Постанова № 34635877, 30.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 р. Справа № 804/12629/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретарі за участю: представника позивача представника відповідача Денисенко Т.М. Жаворонкова С.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Дорбуд-Г» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Дорбуд-Г» звернулось до суду з позовними вимогами до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.09.2013 року №0002252202, №0002242202.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, вважає, що пода ткові повідомлення-рішення, винесені за результатами перевірки, суперечать діючому пода тковому законодавству та підлягають скасуванню з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, письмових заперечень не надав. Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Дорбуд-Г» з питань правильності нарахування податку на додану вартість за період червень, вересень, жовтень, листопад 2012 року та податку на прибуток за період з 01.06.2012 року по 31.12.2012 року по господарським операціям з ТОВ «Главмет» у періодах їх фактичного здійснення, за результатами якої складено акт від 28.08.2013 року №279/224/35055639.

Згідно висновків акту перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем:

- п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України;

- п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України.

12.09.2013 року на підставі вказаного акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0002242202, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 683 298,75 грн., та податкове повідомлення-рішення №0002252202, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 570 046,25 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Стосовно зобов'язання з податку на прибуток суд зазначає, що відповідно до пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених норм випливає, що право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

Судом досліджено первинні документи позивача та встановлено, що надані до перевірки договори підряду, укладені між ТОВ «ВКФ «Дорбуд-Г» (замовник) та ТОВ «Главмет» (підрядник), рахунки, довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3), акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2), податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості по рахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» відповідають вимогам чинного законодавства.

З договорів підряду вбачається, що сторони при їх укладанні досягли згоди з усіх істотних умов договору, а саме щодо його предмету, ціни, строків початку та закінчення робіт, прав та обов'язків сторін, організації виконання робіт, проведення розрахунків за виконані роботи, гарантійні строки якості завершених робіт.

Акти приймання виконаних робіт у повній мірі відображають зміст господарських операцій, які були проведені на підставі договорів підряду, укладених між ТОВ «ВКФ «Дорбуд-Г» та ТОВ «Главмет». Водночас, надані ТОВ «ВКФ «Дорбуд-Г» платіжні доручення свідчать про оплату замовником отриманих від підрядника послуг згідно вказаних договорів.

Виписані ТОВ «Главмет» на адресу ТОВ «ВКФ «Дорбуд-Г» податкові накладні відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Отже, факт виконання сторонами договорів підряду підтверджено належним чином оформленими первинними документами.

При цьому, суд звертає увагу, що акт перевірки не містить обставин про встановлення будь-яких недоліків вказаних первинних бухгалтерських документів ТОВ «ВКФ «Дорбуд-Г» та обставин, які б свідчили про факт відмови позивача від надання перевіряючим відповідних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки про відсутність реального здійснення позивачем господарських операцій зроблено відповідачем на підставі акту №48/22.4-07/37577455 від 05.02.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Главмет» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків і зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.08.2011 року по 31.12.2012 року».

Проте суд не погоджується з такими висновками відповідача з огляду на наступне.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2013 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 року, по справі №820/1734/13-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАВМЕТ» задоволено у повному обсязі: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби по проведенню зустрічної звірки ТОВ "ГЛАВМЕТ" у вигляді акту №48/22.4-07/37577455 від 05.02.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАВМЕТ» (код ЄДРПОУ 37577455) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.08.2011 по 31.12.2012 року" та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби відновити в Автоматизованій системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів, задекларованих ТОВ «ГЛАВМЕТ», що відображені в акті № 48/22.4-07/37577455 від 05.02.2013 року.

Крім то, згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з

питань митної справи.

Пунктом 36.5 даної статті встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім ви падків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Якщо податковим органом встановлено нена лежне виконання контрагентами позивача своїх податкових обов'язків, відповідальність за таке невиконання або неналежне виконання пода ткового обов'язку повинні нести самі ці підприємства. Це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на включення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд зауважує, що висновки про порушення контрагентами позивача податкової дисципліни, зафіксовані в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, не можуть бути підставою для обмеження права позивача на податковий кредит за умови реальності господарської операції. Податковим органом не надано доказів того, що позивач та його контрагент діяли зі спільним умислом, що суперечить інтересам держави з метою отримання матеріальних благ.

Таким чином, посилання податкового органу на вказаний акт не може вважатись обґрунтованим.

Враховуючи викладене, документи, які були досліджені судом, відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак в повній мірі підтверджують реальність господарських операцій позивача.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем не доведено факт наявності порушень позивачем податкового законодавства, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, такими, що спростовуються матеріалами справи, а отже підлягають скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2294,00 грн. підлягає компенсації з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Дорбуд-Г» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 12.09.2013 року №0002252202, №0002242202.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Дорбуд-Г» судові витрати у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні нуль копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 04 листопада 2013 року.

Суддя В.В. Степаненко