Справа № 127/23137/13-ц
Провадження 4-с/127/218/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2013 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Прокопчук А. В. ,
при секретарі Гаврилюк А.М.,
за участю представника скаржника - ОСОБА_1,
представника заінтересованої особи ПАТ "ОТП Банк" -
ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці скаргу ОСОБА_3 про визнання дій старшого державного виконавця Віділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_4 неправомірними, скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся в суд з вищевказаною скаргою, мотивуючи свої вимоги тим, що Замостянським районним судом м. Вінниці ухвалено рішення у справі № 2-161/11 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, договором поруки та звернення стягнення на предмет іпотеки.
01.03.2013 року на виконання вищевказаного судового рішення судом видано виконавчий лист № 2-161-2011.
Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 37917707 на адресу заявника не надходила. В порушення ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", як вважає скаржник, йому не було надано строку для добровільного виконання судового рішення, натомість на його адресу надійшов виклик державного виконавця № 221/10 від 05.06.2013 року.
28.08.2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_4 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.
Також скаржник звертає увагу на те, що у вказаній постанові про арешт майна боржника допущено помилки в імені відповідача-1 по справі: замість імені "Вадим" вказано "Володимир"; сума боргу зазначена в розмірі 4 598 714,58 грн., хоча згідно рішення суду ця сума становить 4 596 894,58 грн.
У зв'язку з вказаною обставиною арешт на майно скаржника було накладено на суму, яка перевищує розмір відшкодування, стягнутого за рішення суду. А тому скаржник просить визнати дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_4 при винесенні постанови від 28.08.2013 року про арешт майна боржника ОСОБА_3 та оголошення заборони його відчуження неправомірними, скасувати вказану постанову.
В судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримав, посилаючись на обставини, викладені в ній, просив задовольнити її у повному обсязі.
Представник заінтересованої особи - ПАТ "ОТП Банк" в судовому засіданні заяву не визнав. Пояснив, що при накладенні арешту на майно ОСОБА_3 на стадії виконання судового рішення про стягнення боргу на користь банку державний виконавець діяв у межах своїх повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження". Зокрема, ним було відкрито виконавче провадження на підставі заяви стягувача, надано строк до семи днів для боржника для добровільного виконання судового рішення. Оскільки рішення суду боржником ОСОБА_3 в добровільному порядку не виконувалось на підставі заяви банку державний виконавець наклав арешт на належне боржнику майно. Також зазначив, що і на даний час скаржник не позбавлений права виконати рішення суду самостійно, однак цього не робить. Просив в задоволенні скарги відмовити.
Представник Відділу ПВР управління ДВС ГУЮ у м. Києві в судове засідання не з'явився з невідомих причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд, вислухавши думку представника скаржника, представника стягувача, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судом встановлено, що згідно рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 10.06.2011 року, ухваленого у справі № 2-161/11, з ОСОБА_5, ТОВ - фірма "НЕКСТ", ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на користь ПАТ "ОТП Банк" солідарно стягнуто заборгованість за кредитним договором № СМ-SМЕ02/222/2008 у сумі 576 521,55 дол. США, що станом на 10.06.2011 року еквівалентно 4 596 894,58 грн., а також 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи (а.с. 5-7).
З витягу з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень від 05.11.2013 року судом встановлено, що на підставі виконавчого листа № 2-161-2011, виданого 01.03.2013 року Замостянським районним судом м. Вінниці про солідарне стягнення з ОСОБА_5, ТОВ - фірма "НЕКСТ", ОСОБА_3, ОСОБА_6 на користь ПАТ "ОТП Банк" боргу в сумі 4 598 714,58 грн., 17.05.2013 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_4 відкрито виконавче провадження, про що винесено відповідну постанову. Підставою для відкриття виконавчого провадження стала заява стягувача. Для виконання судового рішення боржнику надано строк для добровільного виконання. Факт надання державним виконавцем боржнику ОСОБА_3 строку для добровільного виконання судового рішення підтверджується також листом начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у м. Києві, адресованим АТ "ОТП Банк" від 10.06.2013 року № 4107/04-03-28 (а.с. 34).
З даного витягу з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень вбачається, що 14.06.2013 року державним виконавцем Нечай Г.П. винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_3 (автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT 1, ДНЗ 51275) та оголошено заборону на його відчуження.
28.08.2013 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_4 винесена постанова про арешт всього майна боржника та оголошення заборони його відчуження, підставою для винесення вказаної постанови стало невиконання боржником судового рішення в добровільному порядку на час винесення постанови. (а.с. 9).
Також судом встановлено, що стягувач АТ "ОТП Банк" звернулося до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у м. Києві з заявою від 31.05.2013 року про накладення арешту на все належне боржнику ОСОБА_3 майно з метою запобігання його ухилення від виконання судового рішення (а.с. 33).
Відповідно до п. 5, 6 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
За змістом 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Статтею 27 вищевказаного Закону передбачено, що у разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.
Суд приходить до висновку, що старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_4 при винесенні постанови від 28.08.2013 року про арешт майна боржника ОСОБА_3 та заборону його відчуження діяла правомірно у відповідності із своїми повноваженнями та правами, передбаченими Законом України "Про виконавче провадження".
Посилання скаржника на те, що арешт накладено на суму більшу ніж розмір стягнутої заборгованості, суд вважає необгрунтованими, оскільки встановлено, що окрім заборгованості за кредитним договором в сумі 4 598 714,58 грн. за рішенням суду з боржників також стягнуто 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які в сумі з розміром заборгованості і становлять 4 598 714,58 грн., в межах якої арештовано майно боржника.
Арештовуючи майно боржника ОСОБА_3 при виконанні судового рішення, державний виконавець Нечай Г.П., на думку суду, діяла виправдано та в межах чинного законодавства, оскільки встановлено, що заборгованість боржників перед стягувачем є досить значною, дій щодо погашення заборгованості боржниками не вживалось та не вживається. Крім того, стягувач ПАТ "ОТП Банк" звернулося до державного виконавця з відповідною заявою щодо арешту майна боржника ОСОБА_3
Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що прав, свобод та інтересів ОСОБА_3 державним виконавцем при вчиненні виконавчих дій не порушено, а тому підстав для задоволення скарги немає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 383 ЦПК України, ст.ст. 11, 25, 27 Закону України "Про виконавче провадження",-
УХВАЛИВ:
В задоволенні скарги ОСОБА_3 про визнання дій старшого державного виконавця Віділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_4 неправомірними - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 5 днів з дня її проголошення, а особами, у відсутність яких вона постановлена, - протягом 5 днів з дня отримання її копії.
Суддя :
Судове рішення № 34646955, Вінницький міський суд Вінницької області було прийнято 05.11.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 127/23137/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: