Постанова № 34631439, 03.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2013 р.Справа № 821/1103/13-а

Категорія: 8.1.5 Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Косцової І.П.

суддів - Турецької І.О.

- Стас Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи- підприємця ОСОБА_3 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у м. Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просить стягнути з ФОП ОСОБА_3 штрафні санкції в сумі 1 364 грн., накладені податковими повідомленнями - рішеннями від 06.04.2012 року № 0005102301, від 12.04.2012 року № 0005192301, від 06.04.2012 року № 0005092301 та від 12.04.2012 року № 0005182301.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході проведеної податковим органом перевірки відповідача встановлені порушення вимог ст. 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній в момент виникнення правовідносин) та п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій", за наслідками перевірки прийняті вищезазначені податкові повідомлення - рішення.

Зазначені рішення отримані відповідачем 06.04.2012 року та 12.04.2012 року, проте в добровільному порядку останній нараховані суми не сплатив.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2013 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що 26.03.2012 року на підставі направлення на проведення перевірки від 26.03.2012 року № 45 посадовими особами ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби проведено перевірку відділу торгівлі ювелірними виробами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належить приватному підприємцю ОСОБА_3.

Висновки перевірки викладені в акті від 26.03.2013 року №0003/21/02/23/НОМЕР_5, в якому зазначено, що під час перевірки проведено контрольну розрахункову операцію, а саме: придбано прикрасу із золота - підвіску вартістю 390 грн. Розрахункову операцію через РРО не проведено, розрахунковий документ не видано. На момент перевірки реєстратор розрахункових операцій платником податків ОСОБА_3 не реєструвався; встановлено здійснення діяльності у сфері роздрібної торгівлі ювелірними виробами без придбання відповідного торгового патенту, тобто встановлено порушення вимог ст. 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній в момент виникнення правовідносин) та п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій". Факт реалізації ювелірних виробів на суму 390 грн. підтверджується актом проведення контрольної розрахункової операції.

Крім того, 26.03.2012 року на підставі направлень на проведення перевірки від 26.03.2012 року № 187, 188 посадовими особами ДПА у Херсонській області проведено перевірку відділу торгівлі ювелірними виробами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та належить приватному підприємцю ОСОБА_3.

За результатами перевірки складено акт від 26.03.2013 року №0001/21/02/22/НОМЕР_5, в якому зазначено, що під час перевірки проведено розрахункову операцію без застосування реєстратора розрахункових операцій, а саме: придбано прикрасу із золота - булавку вартістю 247 грн., розрахункову операцію через РРО не проведено, тобто встановлено порушення вимог ст. 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній в момент виникнення правовідносин) та п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій".

На підставі актів перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення від 06.04.2012 року № 0005102301 про застосування суми фінансової санкції у розмірі 364 грн.; від 12.04.2012 року № 0005192301 про застосування суми фінансової санкції у розмірі 752 грн. за порушення вимог ст. 267 Податкового кодексу України; від 06.04.2012 року № 0005092301 про застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1 грн. та від 12.04.2012 року № 0005182301про застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 247 грн. (як за порушення, що вчинене вдруге), які відповідач отримав особисто 06.04.2012 року та 12.04.2012 року, про що свідчить особистий підпис фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на корінцях рішень.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що суб'єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю ювелірними виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння повинні застосовувати під час розрахунків із споживачами зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, а також здійснювати роздрібну торгівлю ювелірними виробами лише за наявності відповідного патенту.

Проте колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності: торговельна діяльність у пунктах продажу товарів; діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти; діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей). При цьому, п.п. 267.1.3 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України визначено, що особливості справляння збору суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділуXIV цього Кодексу.

Згідно п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності зі збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» № 4014-VI від 04.11.2011 року, видані свідоцтва про сплату єдиного податку і патенти про сплату фіксованого податку на 2011 рік відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» та розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» є дійсними до отримання свідоцтва платника єдиного податку, передбаченого цим Законом, але не пізніше ніж до 1 червня 2012 року.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, діяльність ФОП ОСОБА_3 у сфері роздрібної торгівлі ювелірними виробами без придбання відповідного торгового патенту була предметом розгляду в Новокаховському міському суді Херсонської області адміністративної справи № 2117/2630/12 за позовом Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області до ФОП ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постановою Новокаховського міського суду Херсонської області від 24.05.2012р. провадження у справі про притягнення ФОП ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вирішуючи справу, Новокаховський міський суд Херсонської області виходив з того, що відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку, виданого 01.01.2011 року ДПІ у м. Нова Каховка, ФОП ОСОБА_3 є платником єдиного податку та обрав вид господарської діяльності згідно Національного класифікатору видів економічної діяльності ДК 009:2005, який також діє протягом 2012 року, за кодом 52.48 «Роздрібна торгівля у спеціальних магазинах іншими непродовольчими товарами», підкласом якого є код 52.48.2 «Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами», про що безпосередньо зазначено у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування та свідоцтві про сплату єдиного податку, термін дії якого подовжено з 01.01.2012 року по 31.05.2012 року, тому відповідно до положень п.п. 5 п. 297.1 ст. 297 ПКУ звільняється від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності зі збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, а й відповідно - від отримання торгового патенту

За змістом ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, на момент проведення перевірки ФОП ОСОБА_3 здійснював підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку і відповідно до дійочого на той час чинного законодавства не мав обов'язку отримувати патент на реалізацію ювелірних виробів.

Також, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення ФОП ОСОБА_3 вимог п. п. 1, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що виразилось у продажі відповідачем ювелірного виробу без застосування реєстратора розрахункових операцій, з огляду на наступне.

Як зазначалось колегією суддів, під час проведення спірної перевірки відповідач перебував на спрощеній системі оподаткування, був платником єдиного податку.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції чинній на момент проведення перевірки) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

При цьому, у пункті 6 статті 9 цього Закону зазначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок.

Як встановлено колегією суддів, під час проведення перевірки відповідачем здійснено реалізації, про що підприємцем видано товарний чек.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для застосування до відповідача фінансових санкцій за порушення п. п. 1, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», адже за умов здійснення підприємницької діяльності на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку, відповідач не мав обов'язку використовувати реєстратор розрахункових операцій.

Посилання позивача на обмеження встановлені пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України, що, в свою чергу, за висновком податкового органу, виключає можливість здійснення відповідачем господарської діяльності з реалізації ювелірних виробів з одночасним перебуванням на спрощеній системі оподаткування, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, як встановлено під час апеляційного розгляду, на момент проведення спірної перевірки ПП ОСОБА_3 був платником єдиного податку на підставі свідоцтва, виданого ДПІ та в якому одним з видів діяльності зазначено роздрібна торгівлю ювелірними виробами. В даному випадку колегія суддів вважає, що фінансові санкції за порушення ведення господарської діяльності, встановлені під час проведення спірної перевірки, можуть бути застосовані до відповідача лише після 01.06.2012 року (після закінчення дії свідоцтва платника єдиного податку) у разі їх допущення останнім.

З огляду на приписи п.6 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та положення глави 1 розділу ІХ ПК України, колегія суддів приходить висновку, що відповідач правомірно перебував на спрощеній системі оподаткування станом на день перевірки, та не повинен був застосовувати РРО при здійсненні господарської діяльності та отримувати торговий патент з 01.01.2012р.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процессуального права, тому воно підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.195, 197, п.3 ч.1 ст. 198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_3 - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби до приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій - скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою в задоволенні позову Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В. Стас.