Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
"23" жовтня 2013 р. Справа № 820/8752/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Мельникова Р.В.,
за участю секретаря судового засідання Волошко М.С.,
за участю: представника позивача Кощій О.В.,
представника відповідача Дубрової К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпекс" (далі - позивач або ТОВ "Імпекс") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач або ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000662202 від 13 вересня 2013р.
Позовні вимоги обґрунтовуються наступним.
Позивач стверджує, що здійснені ним господарські операції відповідають закону, є реальними та мають безпосереднє відношення до власної господарської діяльності; податковий кредит з ПДВ був сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних та первинних документів, а тому заниження податку на додану вартість ТОВ "Імпекс" не допускало.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.
У судовому засіданні та наданих до суду запереченнях (т.1 а.с.157-159) представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000662202 від 13 вересня 2013р. прийнято ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України; суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначені в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, є обґрунтованими.
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.
Фахівцем ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Імпекс" (код ЄДРПОУ 31149603) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині взаємовідносин з ПрАТ "Кондитерська фабрика "Лагода" (код ЄДРПОУ 32967502) за період березень, травень 2013р., за результатами якої складено акт №425/20-30-22-02/31149603 від 02.09.2013 (т.1 а.с.23-35).
Згідно з висновками акта перевірки №425/20-30-22-02/31149603 від 02.09.2013, встановлено порушення ТОВ "Імпекс" п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит за травень 2013 року на суму 512880грн, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за травень 2013 року, на суму 512880грн.
На підставі акта перевірки №425/20-30-22-02/31149603 від 02.09.2013 відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова прийнято податкове повідомлення - рішення №0000662202 від 13 вересня 2013р. (т.1 а.с.36, 37) про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Імпекс" з податку на додану вартість на 641100,00грн., у тому числі: 512880,00грн. - за основним платежем та 128220,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Висновки акта №425/20-30-22-02/31149603 від 02.09.2013 обгрунтовуються наступним.
В ході перевірки встановлено, що ТОВ "Імпекс" у періоді, який перевірявся, здійснювало операції з придбання олії соняшникової нерафінованої у ПрАТ "Кондитерська фабрика "Лагода".
Внаслідок проведених операцій ТОВ "Імпекс" у деклараціях з ПДВ відобразило формування податкового кредиту по операціям з придбання на суму 346629,0грн., в тому числі: у березні 2013р. на суму 17840,0грн., у травні 2013р. на суму 328789,0грн.
В обґрунтування висновків акта перевірки №425/20-30-22-02/31149603 від 02.09.2013 ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова посилається на те, що до податкової інспекції надійшов акт перевірки від 15.08.2013 №40/22-011/32967502 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ПрАТ "Кондитерська фабрика "Лагода" (код ЄДРПОУ 32967502) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, мала правові відносини з платником податків ТОВ "Паритет-Агро" (код ЄДРПОУ 31642413) за період з 01.07.2010 по 31.07.2013, яка була проведена фахівцями Миронівської ОДПІ Київської області.
В ході проведення перевірки ПрАТ "Кондитерська фабрика "Лагода" за період з 01.07.2010 по 31.07.2013 встановлено, що з липня 2012р. по березень 2013р. мало фінансово-господарські відносини з ТОВ "Паритет-Агро".
В той же час щодо ТОВ "Паритет-Агро" податковою інспекцією встановлено, що це підприємство здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Тому податкова інспекція вважає, що операції з купівлі-продажу ТОВ "Паритет-Агро" за липень, серпень, жовтень місяці 2012 року, січень, лютий, березень місяці 2013 року не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - мають ознаки нікчемності та безтоварності.
У зв'язку з наведеним ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова прийшла до висновку, що в порушення приписів ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПрАТ "Кондитерська фабрика "Лагода", як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - мають ознаки нікчемності та безтоварності по ланцюгу до "вигодонабувача" - ТОВ "Імпекс" за березень місяць 2013 року.
Таким чином, ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова вважає, що ТОВ "Імпекс" в порушення п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит на 512880,0грн. у травні 2013р.
При вирішенні даного спору судом взято до уваги наступне.
У судовому засіданні встановлено, що між ТОВ "Імпекс" (покупець) та ПрАТ "Кондитерська фабрика "Лагода" (продавець) укладено договір №32/К від 11.03.2013 щодо поставки олії соняшникової нерафінованої невимороженої 1 сорту у кількості 297,84т. (+/-5%).
Згідно з умовами зазначеного договору строк поставки товару та оплати за поставлений товар - до 20.04.2013. Загальна сума договору орієнтовно складає 2583000,00грн. без ПДВ, сума ПДВ - 516600,00грн. +/-5% в залежності від кількості товару. Поставка товару здійснюється на умовах СРТ (ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО) - м.Миколаїв, ДБМП, НП "Терминал-Укрпищесбытсырье".
В обґрунтування позовних вимог позивачем надано до матеріалів справи копії наступних документів: вказаного договору №32/К від 11.03.2013 з додатковою угодою №1 від 12.03.2013; виданої ПрАТ "Кондитерська фабрика "Лагода" товариству з обмеженою відповідальністю "Імпекс" податкової накладної №91 від 11.03.2013 на суму ПДВ 512880,48грн.; видаткової накладної, товарно-транспортних накладних та посвідчень про якість олії соняшникової нерафінованої; платіжних доручень (т.1 а.с.54-77, 80-88).
Суд не вбачає порушень закону в укладенні зазначеного договору №32/К від 11.03.2013 між ПрАТ "Кондитерська фабрика "Лагода" та ТОВ "Імпекс", оскільки вказаний правочин укладено право і дієздатними юридичними особами, його предмет, зміст прав і обов'язків сторін не суперечать закону. Текст договору засвідчено печатками суб'єктів господарювання, які є його сторонами.
Проаналізувавши положення ст.ст.203, 215, 216 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.
В ході розгляду даної справи судом встановлено, що укладена між позивачем та його контрагентом угода не віднесена законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання її недійсною. Іншого відповідачем не доведено, хоча, відповідно до ст.71 КАС України він, як суб'єкт владних повноважень, має довести суду правомірність свого рішення.
Суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване в даній справі рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного договору, а його позиція про те, що укладений між ТОВ "Імпекс" та ПрАТ "Кондитерська фабрика "Лагода" договір не спричиняє реального настання правових наслідків, а тому має ознаки нікчемності, не підкріплена належними доказами.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік, на даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник.
Згідно з ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Суд зазначає, що позивач та його контрагент належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.
Первинні документи, надані позивачем в обґрунтування правомірності формування податкового кредиту по господарським взаємовідносинам з ПрАТ "Кондитерська фабрика "Лагода", за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства.
Суд звертає увагу на те, що відповідачем не було надано до суду доказів на підтвердження фальшивості зазначених документів, або на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам, або на відсутність у контрагента позивача статусу платника ПДВ, або на завищення вартості товарів чи послуг, або на несумісність зазначених в документах товарів чи послуг з власною господарською діяльністю ТОВ "Імпекс". У ході перевірки відповідачем не встановлено проведення ТОВ "Імпекс" збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності результатів робіт, отриманих від контрагента, обізнаності щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).
При цьому суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договором №32/К від 11.03.2013, укладеним ТОВ "Імпекс" з ПрАТ "Кондитерська фабрика "Лагода", відповідач до суду за правилами ч.2 ст.71 КАС України не надав, а судом самостійно таких доказів не виявлено.
З урахуванням викладеного вище, суд, оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, не знаходить правових підстав для визнання правомірним висновку відповідача про нікчемність договору №32/К від 11.03.2013, укладеного ТОВ "Імпекс" та ПрАТ "Кондитерська фабрика "Лагода".
Порядок формування податкового кредиту встановлено Податковим кодексом України, за визначенням п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 якого податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше,: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Вимоги до податкової накладної встановлено п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.
Приєднана до матеріалів справи копія складеної ПрАТ "Кондитерська фабрика "Лагода" податкової накладної №91 від 11.03.2013 на суму ПДВ 512880,48грн. відповідає вимогам ст.201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
На підтвердження використання товару, одержаного від ПрАТ "Кондитерська фабрика "Лагода" за договором №32/К від 11.03.2013, у господарській діяльності ТОВ "Імпекс" позивач повідомив, що домовленість із ПрАТ "Кондитерська фабрика "Лагода" досягалася під вже укладений позивачем експортний контракт. Тобто, спочатку позивач укладав договір, яким зобов'язувався поставити на Термінал певну кількість олії соняшникової для свого покупця, а вже потім позивач підшукував постачальника такої олії. Позивач зазначив, що його покупцем була компанія - нерезидент «Луї Дрейфус Суісс СА» (Швейцарія) згідно контракту №РО1104 від 12.02.2013.
На підтвердження вказаного позивачем надано копію контракту №Р01104 від 12.02.2013 на поставку олії соняшникової нерафінованої в кількості 300,00 тонн +/-5%, укладеного між ТОВ "Імпекс" (продавець) та компанією «Луї Дрейфус Комодитиз Суісс СА» (покупець); копії рахунку-фактури, інвойсів, повідомлень про надходження валютних коштів, меморіальних валютних ордерів, митної декларації, які містяться в матеріалах справи (т.1 а.с.89-103).
Позивач також зазначив, що метою діяльності ТОВ "Імпекс" є одержання прибутку, за загальним рахунком по спірному правочину позивачем отримано 123014,69грн. чистого прибутку, що підтверджується довідкою ТОВ "Імпекс" про фінансові результати від 18.09.2013 №1-ю/1 (т.1 а.с.38).
Щодо транспортування одержавного від ПрАТ "Кондитерська фабрика "Лагода" товару представник ТОВ "Імпекс" повідомив, що базис поставки СРТ-порт - ДБМП НП «Термінал-Укррхарчозбитсировина», тобто доставка здійснювала за рахунок продавця та обраним ним перевізником. Товар було завезено на порт 12-16 лютого 2013 року, де він перебував на зберіганні до оформлення його експорту Компанією «Луї Дрейфус Суісс СА» (Швейцарія) 23.03.2013.
Тобто, транспортування товару за договорами здійснювалось ПрАТ "Кондитерська фабрика "Лагода", яке за договором оплачувало перевезення, визначало перевізника та укладало із ним договір замовлення, ін. Заповнення товаротранспортної документації здійснювалось згідно інструкції, наданої позивачем для забезпечення швидкого та безпроблемного приймання авто в порту. Тому в ТТН в якості вантажовідправника зазначався завод-виробник товару за дорученням позивача, без зазначення посередників. Натомість вантажоодержувачем є Термінал. Саме ця організація надавала позивачеві, а він - ПРАТ «КФ ЛАГОДА», інструкції стосовно заповнення ТТН таким чином, щоб їх прийняли на Терміналі.
Таким чином, у товаро-транспортній документації не повинно бути зазначене підприємство позивача, бо воно не є ні вантажовідправником, ні вантажоодержувачем товару, так само як і ПрАТ "Кондитерська фабрика "Лагода", адже воно є лише проміжним посередником. Позивач не має та не повинен мати договори з перевізником, листи замовника, замовлення, ін.
Позивач стверджує, що наявні ТТН свідчать про реальний рух товару від спірного контрагента ПрАТ "Кондитерська фабрика "Лагода" до кінцевого пункту призначення - Терміналу у порту. ТТН містять відбитки печаток вантажовідправника та вантажоодержувача, їх існування підтверджує існування товару та його рух просторі саме від виробника до порту. Оригінали таких ТТН є у ДБМП НП «Т-УПСС».
Також позивач повідомив, що ТОВ "Імпекс" та ТОВ «Паритет-агро» протягом тривалого часу працюють на одному ринку соняшника, олії, шроту, т.ін. та іноді співпрацюють, при виникненні нагальної необхідності узгодити поставку товару під ЗЄК-контракт, що укладався, 11.02.2013 позивач звернувся до ТОВ «Паритет-агро» з комерційною пропозицією. Проте контрагент повідомив про відсутність вільної олії в той момент, а також про необхідність 100% попередньої оплати замовленого товару. Вказане підтверджується копією листа ТОВ «Паритет-агро», яка міститься в матеріалах справи. Оскільки така умова була неприйнятною для позивача, умови поставки, досягнуті з ПрАТ «КФ «Лагода» були набагато вигідніші - оплата ПрАТ «КФ «Лагода» була здійснена у квітні 2013 року, після отримання оплати від нерезидента. Як повідомив позивач, таке відстрочення платежу зазвичай є бажаним.
Суд звертає увагу на те, що, якщо контрагент і допустив порушення законодавства, у тому числі податкового, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Заперечуючи проти позову, відповідач правомірності висновків, якими вмотивовано спірне податкове повідомлення-рішення, не довів.
З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини суд вважає безпідставними висновки акта про результати перевірки №425/20-30-22-02/31149603 від 02.09.2013 про порушення ТОВ "Імпекс" п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит за травень 2013 року на суму 512880грн, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за травень 2013 року, на суму 512880грн.
Згідно з п.57.4 ст.57 Податкового кодексу України, пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0000662202 від 13 вересня 2013р., прийняте на підставі акта перевірки №425/20-30-22-02/31149603 від 02.09.2013, суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача належить стягнути витрати в сумі 2294,00грн., сплачені позивачем при зверненні з даним позовом до суду відповідно до платіжного доручення товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс" ПАТ "Східно-український банк "ГРАНТ"" №227 від 18.09.2013.
Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 94, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000662202 від 13 вересня 2013р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс" (ідент. код 31149603; вул.Космічна, б.14, м.Харків, 61145) витрати зі сплати судового збору в сумі 2294,00грн. (дві тисячі двісті дев`яносто чотири грн. 00коп.), сплачені відповідно до платіжного доручення товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс" ПАТ "Східно-український банк "ГРАНТ"" №227 від 18.09.2013.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
У повному обсязі постанову складено 28.10.2013.
Суддя Р.В. Мельников
Судове рішення № 34627413, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 23.10.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/8752/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: