Рішення № 34643207, 28.10.2013, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/2154/13-ц

Провадження №2/149/695/13

Номер рядка звіту 44

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28.10.2013 рокум. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд в складі:

головуючого судді Олійника І.В.

за участі секретаря Янюк А.Й.

представника позивача - ОСОБА_1, представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику цивільну справу за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці звернувся до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з цивільним позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Позов мотивовано тим, що на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І-ВН № 002908 від 03.11.1997 року ВКС "Хмільник" отримав у постійне користування землю площею 6,1023 га. На даний час вказана земельна ділянка знаходиться на балансі позивача та належить до земель оборони. Відповідно до п. 1.1 Керівництва з обліку земель (земельних ділянок) в органах квартирно-експлуатаційних служб Збройних Сил України та п. 42 Положення про порядок надання в користування земельних ділянок для потреб Збройних Сил України, затверджених наказом Міністра оборони України №483 від 22.12.1997 р., землі, які використовують Збройні Сили України, є державною власністю і підлягають обов'язковому обліку, цільовому використанню та правильному утриманню, їх заборонено займати для будівництва індивідуальних і кооперативних житлових будинків, гаражів, інших господарських будівель, а також під дачі та садово-городні ділянки. Відповідач ОСОБА_2 без відповідної правової підстави використовує земельну ділянку із земель оборони, загальною площею 0,0990 га., яка входить до складу військового містечка № 88 в м. Хмільник. Враховуючи викладене, позивач просить усунути перешкоди в користуванні даною земельною ділянкою, загальною площею 0,0990 га., шляхом знесення ОСОБА_2 самочинно встановленого гаража та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан за його рахунок.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі, з наведених в ньому підстав та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності не надав. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлено завчасно і належним чином. Судова повістка, направлена за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою місця проживання відповідача: АДРЕСА_1, повернулася до суду відділенням поштового звязку з відміткою "за закінченням терміну зберігання". За правилами ч.5 ст.74 ЦПК України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Оскільки наявних у справі доказів достатньо для вирішення справи по суті та враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до ст. 224 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Пунктами 23, 28 Положення про надання в користування земельних ділянок для потреб Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 483 від 22.12.1997 року, встановлено, що Міністерство оборони України доручило квартирно-експлуатаційним частинам (відділам) здійснювати контроль за використанням і охороною земель.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про використання земель оборони» землі оборони надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

Згідно п. 2 ст. 77 Земельного кодексу України, землі оборони можуть перебувати лише у державній власності.

Відповідно до пункту 1.1 Керівництва з обліку земель (земельних ділянок) в органах квартирно-експлуатаційних служб Збройних Сил України та ст. 42 Положення про порядок надання в користування земельних ділянок для потреб Збройних Сил України, затверджених наказом Міністра оборони України № 483 від 22.12.1997 року землі, які використовують Збройні Сили України, є державною власністю і підлягають обов'язковому обліку, цільовому використанню та правильному утриманню, їх заборонено займати для будівництва індивідуальних і кооперативних житлових будинків, гаражів, інших господарських будівель, а також під дачі та садово-городні ділянки.

Державним актом на право постійного користування землею серії І-ВН № 002908 підтверджено, що військовому клінічному санаторію " Хмільник" Міністерства оборони України на підставі рішення Хмільницької міської ради народних депутатів № 55 від 29.03.1994 року надано у постійне користування земельну ділянку площею 6,1023 га. в межах згідно з планом землекористування, призначення гаражно-складська територія для господарських потреб. Відповідно до індивідуальної картки обліку земельної ділянки місце розташування земельної ділянки санаторій "Хмільник", Хмільницького району, Вінницької області , військове містечко № 88, Вінницький гарнізон, КЕВ м. Вінниця.

Вказані обставини щодо місця розташування земельної ділянки площею 6,1023га на території військового містечка № 88 підтверджується також інформацією щодо використання земель, які знаходяться в користуванні структурних підрозділів Міністерства оборони України по м. Хмільнику Вінницької області станом на 22.12.2009 року, а також відомістю щодо розбіжностей в обліку площі земельних ділянок, які рахуються за Міністерством оборони України по КЕВ м. Вінниця станом на 01.06.2013 року у Хмільницькому районі.

Згідно ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ним. Приведення земельних ділянок у придатний для користування стан, включаючи знесення споруд, здійснюється за рахунок громадян, які самовільно зайняли ділянки.

