Постанова № 34627625, 07.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 жовтня 2013 року 13:44 № 826/13524/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Пасічнюк С.В.,

за участю сторін:

представника позивача - Островська В.В.,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Профбудінвест» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Профбудінвест» (далі-позивач) до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі-відповідач), в якому просило суд:

1) визнати протиправними дії відповідача по оформленню результатів зустрічної звірки позивача у формі акту про неможливість проведення зустрічної звірки №647/22-3/37956359 від 15.02.2013 року;

2) заборонити відповідачу використовувати акт про неможливість проведення зустрічної звірки №647/22-3/37956359 від 15.02.2013 року при проведенні та оформленні результатів податкової перевірки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм діючого податкового законодавства України, з перевищенням наданих йому повноважень, вчиненні протиправні дії по проведенню зустрічної звірки позивача, за результатами якої складено незаконний акт, що призвело до порушення його прав та законних інтересів, а також формування відносно позивача недостовірних висновків.

Представником позивача у судовому засіданні 27.09.2013 р. подана суду заява про зміну позовних вимог, в якій він просив суд задовольнити наступні позовні вимоги:

1) визнати протиправними дії відповідача по оформленню результатів зустрічної звірки позивача у формі акту про неможливість проведення зустрічної звірки №647/22-3/37956359 від 15.02.2013 року;

2) заборонити відповідачу використовувати акт про неможливість проведення зустрічної звірки №647/22-3/37956359 від 15.02.2013 року при проведенні та оформленні результатів податкової перевірки;

3) зобов'язати відповідача вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», інформацію що внесена на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки позивача № 647/22-3/37956359 від 15.02.13 року;

4) зобов'язати відповідача відновити показники податкової звітності позивача за період квітень - грудень 2012 року, в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені позивачем та включені до податкових декларацій з податку на додану вартість за період квітень - грудень 2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Письмових пояснень чи заперечень по суті спору суду не надав.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки позивача за квітень-грудень 2012 року, за результатами яких складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за травень-жовтень 2012 року від 15.02.2013 р. № 647/22-3/37956359.

З вказаного акту вбачається, що позивачу направлявся письмовий запит № 3533/10/22.3-10 від 24.01.2013 року про надання інформації та документального підтвердження правильності декларування податкових зобов'язань та податкового кредиту за травень-жовтень 2012 року. Станом на 15.02.2013 року відповідь не отримана.

При цьому, згідно доводів позивача, він не отримував від відповідача жодних запитів. Відповідачем не подані суду докази направлення вищезазначеного запиту позивачу, що ставить під сумнів його існування та направлення позивачу.

Суд, одночасно, звертає увагу на розбіжності у тексті акту про неможливість проведення зустрічної звірки позивача від 15.02.2013 р. № 647/22-3/37956359, а саме розбіжності у періодах: відповідачем зазначено про неможливість проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за травень-жовтень 2012 року, при цьому, заходи з метою проведення зустрічної звірки позивача проводились відповідачем за квітень-грудень 2012 року.

В акті про неможливість проведення зустрічної звірки позивача від 15.02.2013 р. № 647/22-3/37956359 також зазначено, що фахівцям відповідача здійснено вихід на податкову адресу позивача, за результатами якої складено акт про відсутність підприємства за місцезнаходженням № 298/1/22-3/37956359 від 15.02.2013 р.

При цьому, відповідачем не подані суду докази вчинення вищезазначених дій та акту про відсутність підприємства за місцезнаходженням № 298/1/22-3/37956359 від 15.02.2013 р., що ставить під сумнів його існування.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, що стало підставою для його звернення до суду з відповідним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно зі ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.п. 21.1.1., 21.1.2., 21.1.4. п.21.1. ст.21 Кодексу, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумління виконання покладених н контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваний законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до пп.20.1.4. п.20.1. ст.20 Кодексу, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.73.5. ст.73 Кодексу, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, метою проведення зустрічної звірки є виключно співставлення даних первинних бухгалтерських документів одного платника податків з іншим.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232 (далі-Порядок).

Згідно п.1 Порядку, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань (п.2 Порядку).

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка позивача на момент здійснення зустрічної звірки не проводилася.

Відповідно до п.3 Порядку, з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

При цьому, згідно пп.3.1. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 р. № 236 (далі-Методичні рекомендації, з метою забезпечення результативності та оперативності проведення зустрічної звірки орган ДПС - ініціатор повинен максимально чітко та повно навести у запиті інформацію щодо здійснених господарських операцій платника податків із суб'єктом господарювання та навести повний і чіткий перелік питань, дослідити які необхідно при проведенні зустрічної звірки для з'ясування реальності здійснених операцій та повноти їх відображення в обліку платника податків.

Відповідачем не надано суду доказів надходження запиту від іншого органу державної податкової служби (ініціатора) про проведення зустрічної звірки позивача, що могло б розцінюватися як підтвердження розбіжностей задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань та, відповідно, як підстава для проведення зустрічної звірки позивача.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

При цьому, згідно пп.3.3. Методичних рекомендацій, обов'язок здійснення відповідних заходів (направлення запитів, повторних запитів, здійснення моніторингу відповідей, що надходять, тощо) з метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі проведення зустрічних звірок, у тому числі і по ланцюгу проходження ТМЦ (робіт, цінних паперів, нематеріальних активів тощо) покладається на орган ДПС - ініціатора. При цьому обов'язок направлення запиту на адресу суб'єкта господарювання та забезпечення проведення зустрічної звірки покладається на орган ДПС - виконавця, в якому такий суб'єкт господарювання перебуває на обліку.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження.

У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку (п.4 Порядку).

Відповідно до п.73.3. ст.73 Кодексу, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, у разі проведення зустрічної звірки.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення (п.7 Порядку).

Відповідно до пп.4.4. Методичних рекомендацій, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає заходів, передбачених актами ДПС України.

Відповідачем не надано суду доказів направлення позивачу запиту № 3533/10/22.3-10 від 24.01.2013 року про надання інформації та документального підтвердження правильності декларування податкових зобов'язань та податкового кредиту за травень-жовтень 2012 року за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особистого вручення позивачу або його законному чи уповноваженому представникові під розписку відповідного запиту про надання інформації та її документального підтвердження, як того вимагають норми діючого податкового законодавства, ненадання відповіді на який, могло б розцінюватися як підстава для проведення зустрічної звірки позивача.

Вищезазначене фактично свідчить про відсутність у відповідача підстав для проведення зустрічної звірки позивача, а також про невиконання відповідачем чітко встановлених законодавчих вимог, виконання яких є передумовою для проведення зустрічної звірки.

Натомість, актом про неможливість проведення зустрічної звірки позивача від 15.02.2013 р. № 647/22-3/37956359 зафіксовано інформація про відсутність позивача за місцезнаходженням, у зв'язку з чим відповідачем складено акт саме про неможливість проведення зустрічної звірки.

В той же час, відповідачем не подано суду в якості доказу твердження про відсутність позивача за місцезнаходженням, акту про відсутність його за місцезнаходженням та повідомлення державного реєстратора про відповідний факт для внесення відомостей до ЄДРПОУ, як того вимагають діючі норми податкового законодавства.

Крім того, відповідачем не подані суду докази наявності в ЄДРПОУ записів щодо відсутності позивача за місцезнаходженням чи про стан « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Отже, статус відомостей про юридичну особу підтверджено.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, у суду немає підстав вважати законними висновки відповідача щодо відсутності позивача за місцезнаходженням.

Отже, суд критично сприймає доводи відповідача, зазначені в акті від 15.02.2013 р. № 647/22-3/37956359, про неможливість проведення зустрічної звірки позивача, в основу яких покладено відсутність його позивача за адресою місцезнаходження.

Крім того, в ході судового розгляду справи, відповідачем так і не були надані суду будь-які пояснення щодо підстав та причин необхідності проведення зустрічної звірки позивача, а також щодо ініціатора її проведення.

На думку суду, зазначене свідчить про грубе порушення правил документообігу державної податкової служби та ігнорування приписів Кодексу адміністративного судочинства України про обов'язок надавати суду докази.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, відповідно до п.73.5 ст.73 Кодексу та, відповідно її віднесенням законодавцем до глави 7 Податкового кодексу України "Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби".

