Рішення № 3464656, 06.04.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2009 р. Справа № 35/393-08

вх. № 7497/5-35

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Ткаченко В.В. - ліквідатор відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Геніївське" с. Геніївка

до Геніївської сільської ради, с. Геніївка

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд визнати за позивачем право власності на нерухоме майно – 3 (три) будівлі по вулиці Молодіжна, 1-а, по вулиці Молодіжна, 3-а та по вулиці Молодіжна, 5 в селі Геніївка Зміївського району Харківської області.

Представник позивача в судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому воно приймається судом та підлягає задоволенню.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази,а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що 18.05.2007р. постановою господарського суду Харківської області по справі № Б-50/98-07 позивач визнаний банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура. 09.09.2008р. ухвалою господарського суду Харківської області по справі № Б-50/98-07 ліквідатором призначений Ткаченко Віталій Васильович.

Постановою господарського суду Харківської області від 18.05.2007 року по справі № Б-50/98-07 та ухвалою господарського суду Харківської області від 09.09.2008 року по справі № Б-50/98-07 ліквідатора зобов’язано керуючись статтями 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» серед іншого прийняти до свого відання майно позивача, сформувати ліквідаційну масу.

Ліквідатором позивача були виявлені об’єкти нерухомого майна, що за наявними документами належать позивачу та знаходяться за адресою: Харківська обл., Зміївський р-н, с.Геніївка, вул. Молодіжна, а саме:

14.06.2007г. відповідно до Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно позивач направив заяву до комунального підприємства “Зміївське бюро технічної інвентаризації” про реєстрацію прав власності на об’єкти нерухомого майна, що знаходяться за вищевказаною адресою, що належать Позивачу на підставі права власності на вказане нерухоме майно.

Таким чином право власності Позивача на вказане майно виникло з моменту його фактичного отримання на підставі статті 4 ЦК УРСР.

Позивачем здійснені дії, направлені на отримання правовстановлювальної документації від відповідача та на реєстрацію цього права Комунального підприємства “Зміївське бюро технічної інвентаризації”.

03.07.2007р. Комунальним підприємством “Зміївське бюро технічної інвентаризації” надане рішення про відмову в реєстрації права власності з тих підстав, що: в матеріалах інвентаризаційної справи за наведеною адресою відсутня первинна реєстрація прав власності на вказані об’єкти; реєстрація об’єктів нерухомого майна здійснюється на підставі оригіналів або дублікатів правовстановлювальних документів, реєстрація права власності на підставі копій правовстановлювальних документів діючим законодавством не передбачено.

Ліквідатор позивача 20.10.2008 року звернувся до відповідача та Управління сільського господарства та продовольства Зміївської районної Державної адміністрації про надання копій протоколів зборів членів КСП «Геніівське», за якими складалися списки майна КСП «Геніївське», яке реорганізоване в СТОВ «Геніївське».

Згідно відповіді Управління сільського господарства та продовольства Зміївської районної Державної адміністрації №01-10/813 від 04.11.2008 року за роботу по реформуванню позивача несе відповідач на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 року за №177.

Відповідачем надані документи про реформування позивача, в тому числі перелік майна позивача, в якому значаться вказані об’єкти нерухомого майна.

При цьому відповідачем не надано позивачу правовстановлювальних документів на вищенаведені об’єкти нерухомості, в зв’язку з чим вказане право підлягає встановлюванню в судовому порядку.

Належність вказаного нерухомого майна позивачеві підтверджується також тим, що воно не зареєстровано за будь-якими особами, спори з будь-якими особами відносно вказаних об’єктів відсутні.

Належність у власності позивача вказаних об’єктів нерухомості підтверджується також підготовкою на них технічних паспортів згідно запита ліквідатора від 01.08.2007 року.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч. 3 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

Таким чином, на підставі наведених норм законодавства, наявних у справі доказів, з урахуванням обставин справи, суд приходить до висновку, що наявні всі необхідні та достатні підстави для захисту прав позивача та визнання за позивачем права власності у судовому порядку. Позовні вимоги законі та обґрунтовані, а отже підлягають задоволенню.

Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та п. 1.5 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від «07» лютого 2002 року № 7/5, обов’язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб.

Згідно п. 10 додатку 1 до п. 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від «07» лютого 2002 року № 7/5, правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на нерухоме майно є, в тому числі, рішення суду про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна.

Таким чином, відповідно до законодавства України, орган, який проводить державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, а саме КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», зобов’язаний проводити реєстрацію судових рішень про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна.

В зв’язку з тим, що надані позивачем документи в сукупності свідчать про наявність у нього право власності на вказані об’єкти нерухомості, є необхідними для реалізації ним свого права власності них, відповідно до статті 20 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", статей 16, 20 ЦК України, статей 1, 2 ГПК України, пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, право власності позивача підлягає судовому захисту.

Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача.

На підставі наведеного і керуючись статтями 23, 25, 30 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ”, статтею 20 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень ”, статтею 4 ЦК УРСР, статтями 16, 20 ЦК України, статтями 1, 2 ГПК України, пунктом 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати право власності за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Геніївське" (63433, Харківська область, Зміївський район, село Геніївка, код ЄДРПОУ 00850678, р/р 26007380576001 у Банку «України» по Харківській обл., МФО 351469) на нерухоме майно – наступні будівлі:

Будівля загальною площею 347,5 кв.м., розташована по вулиці Молодіжна, 1-а в с.Геніївка Зміївського району Харківської області

Будівля загальною площею 502,0 кв.м., розташована по вулиці Молодіжна, 3-а в с.Геніївка Зміївського району Харківської області

Будівля, розташована по вулиці Молодіжна, 5 в с.Геніївка Зміївського району Харківської області.

Рішення підписано 06.04.2009р.

Суддя