Рішення № 34624990, 21.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2013 р. Справа № 911/3375/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія»

про стягнення 231905,14 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: Єфременко О.О., довір. № 14-3 від 08.01.2013 р.

від відповідача: Коваленко О.М.Є, довір. № 01-72 від 08.01.2013 р.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - НАК «Нафтогаз України», позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія» (далі - КП «Броваритепловодоенергія», відповідач) про стягнення 231905,14 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що за договором № 14/7081/12 від 21.11.2012 р. про відступлення права вимоги до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» перейшли всі права за договором на постачання природного газу № 600600063-ТКЕ-БО/12 від 02.02.2012 р., укладеним між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» та Комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія». Внаслідок неналежного виконання КП «Броваритепловодоенергія» в частині оплати отриманого природного газу, позивачем на підставі п. 6.2.2 договору нараховано відповідачу 122980,50 грн. пені та на підставі ст. 625 ЦК України - 83061,39 грн. 3% річних та 25863,25 грн. інфляційних втрат.

Розгляд справи відкладався.

03.10.2013 р. до господарського суду Київської області КП «Броваритепловодоенергія» було подано відзив № 01-2837 від 24.09.2013 р., відповідно до якого відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на наступне.

Відповідач, посилаючись на приписи ст.ст. 259, 261 Цивільного кодексу України, просив суд застосувати строк позовної давності до вимог щодо стягнення пені за порушення зобов'язань за січень-липень 2012 року та відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки пеня може бути нарахована на суму заборгованості лише за серпень 2012 року.

Крім того, відповідач зазначив про невірний розрахунок позивачем інфляційних втрат.

Також відповідач просив суд на підставі ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України зменшити розмір 3% річних, а також пені за серпень 2012 року, звертаючи увагу суду на те, що заборгованість за поставлений природний газ була сплачена відповідачем у повному обсязі.

Водночас, КП «Броваритепловодоенергія» зазначило про важке матеріальне становище підприємства, що підтверджується балансом відповідача станом на 01.07.2013 р. При цьому дебіторська заборгованість юридичних осіб за послуги з теплопостачання складає 3635279,30 грн., у зв'язку з чим примусове стягнення з відповідача суми штрафних та фінансових санкцій призведе до банкрутства відповідача та до зриву опалювального періоду в м. Бровари.

У судовому засіданні 21.10.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі; представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, з підстав викладених у відзиві.

У судовому засіданні 21.10.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

02.02.2012 р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (постачальник) та Комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія» (споживач) було укладено договір № 600600063-ТКЕ-БО/12 на постачання природного газу за регульованим тарифом.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно з п. 2.1 договору договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатку 2 до договору.

Відповідно до п. 2.6 договору послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

Постачальник, до 5-го числа наступного за звітним місяця, направляє споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника (п. 2.7 договору).

Пунктом 2.8 договору встановлено, що споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача.

Відповідно до п. 2.9 договору акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики (п. 4.1 договору).

Згідно з пп. 4.2.1 п. 4.2 договору сума до сплати за 1000 куб.м природного газу складає 3994,26 грн.

Пунктом 4.6 договору встановлено, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору. Оплата за газ, послуги з його постачання та транспортування, проводиться виключно грошовими коштами в такому порядку: оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; оплата в розмірі 33% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 10.1 договору цей договір набирає чинності з дати його підписання та поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2012 р., та укладається на строк до 31.12.2012 р.

На виконання умов договору за період з січня 2012 р. по серпень 2012 р. постачальник передав, а споживач прийняв у власність природний газ на загальну суму 13495064,52 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу за січень 2012 р. від 02.02.2012 р. на суму 3921165,04 грн., за лютий 2012 р. від 29.02.2012 р. на суму 4657307,16 грн., за березень 2012 р. від 31.03.2012 р. на суму 3173439,57 грн., за квітень 2012 р. від 30.04.2012 р. на суму 1435537,04 грн., за травень 2012 р. від 31.05.2012 р. на суму 117031,82 грн., за червень 2012 р. від 30.06.2012 р. на суму 85077,74 грн., за липень 2012 р. від 31.07.2012 р. на суму 75361,54 грн., за серпень 2012 р. від 31.08.2012 р. на суму 30144,61 грн.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Так, ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Як вбачається доданого до матеріалів справи акта звірки взаєморозрахунків, підписаного представниками Публічного акціонерного товариства «Київоблгаз» та КП «Броваритепловодоенергія», станом на 31.10.2012 р. заборгованість відповідача за договором № 600600063-ТКЕ-БО/12 від 02.02.2012 р. становила 1880564,53 грн.

