Рішення № 34624933, 05.11.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" листопада 2013 р. Справа № 918/1485/13

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді

Торчинюка В.Г.

при секретарі судового засідання Гузь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче інноваційне комерційне підприємство "Інно-Дніпро"

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Рівневтормет"

про стягнення 89 716 грн. 41 коп.

представники:

позивача: - Алексанов Ю.І. директор приказ № 30 від 20 жовтня 2009 року;

відповідача: - Панасюк Я.М. витяг з протоколу № 17 від 15 квітня 2011 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче інноваційне комерційне підприємство "Інно-Дніпро", звернувся до господарського суду Рівненської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Рівневтормет" про стягнення 89 716 грн. 41 коп., з яких 85 333 грн. 80 коп. основного боргу, 3 369 грн. 60 коп. 3 % річних та 1 013 грн. 01 коп. інфляційних.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26 вересня 2013 року порушено провадження у справі № 918/1485/13, розгляд якої було призначено на 08 жовтня 2013 року.

Ухвалою суду від 08 жовтня 2013 року розгляд справи відкладено на 29 жовтня 2013 року.

29 жовтня 2013 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представник позивача подав заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно, яке належить Відповідачу, а саме:

1. Автомобіль МАЗ, Держ. № 35-49РВМ, балансова вартість - 8 494 грн. 29 коп.

2. Автомобіль МАЗ, Держ. № ВК 14-42АВ, балансова вартість - 8 838 грн. 92 коп.

3. Автомобіль МАЗ, Держ. № 24-56РВМ, балансова вартість - 1 431 грн. 01 коп.

4. Автомобіль МАЗ, Держ. № 2457РВМ, балансова вартість - 1 437 грн. 81 коп.

5. Автомобіль МАЗ, Держ. № 35-48РВМ, балансова вартість - 8 482 грн. 47 коп.

6. Маніпулятор "Феррарі", балансова вартість - 8 745 грн. 93 коп.

7. Маніпулятор "Феррарі", балансова вартість - 8 745 грн. 93 коп.

8. Маніпулятор "Феррарі", балансова вартість - 8 745 грн. 93 коп.

9. Маніпулятор "Феррарі", балансова вартість - 8 745 грн. 93 коп.

10. Причіп Супер-МАЗ, балансова вартість - 1 845 грн. 24 коп.

11. Причіп Супер-МАЗ, балансова вартість - 1 845 грн. 24 коп.

12. Ножиці НК3418, балансова вартість - 6 826 грн. 11 коп.

13. Прес-молот МА4129А, балансова вартість - 1 282 грн. 50 коп.

14. Автокран КС2571А, балансова вартість - 8 180 грн. 64 коп.

15. Екскаватор ЕО-2629, балансова вартість - 6 024 грн. 69 коп.

Загальна вартість майна становить 89 702 грн. 64 коп.

Перелік основних засобів ПАТ "Рівневтормет" наведений згідно даних, переданих ТОВ НВІКП "Інно-Дніпро" головою правління ПАТ "Рівневтормет" Панасюк Я.М. Проте ці дані, як зазначає сам Позивач не затверджені підписом керівника та печаткою підприємства.

Статтею 66 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами необхідності вжиття заходів до забезпечення пред'явленого ним позову, суд дійшов висновку про те, що вищезазначена заява є необґрунтованою, у зв'язку з чим в її задоволенні слід відмовити.

05 листопада 2013 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представник Позивача повторно подав клопотання про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно, яке належить Відповідачу.

Розглянувши дане клопотання суд відхиляє його з підстав недоведеності Позивачем наявності фактичних обставин, з якими пов'язується необхідність застосування забезпечення позову.

Відповідно до частини 2 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У судовому засіданні 05 листопада 2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав вказаних у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

05 листопада 2013 року представник Відповідача визнав позовні вимоги в частині основного боргу, з підстав зазначених у відзиві на позов який останній надав безпосередньо у судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2010 року між Публічним акціонерним товариством "Рівневтормет" (надалі - "Постачальник") та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче інноваційне комерційне підприємство "Інно-Дніпро" (надалі - "Покупець") було укладено Договір поставки № 15 (надалі - Договір; а.с. 7-10), відповідно до умов якого постачальник передає в обумовлений строк у власність "Покупця", а "Покупець" приймає та оплачує лом та відходи чорних металів (надалі - "Товар"), згідно умов цього Договору (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 1.2. Договору номенклатура, кількість, термін поставки і ціна товару встановлюються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.

