Ухвала суду № 34638695, 18.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 р.Справа № 816/3401/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Губарь А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.07.2013р. по справі № 816/3401/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області

про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу від 05 червня 2013 року №280 о/с про звільнення з органів внутрішніх справ на підставі пункту 64 "ж" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, поновлення на посаді слідчого відділу розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого управління УМВС України в Полтавській області, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.07.2013 року задоволено частково позов.

Визнано протиправним та скасовано наказ управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 05 червня 2013 року №280 о/с в частині звільнення слідчого відділу розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ.

Поновлено старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 на роботі в органах внутрішніх справ на посаді слідчого відділу розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області з 05 червня 2013 року.

Зобов'язано управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 05 червня 2013 року по 16 липня 2013 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з серпня 2004 року проходив службу в органах внутрішніх справ, наказом УМВС України в Полтавській області від 12 серпня 2011 року №235 о/с призначений на посаду слідчого відділу розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого управління УМВС України в Полтавській області (а.с. 47-49).

Позивачем 05 червня 2013 року на ім'я начальника УМВС України в Полтавській області подано рапорт про звільнення з органів внутрішніх справ за власним бажанням (а.с. 37).

Наказом УМВС України в Полтавській області від 05 червня 2013 року №280 о/с старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, слідчого відділу розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого управління УМВС України в Полтавській області, звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 64 "ж" (у запас за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (а.с. 39).

Станом на 05 червня 2013 року безперервний стаж служби позивача в органах внутрішніх справ становив 08 років 10 місяців 03 дні (а.с. 39), діючих дисциплінарних стягнень, станом на дату звільнення з органів внутрішніх справ, позивач не мав.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті спірного наказу в оскаржуваній частині УМВС України в Полтавській області діяло всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття даного рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовано вказане рішення, чим порушено законні інтереси позивача.

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

За приписами статті 18 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-XII порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 64 "ж" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року №114, передбачено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.

Зі змісту рапорту ОСОБА_1 про звільнення з органів внутрішніх справ від 05 червня 2013 року вбачається, що в якості підстави для звільнення позивач зазначив, що його не влаштовує рівень заробітної плати, ненормований робочий день, недостатнє матеріально-технічне забезпечення, а також стверджував про відсутність особистого бажання продовжувати службу за таких умов (а.с. 37).

Натомість, в судовому засідання позивач пояснив, що вказані підстави для звільнення ним були зазначені у зв'язку з безпосередньою вказівкою керівництва. При цьому, стверджував, що він мав намір і надалі проходити службу в органах внутрішніх справ та був змушений написати рапорт про звільнення за вимогою керівництва УМВС України в Полтавській області.

У поданні т.в.о. начальника СУ УМВС України в Полтавській області підполковника міліції Гладир О.М. від 05 червня 2013 року не проведено аналіз поважності причин внесення позивачем рапорту про звільнення. Водночас, дане подання лише містить позитивні відгуки безпосереднього начальника про проходження ОСОБА_1 служби в органах внутрішніх справ (а.с. 38).

Відповідно до пункту 68 вищевказаного Положення особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.

Отже, дотримання трьохмісячного строку при звільненні осіб, на яких поширюється дія Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, є обов'язковим як для адміністрації, так і для підлеглого.

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що позивачем рапорт про звільнення за власним бажанням подано 05 червня 2013 року та вже цього ж дня наказом УМВС України в Полтавській області №280 о/с його звільнено зі служби, що вказує на порушення відповідачем вищезазначених приписів Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та свідчить про надмірну поспішність суб'єкта владних повноважень у прийнятті рішення про звільнення ОСОБА_1 з ОВС.

При цьому, матеріалами справи підтверджено, що позивачем 05 червня 2013 року поштою надіслано на адресу відповідача рапорт про відкликання рапорту про звільнення з ОВС (а.с. 4).

Факт отримання даного рапорту відповідачем не заперечується (а.с. 43).

Колегією суддів враховується правова позиція Верховного Суду України в даній категорії справ, що викладена, зокрема, в постановах від 09 червня 2012 року (справа №21-99а12), від 29 травня 2012 року (справа №21-122а12) та відповідно до якої виходячи зі змісту пункту 68 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу зі служби, на підставі підпункту "ж" пункту 64 вказаного Положення, до спливу трьох місячного строку від дня попередження нею про своє бажання звільнитися, є безпідставним.

Водночас, суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо зазначення колегією суддів Верховного Суду України у постанові від 05 грудня 2011 року у справі №21-236а11 твердження про те, що звільнення особи з органів внутрішніх справ до закінчення трьохмісячного строку є можливим у разі, коли сторони домовилися про звільнення у більш короткий строк, адже, як підтверджено матеріалами справи, рапорт про звільнення з органів внутрішніх справ позивачем відкликано в день його написання. Даний факт свідчить про те, що сторони не дійшли згоди про звільнення позивача з органів внутрішніх справи без дотримання трьохмісячного строку. А відтак, вищезазначена правова позиція Верховного Суду України не може бути застосована судом до спірних відносин.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності та обґрунтованості рішення про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справи, що оформлено наказом від 05 червня 2013 року №280 о/с. Водночас, колегією суддів встановлено, що при винесенні зазначеного наказу в частині звільнення ОСОБА_1 з ОВС відповідачем не дотримано вимоги пунктів 64, 68 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, а саме: УМВС України в Полтавській області не з'ясовано підстави, поважні причини та фактичні обставини, що перешкоджали б подальшому проходженню позивачем служби в ОВС, а також не дотримано трьохмісячний строк, що передує звільненню особи з ОВС.

У свою чергу, відкликання позивачем рапорту про звільнення свідчить про відсутність у останнього реального наміру звільнитися з органів внутрішніх справ, а також про неузгодження між сторонами питання про звільнення ОСОБА_1 без дотримання трьохмісячного терміну, як те передбачено пунктом 68 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.07.2013р. по справі № 816/3401/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 23.09.2013 р.