Рішення № 34625351, 31.10.2013, Юзівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ворошиловський районний суд м. Донецька)

255/8509/13-ц

Провадження 2/255/2139/2013

Справа 255/8509/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді Орєхова О.І.

при секретарі Губаль В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовною заявою комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на наступні обставини.

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа" створено рішенням Донецької міської ради від 27.09.04 р. № 13/25. Підприємство з 01.07.05 р. надає послуги з теплопостачання населенню, а також здійснює нарахування за надані послуги.

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджує довідка з житлово-експлуатаційної контори.

Згідно зі ст. 219 ЦК України, недодержання стторонами письмової форми правочину, яка встановлена зконом, не має наслідком його недійсності, крім випадків, встановлених законом.

Учасниками відносин щодо наданя послуг з централізованого опалення та горячого водопостачання до квартири відповідачів згідно ст. 19 Закону Ураїни «Про житлово-комунальні послуги» є сам відповідач як споживач послуг, ККП «Донецьктепломережа» як виробник послуг, КП «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька» - виконавець послуг. Відносини між ККП Донецьктепломережа» та КП «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька» врегульовані договором, за яким ККП «Донецьктепломережа» надає право самостійно вести облік оплати за надані послуги, безпосередньо стягувати плату за надані послуги з квартиронаймачів.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону Ураїни «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов»язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом. Згідно п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Нарахування за користування послугами з теплопостчання здійснюється згідно з затвердженими, у встановленому законом порядку, тарифами.

Згідно з рішенням Донецької міської ради № 4/2 від 11.09.2006 року «Про тарифи на житлово-комунальні послуги», тариф на опалення за 1 кв.м опалювальної площі складає 2,55 грн/місяць; на гаряче водопостачання 33,29 грн. з особи в місяць ( 10,87 грн. за 1 куб.м ).

Згідно з рішенням Донецької міської ради № 23/19 від 19.09.08 р. "Про тарифи на житлово-комунальні послуги" тариф на опалення за 1 м.кв. опалювальної площі з 01.10.2008 р. складає 3,03 грн/місяць; з 01.11.2008 р. 3,10; з 01.12.2008 р. 3,16 на гаряче водопостачання з 01.10.2008 р. 40,58 грн. з особи в місяць ( 14,02 грн. за 1 куб.м.), з 01.11.2008 р. 41,48 грн. з особи в місяць (14,30 грн. за 1 куб. м.), з 01.12.2008 р. 42,37 з особи в місяць (14.58 грн. за 1 куб. м.).

Так, на протязі всього часу мешкання у вищевказаній квартирі, Відповідач користуються послугами ККП «Донецькміськтепломережа», але плату за отримані послуги здійснює не своєчасно та не в повному обсязі.

10.07.2012 року позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача заборгованість, в порядку наказного провадженя, але за заявою відповідача ухвалою суду від 07.08.2012 року судовий наказ скасовано.

Оскільки, відповідно до ст. 95 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, підприємство не порушуючи строки позовної двності скористалося своїм правом та звернулося до суду у позовному провадженні.

До теперішнього часу оплату за опалення та гаряче водопостачання відповідач не здійснює.

Таким чином, за період з 01.09.2009 року по 01.06.2012 року відповідач має заборгованість в сумі 1 947,82 гривень.

Просили суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецьктепломережа» заборгованість у сумі 1 947,82 гривень та судовий збір.

Представник позивача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності в судове засідання не з»явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, наполягала на задоволенні позовних вимог та проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з»явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи свідчить телеграма, яка ОСОБА_1 отримана особисто.

ОСОБА_1 надав до суду заяву, в якій просив суд перенести розгляд позову «Міськтепломережа» до ОСОБА_3 на строк після 10 листопада 2013 року, так як в цей час, тобто 31.10.2013 року він буде знаходитися на лікувальному.

Однак, до вказаної заяви ОСОБА_1 не надано жодного підтверджуючого доказу, а також суду не зрозуміло, яке ОСОБА_1 має відношення до цивільної справи «Міськтепломережа» до ОСОБА_3

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів одного місяця.

Ухвалою суду від 02 серпня 2013 року відкрито та призначено до розгляду цивільну справу за позовною заявою комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Отже, суд вважає, що причина неявки відповідача у судове засідання є неповажною, а тому вважає за можливим провести розгляд справи у заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає необхідним позов ККП ДМР «Донецькміськтепломережа» задовольнити з наступних підстав.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Судом встановлені наступні обставини.

Головним квартиронаймачем квартири № 2 в будинку № 92, яка знаходиться за адресою: м. Донецьк, пр. Б.Хмельницького є ОСОБА_3, яка виписана 14.12.2010 року з вищевказаної квартири та в якій прописано одна особа ОСОБА_1, що підтверджується наданою випискою з особистого рахунку № 4032 від 04.04.2013 року КП «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька».

Підставою відкриття особистого рахунку є рішення РІК 12.01.1983 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості додану до матеріалів справи вбачається, що заборгованість за адресою: м. Донецьк, пр. Б.Хмельницького б. 92, кв. 2 за послуги теплопостачання за період з 01.09.2009 року по 01.06.2012 року складає 1 947,82 гривень.

Судом встановлено, що виконуючи розпорядження Донецької обласної державної адміністрації від 12.02.1996 року за № 72, підприємство перейшло з відповідачами на оплату комунальних послуг за окремими розрахунковими книжками. Між позивачем та відповідачами укладена угода на оплату за користування послугами з теплопостачання шляхом видачі розрахункової книжки. Відповідачі, користуючись послугами відповідача, плату за отримані послуги не здійснює/здійснює несвоєчасно та не в повному обсязі, у звязку утворилася заборгованість перед позивачем за отримані послуги з теплопостачання.

Тобто, фактично між позивачем та відповідачами існують договірні відносини, які крім зазначеного Закону також-регламентуються ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України та ст. 162 ЖК України.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ теплова енергія та інші послуги ) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобов»язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки.

Згідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно з рішенням Донецької міської ради № 4/2 від 11.09.2006 року «Про тарифи на житлово-комунальні послуги», тариф на опалення за 1 кв.м опалювальної площі складає 2,55 грн/місяць; на гаряче водопостачання 33,29 грн. з особи в місяць ( 10,87 грн. за 1 куб.м ).

Згідно з рішенням Донецької міської ради № 23/19 від 19.09.08 р. "Про тарифи на житлово-комунальні послуги" тариф на опалення за 1 м.кв. опалювальної площі з 01.10.2008 р. складає 3,03 грн/місяць; з 01.11.2008 р. 3,10; з 01.12.2008 р. 3,16 на гаряче водопостачання з 01.10.2008 р. 40,58 грн. з особи в місяць ( 14,02 грн. за 1 куб.м.), з 01.11.2008 р. 41,48 грн. з особи в місяць (14,30 грн. за 1 куб. м.), з 01.12.2008 р. 42,37 з особи в місяць (14.58 грн. за 1 куб. м.).

Згідно п. 18 Постанови КМУ № 630 від 21.07.2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та горячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та горячої води і водовідведення» чітко визначив обов»язок власників, наймачів квартир сплачувати комунальні послуги не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

За отримані послуги, власники квартир повинні оплачувати їх в повному обсязі.

Відповідач зареєстрований і проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідкою та випискою з особистого рахунку.

Відповідач отримує надані йому послуги з теплопостачання з часу прописки в квартирі АДРЕСА_2 ( дата прописки 25.09.1972 рік ).

Відповідно з п. 3 ст. 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-1V від 24.06.2004 року усі споживачі житлово-комунальних послуг зобов»язані укласти договора на надання цих послуг. Статтею 29 вищезазначеного Закону, а також п. 7 ст. 22 Закону № 2866-111 від 29.11.2001 року встановлені особливості укладання договору на житлово-комунальні послуги в багатоквартирних будинках і ця особливість в тому, що даний договір укладається між власником квартири та балансоутримувачем або упововажною ним осбою.

Тобто, фактично між позивачем та відповідачем з вказаного періоду існують договірні відносини, які крім зазначеного Закону також-регламентуються ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України та ст. 162 ЖК України.

Відповідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 45 від 24.01.2006 року встановлено, що не укладання договору не звільняє власника від сплати житлово-комунальних послуг, якими користувався відповідач.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов»язки.

Мешкаючи в багатоквартирному будинку, який має централізоване опалення та гаряче водопостачання, та фактично користуючись цими послугами на протязі відповідного тривалого проміжутку часу ( ОСОБА_1 з 25.09.1972 року ), відповідач своїми діями підтвердив наявність між ними та позивачем фактичних договірних правовідносин, внаслідок яких у відповідача виникли обов»язки по сплаті фактично отриманих послуг.

Статтями 19, 21, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дійсно передбачено укладання між споживачем та виконавцем письмового договору на надання житлово-комунальних послуг на основі типового договору.

Проте, відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Ні ЦК України, ні ЖК України, ні Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ні «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та горячої води і водовідведення» випадки, в яких недодержання сторонами письмової форми правочину про надання житлово-комунальних послуг, має наслідком його недійсність, не передбачені, а тому відсутність письмового договору між ККП «Донецькміськтепломережа» та відповідачами не свідчить про відсутність між ними договірних правовідносин щодо надання послуг з теплопостачання.

Отже, між позивачем та відповідачем існують договірні правовідносини.

Встановлено, позивачем звертаючись до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованість за отримане теплопостачання, яка утворилася за період з 01.09.2009 року по 01.06.2012 року, строк позовної давності не було пропущено, оскільки позивач звертався до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача заборгованості, та судовим наказом від 13 липня 2012 року було стягнуто з ОСОБА_1 на користь комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» було стягнуто суму боргу у розмірі 2 055,12 гривень. Ухвалою суду від 07 серпня 2012 року судовий наказ було скасовано.

Отже, виходячи з вищевказаного, суд приходить до висновку, про те, що строк позовної давності, який складає у три роки, коли особа може звернутися до суду приривася.

Відповідно до ч. 3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відпоідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може грунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем були отримані послуги з теплопостачання, однак на даний час мається заборгованість.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

До того ж, встановлено, що між позивачем ККП «Донецькміськтепломережа» та балансоутримувачем укладено договір, згідно якого позивач надає теплопостачання лише до будинку, а в будинку тепло по квартирах забезпечує балансоутримувач, яким є КП «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька».

Оскільки, відповідачем, як споживачем послуг були отримані надані послуги з теплопостачання, але ці послуги не сплачені, у разі чого утворилася заборгованість, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача комунального комерційного підприємства «Донецькміськтепломережа» заборгованість за послуги теплопостачання у сумі 1 865,70 гривень.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Встановлено, що відповідач не виконує обов»язки по сплаті отриманих послуг з теплопостачання.

Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» до відповідача ОСОБА_4 в частині стягнення 3% річних у сумі 36,90 гривень та індекс інфляції у сумі 45,22 гривень.

Отже, загалом підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» заборгованість у сумі 1 947,82 гривень.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у сумі 229,40 гривень, які документально підтверджені.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 218, 526, 527, 530, 625 ЦК України, ст. ст. 67, 68, 162 ЖК України, керуючись ст.ст. 3, 5, 10, 11, 15, 60, ч. 1 ст. 61, 88, 209, 212-215, 224 ЦПК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» заборгованість з теплопостачання у сумі 1 865,70 гривень, 3% річних у сумі 36,90 гривень, індекс інфляції у сумі 45,22 гривень та судовий збір у сумі 229,40 гривень, а всього 2 177,22 гривень ( дві тисячі сто сімдесят сім гривень двадцять дві копійки ).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленному цим Кодексом.

Рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного

суду м. Донецька О.І. Орєхов