Ухвала суду № 34633636, 05.11.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №289/658/13-к Головуючий у 1-й інст. Невмержицький І.М.

Категорія ст. 309 ч. 2 КК України Доповідач Широкопояс Ю. В.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА

Апеляційного суду Житомирської області

м. Житомир

05 листопада 2013 року Справа № 289/658/13-к

Апеляційний суд Житомирської області у складі суддів:

Широкопояса Ю.В. - головуючого,

Городиського С.С. та Крижанівського В.В.,

з участю: секретаря судового засідання Парижан І.О.,

прокурора Селюченко І.І.,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянув апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 24 липня 2012 року у кримінальному провадженні №12013060280000124 за ч. 2 ст. 309 КК України щодо ОСОБА_4, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Нижнєвартовську Тюменської області Російської Федерації, проживаючого у АДРЕСА_1.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченого ОСОБА_4 в підтримання апеляційної скарги, доводи прокурора Селюченко І.І. про необґрунтованість апеляційної скарги, законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції, перевіривши матеріали справи та кримінального провадження, апеляційний суд, -

у с т а н о в и в:

Вироком Радомишльського районного суду Житомирської області від 24 липня 2012 року обвинуваченого ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком та остаточно призначено покарання за сукупністю вироків - 3 роки 1 місяць позбавлення волі.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 309 КК України, - незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, вчинене повторно, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України, - за таких обставин.

4 березня 2013 року за невстановлених обставин ОСОБА_4, будучи судимим за вчинення незаконних операцій з наркотичними засобами, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку, незаконно придбав та зберігав при собі без мети збуту повторно особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований у кількості 0,024 грама в перерахунку на суху речовину. В цей же день близько 13-ї години на території загальноосвітньої школи № 5 по вул. Соборний Майдан, 6 в м. Радомишлі Житомирської області працівниками міліції у нього було виявлено та вилучено вищевказаний наркотичний засіб.

В апеляційній скарзі зі змінами та доповненнями обвинувачений ОСОБА_4 просить скасувати вирок та призначити йому покарання із застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України. Посилається на неправильне застосування судом кримінального та кримінально-процесуального закону. Зокрема, на неврахування місцевим судом постанови Радомишльського районного суду від 11 грудня 2012 року про звільнення його від покарання, яка ніким не оскаржена та вступила в законну силу. Крім того, твердить про те, що відповідно до наказу МОЗ України №188 від 1 серпня 2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів», інкримінована йому кількість наркотичного засобу є невеликою.

Апеляційним судом встановлено, що обставини вчинення обвинуваченим злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, наведені у вироку та в обвинувальному акті, не оспорювалися ОСОБА_4 у судовому засіданні, підтверджуються фактичними даними про незаконне придбання та зберігання ОСОБА_4 без мети збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильований у кількості 0,024 грама в перерахунку на суху речовину, 4 березня 2013 року в м. Радомишлі, - що містяться у досліджених судом першої інстанції показаннях обвинуваченого, протоколах слідчих дій та висновку експертизи наркотичних засобів.

Відповідно до таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 29.07.2010 N 634, що діяла на час вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину, розмір наркотичного засобу - опію ацетильованого від 0,005 грама до 1 грама є значним.

Тому апеляційний суд визнає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що розмір наркотичного засобу, що вміняється у вину обвинуваченому, є незначним.

З матеріалів кримінального провадження також видно, що ОСОБА_4 на час вчинення інкримінованого йому злочину мав незняті та непогашені судимості за вироками Радомишльського районного суду Житомирської області:

- від 17 серпня 2006 року за ст. ст. 309 ч. 1, 75 КК України на 1 рік позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на 1 рік;

- від 10 квітня 2008 року за ст. ст. 309 ч. 2, 307 ч. 2, 70, 71 КК України на 5 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією майна; постановою Богунського районного суду від 18 березня 2011 року покарання за цим вироком на підставі ст. 82 КК України було замінено на інше - виправні роботи строком на 2 роки з відрахуванням суми заробітку 20% дохід держави (а. п. 23, 26-27, 28-30, 32-33).

11 грудня 2012 року ОСОБА_4 було умовно-достроково звільнено від відбування покарання у вигляді виправних робіт на строк 3 місяці 7 днів (а. п. 34, 35).

Таким чином, оскільки обвинувачений, до якого було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання за вироком від 10 квітня 2008 року вчинив новий злочин - незаконне придбання та зберігання без мети збуту наркотичного засобу, суд першої інстанції, відповідно до вимог ч. 4 ст. 81 КК України, законно та обґрунтовано призначив ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю вироків із застосуванням ст. 71 КК України.

Тому доводи апеляційної скарги про неправильне застосування місцевим судом кримінального закону є необґрунтованими.

Є необґрунтованим також довід апеляційної скарги про численні порушення норм КПК України під час досудового розслідування, оскільки матеріали кримінального провадження не містять таких даних.

З врахуванням тяжкості злочину та особи обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем роботи, одружений, щиро розкаявся у вчиненому злочині, апеляційний суд визнає призначене ОСОБА_4 покарання за своїм розміром явно несправедливим внаслідок суворості, та призначає йому мінімальне за розміром покарання в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України.

Разом з тим, підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України апеляційний суд не вбачає, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 після умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за попереднім вироком вчинив новий умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу обвинуваченого задовольнити частково.

Вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 24 липня 2013 року щодо ОСОБА_4 змінити в частині призначення покарання.

Зменшити призначене ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71, 72 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Радомишльського районного суду Житомирської області від 10 квітня 2008 року та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю вироків - 2 (два) роки 10 днів позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

В решті цей вирок залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення.

Судді: