Рішення № 34640017, 08.11.2013, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 20, тел. 698-166

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

" 07 " листопада 2013 року Справа №927/1383/13

За ПОЗОВОМ: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

АДРЕСА_1

До ВІДПОВІДАЧА: Товариства з обмеженою відповідальністю "Красноколядинське"

17210, Чернігівська область, Талалаївський район, с. Красний Колядин, вул. Перемоги, 30

Про стягнення 110940,48 грн.

Суддя І.В. Кушнір

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: ОСОБА_1 - особисто, паспорт.

Від Відповідача: Чмут П.М. - директор, паспорт, наказ №59 від 02.11.2009.

СУТЬ СПОРУ:

Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Красноколядинське" про стягнення 110940,48 грн., в тому числі 108468,00 грн. основного боргу, 2008,89 грн. пені та 463,59 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем договору підряду №2-13-57-33К на обмолот пшениці, сої, соняшнику та кукурудзи від 02.07.2013.

До початку судового засідання 07.11.2013 від Позивача надійшла уточнена позовна заява про стягнення заборгованості від 30.10.2013, відповідно до якої Позивач просить стягнути з Відповідача 111796,33 грн., в тому числі 108468,00 грн. основного боргу, 2704,27грн. пені та 624,06 грн. - 3% річних.

До заяви додана заява на переказ готівки (квитанція) №000005 від 30.10.2013 про сплату Позивачем 17,13 грн. судового збору.

Вищевказана уточнена позовна заява про стягнення заборгованості судом не приймається до розгляду, оскільки остання не містить підпису Позивача.

Разом з тим, до початку судового засідання 07.11.2013 від Позивача надійшла інша уточнена позовна заява про стягнення заборгованості від 07.11.2013, відповідно до якої Позивач просить стягнути з Відповідача 3090,60 грн., в тому числі 2511,11 грн. пені та 579,49 грн. - 3% річних, до якої додано виписку банку по рахунку Позивача за листопад 2013 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови отримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

У пункті 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" №18 від 26.12.2011 зазначено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Як вбачається із вказаної вище уточненої позовної заяви, Позивачем фактично зменшено позовні вимоги на суму основного боргу та збільшено розмір пені та 3% річних у зв'язку з розширенням періоду їх нарахування.

При цьому, загальна сума позовних вимог фактично зменшилась.

Враховуючи, що зменшення позовних вимог є правом Позивача, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає вищевказану уточнену позовну заяву про стягнення заборгованості як заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Представник Позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням зменшення їх розміру.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, у судовому засіданні представник Відповідача усно визнав позовні вимоги щодо стягнення пені та 3% річних.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд,

В С Т А Н О В И В:

02 липня 2013 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Красноколядинське" (Відповідач) укладений договору підряду №2-13-57-33К на обмолот пшениці, сої, соняшнику та кукурудзи (далі - Договір).

Згідно п.п.1.1.-1.2. Договору Виконавець (Позивач) зобов'язується на свій ризик виконати роботу по обмолоту пшениці, ячменю, ріпаку, соняшнику, сої, кукурудзи за завданням Замовника, а Замовник (Відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Виконавець виконує роботу власними екіпажем та власною технікою за адресою: с. Красний Колядин, Талалаївський район, Чернігівська область.

За умовами п.п.2.1-2.2. Договору Виконавець, зокрема, зобов'язується забезпечити виконання робіт, дотримуючись технологічних вимог на площах, вказаних Замовником, а Замовник - своєчасно та в повному обсязі оплатити виконану Виконавцем роботу у відповідності з статтею 3 цього Договору.

Відповідно до п.п.3.1.-3.2. Договору плата за роботу, виконану Виконавцем, здійснюється Замовником шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Виконавця суми, зазначеної в Акті виконаних робіт, протягом 20 (двадцяти) банківських днів з моменту підписання Акту виконаних робіт Сторонами. В разі розрахунку за виконані роботи сільськогосподарською продукцією її вартість визначається за ринковими цінами, що склалися на день оплати.

Згідно з п.7.1. Договору він набуває чинності з моменту підписання повноважними представниками Сторін і діє до 31 грудня 2013 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором.

Між Сторонами також був підписаний Додаток №1 до договору №2-13-57-33К від 02.07.2013, відповідно до якого сторони визначили які саме роботи зобов'язується виконати Виконавець та вартість даних робіт.

Як вбачається з акту №2/57-13 прийому передачі виконаних робіт зернозбиральними комбайнами, підписаного між сторонами 31 липня 2013 року, на замовлення Замовника Виконавцем у липні 2013 року було надано послуги з збирання врожаю пшениці та оз. ріпаку, що стосувались господарської діяльності Замовника, на загальну суму 138468,00 грн.

Позивачем було виставлено Відповідачу рахунок від 31.07.2013 на суму 138468,00грн.

Відповідач оплату за виконані роботи (надані послуги) здійснив частково, сплативши 30000,00 грн. 13.09.2013, що підтверджується випискою банку по рахунку Позивача за вересень 2013 року, копія якої міститься в матеріалах справи.

25.09.2013 Позивачем була надіслана Відповідачу претензія про сплату заборгованості, яка була отримана останнім 01.10.2013, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

З урахуванням викладеного, у позовній заяві Позивач просив стягнути з Відповідача 108468,00 грн. основного боргу.

