Ухвала суду № 34624169, 07.11.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Матеріал № 640/17920/13-к Слідчий суддя: Шаренко С.Л.

Провадження № 11-сс/790/944/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Зубкова Л.Я.,

суддів - Каплієнка І.І., Олефір Н.О.,

при секретарі - Пластуні Д.А.,

за участю прокурора - Євтушенко А.С.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянула в судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2013 року.

Цією ухвалою за клопотанням слідчого СУ ГУМВС України в Харківській області до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191 ч.5, 205 ч.2 КК України, -

- застосований запобіжний захід - тримання під вартою на 60 днів, до 14 грудня 2013 року з визначенням суми застави у розмірі 573500 грн. та вказівкою про те, що при внесені цієї застави він підлягає звільненню з-під варти з накладанням на нього обов'язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 8, 9 ч.5 ст. 194 КПК України.

ОСОБА_2 підозрюється у привласнені чужого майна за попереднім зговором групою осіб в особливо великих розмірах, а також у фіктивному підприємстві - створенні та придбанні суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, поєднаному з причиненням державі великої матеріальної шкоди.

Згідно письмового повідомлення ОСОБА_2 про підозру, у травні 2013 року він, виступаючи організатором створення та придбання низки фіктивних юридичних осіб, метою яких є прийняття незаконної діяльності по безпідставному формуванню підприємствам - контрагентам податкового кредиту з ПДВ та проведенню безтоварних операцій лише з оформленням відповідних документів бухгалтерського та податкового обліку, перерахуванням грошових коштів по бухгалтерським рахункам з подальшою їх конвертацією із безготівкового виду в готівковий, - вступив з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та зі службовими особами ДП «ХМЗ «ФЕД» в змову та розробив злочинний план, направлений на незаконне заволодіння грошовими коштами вказаного підприємства шляхом документального оформлення безтоварних фінансово-господарських операцій з фіктивним та підконтрольним йому підприємством ТОВ «Арлета» та перерахування державних коштів на банківський рахунок вказаного підприємства.

В період з травня 2013 року по 16 жовтня 2013 року службові особи ДП «ХМЗ «ФЕД», зловживаючи своїм службовим становищем, під приводом оплати фактично безтоварних фінансово-господарських операцій з ТОВ «Арлета» здійснили перерахування державних грошових коштів на загальну суму 1065984 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Арлета».

Після цього ОСОБА_2, використовуючи інші створені ним фіктивні суб'єкти підприємницької діяльності, організував отримання вказаних грошових коштів готівкою та їх подальший розподіл між членами злочинної групи, зокрема коштів, що надійшли від ДП «ХМЗ «ФЕД».

Поряд з цим, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_3 та іншими особами, з метою ухилення від сплати податків, транзиту та незаконному переведенню у готівку грошових коштів ОСОБА_2 організував та безпосередньо прийняв участь у створенні та придбанні шестидесяти чотирьох фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, в якості засновників підприємств та їх керівників залучив осіб, які не мали наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність та за грошову винагороду давали свою згоду на реєстрацію (перереєстрацію) фіктивних підприємств на своє ім'я.

Для забезпечення функціонування вказаних фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності ОСОБА_2 заздалегідь залучив ОСОБА_4, ОСОБА_3 та інших осіб, яким була відома мета створення вказаних підприємств та які дали згоду на участь у здійсненні незаконної діяльності, для прикриття якої створювались та придбавались вказані фіктивні юридичні особи.

При цьому ОСОБА_2, виконуючи функції організатора, розподілив між учасниками вказаної діяльності відповідні функції: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 отримували в касі банку грошові кошти, що надходили від підприємств - контрагентів нібито за надані товари (роботи, послуги), які в подальшому, за мінусом винагороди за надані послуги, безпосередньо передавав представникам цих підприємств.

Під прикриттям вищезазначених підприємств ОСОБА_2 та інші особи документально оформляли не існуючи операції з продажу товарів (робіт, послуг), після чого ці документи передавались замовникам послуг для відображання в бухгалтерському та податковому обліках з метою незаконного формування підставного предмету валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість і податку на прибуток, за що контрагенти цих підприємств перерахували кошти на їх поточні рахунки, з подальшим зняттям готівки та її повернення клієнтам за виключенням частини коштів в якості оплати за надані послуги.

Виникаючи у зв'язку з цим податкові зобов'язання з ПДВ у підприємств «конвертаційного центру» ОСОБА_5 та інші особи перекривали неіснуючим податковим кредитом, нібито отриманим внаслідок фінансово - господарської діяльності між цими підприємствами.

В результаті використання вищезазначених підприємств з ознаками фіктивності, державі було заподіяно велику матеріальну шкоду у вигляді ненадходження до бюджету сум податків.

В обґрунтування застосування до ОСОБА_2 вказаного запобіжного заходу слідчий суддя послався на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, існування ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України дійшовши до висновку про неможливість запобігання цим ризикам застосуванням до ОСОБА_2 біль мякого запобіжного заходу, виходячи з вагомості наявних доказів вчинення ним кримінальних правопорушень, тяжкості покарання, яке йому загрожує в разі визнання винуватим в їх вчиненні, розміру завданої матеріальної шкоди.

Захисник ОСОБА_1 в апеляційній скарзі з урахуванням внесених до неї доповнень, просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, посилаючись на відсутність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень й належних доказів їх вчинення ОСОБА_2, а також зазначених слідчим суддею ризиків. Вважає, поряд з цим, що визначена ОСОБА_2 сума застави не відповідає вимогам ч.5 ст. 182 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав її необґрунтованою та дослідивши матеріали, що надійшли до апеляційної інстанції, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково.

17 жовтня 2013 року ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень.

Про обґрунтованість цієї підозри свідчать: акт позапланової перевірки ДП «ХМЗ «ФЕД» по взаєминам з підприємствами - контрагентами, яким встановлена здійснення товарних операцій та надання послуг, причетність ОСОБА_2 до діяльності «конвертаційного центру», до якого були ваключені значна кількість вказаних вище підприємств з ознаками фіктивності; вилучен в ході проведення на підставі ухвал слідчого судді обшуків фінансово-господарськи, первинні бухгалтерські, податкові документи, цифрові носії інформації рукописні записи з даними про діяльність зазначених підприємств, кліше, печаток та інше.

Оскільки ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні ряду умисних корисливих кримінальних правопорушень, в тому числі за ч.5 ст. 191 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України та про неможливість запобігання цим ризикам застосуванням до ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, з урахуванням вагомості наявних доказів про вчинення ним кримінальних правопорушень, тяжкості покарання, що йому загрожує в разі визнання винуватим у правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, розміру майнової шкоди, у завдані якої йому висунута підозра.

Згідно положень ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК україни, але у межах, наведених у ст. 182 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчинені особливо тяжкого злочину, визначається у розмірі від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати, а у розмірі, який перевищує цю межу - лише у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання такою особою, покладених на неї обов'язків.

В обґрунтування визнання ОСОБА_2 розміру застави у розмірі, що перевищує вказану межу, слідчий суддя хоча й послався на низку обставин, які, на його думку, дають підставу для такого рішення, однак переконливих доводів щодо цього не навів та до висновку про виключність даного випадку не дійшов.

Тому колегія суддів вважає за необхідне привести рішення про визначення щодо ОСОБА_2 розміру застави у відповідність з вимогами п. 3 ч.5 ст. 182 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2013 року про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу - тримання під вартою скасувати в частині визначення застави в розмірі 573500 грн.

Визначити ОСОБА_2 заставу у розмірі 300 мінімальних заробітних плат, що складає 344100 грн.

В решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий -

Судді: