Вирок № 34634337, 24.10.2013, Смолянинівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд м. Донецька)

Номер провадження 1-кп/259/390/2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.10.2013р. місто Донецьк

Куйбишевський районний суд міста Донецька у складі:

головуючого - судді: Ларіної О.В.,

при секретарі: Сербіній К.Д.,

за участю прокурора: Перетятько Д.В.,

потерпілого: ОСОБА_1,

обвинуваченої: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Донецька кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянки за національністю, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженої, яка має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка є інвалідом дитинством з захворюванням ДЦП, не працюючої, раніш не судимої, яка мешкає та зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

25.08.2013 року приблизно о 20.00 години ОСОБА_2 знаходячись за місцем свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 в Куйбишевському районі м. Донецька, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, під час раптово виниклої сварки зі своїм співмешканцем ОСОБА_1, який також мешкає за вищевказаною адресою, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень останньому, нанесла ОСОБА_1 ножем поранення в область обличчя та спини.

В результаті злочинних дій ОСОБА_2 було заподіяно ОСОБА_1 проникаюче поранення грудної клітини зліва, лівобічний травматичний гемоторакс, рана обличчя, геморрагичний шок 2 ступеня, які у сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечним для життя у мить заподіяння, що є кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України.

Рана обличчя, яка залишила після свого загоєння рубець на ділянці носа та правої щоки окремо відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя, та потребують для свого лікування строк понад 6, але не більш як 21 день.

Вина ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, підтверджується дослідженими судом доказами.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 вину в скоєному кримінальному правопорушенні визнала в повному обсязі та показала, що 25.08.2013 році приблизно о 20.00 годин, коли остання перебувала у себе вдома за адресою: вул. Юрія Смирнова, буд. 19 в Куйбишевському районі м. Донецька, в стані алкогольного спяніння, до неї додому прийшов в стані алкогольного спяніння її співмешканець ОСОБА_1, між яким у ОСОБА_2 раптово виникла сварка, в ході якої остання схопила ніж та нанесла два ножових поранення ОСОБА_1, один удар прийшовся в обличчя, а другий у спину, після цього ОСОБА_2 викликала швидку допомогу. В скоєному злочині розкаялась, просила її суворо не карати.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що він 25.08.2013 р. приблизно о 20.00 год., перебуваючи в стані алкогольного спяніння повернувся додому за адресою: вул. Юрія Смирнова, буд. 19 в Куйбишевському районі м. Донецька, де мешкає його співмешканка ОСОБА_2 між якою у ОСОБА_1 раптово виник конфлікт, в ході якої ОСОБА_2 взяла ніж, яким нанесла два удару, з яких один прийшовся в обличчя, а другий у спину. ОСОБА_1 просив суворо не карати ОСОБА_2, оскільки останні продовжують жити разом, матеріальних та моральних претензій немає.

Крім визнання ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні вказаного злочину її вина підтверджується наступними доказами:

-висновком судово-медичної експертизи № 1639 від 11.09.2013 р. встановлено, що при зверненні ОСОБА_1 за медичною допомогою у нього були виявлені: проникаюче поранення грудної клітини зліва, лівобічний травматичний гемоторакс, рана обличчя, геморрагичний шок 2 ступеня, що потребували оперативного втручання, і утворилися від 2-х кратної ударної дії предмета, що володіє колюче-ріжучими властивостями, яким міг бути і ніж наданий на дослідження та у сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя у мить заподіяння.

Рана обличчя, яка залишила після свого загоєння рубець на ділянці носа та правої щоки окремо відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя, та потребують для свого лікування строк понад 6, але не більше як 21 день.

Питання про спосіб нанесення не входить до компетенції судово-медичної експертизи.

Виявлені тілесні ушкодження могли виникнути при обставинах, на які вказує потерпілий у ході свого допиту та також могли виникнути за обставин викладених підозрюваною у ході її допиту та також могли виникнути за обставин викладених підозрюваною у ході її допиту та при проведенні слідчого експерименту. Більш категорично судити не представляється можливим.