Суми Договору становлять суми всіх специфікацій і додаткових угод, укладених сторонами додатково. Специфіка поставок товару на адреси різних вантажоотримувачів відображається в специфікаціях і додаткових угодах до договору (пункти 1.4, 1.5. Договору).

Згідно із пунктом 2.1. Договору поставка здійснюється на умовах FCA станція призначення (Інкотермс - 2010).

Пунктом 2.4. Договору визначено, що доставка товару Постачальником вантажоотримувачу здійснюється перевізником на основі договору перевезення вантажу, укладеного між Постачальником та перевізником.

Відповідно до пункту 3.1. та 3.1.1. Договору постачальник зобов'язується поставити товар у відповідності з умовами даного договору.

Згідно з пунктами 3.2., 3.2.1. та 3.2.2. покупець зобов'язується прийняти у власність товар, відповідно даних, вказаних вантажоотримувачем товару в ПСА ф. 69. Оплатити товар на умовах даного договору.

Ціна за одиницю товару визначається специфікаціями до даного договору і переглядається сторонами у випадках зміни закупівельних цін вантажоотримувачами (п. 5.1. Договору).

Пунктом 5.2. Договору визначено, що оплата за відвантажений товар, виходячи із розрахунку 80 % вартості за один вагон, проводиться протягом 3-х банківських днів по пред'явленню продавцем покупцю копії залізничних накладних з відміткою станції відправника вантажу до перевезення.

Згідно з пунктом 5.3. Договору за згодою сторін можлива передоплата на основі рахунку та специфікації.

У випадку отримання передоплати і затримки відгрузки під неї товару більше чим на 7 календарних днів, постачальник зобов'язаний, після спливу цього строку, негайно повернути отриману суму.

Відповідно до пункту 7.1. Договору передача товару перевізником вантажоотримувачу в пункті призначення здійснюється згідно з положеннями Статуту залізничних шляхів, Правил видачі вантажів, а також договору між постачальником і перевізником.

Відповідно до пункту 11.6. Договору даний Договір складений в двох екземплярах, по одному для кожної з сторін та вступає в силу з моменту підписання та дійсний до 31 грудня 2011 року.

Договір скріплений відтисками печаток сторін та підписаний повноважними представниками позивача та відповідача.

24 грудня 2011 року між постачальником та покупцем було укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до умов якого останні вирішили продовжити строк дії Договору до 31 грудня 2012 року.

01 січня 2013 року між постачальником та покупцем було укладено додаткову угоду № 2 до Договору, відповідно до умов якої останні вирішили продовжити строк дії договору до 31 грудня 2013 року.

Зазначені вище додаткові угоди скріплені відтисками печаток постачальника та покупця і підписані повноважними представниками останніх.

15 червня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничим інноваційно комерційним підприємством "Інно-Дніпро" (надалі Довіритель) та Публічним акціонерним товариством "Рівневтормет" (надалі Повірений) було укладено Договір доручення № 23, відповідно до якого Повірений зобов'язується від імені та за рахунок Довірителя здійснювати наступні юридичні дії:

1.1. Повірений надає послуги по організації зберігання лома та відходів чорних металів (надалі майно/вантаж) Довірителя.

1.2. Повірений надає послуги по організації перевезення лома та відходів чорних металів Довірителя в момент повернення майна/вантажу Довірителю.

1.3. Повірений надає послуги по забезпеченню та доставці майна/вантажу Довірителя в зазначене місце, відповідно специфікацій, додатків та інших погоджень до Договору.

1.4. Повірений проводить самостійно фінансові розрахунки по перевезенню майна/грузу, в момент його поверненню Довірителю.

1.5. У випадку повернення (доставки) майна/вантажу Довірителю залізничним транспортом залізничний тариф та витрати на послуги охорони майна/грузу під час перевезення відшкодовується Довірителем.

1.6. Повірений за умовами справжнього Договору зобов'язаний вчасно проводити фінансові розрахунки пов'язані з доставкою майна/вантажу.

1.7. Здійснення Повіреним дій, в інтересах Довірителя, регламентується нормами справжнього Договору та нормами діючого законодавства України.

Відповідно до пункту 2.1. Договору доручення за вчинення дій, що визначені в п. 1.1. та п. 1.2. договору, Довіритель зобов'язується виплатити Повіреному винагороду у розмірі 150,00 (сто п'ятдесят) грн. за одну тонну майна/вантажу, в тому числі ПДВ 25,00 грн.

Пунктом 2.2. договору доручення визначено що Довіритель зобовязується протягом 10-ти банківських днів після виконання зобов'язань по поверненню майна/вантажу Повіреним і виставлення рахунку по виконанню доручення перерахувати на поточний рахунок Повіреного грошову суму, відповідно до пункту 1.5., 2.1. Договору.

Даний Договір складений у двох оригіналах, по одному для кожного з сторін, також скріплений відтисками печаток позивача та відповідача та підписаний уповноваженими представниками останніх.

На виконання умов Договору поставки № 15 покупець перерахував на рахунок постачальника 2 716 572 грн. 35 коп., зазначене підтверджується виписками з банків, які містяться в матеріалах справи і сума яких відповідає вказаній вище (а.с. .38, 44, 45, 46, 49, 53, 58, 59, 60, 61, 62, 66, 69, 70, 74, 75, 80, 81, 83, 84, 85, 86, 90, 94, 95, 99, 102, 103, 104, 110, 115, 116, 120, 121, 122, 123, 127, 128, 131, 135).

Постачальник в свою чергу поставив товар покупцю на загальну суму 2 631 238 грн. 55 коп., що підтверджується видатковими накладними :

- № ВМ-000261 від 27 грудня 2010 року на суму 188 914 грн. 80 коп. (а.с. 39);

- № ВМ-0000015 від 30 січня 2011 року на суму 197 564 грн. 90 коп. (а.с. 50);

- № ВМ-0000054 від 18 лютого 2011 року на суму 204 907 грн. 50 коп. (а.с. 54);

- № ВМ-0000114 від 12 квітня 2011 року на суму 178 460 грн. 10 коп. (а.с. 63);

- № ВМ-0000141 від 03 червня 2011 року на суму 171 870 грн. 00 коп. (а.с. 71);

- № ВМ-0000160 від 07 липня 2011 року на суму 197 400 грн. 00 коп. (а.с. 76);

- № ВМ-0000190 від 08 серпня 2011 року на суму 203 263 грн. 90 коп. (а.с. 87);

- № ВМ0000193 від 17 серпня 2011 року на суму 198 201 грн. 20 коп. (а.с. 91);

- № ВМ-0000205 від 05 вересня 2011 року на суму 203 404 грн. 50 коп. (а.с. 96);

- № ВМ0000206 від 27 вересня 2011 року на суму 184 606 грн. 32 коп. (а.с. 105);

- № ВМ-0000229 від 11 листопада 2011 року на суму 166 992 грн. 48 коп. (а.с. 112);

- № ВМ-0000237 від 31 грудня 2011 року на суму 173 711 грн. 86 коп. (а.с. 117);

- № ВМ-000012 від 02 лютого 2012 року на суму 144 802 грн. 80 коп. (а.с. 124);

- № ВМ-000021 від 26 березня 2012 року на суму 175 573 грн. 56 коп. (а.с. 132);

також стверджується рахунками-фактурами:

№ ИД-0123106 від 31 грудня 2010 року на суму 2 284 грн. 85 коп. (а.с. 42)

№ ИД-1020302 від 03 січня 2011 року на суму 2 284 грн. 85 коп. (а.с. 47);

№ ИД-1030101 від 01 березня 2011 року на суму 2 348 грн. 83 коп. (а.с. 57);

№ ИД-1053104 від 31 березня 2011 року на суму 2 385 грн. 38 коп. (а.с. 67);

№ ИД-1071302 від 13 липня 2011 року на суму 2 787 грн. 76 коп. (а.с. 79);

№ ВМ-0000095 від 13 вересня 2011 року на суму 10 140 грн. 00 коп. (а.с. 101);

№ ВМ-0000106 від 20 жовтня 2011 року на суму 9 765 грн. 00 коп. (а.с. 109);

№ ИД-2032101 від 21 березня 2012 року на суму 453 грн. 48 коп. (а.с. 129),

та актами сдачі-приймання

№ ИД-0123106 на суму 2 284 грн. 85 коп. (а.с. 43);

№ ИД-1020302 на суму 2 284 грн. 85 коп. (а.с. 48);

№ ИД-1053104 на суму 2 385 грн. 38 коп. (а.с. 68);

№ ИД-2032101 на суму 453 грн. 48 коп. (а.с. 130);

і актами здачі-приймання робіт

№ ВМ-0000090 на суму 9 600 грн. 00 коп. (а.с. 82);

№ ВМ-0000110 на суму 10 140 грн. 00 коп. (а.с. 100);

№ ВМ-0000121 на суму 9 765 грн. 00 коп. (а.с. 108).

Як вбачається з матеріалів справи, покупець на підставі пункту 5.3. Договору перерахував постачальнику передоплату, проте, постачальник не поставив покупцю товар на всю суму передоплати.

Відповідач порушив умови Договору, зокрема пункт 5.5. не повернув суми передоплати, тоді як відгрузка товару була затримана більше ніж на сім календарних днів.

В результаті таких дій за постачальником перед покупцем утворилася заборгованість в сумі 85 333 грн. 80 коп.

Відповідно до пункту 5.6. Договору у випадку затримки відгрузки більше ніж на сім днів після отримання передоплати за поважною причиною , постачальник у вказані в пункті 5.5. строк письмово повідомляє покупця про причини затримки і про строки своєї готовності до відгрузки, відповідно до додаткової домовленості і підписаної специфікації. Оригінал листа направляється покупцю.

Матеріали справи не містять жодного повідомлення чи листа в якому зазначалася б поважність затримки відгрузки товару покупцю на суму 85 333 грн. 80 коп.

Відтак, Відповідач порушив умови Договору, поставивши товар не на всю суму передоплати, що підтверджується матеріалами справи, зокрема банківськими виписками, видатковими накладними, актами приймання-здачі та актом звірки взаєморозрахунків, який скріплений відтисками печаток позивача та відповідача і містить підписи повноважних представників останніх.

30 серпня 2013 року Покупцем була направлена Постачальнику претензія № 30 на суму 85 333 грн. 80 коп. в якій Покупець просив Постачальника розглянути зазначену претензію в 10 денний строк та погасити заборгованість.

Матеріали справи містять докази надіслання претензії відповідачу, зокрема копію квитанції № 9596 від 30 серпня 2013 року, копію опису вкладення з відтиском поштового календарного штемпеля та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення в якому міститься відмітка повноважної особи відповідача про отримання.

Вищезазначена претензія покупця залишена постачальником без відповіді та без задоволенння.

Доказів сплати боргу відповідач суду не подав.

Таким чином, у відповідача перед позивачем рахується заборгованість за не поставлений товар в сумі 85 333 грн. 80 коп.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).

Статтею 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що позов в частині стягнення заборгованості в розмірі 85 333 грн. 80 коп. стверджується матеріалами справи, а відтак підлягає до задоволення.

Крім того, Позивач покликаючись на пункт 8.2. Договору та частину 2 статті 625 ЦК України, просить стягнути з відповідача 1 013 грн. 01 коп. інфляційних втрат та 3 369 грн. 60 коп. 3% річних за період з 22 травня 2012 року по 14 вересня 2013 року (розрахунок а.с. 2).

За порушення постачальником строку повернення отриманого авансу, відповідно до пункту 5.4. Договору, він несе відповідальність як за порушення грошового зобов'язання на основі ст. 625 ЦК України (п. 8.2. Договору).

