Рішення № 34634170, 06.11.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2013 р.Справа № 916/2228/13Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Бєлих К.В.,

за участю представників учасників процесу:

від прокуратури Пшенічко С.О.,

від позивача-1 (Міністерство інфраструктури України) Ваганова Т.Ю.,

від позивача-2 (ДП водних шляхів ,,Устьдунайводшлях") Ваганова Т.Ю.,

від відповідача Глушко Г.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дунайського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України та Державного підприємства водних шляхів ,,Устьдунайводшлях" до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Чорноморінвестгруп" про стягнення 1090175,90 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.08.2013 р. прийнято позовну заяву Дунайського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, порушено провадження у справі № 916/2228/13, призначено її до розгляду в засіданні суду на 16.09.2013 р.

За правилами ст.77 ГПК України у судовому засіданні 16.09.2013 р. розгляд справи відкладено на 16.10.2013 р., у судовому засіданні 16.10.2013 р. - на 04.11.2013 р., у судовому засіданні 04.11.2013 р. оголошено перерву до 06.11.2013 р.

Учасники процесу повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розписками їх представників.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.10.2013 р. відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України за клопотанням прокурора продовжено строк розгляду спору до 06.11.2013 р.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 06.11.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дунайський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України (далі - Міністерство) та Державного підприємства водних шляхів ,,Устьдунайводшлях" (далі - ДП ,,Устьдунайводшлях") звернувся в господарський суд Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Чорноморінвестгруп" (далі - ТОВ ,,Чорноморінвестгруп") 1224460,12 грн. заборгованості, з яких 959312,98 грн. борг зі сплати фрахту, 212518,27 грн. пені, 51954,17 грн. 3% річних та 674,70 грн. інфляційних нарахувань, вказуючи на неналежне виконання відповідачем в частині оплати фрахтової ставки умов договору бербоут-чартеру „BARECON-2001" від 03.09.2009 р. № 60/09 (земкараван ,,Майкан").

В процесі розгляду справи Прокурор подав прийняті судом до розгляду уточнення до позову, в яких просить стягнути з ТОВ ,,Чорноморінвестгруп" 1090175,90 грн. заборгованості, з яких 790437,56 грн. основного боргу, 240688,59 грн. пені, 58375,05 грн. 3% річних та 674,70 грн. інфляційних втрат, з огляду на часткову оплату фрахтової ставки та збільшення періоду нарахування заявлених до стягнення сум.

Обґрунтовуючи позов, Прокурор посилається на положення ст.ст.625,1087 ЦК України, ст.ст.67,193,231,232 ГК України, ст.610 ЦК України, ст.203 КТМ України, умови названого вище договору, докази часткової оплати боргу тощо.

Позивачі підтримали правову позицію, викладену в уточненій позовній заяві.

У відзиві ТОВ ,,Чорноморінвестгруп" просить відмовити в задоволенні вимог та зменшити розмір пені до 90% від її розміру, зокрема оскільки:

- Прокурором не доведено в тексті позову порушення інтересів держави;

- 30.10.2013 р. на рахунок ДП ,,Устьдунайводшлях" надійшла оплата фрахтової ставки за період до 01.11.2013 р.;

- на підставі ст.233 ГК України та п.3 ч.1 ст.83 ГПК України суд має зменшити розмір неустойки, врахувавши скрутний матеріальний стан відповідача та незавдання простроченням виконання зобов'язань ТОВ ,,Чорноморінвестгруп" будь-яких збитків ДП ,,Устьдунайводшлях".

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників учасників процесу, перевіривши обґрунтованість їх доводів, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

03.09.2009 р. між ДП „Устьдунайводшлях" та ТОВ „Чорноморінвестгруп" укладено договір бербоут-чартеру „BARECON-2001" № 60/09, відповідно до якого у фрахт відповідачу передано земкараван „Майкан". Договір укладено терміном на 24 місяці з можливістю подальшої його пролонгації на 36 місяців. Згідно договору фрахтова ставка складала 927,00 дол. США на добу та повинна сплачуватися авансом до 15 числа поточного місяця.

01.09.2011 р. сторонами укладено додаткову угоду до договору, якою продовжено строк дії договору з 03.09.2011 р. на 12 місяців, а також збільшено фрахтову ставку на 10% до 1019,7 дол. США на добу.

22.01.2013 р. сторони підписали іншу додаткову угоду, якою продовжили строк дії договору до 03.03.2013р., збільшили фрахтову ставку ще на 10% до 1121,67 дол. США на добу та передбачили, що фрахтова ставка вноситься не пізніше 1 числа поточного місяця.

03.03.2013 р. дія договору бербоут-чартеру „BARECON-2001" від 03.09.2009 р. № 60/09 закінчилась, однак до теперішнього часу земкараван „Майкан" не повернуто ДП „Устьдунайводшлях", т.я. ТОВ „Чорноморінвестгруп" продовжує його використовувати.

