Постанова № 34643, 11.07.2006, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

ПОСТАНОВА

 "11" липня 2006 р. Справа № 17/134а

м. Чернігів « 11 »липня 2006р.

Суддя Кушнір І.В. розглянув у відкритому судовому засіданні за участю:

Секретаря судового засідання: Бардіна О.О.

Представників позивача: Бугай О.В. -головний держподатінспектор, дов. №30678/10/10-010 від 30.12.2005р.

Представників відповідача: не з'явився.

матеріали справи №17/134а

За ПОЗОВОМ: Державної податкової інспекції у м. Чернігові

14000, м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 28

До ВІДПОВІДАЧА: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

АДРЕСА_1

АДРЕСА_2

Про стягнення 46997 грн. штрафних санкцій

СУТЬ СПОРУ:

ДПІ у м. Чернігові заявлено позов до СПД ОСОБА_1 про стягнення 46997 грн. штрафу, накладеного рішенням Позивача про застосування фінансових санкцій №НОМЕР_1 за порушення Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.95р. №265/95-ВР (далі Закон №265), а саме за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків коштів сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, та за не проведення розрахункових операцій через РРО.

Представником Відповідача був наданий відзив на позов, яким представник проти позову заперечив, з тих підстав, що згідно п.6 ст.9 вищевказаного Закону, реєстратор розрахункових операцій має використовуватися лише при продажу підакцизних товарів.

Ухвала про поновлення провадження в адміністративній справі та повістка, двічі надіслані Відповідачу за адресою: АДРЕСА_1, повернулися з відміткою: немає вдома.

Згідно листа Державного реєстратора м. Чернігова №НОМЕР_2 СПД ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1. Документів щодо зміни місця знаходження чи ліквідації Відповідача до органу реєстрації надходило.

Крім того, судом було надіслано повістку та ухвалу про поновлення провадження у справі за адресою: АДРЕСА_2, тобто до магазину, де проводилася перевірка. Дана повістка була отримана, що підтверджується повідомлення про вручення від 29.06.06р. №НОМЕР_3.

З викладеного вбачається, що процесуальні документи були направлені судом Відповідачу двічі за місцем його державної реєстрації, та додатково один раз за місцем перевірки.

За таких обставин, суд вважає, що не перебування Відповідача за місцем його державної реєстрації та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого представника і ненадання відзиву, не перешкоджають розгляду справи по суті.

Справа розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

25 січня 2006р. працівниками ДПІ у м. Чернігові була проведена перевірка магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, та який належить СПД ОСОБА_1

За результатами перевірки складено акт перевірки від 25.01.06р. №НОМЕР_4.

Як вбачається із акту перевірки, перевіркою було встановлені наступні порушення під час торгівлі в магазині.

1. Невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків коштів сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, на суму 209 грн.

Даний факт підтверджується копією денного звіту та розпискою про наявність готівкових коштів.

Зазначеним порушено п.13 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.95р. №265/95-ВР (далі Закон №265), згідно якого суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до ст.22 Закону №265, у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

2. Реалізація товару без застосування РРО, а саме: відповідно до книги доходів та витрат підприємця, які зареєстровані на реалізаторів даного магазину, СПД ОСОБА_1 отримала виручку на загальну суму 21093 грн. При цьому, через РРО проводили розрахунки тільки при реалізації алкогольних напоїв, проте через РРО розрахунки на продовольчу групу товарів та на тютюнові вироби не проводились. За період з 23.11.2005 по 24.01.2006 (включно) через РРО було проведено розрахунків на загальну суму 11902,60 грн.. За вищезазначений період не проведено розрахунків через реєстратор розрахункових операцій на загальну суму 9190,40 грн.

Згідно письмового пояснення продавця магазину ОСОБА_2, в присутності якої проводилася перевірка, реалізація товару, окрім алкогольних напоїв, проводилась без проведення через РРО за вказівкою керівництва.

Зазначеним порушено п.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.95р. №265/95-ВР (далі Закон №265), згідно якого суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону №265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

На підставі даного акту перевірки, ДПІ у м. Чернігові було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №НОМЕР_1 на суму 46997 грн., яке було направлене Відповідачу рекомендованим листом, але повернулося без вручення адресату, про що свідчить акт встановлення факту повернення податкового повідомлення від 17.03.2006.

Як вбачається з акту встановлення факту повернення податкового повідомлення від 17.03.2006р., останнє було розміщене на дошці податкових оголошень, на підставі п.п.6.2.4. п.6.2. ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.00р. №2181-ІІІ.

Дане рішення було оскаржене Відповідачем до ДПА в Чернігівській області.

Рішенням від 31.05.06р. скаргу було залишено без розгляду.

Доказів іншого оскарження в судовому порядку та скасування вищенаведеного рішення про застосування фінансових санкцій Відповідач не надав.

Тобто, вищенаведене рішення є чинним.

Господарським судом справи розглядаються в межах позовних вимог, тобто стосовно предмету та згідно підстав, визначених в позовній заяві.

Предметом позовної заяви, яка розглядається, є майнова вимога -стягнення штрафу в розмірі 46997 грн., на підставі відповідного рішення Позивача про застосування фінансових санкцій.

Проте, предметом даної позовної заяви не є немайнова вимога, а саме, дослідження законності та обґрунтованості відповідного рішення Позивача про застосування фінансових санкцій (яке є підставою, а не предметом даного позову) з наступним їх скасуванням, з тієї підстави, що зроблені в акті перевірки (який став підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій) висновки не відповідають дійсності.

При цьому, судом надавався відповідний час Відповідачу для оскарження рішення в судовому порядку.

За таких обставин, суд позбавлений можливості досліджувати доводи Відповідача про необґрунтованість рішення Позивача про притягнення Відповідача до відповідальності.

В разі скасування в судовому порядку за позовом Відповідача вищенаведеного рішення, Відповідач не позбавлений права звернутися про перегляд даного судового рішення за нововиявленими обставинами.

Крім того, підпунктом 6 ст.9 Закону №265, на який посилається Відповідач передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.”

З викладеної норми вбачається, що якщо платник єдиного податку здійснює продаж підакцизних товарів, він має застосовувати реєстратор розрахункових операцій при здійсненні власної підприємницької діяльності. Висновку, що РРО має застосовуватися при продажі лише підакцизних товарів, з даної норми не вбачається, тому твердження Відповідача суд вважає помилковими.

В зв'язку з несплатою Відповідачем добровільно суми штрафних санкцій, Позивач звернувся до суду з позовом про їх стягнення.

З урахуванням викладеного, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України:

“У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.”

Покладення на Відповідача держмита у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, даною статтею взагалі не передбачено.

На підставі викладеного, суд не знаходить підстав для покладення на Відповідача обов'язку сплачувати держмито за розгляд даної справи.

Керуючись ст.ст.94, 158-163, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2, ід. код НОМЕР_5) на користь Державного бюджету (р/р31136104600002, код бюджетної класифікації 23030100, одержувач -Держбюджет, код 22825965, банк УДК в Чернігівській області, МФО 853593) 46997 грн. штрафних санкцій.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

3. Дана Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в наступному порядку. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

4. Дана Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

5. Дана Постанова після набрання законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Суддя І.В. Кушнір