Ухвала суду № 34628269, 26.09.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2013 р. справа № 2а/0470/8855/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання: Рязанова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтиз» до Синельниківської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, правонаступником якої є Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Синтиз» (далі-Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі-Відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000252340 від 11.07.2011 про зменшення суми податкового кредиту ТОВ «Синтиз» на суму 121688.00 грн. та зобов'язати Відповідача перерахувати суму в розмірі 121688.00 грн. на розрахунковий рахунок Товариства.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновок Відповідача про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, сплачені до бюджету, є помилковим. Якщо контрагент не виконав свої зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначали про те, що за результатами перевірки від 18.03.2011 Товариству було видано довідку про відсутність порушень з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2010, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період 01.11.2010 по 30.11.2010. Однак, через три місяці за результатами додаткової перевірки було зазначено про порушення, хоча такі акти на адресу Товариства не надходили, а проведення «додатної» перевірки чинним законодавством не передбачено ( а.с. 3-6).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2011 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтиз» було задоволено частково. Скасовано оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0000252340 від 11.07.2011. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що Відповідачем не надано до суду доказів вручення Позивачу під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Більш того, проведення додаткової перевірки Позивача через три місяці з тих самих підстав та за аналогічний період протирічить діючому законодавству. За таких обставин рішення Відповідача не відповідає приписам п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України , а тому підлягає скасуванню. Оскільки сума у розмірі 121688.00 грн. є неузгодженою та доказів щодо сплати її на користь Відповідача до суду не надано , у цій частині вимог слід відмовити( а.с.127-132)

Не погодившись з постановою суду, Відповідач - Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2011 року у частині задоволених вимог та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Посилалися на те, що з огляду на допущені у актах перевірок описки слід вважати, що проведення обох перевірок відбувалось на підставі одного направлення - від 22.03.2011 року № 22\10\230, а тому постанову суду слід визнати необґрунтованою. Оскільки у висновку довідки від 18.03.2011 вказано лише про документальне перевірення відображеного Позивачем бюджетного відшкодування, але висновку про його підтвердження не було викладено через неможливість такого внаслідок відсутності на час складання довідки інформації щодо факту сплати ПДВ до бюджету за наслідками проведеної фінансово-господарської операції по всьому ланцюгу продажу товарів. Вважають, що право платника податку на відшкодування ПДВ із бюджету виникає лише при фактичному надходженні цього податку до бюджету від платника податку - продавця, а не із самого здійснення відповідної операції та сплати покупцем податку у ціні товару. ( а.с. 138-142)

До суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу, подані ТОВ «Синтиз», відповідно до яких просять рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, з огляду на безпідставність її доводів( а.с.161-164)

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалам справи підтверджено, що уповноваженими фахівцями податкового органу у період з 04.07.2011 по 05.07.2011 проведено додаткову документальну позапланову перевірку ТОВ «Синтиз» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувався у період з 01.11.2010 по 30.11.2010.

За результатами перевірки складено Акт № 43\23\34195668 від 05.07.2011.

Відповідно до змісту вступної частини акту слідує, що додаткова перевірка проведена та акт складено у доповнення до акту позапланової перевірки від 10.03.2011 ( а.с.27)

В Акті додаткової перевірки вчинено записи про порушення Товариством вимог п. п. 7.4.1 п. 7.4, п. п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7п.1.8 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТОВ «Синтиз» до складу податкового кредиту за листопад 2010 року неправомірно включено ПДВ в сумі 121688.0 грн., що не підтверджено податковими зобов'язаннями контрагентів товариства та призвело до завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2010 року на указану суму. ( а.с.27-29)

Перевіркою встановлено, що Позивач мав взаємовідносини у перевіряємому періоді з ТОВ «Металург Трейд» на загальну суму 80280.0 грн., в т.ч. ПДВ 13380.0 грн.; ТОВ «Промислово-виробниче підприємство Укрграфіт» на загальну суму 100768.20 грн., в т.ч. ПДВ 16794.70 грн. ; ТОВ «КДС» на загальну суму 742895.0 грн., в т.ч. ПДВ 123815.80 грн.; ВАТ «Синельниківська термоізоляція» на загальну суму 463100.04 грн., в т.ч. ПДВ 77183.34 грн.