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач просить стягнути 3% річних у розмірі 3 369 грн. 60 коп., проте перевіривши наданий розрахунок, суд зазначає, що згідно розрахунку суду, який здійснено за допомогою Інформаційно-аналітичної програми "Ліга - Закон" програми "Калькулятор" розмір 3% річних за період з 22 травня 2012 року по 14 вересня 2013 року становить 3 373 грн. 61 коп., проте суд не може виходити за межі позовних вимог, відтак задоволенню підлягає сума заявлена Позивачем у розмірі 3 369 грн. 60 коп.

Також Позивач просить суд стягнути 1 013 грн. 01 коп. інфляційних, проте відповідно до розрахунку суду, який здійснено за допомогою Інформаційно-аналітичної програми "Ліга - Закон" програми "Калькулятор" інфляційне збільшення суми боргу відсутнє, а отже суд відмовляє в задоволенні вимоги щодо інфляційних у розмірі 1 013 грн. 01 коп.

З огляду на вищевикладене в сукупності, суд задовільняє вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 85 333 грн. 80 коп. та 3% в розмірі 3 369 грн. 60 коп. як такі, що стверджуються Договором, іншими матеріалами справи та обґрунтовані ст.ст. 11, 509, 526, 530, 546, 549, 612, 629 ЦК України та ст.ст. 173, 193, 230, 232 ГК України, в задоволенні решти позовних вимог відмовляє.

Відповідно до частини 1 статті 49 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом задоволено вимоги Позивача на загальну суму 88 703 грн. 40 коп., що в процентному співвідношенні до суми позовних вимог (89 716 грн. 41 коп.) становить 98,87%, а відтак, на підставі частини 1 статті 49 ГПК України, на позивача покладаються витрати по сплаті судового збору в розмірі 20 грн. 28 коп. (1 794 грн. 33 коп. х 1,13% = 20 грн. 28 коп.), а на відповідача - 1 774 грн. 06 коп. (1 794 грн. 33 коп. х 98,87% = 1 774 грн. 06 коп.).

Суд зазначає що, відповідно до частини 5 пункту 2.22 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" суд повинен розглянути зазначену заяву про забезпечення позову й за відсутності таких доказів, а розподіл відповідних сум судового збору здійснити між сторонами згідно із статтею 49 названого Кодексу у залежності від результатів розгляду відповідної заяви; про такий розподіл може бути зазначено і в рішенні (постанові) господарського суду, прийнятому(-ій) за результатами розгляду справи, або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Відповідно до Пункту 2.14 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо господарським судом розглянуто і відхилено заяву про вжиття запобіжних заходів або про забезпечення позову, то за подання іншої заяви з тих же питань заявник зобов'язаний сплатити судовий збір на загальних підставах. Використання з цією метою первісного документа про сплату судового збору не допускається.

Оскільки Позивачем не сплачено сум судового збору за жодну з поданих заяв про забезпечення позову, відтак на підставі вищевикладеного на Позивача покладаються витрати по сплаті судового збору за дві заяви про забезпечення позову у розмірі 3 441 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Рівневтормет" (33013, місто Рівне, вулиця Ніла Хасевича, 35, ідентифікаційний код 13969919) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче інноваційне комерційне підприємство "ІННО-ДНІПРО" (51925, Дніпропетровська область, місто Дніпродзержинськ, Заводський район, Прохідний тупік, будинок 3, квартира 1, ідентифікаційний код 19436929) - 85 333 (вісімдесят п'ять тисяч триста тридцять три) грн. 80 коп. заборгованості, 3 369 (три тисячі триста шістдесят дев'ять) грн. 60 коп. 3% річних та 1 774 (одна тисяча сімсот сімдесят чотири) грн. 06 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче інноваційне комерційне підприємство "ІННО-ДНІПРО" (51925, Дніпропетровська область, місто Дніпродзержинськ, Заводський район, Прохідний тупік, будинок 3, квартира 1, ідентифікаційний код 19436929) в доход державного бюджету України 3 441 (три тисячі чотириста сорок одна) грн. 00 коп. судового збору.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано "08" листопада 2013 року

Суддя Торчинюк В.Г.