Як вбачається із заяви Позивача про зменшення розміру позовних вимог та виписку банку по рахунку Позивача за листопад 2013 року, Відповідачем 01.11.2013 було сплачено 108468,00 грн., тобто заборгованість Відповідача за виконані роботи (надані послуги) згідно договору №2-13-57-33К від 02.07.2013, на момент прийняття рішення погашена повністю.

Визначаючи правову природу договору, укладеного між сторонами, суд доходить таких висновків.

Сторони назвали даний договір договором підряду.

Згідно ч.ч.1,2 ст.837 Цивільного кодексу України:

" 1. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

2. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові."

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.843 Цивільного кодексу України:

" 1. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

3. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу."

Згідно ч.1 ст.844 Цивільного кодексу України:

"Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником."

З викладеного вбачається, що предметом договору підряду є виконання певної, чітко визначеної за обсягом безпосередньо договором чи кошторисом роботи (чи ряду різного виду робіт) з визначенням необхідних для її (їх) виконання матеріалів (Підрядника чи Замовника), направленої на досягнення конкретного матеріального результату, який підлягає передачі замовнику.

Сторонами в договорі підряду є замовник та підрядник.

Одночасно, згідно ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України:

"За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором."

Відповідно до ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України:

"Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором."

З викладеного вбачається, що предметом договору послуги є надання певної послуги в обумовленому розмірі, не пов'язаної з досягненням конкретного матеріального результату, який підлягає передачі замовнику, а яка споживається в процесі вчинення певної дії або діяльності.

Сторонами в договорі про надання послуг є замовник та виконавець.

Пунктом 1.1. укладеного між сторонами 02.07.2013 договору підряду №2-13-57-33К на обмолот пшениці, сої, соняшнику та кукурудзи, предметом Договору визначено саме обмолот пшениці, ячменю, ріпаку, соняшнику, сої, кукурудзи за завданням Замовника.

Досягнення ніякого конкретного матеріального результату, який би підлягав передачі Відповідачу, даний Договір не передбачає.

Сам по собі предмет договору - саме обмолот пшениці, ячменю, ріпаку, соняшнику, сої, кукурудзи (а не його вирощування, як факт створення, з метою наступної передачі) споживається в процесі відповідної роботи комбайна.

Ціна визначена сторонами в Додатку №1 до договору лише з розрахунку одиниці площі обмолоту, а саме 1 га.

Сторони в договорі визначені саме як замовник та виконавець, а не замовник та підрядник.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що укладений між сторонами 02.07.2013 договір підряду №2-13-57-33К на обмолот пшениці, сої, соняшнику та кукурудзи, є договором саме про надання послуг з обмолоту пшениці, сої, соняшнику та кукурудзи.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України

"Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)."

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

"Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином."

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За умовами ч.2 ст.193 ГКУ:

"Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором."

Згідно ч.1 ст.216 ГКУ:

"Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

"Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції."

Згідно ч.1 ст.218 ГКУ:

"Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. "

Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

"Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання."

Згідно п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.4.6. Договору в разі прострочення платежів Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми заборгованості, за кожний день допущеного прострочення.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного, враховуючи порушення Відповідачем строків оплати, передбачених умовами Договору, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі 2511,11 грн. та 3% річних у сумі 579,49 грн. за період з 31.08.2013 по 03.11.2013 згідно розрахунків, наведених в уточненій позовній заяві про стягнення заборгованості від 07.11.2013, що прийнята судом як заява про зменшення розміру позовних вимог.

При цьому, у вищевказаній заяві Позивачем зазначено, що Відповідачем було проведено повну оплату боргу після звернення до суду 04.11.2013.

Разом з тим, як вбачається з виписки банку по рахунку Позивача за листопад 2013 року, Відповідачем було сплачено 108468,00 грн. не 04.11.2013, як вказано у даній заяві, а 01.11.2013, тобто Позивачем невірно визначений період, за який нараховані пеня та 3% річних, а фактично періодом прострочення є період з 31.08.2013 по 31.10.2013.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 2395,21 грн. пені та 552,74 грн. - 3% річних за період з 31.08.2013 по 31.10.2013.

В стягненні решти пені та 3% річних має бути відмовлено з підстав, зазначених вище.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів своєчасної оплати за виконані роботи (надані послуги) згідно договору, як і доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, не надав.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 2395,21 грн. пені та 552,74 грн. - 3% річних.

В решті позову має бути відмовлено з підстав, зазначених вище.

Відповідно до абз.5 п.4.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами та доповненнями) зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК може бути покладений на відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У п.4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказано, що частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

Враховуючи, що даний спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, сума основного боргу була сплачена Відповідачем після порушення провадження у справі, що свідчить про обґрунтованість поданого Позивачем позову, суд доходить висновку, що, відповідно до ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу, судовий збір в повному обсязі має бути покладений на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Красноколядинське" (17210, Чернігівська область, Талалаївський район, с. Красний Колядин, вул. Перемоги, 30, ідентифікаційний код 34271235, р/р 2600016178 в "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335, м. Київ) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, р/р НОМЕР_3 в Філії "Чернігівського РУ" ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 353586) 2395 грн. 21 коп. пені, 552 грн. 74 коп. - 3% річних та 2235 грн. 94 коп. на відшкодування судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 08 листопада 2013 року.

Суддя І.В. Кушнір