В той же час, в акті про неможливість проведення зустрічної звірки позивача, викладені висновки, складання яких передбачено в разі проведення зустрічної звірки, однак, як підтверджено матеріалами справи, зустрічна звірка фактично не відбулась, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України, що свідчить про протиправність таких висновків.

Таким чином, аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи свідчить про порушення, з боку відповідача, вимог діючого податкового законодавства та, відповідно, про протиправність вчинених ним дій по оформленню результатів зустрічної звірки позивача у формі акту про неможливість проведення зустрічної звірки №647/22-3/37956359 від 15.02.2013 року.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», інформацію що внесена на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки позивача № 647/22-3/37956359 від 15.02.13 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.74 Кодексу, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.

Згідно положень ст.ст.14, 54 179 Кодексу, внесення змін до облікових карток платників податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження з податку на додану вартість, можливе лише на підставі самостійно поданої платником податків декларації чи на підставі винесеного податкового повідомлення-рішення.

Отже, як вбачається із вище вказаних норм, зміни у зв'язку зі складанням актів, в тому числі про неможливість проведення зустрічної звірки, не повинні вносяться до баз даних відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновків про протиправність дій відповідача по внесенню до бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформації акту № 647/22-3/37956359 від 15.02.13 року про неможливість проведення зустрічної звірки позивача.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача відновити показники податкової звітності позивача за період квітень-грудень 2012 року, в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені позивачем та включені до податкових декларацій з податку на додану вартість за період квітень-грудень 2012 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п.54.1 ст.54 Кодексу, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

При цьому, згідно вимог пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Підпунктом 14.1.157 пункту 14.1. статті 14 Кодексу визначено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Таким чином, за змістом вищезазначених норм, суд дійшов висновку, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, а у випадку заниження або завищення ним суми податкових зобов'язань, обов'язок визначати податкове зобов'язання платника податків або повідомляти про необхідність внесення відповідних змін до податкової звітності покладено на податковий орган виключно шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення.

Як вже зазначалося, внесення змін до облікових карток платників податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження з податку на додану вартість, можливе лише на підставі самостійно поданої платником податків декларації чи на підставі винесеного податкового повідомлення-рішення.

Позивачем не заперечується, що відповідачем на підставі акту № 647/22-3/37956359 від 15.02.13 року про неможливість проведення зустрічної звірки позивача не виносилось жодного податкового повідомлення-рішення, яким би позивача було зобов'язано сплатити суму грошового зобов'язання або внести зміни до податкової звітності.

Також, позивачем не надано суду доказів здійснення відповідачем жодних коригувань в картці особового рахунку позивача з податку на додану вартість чи податковій звітності.

Таким чином, позовні вимоги про зобов'язання відповідача відновити показники податкової звітності позивача за період квітень-грудень 2012 року, в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені позивачем та включені до податкових декларацій з податку на додану вартість за період квітень-грудень 2012 року, задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про заборону відповідачу використовувати акт про неможливість проведення зустрічної звірки №647/22-3/37956359 від 15.02.2013 року при проведенні та оформленні результатів податкової перевірки, суд зазначає наступне.

За правилами Кодексу адміністративного судочинства України, до завдань адміністративного судочинства належить захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, адміністративний суд наділений повноваженнями захисту вже порушених прав, що свідчить про передчасність заявлених позивачем вимог щодо заборони відповідачу використовувати акт №647/22-3/37956359 від 15.02.2013 року при проведенні та оформленні результатів податкових перевірок, оскільки відсутні докази можливого його використання.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не виконано обов'язку щодо доказування з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представника позивача, вважає заявлені позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Профбудінвест» задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби по оформленню результатів зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Профбудінвест» у формі акту про неможливість проведення зустрічної звірки № 647/22-3/37956359 від 15.02.2013 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», інформацію що винесена на підстав акту про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Профоудінвест» № 647/22-3/37956359 від 15.02.2013 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 34,41 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Профбудінвест» (код ЄДРПОУ 37956359) за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складено та підписано 11.10.2013 р.

Суддя В.П. Шулежко