КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2013 року 810/5642/13-а
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Княжицьке" про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах та Броварському районі Київської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Княжицьке" про стягнення заборгованості у сумі 486746, 56 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач - СТОВ «Княжицьке» зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області як платник збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
За несплату страхових внесків до відповідача, відповідно до п.2 ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовано фінансові санкції у сумі 44432 грн. 80коп. та нараховано пені 442313грн. 76 коп. за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків №128 від 23.11.2012 року. Вказане рішення було отримане відповідачем 29.11.2012 року , що підтверджується поштовим повідомленням про вручення та протягом 10 робочих днів з дня отримання оскаржене не було.
Відповідач у добровільному порядку заборгованість не сплатив, тому позивач звернувся до суду .
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 04.11.2013 року представником УПФУ в м. Броварах та Броварському районі Київської області О.М. Плева надано суду заяву про розгляд справи у відсутності представника Управління Пенсійного фонду України в м. Бровари та Броварському районі Київської області у порядку письмового провадження.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив.
04.11.2013 року на адресу суду надійшли письмові заперечення відповідача на позов, в яких зазначено, що СТОВ „Княжицьке" проти задоволення даного позову заперечує, вважає нарахування Управлінням ПФУ у м. Броварах та Броварському районі Київської обл., штрафних санкцій на загальну суму 486 746,56 грн., з яких фінансові санкції - 44 432,80 грн., пеня - 442 313,76 грн., неправомірним та протиправним.
У обґрунтування заперечень зазначив, що з 01.01.2011 року втратили чинність норми законодавства, які визначали склад правопорушення та розмір відповідальності (санкцій) в галузі застосування фінансових санкцій за порушення порядку та строків сплати страхувальниками страхових внесків. На момент застосування штрафних санкцій до Відповідача, а саме, 23.11.2012 року норми п.2 ч. 9 ст. 106 Закону №1058-ІУ втратили чинність у зв'язку із набранням законної сили Законом України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", отже штрафні санкції та пеня нараховані Відповідачу неправомірно без належної на те правової підстави із застосуванням не існуючої (не діючої на момент виникнення спірних відносин) норми права.
На підставі ст. 122, ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження. Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальність «Княжицьке» зареєстровано, як юридичну особу 20 лютого 2003 року Броварською районною державною адміністрацією Київської області , що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №13215560.
За несплату страхових внесків до відповідача, відповідно до п.2 ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовано фінансові санкції у сумі 44432 грн. 80коп. та нараховано пені 442313грн. 76 коп. за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків №128 від 23.11.2012 року.
Вказане рішення було отримане відповідачем 29.11.2012 року , що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Доказів оскарження рішення №128 від 23 листопада 2012 року Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування ) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахування страхувальниками або органом Пенсійного фонду або скасування відповідачем суду не надано.
Крім того, для стягнення боргу Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області відповідачу була направлена вимога про сплату недоїмки за №Ю-27/699 від 04.01.2013 року, яка була отримана відповідачем 05.01.2013 року.
Доказів оскарження або скасування вимоги про сплату недоїмки за №Ю-27/699 від 04.01.2013 року відповідачем суду не надано.
На сьогоднішній день відповідач заборгованість у сумі 486746грн. 56 коп. не сплатив.
Надаючи правову оцінку відносинам між сторонами суд зазначає наступне.
У період до 1 січня 2011 року відносини, що виникали між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулювалися Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV(Далі -Закон № 1058-IV) .
Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пп. 1., 2., 4. ст. 14 цього Закону, - календарний місяць; для страхувальників, зазначених у п. 5. ст. 14 цього Закону, - квартал. При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду. У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.
Застосування фінансових санкцій за порушення страхувальниками норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено статтею 106 вказаного Закону.
Згідно з ч.1-3 ,5 ст. 106 Закону № 1058-IV у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Територіальні органи Фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
За рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Згідно із п. 2. ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 % своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 % зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 % зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 % зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 2464-VI.(далі -Закон № 2464-VI)
Пунктом 11 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону внесені зміни в Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме: виключено частини 1-9 статті 106.
Разом з тим, суд зазначає, що виключення наведених положень статті 106 з тексту Закону № 1058-IV не є підставою вважати, що законодавцем скасовано відповідальність за вчинення відповідних порушень.
У зв'язку з прийняттям Закону № 2464-VІ запроваджена принципово нова система сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Нею передбачені єдиний вид страхового внеску, нова процедура його справляння та нові правила щодо відповідальності за порушення правил нарахування та сплати внеску. При цьому, з аналізу Закону № 2464-VІ вбачається, що його правила (окрім прикінцевих та перехідних положень) не поширюються на правовідносини зі сплати страхових внесків за чинними раніше видами соціального страхування. Це означає, що відповідальність, встановлена Законом № 2464-VІ, передбачається за правопорушення з іншим об'єктом і не може застосовуватись до порушень щодо сплати страхових внесків за діючими раніше видами страхування.
Таким чином, законодавцем запропонована така конструкція спірних відносин, згідно з якою з 1 січня 2011 року справляється новий вид страхових внесків, і регулювання їх сплати здійснюється згідно зі спеціальним нормативним актом - Законом № 2464-VІ. В той же час, регулювання відносин щодо несплачених страхових внесків за попередніми видами страхування здійснюється за правилами законодавства, яке діяло до набрання чинності Законом № 2464-VІ (з урахуванням окремих уточнень, внесених цим Законом).
Так, відповідно до абзаців п'ятого та шостого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій і пені, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Тобто, пункт 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає вчинення органами Пенсійного фонду стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та штрафних санкцій відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, тобто в порядку статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, колізії в змісті пунктів 7 та 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не вбачається .
Дана правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 3 липня 2012 року у справі № 21-157а11.
Таким чином, суд зазначає, що санкції застосовані до правовідносин, які виникли до 01.01.2011 р.
Так, у спірному випадку йдеться про невиконання позивачем вимог законодавства щодо сплати страхових внесків за 2009рік-2010рік, а це означає, що стягнення заборгованості зі сплати цих внесків має відбуватись відповідно до закону, який діяв у відповідний період - тобто частини першої статті 106 Закону № 1058-IV, зокрема її пунктів 1-9, виключених згідно із Законом № 2464-VІ.
Таким чином, суд прийшов до висновків, що позивач має правові підстави для застосування штрафу і пені після 01.01.2011 р. у зв'язку із вступом в силу Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким скасована ч.9 статті 106 Закону України № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Аналогічна правова позиція викладена в Ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року у справі №2а-12658/12/2670.
Статтею 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VI, також передбачено, що Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Враховуючи вищезазначене, та оскільки суму заборгованості у розмірі 486746,56 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Княжицьке» (07455, Київська область, Броварський район, с. Княжичі, вул. М. Лагунової, 107, ідентифікаційний код 32277523) на користь Управління Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області заборгованість у сумі 486746 (чотириста вісімдесят шість тисяч сімсот сорок шість) грн. 56 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: Лиска І.Г.
Судове рішення № 34636173, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 05.11.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 810/5642/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: