Рішення № 3464487, 09.10.2008, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" жовтня 2008 р.

Справа № 11/4886

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Цукровий комбінат "Слов'янський" с. Вишнівчик Чемеровецького району

до Відкрите акціонерне товариство "Хмельницький цукровий завод" м. Хмельницький

про стягнення 59 128, 35 грн.

Суддя Радченя Д.І.

за участю представників сторін:

від позивача – Субботіна Л.О. –представник за довіреністю від 01.11.2007р. №3

від відповідача – не з’явився

Позивач - ТОВ „Цукровий комбінат” “Слов’янський” с. Вишнівчик Чемеровецького району звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ВАТ "Хмельницький цукровий завод" на свою користь заборгованості в розмірі 59 128,35 грн., з яких 44 274, 54 грн. –сума основного боргу, 3 % річних в розмірі 1 881, 37 грн. та індекс інфляції в розмірі 12 972, 44 грн.

Ухвалою господарського суду від 15.09.2008 року порушено провадження у справі №11/4886. Сторони про час і місце проведення судового засідання повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження у справі сторонам направленні рекомендованими листами. Підтвердженням факту отримання відповідачем ухвали суду є поштове повідомлення №4143471, з датою вручення 22.09.2008р.

В судовому засіданні 09.10.2008р. повноважний представник позивача заявлений позов підтримує, мотивуючи тим, що він заявлений обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Повноважний представник відповідача в судове засідання не з’явився, письмового відзиву на позов не подав та позовні вимоги не оспорив. Однак як вбачається з акту звірки взаємних розрахунків, підписаного представниками обох сторін, відповідач заборгованість перед позивачем станом на 11.06.2008р. визнає.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке:

31 жовтня 2006 року між ТОВ «Цукровий комбінат «Слов'янський»та ВАТ «Хмельницький цукровий завод»о укладено договір за №6-ч на вирощування та закупівлю цукрових буряків урожаю 2006 року для виробництва цукру квоти «А», за умовами якого сторони взяли на себе зобов'язання щодо вирощування, транспортування, приймання і переробки цукрових буряків та взаєморозрахунків за здану продукцію.

У відповідності до умов даного договору, позивач зобов'язався виростити та продати, а відповідач в свою чергу прийняти від Позивача цукрові буряки та оплатити їх за ціною 230 грн. за 1 тонну.

На виконання умов даного договору позивачем на протязі листопада-грудня 2006 року доставлено на приймальний пункт Відповідача цукрові буряки в кількості 363,578 тонн на загальну суму 83 622,94 грн., що підтверджується накладними, актами до накладних, квитанціями на закупку цукрового буряка та довідками про прийнятий цукровий буряк.

Відповідно до п. 5.1 Договору, відповідач зобов'язаний оплатити прийняті кондиційні цукрові буряки за цінами, обумовленими в договорі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позивача.

Свої зобов’язання щодо оплати наданих послуг відповідач виконав частково, а саме на суму 30 000,00 грн., підтвердженням чого є банківська виписка, в результаті чого за ним рахується борг в сумі 53 622,94 грн.

В грудні 2006 року відповідачем з метою проведення взаєморозрахунків реалізовано позивачу мішки на суму 12 450,9 гри., вартість яких частково в сумі 9 348,4 грн. зараховано в рахунок погашення заборгованості за реалізований цукровий буряк.

Таким чином, на даний час заборгованість відповідача перед позивачем за реалізований цукровий буряк згідно договору №6-ч від 31.10.2006р. становить 44 274, 54 грн.

Претензію позивача відповідач визнає в повному обсязі, підтвердження чого є лист та акт звірки розрахунків, однак розрахунків із позивачем ним проведено.

Керуючись ст. 692 ЦК України позивач стверджує, що відповідач зобов'язаний був оплатити реалізовані йому цукрові буряки після їх прийняття. Позивач здійснював доставку цукрових буряків на приймальний пункт Відповідача партіями протягом листопада-грудня 2006 року. Останню доставка цукрового буряка проведено позивачем 04.12.2006р., тому Відповідач починаючи з 05.12.2006р. зобов'язаний розрахуватись із Позивачем.

Крім суми основного боргу позивачем на підставі ст.. 625 ЦК України нараховано до стягнення з відповідача, 3 % річних в розмірі 1 881, 37 грн. та індекс інфляції в розмірі 12 972, 44 грн.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд прийшов до висновку, що позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належними доказами та підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст.. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Вони також не можуть також відступити від положень цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також в разі, якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У відповідності до ст.. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов’язання сторони повинні виконувати свої обов’язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту

Якщо зустрічне виконання обов’язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов’язок.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.

Згідно ст. 625 ЦК України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрат згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий комбінат "Слов'янський" с. Вишнівчик Чемеровецького району до Відкритого акціонерного товариства "Хмельницький цукровий завод" м. Хмельницький про стягнення 59 128, 35 грн. задоволити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Хмельницький цукровий завод" м. Хмельницький, вул.. Заводська, 59 (код ЄДРПОУ 00373400) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Цукровий комбінат” «Слов’янський»с. Вишнівчик Чемеровецького району, вул.. Заводська, 1 (код ЄДРПОУ 32545366) - 59 128,35 грн. (з яких 44 274, 54 грн. –сума основного боргу, 3 % річних в розмірі 1 881, 37 грн. та індекс інфляції в розмірі 12 972, 44 грн.), а також витрати по оплаті державного мита в розмірі 591, 28 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя Д.І. Радченя