Постанова № 34626585, 31.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2013 р. Справа № 2а/0570/23494/2011

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Час прийняття:16-25 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волгіної Н.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом прокурора Володарського району

до Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" в особі відокремленого підрозділу Східне територіальне управління Приватного акціонерного товариства "МТС Україна"

про зобов'язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 9 квітня 2012 року позовні вимоги прокурора Володарського району до Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" в особі відокремленого підрозділу Східне територіальне управління Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" про зобов'язання Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" виконати вимогу прокурора з надання інформації у вигляді правовстановлюючих документів на розташування обладнання станцій мобільного зв'язку по населеним пунктам Володарського району - задоволені. Зобов'язано Приватне акціонерне товариство "МТС Україна" виконати вимогу № 76-2637 вих-11 від 23 вересня 2011 року прокурора Володарського району Донецької області (а.с. 108-113 т. 1).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2012 року постанову суду першої інстанції залишено без змін (а.с. 157-158 т. 1).

20 червня 2013 року ухвалою Вищого адміністративного суду України постанову Донецького окружного адміністративного суду від 9 квітня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2012 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи зазначені вище рішення суду першої та апеляційної інстанції Вищий адміністративний суд України зазначив, що судом першої та апеляційної інстанції при зобов'язанні ПрАТ «МТС Україна» виконати вимогу прокурора Володарського району Донецької області від 23 вересня 2011 року про надання інформації у вигляді правовстановлюючих документів на розташування станцій мобільного зв'язку по населеним пунктам Володарського району Донецької області не надано відповідної оцінки на посилання відповідача, що запитувана прокурором інформація за своєю природою є інформацією з обмеженим доступом (а.с. 216-220 т. 1).

4 вересня 2013 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду справу № 2а/0570/23494/2011 прийнято до провадження та призначено до розгляду (а.с. 3 т.2).

Представник прокурора Володарського району до суду з'явилась, не заперечувала проти розгляду справи у порядку письмового провадження, про що 31 жовтня 2013 року надала відповідне клопотання (а.с. 37 т. 2).

Як вбачається з адміністративного позову вимоги позивача обґрунтований наступним.

На виконання завдання прокуратури Донецької області проводилася перевірка додержання вимог діючого законодавства про дозвільну систему під час розміщення на території регіону різнотипних радіотехнічних об'єктів. Під час перевірки прокурором району 23 вересня 2011 за № 76-2637 вих-11 на адресу ПрАТ "МТС Україна" направлено вимогу в порядку ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" про надання правовстановлюючих документів на розташування обладнання станцій мобільного зв`язку по всім населеним пунктам Володарського району.

Листом від 29 вересня 2011 року вих. № ЕТ-11-13737 за підписом директора Східного територіального управління ПрАТ «МТС Україна» Шейка С.О., відмовлено прокурору в наданні вищевказаних документів на підставі того, що у сфері суспільних відносин, яких стосуються відповідні документі, вже діє законодавчо визначений механізм контролю та інформація, що запитується прокурором; за своєю правовою природою є інформацією з обмеженим доступом. Відповідно ст. 21 Закону України "Про інформацію" зазначена інформація надається тільки за наявності законних підстав для її отримання.

Позивач вважає, що вимоги про витребування інформації в порядку проведення наглядової перевірки є обґрунтованими та законними враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 121 Конституції України, організація та порядок діяльності органів прокуратури України обумовлена Законом. Зокрема, п. 5 цієї статті обумовлює нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина. Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями щодо порушень законності, які вимагають прокурорського реагування, а при наявності підстав - також з власної ініціативи.

Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2011 року № 11-рп/2011 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс» щодо офіційного тлумачення положення частини четвертої статті 21 Закону України «Про прокуратуру» зазначено, що функцію нагляду за додержанням та застосуванням законів, згідно з п. 9 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України виконує прокуратура України до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів. Оскільки відповідно до припису ч. 2 ст. 19 Основного Закону України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, прокуратура України згідно зі ст. 123 Конституції України виконує вказану функцію через визначені в Законі правові механізми (способи, засоби).

Статтею 20 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням та застосуванням законів прокурор має право: мати доступ до документів та матеріалів, необхідних для проведення перевірки, у тому числі, і за письмовою вимогою, і таких, що мають комерційну таємницю або конфіденційну інформацію. Письмово вимагати надання до прокуратури для перевірки вказаних документів і матеріалів, видача необхідних довідок, у тому числі, відносно операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою.

Статтею 9 Закону України «Про інформацію» всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

Направлена прокурором вимога у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» на підставі ст. 8 Закону України «Про прокуратуру» є обов'язковою для виконання. Обсяг запитуваної інформації у вигляді правовстановлюючих документів на розташування обладнання станцій мобільного зв`язку по населеним пунктам Володарського району відповідає завданням означеної прокурорської перевірки.

Посилаються на те, що посадові особи ПрАТ «МТС Україна» надали відповідь на вимогу прокурора, в якій відмовили в наданні необхідних матеріалів прокурору, тобто, не виконали вищевказану вимогу прокурора, позивач просить суд зобов'язати Приватне акціонерне товариство «МТС Україна» виконати зазначену вимогу та надати прокуророві інформацію у вигляді правовстановлюючих документів на розташування обладнання станцій мобільного зв'язку по населеним пунктам Володарського району.

Представник Приватного акціонерного товариства «МТС» (далі - відповідач, ПрАТ «МТС») до суду з'явився, також не заперечував проти розгляду справи у порядку письмового провадження та надав відповідне клопотання. Також у цьому клопотанні зазначено прохання до суду відмовити у задоволенні позову прокурору у повному обсязі (а.с. 38 т. 2). Крім того, надав суду письмові заперечення, в яких зазначено наступне.

Прокурором Володарського району Донецької області винесена вимога від 23 вересня 2011 року за №76-2637 вих-11 про надання правовстановлюючих документів на розташування обладнання станцій мобільного зв'язку по населеним пунктам Володарського району та зобов'язано з'явитись представника позивача з вказаними документами.

На зазначену вимогу ПрАТ "МТС Україна" в особі відокремленого підрозділу Східне територіальне управління ПрАТ "МТС Україна" направлено лист від 29 вересня 2011 року за № ЕТ-11-13737, в якому позивачу відмовлено у наданні правовстановлюючих документів, обґрунтувавши свою відмову відсутністю підстав для надання відповідної інформації та висловлено готовність до належної взаємодії з позивачем у разі виникнення законодавчо обумовлених підстав та наявності відповідних приводів.

Відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) прокурор при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням та застосуванням законів має право: безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, до військових частин, установ без особливих перепусток, де такі запроваджено; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію. Письмово вимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, в тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Згідно ст. 20 Закону України «Про інформацію» (в редакції, яка діяла під час виникнення спірних правовідносин), за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Відповідно ст. 21 цього ж Закону інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.

Як зазначено у запереченнях, законодавство не містить підстав, які б забороняли особам користуватись наданими ним можливостями щодо нього. Інформація, яку вимагає надати прокурор, за своєю правовою природою є інформацією з обмеженим доступом, яка може надаватись виключно за наявності законних підстав для її отримання.

У відповідності до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про прокуратуру», повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначається Конституцією України, цим Законом та іншими законодавчими актами.

Статтею 5 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що на прокуратуру покладаються такі функції: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Частиною 2 ст. 4 даного Закону встановлено, що на прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України і цим Законом. Відносини, з приводу яких прокурор Володарського району намагався отримати інформацію, не визначаються законодавством як такі, нагляд за якими має здійснюватися прокуратурою.

Чинним законодавством врегульована діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів стосовно цих відносин. Зокрема, передбачений державний архітектур-но-будівельний контроль, а саме - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовних і будівельних робіт здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та ст. 41 Закону України «Про врегулювання містобудівної діяльності».

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 31 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» на установи, заклади і підрозділи епідеміологічної служби інших державних органів, зазначених у ч.1 цієї статті, покладаються функції органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду на підпорядкованим територіях, об'єктах, у частинах і підрозділах. Державна санітарно-епідеміологічна служба України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд та контроль за дотриманням вимог санітарного законодавства (п.п. 4 п. 4 Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу України, затвердженого наказом Президента України від 6 квітня 2011 року № 400). Тобто, інформація, яка запитувалась позивачем, стосувалась правовідносин, механізм контролю яких законодавчо визначений.

Відповідач вважає, що в позовній заяві відсутні будь-які докази на підтвердження правомірності вимог позивача. Просить відмовити у задоволені позовної заяви у повному обсязі (а.с. 25-27 т. 1, а.с. 17-21 т. 2).

