Постанова № 34627373, 07.11.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року Справа № 825/3925/13-а

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Селивоні О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

До Чернігівського окружного адміністративного суду 23.10.2013 надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1), в якому позивач просить стягнути з відповідача податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 400,00 грн., мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав через канцелярію суду заяву (Вх. № 20708 від 04.11.2013), в якій просив розглянути справу без його участі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав через канцелярію суду заяву (Вх. № 20995 від 06.11.2013), в якій просив розглянути справу без його участі.

За таких обставин, враховуючи ч. 1 ст. 41 КАС України, суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.06.2010 ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) зареєстровано в якості фізичної особи-підприємця (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АВ № 099113, а. с. 5) і взято на облік до ДПІ у м. Чернігові як платника податків з 30.06.2010 за № 34532 (Довідка від 30.06.2010 № 469/М/29-040, а. с. 7).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АВ № 099113, основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 за КВЕД є:

92.72.0 Інші види рекреаційної діяльності.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

При цьому, суд враховує норму пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, якою визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи визначення терміну «податкове зобов'язання», як сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу) та п. 109.2 ст. 109, п. 300.1 ст. 300 Кодексу, який встановлює відповідальність платника податків за порушення законів з питань оподаткування (правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій), до даних правовідносин застосовується п. 2 Указу Президента від 03.07.1998 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (чинного на момент виникнення даних правовідносин), яким встановлено, що суб'єкти малого підприємництва-фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов'язки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача (Обхідний листок) станом на 10.09.2013 відповідач має податковий борг у сумі 600,00 грн. (а. с. 4). Про те, ДПІ у м. Чернігові заявляє до стягнення заборгованість у розмірі 400,00 грн., яка виникла станом на 21.09.2012.

Вважає, що даний борг ФОП ОСОБА_1, підтверджується заявою від 30.06.2010 (Вх. № 4361) про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2010 рік (а. с. 8).

Також, ДПІ у м. Чернігові наголошує, що відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 05.08.2010 № 1/4017 у розмірі 200,00 грн. Вказана вимога була отримана відповідачем 22.12.2010, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а. с. 9), а отже вважає, що податкове зобов'язання є узгодженим.

При цьому, позивачем було надано суду облікову картку платника по податку (скорочена форма) (а. с. 10-11) відповідно до якої станом на 31.12.2010 існуючий податковий борг відповідача не погашався в повному обсязі.

При перевірці правильності нарахування відповідачу податкового боргу суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, в силу п. 4 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 року № 727/98 (В редакції Указу Президента № 746/99 від 28.06.99) (далі - Указ), для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації.

Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період.

Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності може бути прийняте не більше одного разу за календарний рік.

Згідно п. 2 Указу ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва-фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

При цьому, суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України (п. 5 Указу).

З аналізу зазначених норм права та наданих матеріалів справи, судом встановлено, що на момент виникнення зазначених правовідносин, заявлена до стягнення ДПІ у м. Чернігові заборгованість у розмірі 400,00 грн., обліковуватись за ФОП ОСОБА_1 по єдиному податку з фізичних осіб станом на 31.12.2010 на підставі заяви від 30.06.2010 (Вх. № 4361) про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2010 рік (а. с. 8), що підтверджується обліковою карткою платника по податку (а. с. 10-11).

При вирішенні даного спору, суд також враховує п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, яким встановлено строк примусового стягнення податкового боргу - це 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.

При цьому, судом прийнято до уваги, що Податковим кодексом України розрізняються строки, протягом яких податковий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, і строк, протягом якого може бути стягнуто податковий борг, а також те, що зазначені строки обчислюються окремо.

В розрізі зазначених обставин справи, судом з'ясовано, що строк для стягнення податкового боргу з ФОП ОСОБА_1 почав свій перебіг з дня виникнення податкового боргу, тобто не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання їй другої податкової вимоги в силу пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон)

Таким чином, право на стягнення податкового боргу виникає після надіслання (вручення) ДПІ у м. Чернігові першої та другої податкових вимог платникові податків (ФОП ОСОБА_1).

Відносини, що виникають у процесі надіслання (вручення) податкових вимог платникові податків регулюються п. 6.2 ст. 6 Закону. При цьому обставини, з настанням яких податкова вимога вважається надісланою (врученою) особі, визначені пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону.

При цьому, за вимогою Податкового кодексу, визначене контролюючим органом грошове зобов'язання (незалежно від того, на який з 1095 днів припаде відповідне визначення) в разі його несплати платником податків набуде статусу податкового боргу. З дня виникнення податкового боргу починається відлік строку тривалістю 1095 днів для звернення податкового органу до суду з вимогою, пов'язаною зі стягненням такого боргу.

Про те, суд зазначає, що в даному випадку саме після настання зазначених у пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону обставин та з урахуванням строку, передбаченого пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону, виникає право на звернення контролюючого органу (ДПІ у м. Чернігові) із позовом про стягнення податкового боргу. Відповідно, з цього моменту починається перебіг строку звернення контролюючого органу з відповідним позовом до адміністративного суду, визначеного частиною другою статті 99 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), а саме шість місяців, оскільки таке право виникло у податкового органу в період із 30 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року включно. А це означає, що застосування строків звернення контролюючого органу з вимогою, пов'язаною зі стягненням податкового боргу до адміністративного суду, визначених Податковим кодексом України, тривалістю 1095 днів, в даному випадку є не можливим, оскільки дані правовідносини, виникли до набрання чинності Податковим кодексом України.

Такий висновок узгоджується з нормою ст. 58 Конституції України, відповідно до якої, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Суд наголошує, що неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності. Отже, приписи нового нормативно-правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно-правовими актами. З огляду на викладене тривалість і правила обчислення строку звернення контролюючого органу до суду визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку, а отже тривалість строку звернення до адміністративного суду не залежить від того, коли було фактично пред'явлено позов.

Суд наголошує, що згідно вимог законодавства, чинного на момент виникнення права податкового органу на стягнення даного податкового боргу, - перша податкова вимога надсилається платнику податків не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання (пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону). Згідно п. 2 Указу суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

З огляду на що, судом встановлено, що згідно облікової картки ФОП ОСОБА_1, граничним строком сплати узгодженої суми податкового зобов'язання є 04.08.2010 року.

Суд наголошує, що ДПІ у м. Чернігові, було порушено вимоги Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6), оскільки на адресу відповідача була направлена лише перша податкова вимога від 05.08.2010 № 1/4017 у розмірі 200,00 грн. (отримано - 22.12.2010), що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а. с. 9), а отже права на стягнення податкового боргу, яке виникає у контролюючого органу після надіслання (вручення) ДПІ у м. Чернігові першої та другої податкових вимог платникові податків (ФОП ОСОБА_1), передбаченого пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону - відсутнє, оскільки доказів направлення другої податкової вимоги позивачем суду не було надано, що дає підстави зробити висновок, що друга податкова вимога ДПІ у м. Чернігові взагалі не виносилась.

Таким чином, посилання, ДПІ у м. Чернігові на вимоги ст. 59 Податкового кодексу України є протиправним, оскільки на момент виникнення зазначених правовідносин, порядок надіслання (вручення) першої та другої податкових вимог платникові податків регулювались Законом України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Отже, оскільки судом встановлено порушення позивачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та відповідно враховуючи ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДПІ у м. Чернігові про стягнення з ФОП ОСОБА_1 податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 400,00 грн., задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Ю.О.Скалозуб