21.11.2012 р. між Публічним акціонерним товариством «Київоблгаз» (первісний кредитор) та Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (новий кредитор) було укладено договір № 14/7081/12 про відступлення права вимоги.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору первісний кредитор передає, а новий кредитор (позивач) приймає на себе право вимоги до боржника первісного кредитора КП «Броваритепловодоенергія» за договором на постачання природного газу № 600600063-ТКЕ-БО/12 від 02.02.2012 р. у сумі 1880564,53 грн. Крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п. 1.1 договору, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.

Відповідно до п. 2.2 договору право вимоги вважається переданим після фактичної передачі документів, зазначених в п. 2.1 цього договору. Передача документів оформлюється актом приймання-передачі із зазначенням переліку переданих документів.

27.11.2012 р. сторонами було підписано акт приймання-передачі документів, відповідно до якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв документи, зазначені в п. 2.1 договору про відступлення права вимоги.

Частиною 1 статті 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, право вимоги первісного кредитора до відповідача було передано позивачеві 27.11.2012 р. відповідно до п. 2.2 договору 2.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається зі змісту договору № 14/7081/12 від 21.11.2012 р., сторонами встановлено, що до нового кредитора (позивача) переходить право вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за договором на постачання природного газу № 600600063-ТКЕ-БО/12 від 02.02.2012 р.

На підставі укладеного договору та акта приймання-передачі первісний кредитор повідомив відповідача про уступку права вимоги листом № 12-4255 від 27.11.2012 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи реєстром рекомендованих відправлень від 28.11.2012 р. з відбитком поштового штемпеля.

З матеріалів справи вбачається, що 27.12.2012 р. відповідач повністю розрахувався з позивачем за отриманий природний газ на загальну суму 1880564,53 грн.