Згідно ст.15 договору бербоут-чартеру якщо фрахтувальник не поверне судно протягом терміну дії чартеру фрахтувальник зобов'язаний оплатити еквівалент орендної ставки, вказаної у боксі 22, плюс 10% за ту кількість днів, на яку дія чартеру прострочена. Отже, з 03.03.2013 р. фрахтова ставка складає 1233,84 дол. США на добу.

Заявляючи уточнений позов у рамках провадження по даній справі, Прокурор зазначив, що фрахтувальник має підтверджений актом звірки взаємних розрахунків борг у сумі 790437,56 грн. по оплаті фрахтової ставки за період з травня по серпень 2013 р. включно, яка складається з боргу за травень 2013 р. у сумі 305724,58 грн., за червень 2013 р. у сумі 347863,82 грн., за липень 2013 р. у сумі 305724,58 грн., за серпень 2013 р. у сумі 305724,58 грн. (всього - 1265037,56 грн.), з яких 474600,00 грн. оплачено відповідачем.

В засіданнях суду 04.11.2013 р. та 06.11.2013 р. представником ТОВ „Чорноморінвестгруп" надано для залучення до матеріалів справи відповідно платіжне доручення від 30.10.2013 р. № 898 та договір про переведення боргу від тієї ж дати, за змістом яких ТОВ „Карго Инвест" сплатило за ТОВ „Чорноморінвестгруп" фрахт по договору бербоут-чартеру „BARECON-2001" від 03.09.2009 р. № 60/09 за період з червня по жовтень 2013 р. включно в сумі 1392024,63 грн.

Пунктом 1-1 ч.1 ст.80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 790437,56 грн. слід припинити згідно п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Згідно ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У боксі 24 договору бербоут-чартеру закріплено, що за прострочення сплати фрахту у відповідності до ст.11 цієї угоди сплачується процент у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Частина 2 ст.625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на підтвердження матеріалами справи факту прострочення ТОВ „Чорноморінвестгруп" зобов'язань за договором бербоут-чартеру воно має сплатити 240688,59 грн. пені, 58375,05 грн. 3% річних, 670,05 грн. інфляційних втрат, правильний розрахунок яких разом із детальними поясненнями щодо методики проведення нарахувань надано 06.11.2013 р. на виконання пропозиції суду, викладеної в протоколі судового засідання 04.11.2013 р.

Відтак, позов про стягнення пені та 3% річних підлягає задоволенню повністю, а про стягнення інфляційних витрат - частково через допущену арифметичну помилку.

Не приймаються до уваги твердження ТОВ „Чорноморінвестгруп" про те, що Прокурором не доведено порушення інтересів держави під час подачі позову, адже відсутність надходжень від виконання договору бербоут-чартеру на рахунки державного підприємства вірно розцінено прокуратурою як підставу для захисту матеріального інтересу держави.

Що стосується клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій у порядку ст.83 ГПК України та ст.233 ГК України, то в його задоволенні суд відмовляє, т.я. всупереч приписам ст.33 ГПК України заявником не надано достатніх доказів в обґрунтування скрутного фінансового становища, в т.ч. не представлено будь-яких документальних підтверджень відсутності коштів для перерахування штрафних санкцій. При цьому погашення боргу з фрахту ТОВ „Чорноморінвестгруп" здійснюється, що свідчить про існування можливості розрахуватись з ДП „Устьдунайводшлях".

Окремо слід відмітити ту обставину, що зменшення розміру пені є правом суду, яке реалізується з урахуванням інтересів не тільки боржника, а й кредитора. В даному випадку останній є державним підприємством, яке належним чином виконує свої договірні зобов'язання, об'єктивно має не більш вигідний, порівняно з боржником, матеріальний стан, тому вправі розраховувати на стягнення пені в повному обсязі. До того ж зменшення розміру пені не сприятиме підвищенню платіжної дисципліни боржника, який, в разі задоволення клопотання про зменшення пені на 90%, практично уникне господарсько-правової відповідальності за вчинене ним правопорушення.

За правилами ст.49 ГПК України судові витрати стягуються в доход державного бюджету з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог. При цьому часткова оплата заборгованості на стягнення судового збору не впливає, оскільки її проведено після подачі позовної заяви.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44-49,80,82-85 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Чорноморінвестгруп" (65044, м. Одеса, пр. Шевченка,4-А, код код 36289815) на користь Державного підприємства водних шляхів ,,Устьдунайводшлях" (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Героїв Сталінграду,36, код 31091889) 240688/двісті сорок тисяч шістсот вісімдесят вісім/ грн. 59 коп. пені, 58375/п'ятдесят вісім тисяч триста сімдесят п'ять/ грн. 05 коп. 3% річних, 670/шістсот сімдесят/ грн. 05 коп. інфляційних втрат, 21803/двадцять одна тисяча вісімсот три/ грн. 43 коп. судового збору.

В задоволенні позовних вимог про стягнення 4,65 грн. інфляційних втрат відмовити.

Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 790437,56 грн. припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 08.11.2013 р.

Суддя Лічман Л.В.