Ухвала суду № 34634080, 31.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

" 01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16.

тел. 235-24-26

У Х В А Л А

"31" жовтня 2013 р. Справа № 911/4084/13

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В.

розглянувши заяву

Приватного підприємства “Система”

про забезпечення позову

у справі господарського суду Київської області № 911/4084/13

за позовом

Приватного підприємства “Система”, м. Обухів

до

Товариства з обмеженою відповідальністю “НВО “Плазма”, м. Бориспіль

про

стягнення 642751,23 грн.

встановив:

Господарським судом Київської області порушено провадження по справі № 911/4084/13 за позовом Приватного підприємства “Система” (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “НВО “Плазма” (далі – відповідач) про стягнення 642751,23 грн., з яких 580000,00 грн. основний борг, 15588,49 грн. 3% річних та 47162,74 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором від 12.09.2012р. № 48 щодо здійснення розрахунку за виконані відповідачем підрядні роботи.

Від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача (згідно переліку зазначеному в даній заяві), а також, на видаткові операції по рахунку в “Правекс Банк” р/р 2600700780141, МФО 321983 та інші рахунки, які відкриті відповідачем в установах банку.

Подана заява мотивована тим, що у позивача є підозри того, що відповідач з метою уникнення повернення суми боргу позбудеться майна, шляхом його відчуження, що ставить під сумнів можливість виконання відповідачем майбутнього рішення суду у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, додані до неї документи та матеріали заяви про забезпечення позову, господарський суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду. Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

Згідно із ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві.

Відповідно до абз. 3 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 26.12.2011р. № 16 (далі – Постанова) у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п. 3 цієї ж Постанови умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК України).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов’язання після пред’явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов’язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 7.1 вищезазначеної Постанови накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене.

Суд також зазначає, що при розгляді справ предметом позовних вимог яких є стягнення грошових коштів вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно доцільне лише у разі відсутності у боржника грошових коштів.

При цьому, відповідно до п. 7.2 вказаної Постанови арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна.

З огляду на зазначене, заявлений позивачем такий захід до забезпечення позову, як накладення арешту на майно відповідача не є адекватним вимогам, на забезпечення яких він вживається, оскільки, по-перше, позивачем в позовній заяві заявлені вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів, по-друге, позивач не зазначає в заяві та не надає до неї відповідних доказів, які б свідчили про відсутність у відповідача грошових коштів у розмірі суми позову та, по-третє, позивач не надає доказів, які б підтверджували, що вказане в переліку майно належить саме відповідачу, та по-четверте, не зазначає на яке саме майно (ідентифікуючі ознаки, зокрема, № кузова, рік випуску тощо) відповідача необхідно накласти арешт, а відтак зазначений захід забезпечення позову не спрямований саме на збереження грошових коштів останнього до вирішення справи по суті та не забезпечує збалансованість інтересів сторін, а такий захід до забезпечення позову, як накладення арешту на видаткові операції по рахунку відповідача не передбачений чинним законодавством.

Крім того, в обґрунтування зазначених вимог про вжиття заходів до забезпечення позову, позивачем не подано доказів того, що їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, а саме лише посилання в заяві на існування підозр того, що відповідач позбудеться майна та ухилиться від виконання судового рішення не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

З огляду на вищезазначене, суд відмовляє в задоволенні заяви Приватного підприємства “Система” про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (згідно переліку зазначеному в даній заяві), видаткові операції по рахунку відповідача та на рахунки, які відкриті відповідачем в установах банку.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ухвалив:

В задоволенні заяви Приватного підприємства “Система” про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 911/4084/13 відмовити повністю.

Суддя Подоляк Ю.В.