Враховуючи те, що погашення заборгованості було здійснено відповідачем з порушенням встановлених п. 4.6 договору строків, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 25863,25 грн. інфляційних втрат та 83061,39 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість по кожному простроченому платежу з урахуванням часткових проплат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що позивачем було визначено розмір 3% річних у сумі 83061,39 грн., у тому числі - за період з 08.02.2012 р. до 21.02.2012 р. на суму 3921165,04 грн. в сумі 4499,70 грн., з 22.02.2012 р. до 01.03.2012 р. на суму 3567165,04 грн. в сумі 2631,52 грн., з 02.03.2012 р. до 02.03.2012 р. на суму 2567165,04 грн. в сумі 210,42 грн., з 03.03.2012 р. до 03.03.2012 р. на суму 1849665,04 грн. в сумі 151,61 грн., з 04.03.2012 р. до 05.03.2012 р. на суму 1749665,04 грн. в сумі 286,83 грн., з 06.03.2012 р. до 06.03.2012 р. на суму 1549665,04 грн. в сумі 127,02 грн., з 07.03.2012 р. до 19.03.2012 р. на суму 1349665,04 грн. в сумі 1438,17 грн., з 20.03.2012 р. до 04.04.2012 р. на суму 1049665,04 грн. в сумі 1376,61 грн., з 05.04.2012 р. до 05.04.2012 р. на суму 1029665,04 грн. в сумі 84,40 грн., з 06.04.2012 р. до 06.04.2012 р. на суму 999665,04 грн. в сумі 81,94 грн., з 07.04.2012 р. до 09.04.2012 р. на суму 899665,04 грн. в сумі 221,23 грн., з 10.04.2012 р. до 17.04.2012 р. на суму 829665,04 грн. в сумі 544,04 грн., з 18.04.2012 р. до 20.04.2012 р. на суму 629665,04 грн. в сумі 154,84 грн., з 21.04.2012 р. до 23.04.2012 р. на суму 129665,04 грн. в сумі 31,88 грн., з 08.03.2012 р. до 23.04.2012 р. на суму 4657307,16 грн. в сумі 17942,08 грн., з 24.04.2012 р. до 24.04.2012 р. на суму 3786972,20 грн. в сумі 310,41 грн., з 25.04.2012 р. до 26.04.2012 р. на суму 2786972,20 грн. в сумі 456,88 грн., з 27.04.2012 р. до 27.04.2012 р. на суму 2286972,20 грн. в сумі 187,46 грн., з 28.04.2012 р. до 28.04.2012 р. на суму 1786972,20 грн. в сумі 146,47 грн., з 29.04.2012 р. до 03.05.2012 р. на суму 1286972,20 грн. в сумі 527,45 грн., з 04.05.2012 р. до 04.05.2012 р. на суму 486972,20 грн. в сумі 39,92 грн., з 05.05.2012 р. до 07.05.2012 р. на суму 446972,20 грн. в сумі 109,91 грн., з 08.05.2012 р. до 08.05.2012 р. на суму 416972,20 грн. в сумі 34,18 грн., з 09.05.2012 р. до 10.05.2012 р. на суму 386972,20 грн. в сумі 63,44 грн., з 11.05.2012 р. до 11.05.2012 р. на суму 86972,20 грн. в сумі 7,13 грн., з 08.04.2012 р. до 11.05.2012 р. на суму 3173439,57 грн. в сумі 8844,01 грн., з 12.05.2012 р. до 15.05.2012 р. на суму 3060411,77 грн. в сумі 1003,41 грн., 16.05.2012 р. до 16.05.2012 р. на суму 2860411,77 грн. в сумі 234,46 грн., з 17.05.2012 р. до 18.05.2012 р. на суму 2660411,77 грн. в сумі 436,13 грн., з 19.05.2012 р. до 23.05.2012 р. на суму 2396311,77 грн. в сумі 982,09 грн., з 24.05.2012 р. до 24.05.2012 р. на суму 1396311,77 грн. в сумі 114,45 грн., з 25.05.2012 р. до 29.05.2012 р. на суму 896311,77 грн. в сумі 367,34 грн., з 30.05.2012 р. до 30.05.2012 р. на суму 893411,77 грн. в сумі 73,23 грн., з 31.05.2012 р. до 25.06.2012 р. на суму 853411,77 грн. в сумі 1818,75 грн., з 26.06.2012 р. до 26.06.2012 р. на суму 853411,77 грн. в сумі 69,95 грн., з 27.06.2012 р. до 27.08.2012 р. на суму 753411,77 грн. в сумі 3828,81 грн., з 28.08.2012 р. до 06.09.2012 р. на суму 637411,77 грн. в сумі 522,47 грн., з 07.09.2012 р. до 07.10.2012 р. на суму 137411,77 грн. в сумі 349,16 грн., з 08.10.2012 р. до 27.12.2012 р. на суму 137411,77 грн. в сумі 912,32 грн., з 08.05.2012 р. до 27.12.2012 р. на суму 1435537,04 грн. в сумі 27534,07 грн., з 08.06.2012 р. до 27.12.2012 р. на суму 117031,82 грн. в сумі 1947,33 грн., з 08.07.2012 р. до 27.12.2012 р. на суму 85077,74 грн. в сумі 1206,43 грн., з 08.08.2012 р. до 27.12.2012 р. на суму 75361,54 грн. в сумі 877,16 грн., з 08.09.2012 р. на суму 30144,61 грн. в сумі 274,27 грн., який є арифметично вірним, у зв'язку з чим 3% річних підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 25863,25 грн., у тому числі - за період з 16.01.2012 р. до 15.02.2012 р. на суму 3921165,04 грн. в сумі 7842,33 грн., з 16.02.2012 р. до 15.03.2012 р. на суму 1349665,04 грн. в сумі 4049,00 грн., з 16.02.2012 р. до 15.03.2012 р. на суму 4657307,16 грн. в сумі 13971,92 грн.

З наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість за січень-лютий 2012 р., вбачається, що позивачем невірно визначено дати початку нарахування інфляційних втрат, а саме - 16.01.2012 р. та 16.02.2012 р.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотки річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України.

Якщо кредитор звертається за стягненням суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується (п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012).

Порядок проведення підрахунку інфляційних втрат передбачено листом Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ». Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення сплати заборгованості. Сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

У відповідності до нормативно-правових актів розрахунок індексу споживчих цін за квартал, за період з початку року і т. п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів.

