Рішення № 34624146, 07.11.2013, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа № 551/1449/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2013 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Сиволапа Д.С.

при секретарі - Кулинченко О.А.

за участю відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Полтавської області цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

17.07.2013 позивач звернувся до Шишацького районного суду Полтавської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У позовній заяві вказав, що відповідно до умов договору б/н від 29.02.2008 року відповідач отримав кредит у розмірі 4000 грн. у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

В порушення норм ст.ст. 526, 527, 530, 1054 ЦК України та умов договору відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за кредитним договором не виконує, в звязку з чим має заборгованість станом на 17.09.2013 року у сумі 24986,15 грн., яка складається з наступного: 2831,36 грн. - заборгованість за кредитом, 11668,78 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 8820,00 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, 500,00 грн. штраф відповідно до п. 8.6. Умов та правил надання банківських послуг (фіксована частина), 1166,01 грн. штраф відповідно до п. 8.6. Умов та правил надання банківських послуг (процентна частина).

Ухилення відповідача від виконання свого зобовязання за вказаним кредитним договором порушує права банка, в зв'язку з цим, посилаючись на норми ст.ст.526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. 3, 15, 107 ЦПК України, позивач просив стягнути на його користь з відповідача заборгованість в сумі 24986,15 грн., а також понесені ним судові витрати.

Представник позивача в попереднє судове засідання не прибула, до суду каналами електронної пошти надіслала заяву про підтримання позовних вимог в повному обсязі та прохала розглянути справу без її участі.

Позивач в попередньому судовому засіданні позов визнав, пояснив, що дійсно в 2008 році в смт. Шишаки Полтавської області оформлював кредитний договір на суму 4000 грн., які були перераховані йому на картку. З початку сплачував платежі на погашення заборгованості перед банком, але через скрутне матеріальне становище, повязане з втратою роботи перестав вносити платежі. Де на даний час знаходиться картка він не памятає, до банку з будь-яких питань повязаних з виконанням даного договору, крім внесення оплати, за весь цей час не звертався. Просив суд за можливості застосувати до даного цивільного спору позовну давність.

Не заперечував щодо прийняття судом рішення в попередньому судовому засіданні.

Згідно ч. 4 ст. 130 ЦПК України, при визнанні позову відповідачем у попередньому судовому засіданні ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити в попередньому судовому засіданні.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи та інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, проте не є безумовним, оскільки позивач, визнаючи позов, одночасно просить застосувати до цивільного спору вимоги щодо позовної давності. За таких обставин суд вважає можливим прийняття рішення лише після з'ясування і дослідження всіх обставин справи.

Заслухавши пояснення відповідача, ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши та оцінивши наявні письмові докази в їх сукупності та взаємозвязку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем шляхом підписання останнім 29.02.2008 заяви було укладено договір про надання банківських послуг б/н, датою укладення якого є дата відкриття рахунку зазначена в розділі «відмітки банку» Заяви - тобто 29.02.2008. Даний договір складається з Заяви (а.с.7), Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.8-10), Тарифів. За умовами даного договору позивачу було видано платіжну картку № 22222209612047 та встановлено кредитний ліміт у розмірі 4000 грн. із сплатою відсотків за його користування в розмірі 2,00% в місяць із розрахунку 360 днів у році та щомісячною комісією 3,5% (п. 5 Заяви, п.5.5 Умов).

Як встановлено судом із змісту заяви позичальника - 29.02.2008 відповідач ОСОБА_1 ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі за текстом Умови), а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення у письмовому вигляді. Своїм підписом він підтверджує факт отримання інформації про умови кредитування в «ПриватБанку». Він висловлює згоду з тим, що дана заява разом з Памяткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Вищевказане підтверджується його власноручно зробленим підписом із зазначенням дати «29.02.2008».

Як слідує із п. 3.1. Умов для надання послуг банк відкриває клієнту картковий рахунок та видає клієнту карти, вид та строк дії яких визначений в Заяві та в Памятці клієнта. Датою укладання договору є дата відкриття рахунку зазначена в розділі «відмітки банку» Заяви.

