Рішення № 34643014, 04.11.2013, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/1081/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

04 листопада 2013 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

в складі : головуючої судді Коломійцевої В.І.

секретаря Мельник А.О.

з участю представника позивачаОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Муровані Курилівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Котюжанівської сільської ради про тлумачення змісту заповіту, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до територіальної громади села Котюжани в особі Котюжанівської сільської ради про тлумачення змісту заповіту. Позов мотивував тим, що 27 грудня 2012 року померла ОСОБА_4, яка до дня смерті постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. Померла залишила заповіт на імя ОСОБА_2 та ОСОБА_3, згідно якого заповіла ОСОБА_2 належне їй право на земельну частку (пай) на землю, яка перебувала в колективній власності КСП «Подільський край» с.Котюжани. На час складання заповіту заповідачу ОСОБА_4 ще не була виділена в натурі (на місцевості) земельна ділянка. Право ОСОБА_4 на земельну частку (пай) підтверджене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ВН №0434695, взамін якого їй був виданий державний акт серії ІV-ВН №030932 від 20 листопада 2002 року. Оскільки ОСОБА_4 за життя, як спадкодавець змін до заповіту не вносила та його не скасовувала, вважає, що здійснюючи своє волевиявлення, заповідаючи право на земельну частку (пай), яке перейшло у право власності на конкретну земельну ділянку заповіла і її. Коли ОСОБА_2 звернулася у встановлений законодавством строк до Мурованокуриловецької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, їй було відмовлено, оскільки спадкодавець заповідаючи їй право на земельну частку(пай) на землю, яка перебувала в колективній власності КСП «Подільський край» с.Котюжани не конкретизував на підставі якого документу це право їй належить, крім того, спадкодавцем взамін сертифікату на право на земельну частку(пай) було отримано державний акт на право власності на землю, що унеможливлює встановити та конкретизувати, яке саме майно заповіла ОСОБА_4 ОСОБА_2 Тому просить суд здійснити тлумачення змісту заповіту, складеного ОСОБА_4 щодо заповітного розпорядження.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2013 року до участі в справі в якості співвідповідача було залучено ОСОБА_3.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, за обставин викладених у позовній заяві, просив здійснити тлумачення змісту заповіту.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявилася, на адресу суду надіслала телеграму, в якій просила справу розглянути у її відсутність. Позовні вимоги визнає.

Представник відповідача - Котюжанівської сільської ради Мурованокуриловецького району в судове засідання не зявився, надав суду заяву про визнання позову та розгляд справи у їх відсутності.

Суд вважає можливим, відповідно до вимог ст.158 ч.2 ЦПК України, розглянути справу у відсутність відповідачів враховуючи, що останні скористалися своїми процесуальними правами подавши суду відповідні заяви.

Відповідно до ст. 202 ЦК України одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами, до яких належить і заповіт.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, її волевиявлення має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Відповідно до ч.4 ст. 1236 ЦК України, чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини. Відповідно до ч.1 ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обовязки, які йому можуть належати у майбутньому. Відповідно до ч.2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

В судовому засіданні встановлено, що правочином, зміст якого просить розтлумачити позивач є заповіт ОСОБА_4, який укладено в письмовій формі, 08.06.2001 року, посвідчено секретарем Котюжанівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, зареєстровано в реєстрі за №106 (а.с.9) особу заповідача встановлено, дієздатність перевірено. За даними сільської ради даний заповіт не змінено і не скасовано. На час розгляду справи заповіт не визнано недійсним. Підстав для встановлення нікчемності або визнання заповіту недійсним не встановлено, спору мір сторонами не встановлено.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Як вбачається із заповіту ОСОБА_4 заповіла жилий будинок з господарськими будівлями, що знаходяться в с.Котюжани Мурованокуриловецького району Вінницької області, грошові вклади, земельну ділянку ОСОБА_3, а належну земельну частку (пай) на землю, яка перебувала в колективній власності КПС «Подільський край» с.Котюжани Мурованокуриловецького району ОСОБА_2 (а.с.9).