З огляду на викладене, суд здійснив власний розрахунок інфляційних втрат, належні до стягнення з відповідача інфляційні втрати, згідно з арифметичним розрахунком, здійсненим судом, становлять 0,00 грн., а саме -

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі16.01.2012 - 15.02.20123921165.041.0000.003921165.0416.02.2012 - 15.03.20121349665.041.0000.001349665.0416.02.2012 - 15.03.20124657307.161.0000.004657307.16За таких обставин, вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат не підлягає задоволенню судом.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 122980,50 грн. пені, нарахованої по кожному простроченому платежу окремо, з урахуванням часткових проплат, з дотриманням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України та ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» за загальний період з 26.06.2012 р. по 27.12.2012 р., у тому числі - 26.06.2012 р. до 26.06.2012 р. на суму 853411,77 грн. в сумі 349,76 грн., з 27.06.2012 р. до 27.08.2012 р. на суму 753411,77 грн. в сумі 19144,07 грн., з 28.08.2012 р. до 06.09.2012 р. на суму 637411,77 грн. в сумі 2612,34 грн., з 07.09.2012 р. до 07.10.2012 р. на суму 137411,77 грн. в сумі 1745,81 грн., з 26.06.2012 р. до 07.11.2012 р. на суму 1435537,04 грн. в сумі 79425,21 грн., з 26.06.2012 р. до 07.12.2012 р. на суму 117031,82 грн. в сумі 7914,04 грн., з 08.07.2012 р. до 27.12.2012 р. на суму 85077,74 грн. в сумі 6032,15 грн., з 08.08.2012 р. до 27.12.2012 р. на суму 75361,54 грн. в сумі 4385,79 грн., з 08.09.2012 р. до 27.12.2012 р. на суму 30144,61 грн. в сумі 1371,33 грн.

Згідно з пп. 6.2.2 п. 6.2 договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

В матеріалах справи міститься заява відповідача про застосування позовної давності щодо вимог позивача в частині стягнення пені.

Частиною 1 ст. 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у справі, зробленою до винесення ним рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій міститься вимога про стягнення пені за прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати отриманого природного газу, 27.08.2013 р., що підтверджується штампом поштового відділення на конверті, в якому надійшли до суду позовні матеріали.

Таким чином, позивачем пропущено строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені, нарахованої за період з 26.06.2012 р. по 27.08.2012 р. включно.

В силу ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, на підставі викладеного, позовна вимога в частині стягнення пені за прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати отриманого природного газу, нарахованої з 26.06.2012 р. по 27.08.2012 р. включно, не підлягає задоволенню.

Відповідно до розрахунку, здійсненого господарським судом за загальний період з 28.08.2012 р. до 27.12.2012 р. на заборгованість за кожний місяць поставки окремо, сума пені становить 61003,87 грн., у тому числі -

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення637411.7728.08.2012 - 06.09.2012107.5000 %0.041 %*2612.34137411.7707.09.2012 - 07.10.2012317.5000 %0.041 %*1745.811435537.0428.08.2012 - 07.11.2012727.5000 %0.041 %*42360.11117031.8228.08.2012 - 07.12.20121027.5000 %0.041 %*4892.3185077.7428.08.2012 - 27.12.20121227.5000 %0.041 %*4253.8975361.5428.08.2012 - 27.12.20121227.5000 %0.041 %*3768.0830144.6108.09.2012 - 27.12.20121117.5000 %0.041 %*1371.33З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню судом.

Стосовно заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру пені та 3% річних слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно зі ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, у тому числі, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зазначена стаття кореспондується з ч. 3 ст. 551 ЦК України, згідно якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Отже, що стосується заявленого клопотання відповідача в частині зменшення розміру пені, то останнім належними та допустимими доказами у розумінні приписів ст.ст. 33, 34 ГПК України не доведено суду наявності у спірному правовідношенні виняткових обставин, які є підставою для зменшення нарахованої позивачем пені.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача в частині зменшення розміру нарахованої позивачем пені.

Клопотання ж відповідача про зменшення розміру 3% річних в порядку ст. 83 ГПК України, ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів. Отже, в силу ст. 625 ЦК України проценти річних, є самостійними формами цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань, які не відносяться до штрафних санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.05.2006 р. у справі № 10/557-26/155.

Оскільки приписами ст. 83 ГПК України, ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України передбачено право суду зменшувати у виняткових випадках лише розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, у той час як 3% річних за своєю правовою природою не є неустойкою, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення 3% річних.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Грушевського, 3А, код 13711949) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) - 61003 (шістдесят одну тисячу три) грн. 87 коп. пені, 83061 (вісімдесят три тисячі шістдесят одну) грн. 39 коп. 3% річних, 2881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну) грн. 30 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 28.10.2013 р.

Суддя В.М. Бабкіна