Рішення № 34633923, 05.11.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.11.2013 Справа № 905/6694/13

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит», м.Ровеньки,

до відповідача: Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк,

про: стягнення 1970грн.00коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Ляшко Д.В. (довіреність від 01.04.2013р. №Н-01/792);

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит», м.Ровеньки, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк, про стягнення вартості нестачі вугілля у розмірі 1970грн.00коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вугілля, яке перевозилось за залізничною накладною №51087351 у вагонах № 56334113, №53519336 було доставлене на станцію призначення з недостачею вантажу у вагоні №53519336 у кількості 4,4 тон, у вагоні №56334113 у кількості 2,3 тон, що разом становить 6,7 тон, про що складено комерційний акт БК №440311/1 від 01.05.2013р. На думку позивача, недостача виникла у зв'язку з незбереженням вантажу залізницею під час перевезення.

Позивач участь своїх представників у судових засіданнях 10.10.2013р., 05.11.2013р. не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час судових засідань, що унеможливлює порушення його процесуальних прав в цій частині.

Представник відповідача у судове засідання 05.11.2013р. з'явився, надав відзив на позовну заяву, в якому посилаючись на ст.ст. 24, 31, 133 Статуту залізниць України просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Про необхідність витребування від сторін будь-яких інших доказів, без яких неможливо розглянути дану справу, до суду не заявлялося, явка представників сторін у судове засідання 05.11.2013р. не була визнана обов'язковою.

З врахуванням вищенаведеного, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність представників позивача за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов наступних висновків.

Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України та ч.2 ст.307 ГК України, підтверджується складанням транспортної накладної.

Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

28.04.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит», м.Ровеньки (вантажовідправник) зі станції Фащевка Донецької залізниці направило за залізничною накладною №51087351 вантаж на адресу вантажоотримувача - ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит", м.Ровеньки на станцію Дар`ївка Донецької залізниці у вагонах №56334113, №53519336 антрацит у вологому стані, сорт АМ 13-25мм.

При оформленні вказаної залізничної накладної відповідачем (відправником) вказано масу вантажу: у вагоні №56334113 - 69000 кг, у вагоні 53519336 - 69000кг.

Завантаження вагонів здійснювалось засобами відправника, маркування здійснено двома паралельними бороздами шириною 100мм по довжині вагону з нанесенням вапна. Вантаж розміщено й закріплено згідно з 3, 4,8гл1прил14 СМГС.

На станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень, іншого не доведено.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

На станції призначення Дар`ївка Донецької залізниці був складений комерційний акт БК №440311/1 від 01.05.2013р., відповідно до якого на підставі акту загальної форми 311 від 30.04.2013р. проведено контрольне переважування вагонів №53519336, №56334113 та встановлено наступне: вагон № 53519336 за документом брутто 91800кг, тара 22800кг, нетто 69000кг, фактично при переважуванні брутто 87400кг, тара 22800кг, нетто 64600кг, що менш документу на 4400кг.; вагон №56334113 за документом брутто 92130кг, тара 23130кг, нетто 69000кг, фактично при переважуванні брутто 89830кг, тара 23130кг, нетто 66700кг, що менш документу на 2300кг. Навантаження в вагонах рівномірне, маркування вантажу відсутнє, навантаження нижче рівня бортів на 200-300мм. Люки, двері зачинені.

Комерційний акт підписаний належними особами.

Відповідно до акту загальної форми 311 від 30.04.2013р. станції Дар`ївка Донецької залізниці при комерційному огляді спірних вагонів було встановлено навантаження рівномірне, маркування вантажу відсутнє.

Статтею 920 Цивільного Кодексу України закріплено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт", залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Згідно ч.1 ст. 23 вищевказаного Закону, перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.

Згідно ст. 110 Статуту та ст. 25 Закону України „Про залізничний транспорт" перевізник несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Частиною 2 ст. 23 цього Закону передбачена відповідальність залізниць за незбереження (втрату, недостачу, псування, пошкодження) прийнятого ними до перевезення вантажу у розмірі фактично завданої шкоди, якщо останні не доведуть, що втрата, недостача, псування, пошкодження відбулось не з вини залізниці. Аналогічний припис міститься у ст.113 Статуту, ч.2 ст.924 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Факт нестачі за спірним перевезенням підтверджений наявним в матеріалах справи комерційним актом.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно п.2.7 Роз`яснень Вищого господарського суду України №04-5/601 від 29.05.2002р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» згідно зі статтями 924 ЦК України, 314 ГК України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної.

Матеріали справи містять копію наказу №145 від 13.03.2012р. за підписом генерального директора ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» Богданова А.Н., згідно з яким вугілля сорту АМ з 01.03.2012р. відпускається за ціною 500грн.00коп. без ПДВ.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Нестача згідно комерційного акту БК №440311/1 від 01.05.2013р. у вагоні № 53519336 складає 4400кг., у вагоні № 56334113 складає 2300кг.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані (п. 27 Правил видачі вантажів).

Таким чином, відповідальна недостача у вагоні №53519336 складає 3,02тон, відповідальне недостача у вагоні № 56334113 складає 0,92тон.

Згідно розрахунку, що міститься в матеріалах справи, вартість недостачі розрахована позивачем з урахуванням норми природної втрати маси вантажу з застосуванням 2% маси, зазначеної в перевізному документі.

Відповідач заперечень проти розрахунку не надав. Судом встановлено, що розрахунок позовних вимог є арифметично вірним.

Заперечення відповідача на позов судом до уваги не приймаються, оскільки відповідач не врахував встановлені актами сліди доступу до спірного вантажу, про що свідчить відсутність маркування вантажу. Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення. Відповідач не довів суду, що недостача вантажу відбулася не з вини залізниці.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до залізничної накладної № 51087351 одержувачем вантажу є ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит», тобто ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» є належним позивачем по справі.

З огляду на викладене, з урахуванням даних, зазначених в комерційному акті та акті загальної форми, своїх зобов'язань за договором перевезення відповідач не виконав належним чином, оскільки не забезпечив збереження довіреного йому вантажу. Факт недостачі вантажу підтверджений матеріалами справи, у зв'язку з чим суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню у розмірі 1970грн.00коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 110, 113, 114, 127, 129 Статуту залізниць України, ст. ст.23, 26 Закону України „Про залізничний транспорт", ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит», м.Ровеньки, до Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк, про стягнення вартості нестачі вугілля у розмірі 1970грн.00коп.- задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (83000, м. Донецьк, вул.Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» (94701, Луганська область, м. Ровеньки, вул. Комуністична, 6, код ЄДРПОУ 37713861) вартість нестачі вугілля у розмірі 1970грн.00коп. та судовий збір у розмірі 1720грн. 50коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 05.11.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення.

Повний текст рішення складено і підписано 07.11.2013р.

Суддя Ю.В. Макарова