Виявлені при судово-медичному огляді у гр. ОСОБА_1 рубець обличчя (носу та правої щоки), з урахуванням його характеру є незгладимим та згідно з приміткою до пункту 2.1.8 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р. можуть бути розцінені як тяжкі тілесні ушкодження, якщо буде визнано, що настало спотворення обличчя, (а.с. 19-24);

-постановою про визнання речових доказів від 25.09.2013 р., згідно з яким ніж, футболка ОСОБА_2, змиви з поверхні кришки столу в кухні, фрагменти тканини вилучені 25.08.2013 р. в ході огляду місця події за адресою: вул. Юрія Смирнова, буд. 19 в Куйбишевському районі м. Донецька; марлеві тампони, на яких є зразки крові ОСОБА_1 та ОСОБА_2, визнані речовими доказами та здані в камеру схову речових доказів Куйбишевського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області, (а.с. 26, 28).

В судовому засіданні згідно зі ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження встановлено, що викладені фактичні обставини провадження ніким не оскаржуються, обвинувачена та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих фактичних обставин, у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, у звязку з чим суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин, сумніві у добровільності її позиції нема.

При визначенні виду і розміру покарання суд враховує ступень і характер громадської небезпеки скоєного кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченої, обставини які помякшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що помякшує покарання ОСОБА_2 у відповідності з ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_2, відповідно з ст. 67 КК України є вчинення злочину у стані алкогольного спяніння.

Розглядаючи особу ОСОБА_2 суд враховує, що остання раніше не судима, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка є інвалідом дитинства з захворюванням ДЦП, не має місця роботи, не заміжня, має постійне місце проживання де характеризується позитивно, на обліку в ГНД та ГПНД не перебуває.

Так, з урахуванням обставин скоєння злочину, його тяжкості, даних про винну особу, обставин які помякшують та обтяжують покарання, суд вважає необхідним призначити покарання у межах встановлених у санкції частини 1 статті 121 КК України, що передбачає відповідальність за вчинення вказаного злочину, а також суд вважає можливим призначити покарання відносно ОСОБА_2 не повязане з реальним позбавленням волі, що буде необхідним й достатнім для її виправлення та попередженням для скоєння нових злочинів.

Захід забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у вигляді особисто зобовязання, до набрання вироку законної сили необхідно залишити, а після - скасувати.

Речові докази: ніж, футболка ОСОБА_2, змиви з поверхні кришки столу в кухні, фрагменти тканини; марлеві тампони, на яких є зразки крові ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які перебувають в камері схову Куйбишевського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області, підлягають знищенню.

Згідно довідки закладу охорони здоровя потерпілий ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в торакальному відділенні № 2 ДОКТМО з 25.08.2013 року до 03.09.2013 року, вартість лікування останнього склала 6226,36 грн., (а.с. 29).

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов прокурора про відшкодування витрат закладу охорони здоровя на лікування потерпілого ОСОБА_1 в розмірі 6226,36 грн. ґрунтуються на законі, доведені в судовому засіданні і на теперішній час підлягають задоволенню в повному обсязі.

Так, підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь КЛПУ ДОКТМО ОКПО 25672019 в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину 6226,36гривень (шість тисяч двісті двадцять шість гривень 36 копійок).

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 392 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2, визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити їй покарання у вигляді пяти років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання, якщо вона у продовж трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обовязки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обовязки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Захід забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних захід відносно ОСОБА_2 до набрання вироку законної сили залишити без змін у вигляді особистого зобов'язання, після чого скасувати.

Речові докази: ніж, футболка ОСОБА_2, змиви з поверхні кришки столу в кухні, фрагменти тканини; марлеві тампони, на яких є зразки крові ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які перебувають в камері схову Куйбишевського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь КЛПУ ДОКТМО ОКПО 25672019, Банк: ГУДКУ в Донецькій області МФО 834016 № р/р 35429002002128, в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину 6226,36гривень (шість тисяч двісті двадцять шість гривень 36 копійок).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення через Куйбишевський районний суд м. Донецька.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченої, потерпілій та прокурору.

Заперечення проти ухвал, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення, можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя Куйбишевського районного суду

м. ДонецькаО.В. Ларіна