Згідно п. 9.12. Умов договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі даного строку жодна зі сторін не проінформувала іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк (а.с.10).

Згідно п. 6.5. та 6.6. Умов в обовязок клієнта входить погашення заборгованості по кредиту, процентам за його користування, по перевитраті платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах даного договору. У випадку невиконання зобовязань по Договору, на вимогу банка виконати зобовязання щодо повернення кредиту ( в тому числі простроченого) та сплаті винагороди банку.

Згідно п. 8.6 Умов при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобовязань, передбачених договором більш ніж на 120 днів, він зобовязаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову (а.с.9).

Згідно п. 5.5. (5.5.1) Розділу ІІ Умов за користування кредитом банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому тарифами банку, із розрахунку 360 календарних днів в рік. За несвоєчасне виконання боргових зобовязань (користування простроченим кредитом та овердрафтом) тримач картки сплачує проценти по підвищеній відсотковій ставці або додаткову комісію, розміри яких визначаються тарифами (а.с.10).

Відповідно до ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позичкодавець має право вимагати дострокового повернення частини позички, що залишилася, та сплати процентів.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Банк належним чином виконав свої зобовязання надавши відповідачу кредит у розмірі 4000 грн. видавши йому платіжну картку та встановивши не неї кредитний ліміт у вищевказаному розмірі.

Незважаючи на обовязки визначені законом та встановлені договором відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання перед позивачем належним чином не виконує, внаслідок чого, згідно розрахунку позивача станом на 17 вересня 2013 року, має заборгованість у сумі 24986,15 грн. (а.с. 4-6).

Суд вважає неможливим застосувати до даного цивільного спору позовну давність, виходячи з нижчевикладеного.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Заявивши клопотання про застосування до даного цивільного спору позовної давності відповідач не зазначив коли збіг вказаний строк, з якого розрахунку він виходив при обрахуванні вказаного строку тощо. Крім того відповідач не надав суду для дослідження кредитну картку на яку було встановлено кредитний ліміт, заявивши, що не памятає де знаходиться дана картка, не зазначив строків її дії, що уможливлює вірне обрахування судом кінцевого терміну повернення кредиту, що відповідає строку дії картки.

Згідно приписів ст.ст. 10-11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Як слідує зі змісту ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання суду відповідних доказів.

Враховуючи те, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження можливості застосування до даного спору позовної давності, суд вважає можливим застосувати при обрахуванні вказаного строку вимоги п. 9.12. Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.10) та правовідносини, що витікають з даного пункту, відповідно до якого, «договір між сторонами діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі даного строку жодна зі сторін не проінформувала іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк» (а.с.10).

Враховуючи пояснення відповідача про те, що до банку з будь-яких питань, повязаних з виконанням даного договору, в тому числі щодо його припинення він до теперішнього часу не звертався суд вважає даний договір неодноразово пролонгованим до теперішнього часу, що з врахуванням вимог ч. 5 ст. 261 ЦК унеможливлює застосування до даного спору позовної давності.

В звязку з вищевикладеним суд вважає повністю обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у сумі 24986,15 грн., яка утворилась станом на 17 вересня 2013 року та з врахуванням приписів статті 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» судових витрат в сумі 249,86 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 551, 610-611, 625, 1050,1054 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2. АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, НОМЕР_2, виданий Шишацьким РВ УМВС України в Полтавській області 04 липня 1997 року, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК», на р/р 29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за кредитним договором станом на 17.09.2013 в сумі 24986 (двадцять чотири тисячі девятсот вісімдесят шість) гривень 15 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК», на р/р 64993919400001, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570 судові витрати в сумі 249 (двісті сорок девять) гривень 86 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Шишацький районний суд в 10 денний строк з дня його проголошення, а особами, які не були присутні під час проголошення судового рішення - у той же строк з дня отримання його копії.

Головуючий - суддя Д.С. Сиволап