Постанова № 34645431, 06.11.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року справа № 823/3098/13-а

11 год. 10 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

при секретарі - Рахліній В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області, в якому ставить питання про:

- визнання протиправними дій УПФУ в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області щодо відмови у звільненні її від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 01 травня 2013р., що викладено в листі № 8839/07 від 19.09.2013р.;

- визнання протиправною та скасування вимоги УПФУ в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області № Ф-664 від 09.08.2013р. про сплату ФОП ОСОБА_1 недоїмки по єдиному внеску в сумі 1194,03грн.;

- зобов'язання відповідача розглянути питання щодо звільнення її від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в подальшому, як пенсіонера за віком, що перебуває на спрощеній системі оподаткування.

Обгрунтовуючи вимоги позивач зазначає, що вона є фізичною особою-підприємцем, яка обрала спрощену систему оподаткування, крім того, вона є пенсіонером за віком, отримує відповідну пенсію, а тому, у відповідності до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не потребує соціального страхування і може брати участь у страхуванні лише в добровільному порядку.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, проте, надала суду клопотання, в якому просила розглядати справу за її відсутності в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, надіслав суду письмові заперечення на адміністративний позов, згідно яких позовні вимоги не визнає повністю та просить розгляд справи провести без його участі.

Відповідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо всіма особами, які беруть участь у справі, буде заявлено клопотання про розгляд справи за їх відсутності, то судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Пунктом 10 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, письмовим провадженням у справі є розгляд і вирішення адміністративної справи судом першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи в порядку письмового провадження.

Частиною 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_2 зареєстрована 30.11.1995р. виконавчим комітетом Канівської міської ради Черкаської області, як суб'єкт підприємницької діяльності, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 (а.с.15) та перебуває на спрощеній системі оподаткування відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_3 (а.с.16).

13.08.2013р. УПФУ в м. Каневі та Канівському районі направлено ФОП ОСОБА_1 вимогу про сплату недоїмки №Ф-664 від 09.08.2013р., в якій зазначено, що відповідно до вимог ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на державне соціальне страхування» підлягає до сплати недоїмка з єдиного внеску в сумі 1194,03грн. (а.с.14).

В подальшому, 18.09.2013р. ФОП ОСОБА_1 звернулась до УПФУ в м. Каневі та Канівському районі зі скаргою, в якій просила звільнити її від сплати єдиного внеску та скасувати вимогу №Ф-664 від 09.08.2013р. про сплату недоїмки з єдиного внеску в сумі 1194,03грн. (а.с.26-27).

Рішенням УПФУ в м. Каневі та Канівському районі №8839/07 від 19.09.2013р., в задоволенні скарги ФОП ОСОБА_1 було відмовлено (а.с.29-30).

Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010р. (надалі - Закон №2464).

Відповідно до ст. 1 Закону №2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно п.4 ч.1 ст. 4 Закону №2464 є, зокрема: фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

З огляду на викладені вище норми Закону №2464, ФОП ОСОБА_1 є страхувальником, в розумінні цього Закону, та зареєстрована як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до УПФУ в м. Каневі та Канівському районі.

Згідно ч. 4 ст. 4 Закону №2464 особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

З огляду на вищевказане, суд зазначає, що вимога УПФУ в м. Каневі та Канівському районі №Ф-664 від 09.08.2013р. про сплату ФОП ОСОБА_1 недоїмки в сумі 1194,03грн. по єдиному внеску є неправомірною та має бути скасована, з огляду на наступне.

Стаття 1 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-VI «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон №1058) передбачає чітке визначення поняття «пенсіонер» - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 1 ст. 26 Закону №1058 визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Нормативним актом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII (надалі - Закон №796).

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону №796, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 14 Закону №796 для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.

Таким чином, спеціальним законом встановлені умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Відповідно до наданого посвідчення серії НОМЕР_4, ФОП ОСОБА_1 є громадянкою, яка постійно проживає, або постійно працює на території посиленого радіологічного контролю (категорія 4), а.с.13.

Крім того, позивачеві видане пенсійне посвідчення серія НОМЕР_5, у якому зазначено вид пенсії - за віком, термін дії - довічно (а.с.13).

З урахуванням викладеного, зважаючи на положення ч. 4 ст. 4 Закону №2464, суд дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_1, як особа, якій призначено пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, звільнена від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як пенсіонер та фізична особа-підприємець, яка обрала спрощену систему оподаткування, оскільки, призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку не впливає на статус позивача, як пенсіонера за віком.

Щодо вимоги ФОП ОСОБА_1 про звільнення її від сплати єдиного внеску в подальшому, як пенсіонера за віком, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, суд зазначає, що така вимога є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки, адміністративні суди не наділені повноваженнями вирішувати адміністративні спори шодо подій, які не відбулись, тобто, заздалегідь надавати правову оцінку діям (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.

Вимогу позивача про визнання протиправними дій УПФУ в м. Каневі та Канівському районі щодо відмови у звільненні її від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 01 травня 2013р., що викладено в листі № 8839/07 від 19.09.2013р. суд вважає також необґрунтованою, з огляду на те, що чинне законодавство не наділяє органи Пенсійного фонду України правом звільняти від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Натомість суд звертає увагу, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 4 Закону №2464 особи, зазначені у п. 4 ч. 1 цієї статті можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню лише в частині визнання протиправною та скасування вимоги УПФУ в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області № Ф-664 від 09.08.2013р. про сплату ФОП ОСОБА_1 недоїмки по єдиному внеску в сумі 1194,03грн., в решті позовних вимог слід відмовити.

У відповідності до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 86, 122, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області № Ф-664 від 09.08.2013р. про сплату фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 недоїмки до мінімального єдиного внеску в сумі 1194 (одна тисяча сто дев'яносто чотири) грн. 03 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп. судового збору, сплаченого за квитанцією №101 від 24.09.2013р.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.М. Гарань