З довідки №01-8/2302 від 22.10.2013 року відділу Держземагенства у Мурованокуриловецькому районі Вінницької області вбачається, що ОСОБА_4 належав сертифікат на земельну частку (пай) в КПС «Подільський край» с.Котюжани Мурованокуриловецького району серія ВН №0434695 від 12 червня 1997 року виданий згідно розпорядження Мурованокуриловецької РДА за №52 від 20 березня 1997 року. Взамін даного сертифіката на земельну частку (пай) згідно розпорядження Мурованокуриловецької РДА від 15.10.2002 року ОСОБА_4 видано державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ІV-ВН №030932, що зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №357 від 20.11.2002р., земельна ділянка площею 1.7770 га (а.с. 10).

Даний державний акт, ніким не оспорений та не скасований. Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.13,14) земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 0522883300:04:001:0168.

ОСОБА_4 померла 27 грудня 2012 року в с. Задарів Тернопільської області Монастирського району (а.с.6) Позивачу державним нотаріусом відмовлено в оформленні спадщини за законом, що залишилась після смерті ОСОБА_4 в зв'язку з тим, що в тексті заповіту не конкретизовано, на підставі якого документу заповідачу належало право на земельну частку (пай) на землю, яка перебувала в колективній власності КСП «Подільський край» с.Котюжани (а.с.17).

Відповідно до оглянутої в судовому засіданні копії спадкової справи №139/2013 щодо майна померлої ОСОБА_4, що почата Мурованокуриловецькою державною нотаріальною конторою 12 червня 2013 року та зареєстрована у спадковому реєстрі, заповіт ОСОБА_4 від 08.06.2001 року є чинним. Із заявою про прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_4 звернулись ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Відповідачі по справі позов визнали і згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. В даному випадку визнання позову відповідачами не суперечить закону, не порушує нічиїх прав, свобод та законних інтересів.

Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що заповідач призначив своїми спадкоємцями двох осіб: ОСОБА_3 та ОСОБА_2, заповівши останній належну їй земельну частку (пай) на землю, що перебувала у колективній власності КПС «Подільський край» с.Котюжани, що не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, її волевиявлення було вільним і відповідало її внутрішній волі. Правочин вчинено у передбаченій законом формі та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. На час відкриття спадщини на це ж саме майно спадкодавець отримав правовстановлюючий документ, а саме державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ІV-ВН №030932, що зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №357 від 20.11.2002 р., земельна ділянка площею 1,7770 га, кадастровий номер 0522883300:04:001:0168, але змін до заповіту не внесла, а тому беручи до уваги встановлені обставини, загальний зміст правочину, намір спадкодавця суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до ст.ст. 16, 25, 202, 203, 213, 1216, 1218, 1220, 1223, ч.1 ст. 1225, 1236 ЦК України, керуючись, ст.ст. 8, 10, 15, 57, 60, 61, ч.4 174, 212-215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Розтлумачити заповіт ОСОБА_4 від 08 червня 2001 року, що посвідчений секретарем Котюжанівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, зареєстрований в реєстрі за №106 наступним чином: майно, яке входить до складу даної спадщини, а саме належне ОСОБА_5 право на земельну частку (пай) на землю, що перебувала у колективній власності КСП «Подільський край» с.Котюжани Мурованокуриловецького району Вінницької області, відповідає майну, на яке ОСОБА_4 20 листопада 2002 року отримано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1,7770 га розташовану на території Котюжанівської сільської ради, серія ІV-ВН №030932, виданого на підставі рішення Мурованокуриловецької районної державної адміністрації від 15 жовтня 2002 року №255, кадастровий №0522883300:04:001:01:0168.

На рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Вінницької області через Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області, а особами, що не були присутні при його оголошенні - в той же строк з часу отримання копії рішення.

Повне рішення складено 04.11.2013 року.

Суддя