Рішення № 3464186, 19.08.2008, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" серпня 2008 р.

Справа № 11/4433

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-РОСЬ" с. Качанівка Підволочиського району Тернопільської області

до Дочірнє підприємство "Волочиськ-цукор" м. Волочиськ

про стягнення 133 933, 47 грн. збитків

Суддя Радченя Д.І.

Представники сторін:

від позивача Музика В.В. –за довіреністю №28 від 18.08.2008р.

від відповідача не з’явився

Суть спору

Позивач у позовній заяві та його представник в судовому засіданні наполягають на задоволенні позовних вимог. Просять суд стягнути з відповідача 133933грн. 47коп. збитків, завданих внаслідок неналежного виконання зобов’язань за договором від 09.09.2007р. наголошуючи на тому, що позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами

Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, про поважність причин неявки не повідомив, відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті та за розміром не оспорив.

Розглядом матеріалів справи встановлено

09.09.2007р. між ДП „Волочиськ-цукор” (Сторона-1) та ТОВ „Агро-Рось” (Сторона-2) укладено договір про вирощування та переробку цукрових буряків урожаю 2007р. на давальницьких умовах.

За умовами договору Сторона-2 зобов’язалась поставити Стороні-1 для переробки цукрові буряки урожаю 2007р. (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору Сторона-1 зобов’язалась прийняти і переробити сировину у готову продукцію: цукор, мелясу і жом та передати Стороні-2 готову продукцію в порядку і на умовах даного договору.

Загальна кількість Сировини, що поставляється на переробку, становить 10700тонн з площі 225га (п.2.2).

Пунктом 2.3 договору кількість отриманого цукру від переробки Сировини визначається,, виходячи з об’єму переробленої сировини, її цукристості, втрат Сировини при транспортуванні і зберіганні, втрат цукру у виробництві.

Згідно п.4.7 договору вироблена продукція із зданої на переробку Сировини належить Стороні-2 з розрахунком передбаченого в п.4.7, але не менше 70кг цукру з однієї тонни залікової ваги сировини; 800кг жому з однієї тонни залікової ваги сировини.

Сторона-2 забезпечує виборку нарахованого цукру до 10 листопада 2007року (п.4.11 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу 10722тонни цукрових буряків врожаю 2007р.

Відповідач, в порушення умов договору, свої зобов’язання в частині передачі готової продукції в повному обсязі не виконав і на час розгляду справи його заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Агро-Рось” с. Качанівка Під волочиського району Тернопільської області складає 41тонна цукру.

Вказана заборгованість підтверджується наявними в матеріалах справи відомістю обліку кінцевих розрахунків за прийнятий цукровий буряк, претензією №34 від 15.04.2008р. та відповіддю на претензію №105 від 23.04.2008р.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

З врахуванням того, що внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором в повному обсязі у встановлений строк, зобов’язання по передачі цукру у кількості 41тонна для ТОВ „АГРО-РОСЬ” втратило інтерес, ТОВ „АГРО-РОСЬ” просить суд відшкодувати завдані неналежним виконанням зобов’язання в цій частині збитки, зокрема стягнути з відповідача 133933грн. 47коп., тобто вартість недоотриманого цукру (41т. х 3266грн. 67коп. = 133933грн. 47коп.).

В підтвердження заявленої суми збитків, позивачем до матеріалів справи надано лист Товарної біржі „Тернопільська агропромислова біржа” №135 від 16.05.2008р. відповідно до якого середньозважена оптова ціна на цукор-пісок складає 3266грн. 67коп. за тону.

Досліджуючи надані позивачем докази, аналізуючи наведені його представником пояснення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.

Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 2 ст. 175 Господарського кодексу України визначено, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 7 вказаної статті передбачено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України також передбачено, що зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

У відповідності із ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України оплату судових витрат необхідно покласти на відповідача, у зв’язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 173, 175, ст.175, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Рось” с. Качанівка Під волочиського району Тернопільської області до Дочірнього підприємства „Волочиськ-цукор” м. Волочиськ про стягнення 133933грн. 47коп. задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Волочиськ-цукор” (м. Волочиськ, вул. Заводська, 1, код 32461570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Рось” (с. Качанівка Підволочиського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 31973651) 133933грн. 47коп. (сто тридцять три тисячі дев’ятсот тридцять три гривні 47коп.) –збитків, 1339грн. (одна тисяча триста тридцять дев’ять гривень) витрат по оплаті державного мита, 118грн. (сто вісімнадцять гривень) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя Д.І. Радченя