Оскільки на запити про проведення зустрічних перевірок зазначених контрагентів відповіді податковим органом - Відповідачем у справі, так і не були отримані, перевіряючі дійшли висновку, що на підставі наявних матеріалів неможливо встановити факт сплати податку на додану вартість до бюджету за наслідками проведеної фінансово-господарської операції по всьому ланцюгу продажу товарів ( робіт,послуг) за грудень 2011 в сумі 121688.0 грн.( а.с.28)

В той же час, відповідно до довідки № 21/23/34195668 від 18.03.2011 про результати позапланової перевірки ТОВ «Синтиз» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувався у період з 01.11.2010 по 30.11.2010, (тобто, з тих же підстав і за той же період) , яка проводилась Відповідачем раніше - з 10.03.2011 по 18.03.2011, перевіряючими зазначено , що порушень Позивачем порядку ведення податкового обліку не встановлено та зроблено Висновок про те, що відображене ТОВ «Синтиз» у декларації за грудень 2010 року бюджетне відшкодування у сумі 121688.0 грн. ( без урахування зустрічних перевірок) - документально підтверджено ( а.с.31-35)

11 липня 2011 року на підставі Акту додаткової перевірки № 43\23\34195668 від 05.07.2011 Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000252340 від 11.07.2011, яким Товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 121688.0 грн.( а.с.49)

Визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення було предметом судового позову.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Синтиз», суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем не надано до суду доказів вручення Позивачу під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Більш того, проведення додаткової перевірки Позивача через три місяці з тих самих підстав та за аналогічний період протирічить діючому законодавству, а тому податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, виходячи із наступного.

Стосовно фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції, спору між сторонами немає.

Пунктом 1.8 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР дано визначення поняття «бюджетне відшкодування». Це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з пп. 7.5.1 Закону (168/97-ВР) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності ж з пп. 7.4.5 ст. 7 Закону (168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Вищевказані положення Закону № 168 не ставлять у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

В силу пп. 7.2.4 Закону (168/97-ВР) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Як слідує із акту перевірки № 43\23\34195668 від 05.07.2011, висновки якого стали єдиною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000252340 від 11.07.2011, яким Товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 121688.0 грн. стало те, що на підставі отриманих матеріалів ( а на запити Відповідача про проведення зустрічних перевірок відповіді ними так і не отримані), неможливо встановити факт сплати податку на додану вартість до бюджету за наслідками проведеної фінансово-господарської операції по всьому ланцюгу продажу товарів ( робіт,послуг) за грудень 2011 в сумі 121688.0 грн. За позицією податкового органу право на відшкодування виникає при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не з самого факту існування зобов'язань по сплаті ПДВ в ціні товару, тобто, відшкодуванню конкретних сум передує фактичне надходження цих сум до державного бюджету ( а.с.28)

Будь-яких інших доказів чи посилань на допущені ( за позицією податкового органу ) Позивачем порушення при формуванні бюджетного відшкодування за грудень 2010 , Акт перевірки не містить, як не містить і обґрунтування, у чому ж виражається не підтвердження податкових зобов'язань контрагентів Позивача - ТОВ «Металург Трейд»; ТОВ «Промислово-виробниче підприємство Укрграфіт»; ТОВ «КДС»; ВАТ «Синельниківська термоізоляція» .

При цьому Відповідачем не спростовано, що при проведенні позапланової перевірки ТОВ «Синтиз» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувався у період з 01.11.2010 по 30.11.2010, і яка проводилась Відповідачем у період з 10.03.2011 по 18.03.2011, тими ж перевіряючими встановлено, що порушень порядку ведення Позивачем податкового обліку не встановлено, а відображене ТОВ «Синтиз» у декларації за грудень 2010 року бюджетне відшкодування у сумі 121688.0 грн. документально підтверджено ( а.с.33,35)

З огляду на те, що в силу статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, в іншому випадку визначення сум податкового зобов'язання мало б кратний характер - по ланцюгу до виробника, що не відповідає принципам системи оподаткування, колегія суддів приходить до висновку, що посилання заявника апеляційної скарги на те, що право платника податку на відшкодування ПДВ виникає лише при фактичному надходженні цього податку до бюджету від платника податку - продавця, а не із самого здійснення відповідної операції та сплати покупцем податку у ціні товару - є помилковим та таким, що спростовується вищевказаними доказами та положеннями Законів, що регулюють дані правовідносини.

Враховуючи встановлені у справі обставин, та те, що саме на суб'єкті владних повноважень лежить обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення та надання належних і допустимих доказів його правомірності, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення № 0000252340 від 11.07.2011.

В межах апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі.

Повний текст ухвали складено 11 жовтня 2013 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Ю.В. Дурасова