Рішення № 34635535, 24.10.2013, Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/405/13-ц

Провадження № 526/405/13-ц

Копія:

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2013 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді Максименко Л.В.

при секретарі Широколаві О.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гадяч цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и в:

у березні 2013 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, вказуючи, що 10 липня 2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено договір щодо надання кредиту в сумі 36781,44 доларів США., терміном повернення кредитних коштів до 11 липня 2023 року. З метою належного виконання ОСОБА_2 зобов'язань по кредитному договору, позивач уклав іпотечний договір, згідно якого ОСОБА_2 передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1. Згідно з умовами договору ОСОБА_2 повинен був погашати кредит та відсотки по ньому, але відповідач своїх зобов'язань не виконує, в звязку з чим виникла заборгованість, тому позивач просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру, шляхом її продажу та просить виселити позивача та членів його сімї з вказаної квартири зі зняттям з реєстраційного обліку у СГІРФО.

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру, шляхом її продажу з публічних торгів та просить виселити позивача та членів його сімї з вказаної квартири зі зняттям з реєстраційного обліку у СГІРФО.

ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, вказав, що після укладення кредитного договору в касі банку отримав лише 6 тисяч доларів США, решта суми йому не була видана. Також вказав, що він є власником квартири, яка є предметом іпотеки за кредитним договором. Однак, звертаючи стягнення на предмет іпотеки, банк попередньо не надіслав йому вимогу за 30 днів про усунення порушення, порушивши процедуру звернення стягнення.

Судом встановлено, що 10 липня 2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №PLQ0GA0000000007 про надання кредиту в сумі 36781,44 доларів США. Термін користування кредитними коштами встановлений по 10 липня 2023 року.

Для забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором цього ж дня був укладений іпотечний договір, за яким передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на праві власності.

Згідно розрахунку ПАТ КБ «Приватбанк» прострочена ОСОБА_2 сума заборгованості становить 54944,59 доларів США.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок сплати яких встановлюються договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі, у строк та в порядку, що встановлений договором.

Згідно ст. 1050 ЦК України, позичальник, який своєчасно не повернув суму позики, зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти, встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», у разі невиконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 35 ЗУ «Про іпотеку», при виникненні підстав для звернення стягнення на майно, що передане в іпотеку, іпотекодержатель має право на вчинення дій щодо реалізації цього майна.

Згідно ч.3 ст. 36 ЗУ «Про іпотеку», передбачено право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч.2 ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

З наведених норм закону слідує, що у разі порушення основного зобовязання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцяти денний строк. У такому документі зазначається стислий зміст порушених зобовязань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпокодержателя залишиться без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Недотримання зазначених правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки.

В матеріалах справи міститься лист керівника напрямку оперативно-правової роботи ГО ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_3 від 14 травня 2012 року в якому викладена вимога до ОСОБА_2 про повернення суми кредиту в повному обсязі та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, визначеному ст.40 ЗУ «Про іпотеку» в разі невиконання вказаної вимоги.(а.с.9)

Разом з цим позивачем не додано належних та допустимих доказів про надсилання даної вимоги на адресу ОСОБА_2. До позову в якості доказу додано реєстр за 28 травня 2012 року про відправку рекомендованих листів, однак ким він складений, де та за яких обставин в реєстрі не вказано, ніяких підписів посадових чи відповідальних осіб реєстр не містить, також не містить штампів та печаток юридичної особи, яка його склала чи прийняла. В даному реєстрі під №1 значиться ОСОБА_2 та вказаний штрих код 4900096596419.

В якості заперечення про отримання листа ОСОБА_2І надав до суду інформацію з сайту «Укрпошти» про внутрішні реєстровані поштові відправлення в межах України, де вказано, що дані про відправлення за номером 4900096596419 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі.

Інших даних про відправлення та отримання ОСОБА_2 попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки в справі немає.

Таким чином з досліджених судом доказів по справі вбачається, що позивач не дотримався процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, що є підставою для відмови у позові.

З цих же підстав не підлягають задоволенню і позовні вимоги про виселення та зняття з реєстрації відповідачів по справі, оскільки така процедура може бути здійснена лише за умови, якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення, на яке звернуто стягнення на предмет іпотеки протягом місяця з дня отримання письмової вимоги іпотеко держателя. З матеріалів справи вбачається, що таку вимогу відповідачі не отримували і на цій стадії судового процесу неможливо встановити порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотеко держателя або нового власника щодо звільнення житла їх мешканцями в розумінні ст. 3 ЦПК України щодо права особи для звернення до суду за захистом. До того ж до участі в справі позивачем не залучена міграційна служба.

Керуючись ст.ст. 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 33, 39 ЗУ «Про іпотеку», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212- 215, 223 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Гадяцький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуюча: підпис

Копія:вірно

Суддя Гадяцького

районного суду ОСОБА_4