Свої доводи щодо зайняття відповідачем земельної ділянки ЦВКС "Хмільник" площею 0,0990 га. позивач підтверджує актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 03.06.2011 року, згідно якого земельна ділянка площею 0,0990 га із земель ЦВКС "Хмільник" використовується ОСОБА_3 під городництво, також ростуть дерева, встановлено гараж.

Актом обстеження земельної ділянки від 03.10.2013 року, складеного комісією проведено обстеження земельної ділянки ЦВКС "Хмільник" площею 0,0990 га, яка відноситься до земель Міністерства оброни України та розташована на території військового містечка № 87 в м. Хмільник. При обстеженні встановлено, що на земельній ділянці збудована капітальна господарська будівля, встановлена огорожа, що обмежує доступ до ділянки, висаджені плодові дерева. Земельну ділянку площею 0,0990 га. використовує громадянин ОСОБА_3. Ці ж обставини підтверджуються схемою військового містечка № 87 м. Хмільник, на якій зображено земельну ділянку, що зайнята ОСОБА_3 під номером № 3.

Довідкою КВЕВ м. Вінниці № 3127 від 11.10.2013 року підтверджено, що на обліку КВЕВ м. Вінниці, у військовому містечку № 87 м. Хмільник, Хмільницький район, Вінницької області рахується земельна ділянка загальною площею 6,0323 га., державний акт серії І - ВН № 002908, яка відноситься до земель Міністерства оборони України.

З поданих позивачем письмових доказів судом встановлено, що визнається позивачем, на території м. Хмільника є військові містечка № 87, 88, 89, 90, при цьому землі військових містечок № 87, 88, 89 закріплені за ЦВКС "Хмільник". Так на підставі державного акту на право постійного користування землею на площу 49,5328 га. серії ВН зареєстрований № 0016 від 27.05.1994 року та на площу 0,2575 серії ВН зареєстрований за № 0014 від 27.05.1994 року ЦВКС "Хмільник" (військове містечко № 87) надано в постійне користування вказану земельну ділянку. У свою чергу ЦВКС "Хмільник" (військове містечко № 88) на підставі державного акту серії І-ВН № 002908 від 03.11.1997 року на праві постійного користування надано земельну ділянку площею 6,1023 га.

З досліджених письмових доказів наданих позивачем судом встановлено, що позивач не довів ті обставини, на які він посилається в позові як на підставу своїх вимог.

Зокрема, довідкою № 3127 від 11.10.2013 року, актом обстеження від 03.10.2013 року, в схемі військового містечка підтверджено, що було обстежено земельну ділянку площею 6,0323 га., військового містечка № 87 м. Хмільник на території якого встановлено збудовану відповідачем господарську будівлю, що розташована на самовільно зайнятій ним земельній ділянці площею 0,0990 га.

Разом з тим, з відомостей щодо розбіжностей в обліку земельних ділянок, які рахуються за Міністерством оборони України по КЕВ м. Вінниця станом на 01.06.2013 року у Хмільницькому районі, інформації щодо використання земель, які знаходяться в користуванні структурних підрозділів Міністерства оборони України по м. Хмільнику, встановлено, що на території військового містечка № 87 ЦВКС "Хмільник" земельна ділянка площею 6,0323 га не знаходиться. Натомість вказана земельна ділянка знаходиться на території військового містечка № 88 ЦВКС "Хмільник", що також підтверджується самим державним актом серії І-ВН № 002908.

Таким чином, позивач не довів належними доказами те, що відповідач самочинно зайняв земельну ділянку загальною площею 0,0990 га., яка входить до земель оборони. Надані позивачем докази містять суперечності щодо місцярозташування земельної ділянки та об'єктів що розташовані на ній. Так, позивач просить усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно встановленого гаража та насаджень, в той час як відповідно до акту від 03.10.2013 року на земельній ділянці яку використовує ОСОБА_3 збудована капітальна господарча будівля, встановлена огорожа.

Згідно з ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень статей 10 і 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Враховуючи те, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, зважаючи на заявлені позивачем позовні вимоги та встановлені судом обставини, позов задоволенню не підлягає.

Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду від 15.07.2013 року відстрочено сплату судового збору позивачу до прийняття судом рішення у справі.

Враховуючи те, що в задоволенні позову позивачу відмовлено, з позивача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 229,40 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 15, 60, 88, 208, 209, 213- 215, 224-229, 232, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, - відмовити повністю.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці в дохід держави судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повним текстом рішення складено 30.10.2013 року

Суддя Олійник І. В.