексу інфляції), а також витрати по оплаті державного мита в розмірі 174, 09 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Відповідно до ст. 8 Декрету КМУ від 21.01.93 № 7-93 “Про державне мито” видати довідку про повернення ТОВ „Торговий Дім „Рітейл К” м. Черкаси з державного бюджету зайво сплаченого квитанцією №2479.136.1 від 21.11.2008р. державного мита в сумі 266, 45 грн., залишивши оригінал квитанції в матеріалах справи.

Суддя Д.І. Радченя