Постанова № 34626884, 06.11.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.4.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2013 року Справа № 812/8337/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Шембелян В.С.,

при секретарі: Козловській А.О.

за участю

представника позивача - Лисенко Н.П.,

відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луганську справу за адміністративним позовом Луганського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 6281,57 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2013 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 6281,57 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ОСОБА_2 звернувся до Луганського міського центру зайнятості 20.02.2013 року за сприяння у працевлаштуванні. 27.02.2013 року у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи йому було надано статус безробітного. На підставі заяви від 28.03.2013 року відповідача було направлено на навчання за професією водій тролейбуса до МКП «Луганськелектротранс». Вартість професійного навчання безробітного складає 6281 грн. 57 коп. 17.08.2013 року ОСОБА_2 було знято з обліку у зв'язку з припиненням професійного навчання за направленням територіального органу без поважних причин. Відповідачу направлений лист - повідомлення про необхідність повернення коштів за навчання у розмірі 6281,57 грн. Кошти добровільно не повернуті.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь Луганського міського центру зайнятості вартість за навчання у сумі 6281,57 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Так, 30.10.2013 на адресу Луганського окружного адміністративного суду повернулось поштове відправлення, направлене на адресу відповідача. Згідно довідки поштового відділення причиною повернення зазначено «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості.

Відповідно до статті 8 Закону України від 02 березня 2000 року №1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначає Закон України «Про зайнятість населення» № 05.07.2012 № 5067-VІ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» № 05.07.2012 № 5067-VІ безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно ч.1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» № 05.07.2012 № 5067-VІ до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Судом встановлено, що відповідач - ОСОБА_2 був зареєстрований в Луганському міському центрі зайнятості Луганської області 20 лютого 2013 року як такий, що шукає роботу та з 27 лютого 2013 року йому було надано статус безробітного (а.с. 7,10).

28 березня 2013 року відповідачем була подана заява до Луганського міського центру зайнятості про направлення його на професійне навчання (а.с. 11).

Матеріалами справи підтверджується, що 28 березня 2013 року між Луганським міським центром зайнятості та ОСОБА_2 було укладено договір № 120113032800003 щодо його професійного навчання, згідно якого відповідач направлявся на перепідготовку під конкретне замовлення роботодавця в МКП «Луганськелектротранс» за професією «водій тролейбуса» зі строком навчання з 29.03.2013 по 09.09.2013 з метою сприяння подальшому працевлаштуванню.

Наказом МКП «Луганськелектротранс» №46-у від 29.03.2013 ОСОБА_2 був зарахований до складу навчальної групи.

Відповідно до наказу від 16.08.2013 №105-у відповідач був відрахований зі складу навчальної групи, як такий, що пропускав навчання без поважних причин.

Згідно розрахунку вартості професійного навчання, сума витрат на професійне навчання безробітного ОСОБА_2 склала 6281,57 грн.

Повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого знаходиться в матеріалах справи, підтверджується, що 07.09.2013 ОСОБА_2 отримав листа від 05.09.2013 року № 1/03-4404 на суму 6281,57 грн. з проханням сплатити суму боргу у 15-денний термін (а.с. 25).

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-ІІІ у разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Суду не надано доказів сплати відповідачем заборгованості в сумі 6281,57 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійне навчання у розмірі 6281,57 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_1) на користь Луганського міського центру зайнятості вартість за навчання у сумі 6281,57 грн. (шість тисяч двісті вісімдесят одну гривню 57 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя В.С. Шембелян