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до отриманої інформації з веб-сайту Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр», який є технічним адміністратором Єдиного державного реєстру (Наказ Міністерства юстиції України № 2009/5 від 19 серпня 2011 року), Приватне акціонерне товариство «МТС Україна» зареєстровано 18 жовтня 2004 року за адресою: 01601, м. Київ, Печерський район, вул. Лейпцизька, буд. 15, код ЄДРПОУ 14333937. Здійснює діяльність у сфері безпровідного електрозв'язку, будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій, діяльність у сфері провідного електрозв'язку інша діяльність у сфері електрозв'язку та інше (а.с. 30-33 т. 2).

На виконання завдання Генеральної прокуратури України від 23 серпня 2011 року № 07/2/1-20271-11 Прокуратурою Донецької області листом від 31 серпня 2011 року за № 07/1-1799 вих. надано завдання прокурорам міст, районів та прирівняних до них, провести перевірку з питань додержання вимог законодавства України про дозвільну систему під час розміщення на території регіону різнотипних радіотехнічних об'єктів. Перевірці підлягали суб'єкти господарювання - користувачі РТО - щодо додержання вимог законодавства України, зокрема, наявність проектної документації, дозвільних висновків на проекти будівництва РТО від контролюючих органів, санітарних паспортів, сертифікатів, актів закінченого будівництва об'єктів (а.с. 52-55 т. 1).

Головним державним санітарним лікарем Володарського району Мануіловою А.Г. Володарської районної санітарно-епідеміологічної станції надано листа прокурору Володарського району раднику юстиції Авдан Р.К. від 9 вересня 2011 року з інформацією про розташування станцій мобільного зв'язку, зокрема, і Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок», а саме зазначено, що на території Володарського району знаходиться 14 станцій мобільного зв'язку вищевказаного Товариства (а.с. 95-96 т. 1).

12 вересня 2011 року сільським головою Зеленоярської сільської ради Володарського району Донецької області Юзвінкевичем М.В. на ім'я прокурора Володарського району надана інформація про базові станції мобільного зв'язку, та зазначено, що наявні базові станції мобільного зв'язку Закритого акціонерне товариство «Український мобільний зв'я-зок» на території Зеленоярської сільської ради в с. Зелений Яр та в с. Федорівка (а.с. 97 т. 1)

Головою Старченківської сільської ради Володарського району Донецької області 13 вересня 2011 року листом № 337 надано відповідь прокурору Володарського району раднику юстиції Авдан Р.К. на його телефонограму від 13 вересня 2011 року, в якій міститься інформація стосовно розташування на території ради базової станції МТС, яка розташована на базовій станції Закритого акціонерного товариства «Київстар Дж.Ес.Ем» (а.с. 94 т. 1).

16 вересня 2011 року сільський голова Малоянисольської сільської ради Володарського району Донецької області Бахчмсарай Є.Ф. надала відповідь прокурору Володарського району раднику юстиції Авдан Р.К. на його телеграму від 13 вересня 2011 року стосовно розташування на території ради базових станцій мобільного зв'язку. Як вбачається з відповіді, на території ради розташовано дві вежі за межами населеного пункту, а саме: «Лайф», «УкрТауер» та «ЮМС», «Київстар» (а.с. 98 т. 1).

Прокурором Володарського району Донецької області на адресу позивача направлено вимогу від 23 вересня 2011 року за №76-2637 вих-11 про надання правовстановлюючих документів на розташування обладнання станцій мобільного зв'язку по населеним пунктам Володарського району Донецької області та зобов'язано направити представника позивача з вказаними документами до прокуратури (а.с. 7, 43, 93 т. 1).

На зазначену вимогу ПрАТ «МТС Україна» в особі відокремленого підрозділу Східне територіальне управління ПрАТ «МТС Україна» направило лист від 29 вересня 2011 року за № ЕТ-11-13737, в якому позивачу відмовлено у наданні правовстановлюючих документів.

Відмова відповідача в виконанні вимоги прокурора вмотивована тим, що у сфері суспільних відносин, яких стосуються відповідні документі, вже діє законодавчо визначений механізм контролю та інформація, що запитується прокурором, за своєю правовою природою є інформацією з обмеженим доступом і відповідно ст. 21 Закону України "Про інформацію" доступ до неї обмежено її власником - ПрАТ "МТС Україна" та надається за наявності законних підстав для її отримання (а.с.8-9 т. 1).

При прийнятті рішення по справі суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 123 Конституції України визначено, що організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Згідно ст. 1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року № 1789-XII, в редакції, яка діяла під час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1789-XII), прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами, здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Частиною 1 ст. 3 Закону № 1789-XII передбачено, що повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначаються Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень Конституції України прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства - до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.

Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2011 року № 11-рп/2011 у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю "Амальгама Люкс" щодо офіційного тлумачення положення частини четвертої статті 21 Закону України "Про прокуратуру" зазначено, що функцію нагляду за додержанням та застосуванням законів, згідно з п. 9 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України виконує прокуратура України до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів. Оскільки відповідно до припису частини другої статті 19 Основного Закону України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, прокуратура України згідно зі ст. 123 Конституції України виконує вказану функцію через визначені в Законі правові механізми (способи, засоби).

Статтею 19 Закону № 1789-XII встановлено, що предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є: відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України (254к/96-ВР) та чинним законам; додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності. Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 20 Закону № 1789-XII при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право: безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, до військових частин, установ без особливих перепусток, де такі запроваджено; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію. Письмово вимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, в тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність"; вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення; вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз; викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону.

Згідно ст. 8 Закону № 1789-XII вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки. Статистична та інша інформація або їх копії, необхідні для здійснення прокурорського нагляду чи розслідування, видаються на вимогу прокурора або слідчого безкоштовно. Невиконання без поважних причин законних вимог прокурора тягне за собою передбачену законом відповідальність. Посадові особи і громадяни зобов'язані з'являтись за викликом прокурора і давати пояснення з обставин, які з'ясовуються прокурорською перевіркою. В разі ухилення від прибуття посадова особа або громадянин за постановою прокурора можуть бути доставлені примусово органами міліції.

Таким чином, проаналізувавши наведені вище норми права, суд дійшов висновку про те, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію, письмово вимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, в тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних із перевіркою, вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення.

Щодо доводів позивача про незаконність спірної вимоги з тих підстав, що запитувана прокурором інформація є інформацією з обмеженим доступом, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII (далі - Закон № 2657-XII, Закон України «Про інформацію»), який регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації, встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Статтею 20 цього Закону встановлено, що інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про інформацію» вбачається, що інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна, таємна та службова інформація.

Згідно ч. 2 цього Закону конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Відповідно доч. 3 ст. 21 зазначеного Закону порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.

Визначення термінів "таємна інформація" міститься у ст. 8 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI, Закон України «Про доступ до публічної інформації»), відповідно до якої таємна інформація - це інформація, доступ до якої обмежується відповідно до ч. 2 ст. 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю слідства та іншу передбачену законом таємницю.

Суду не надано доказів на підтвердження того, що витребувана прокурором інформація є інформацією, що містить у собі державну, професійну, банківську таємницю, таємницю слідства або іншу, передбачену законом таємницю (крім комерційної), тобто, інформацію, яка не зазначена у ст. 20 Закону України "Про прокуратуру".

Крім цього, відпповідно до ч. 2 ст. 14 Закону № 2657-XII інформація про вплив товару (роботи, послуги) на життя та здоров'я людей не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 227 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Враховуючи встановлені судом обставини, беручи до уваги наведені норми права, суд дійшов висновку, що вимога позивача від 23 вересня 2011 року № 76-2637 вих-11 про надання правовстановлюючих документів на розташування обладнання станцій мобільного зв'язку по населеним пунктам Володарського району Донецької області за зобов'язання направити до прокуратури представника відповідача з витребуваними документами, є цілком законна. Відповідно, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись Конституцією України, ст. 2, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 - 154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ч. 5 ст. 227, ст. 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов прокурора Володарського району до Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" в особі відокремленого підрозділу Східне територіальне управління Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати Приватне акціонерне товариство "МТС Україна" виконати вимогу прокурора Володарського району Донецької області від 23 вересня 2011 року № 76-2637 вих-11.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина складені та підписані 31 жовтня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений 5 листопада 2013 року.

Суддя Волгіна Н.П.