Ухвала суду № 34623996, 04.11.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 373/1623/13-ц Головуючий у І інстанції Свояк Д.В.Провадження № 22-ц/780/5706/13 Доповідач у 2 інстанції СержанюкКатегорія 24 04.11.2013

УХВАЛА

Іменем України

28 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого - судді Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Білоконь О.В., Коцюрби О.П., із участю секретаря Антіпова Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2013 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2013 року позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Плюс» про стягнення з відповідача 39 145,54 грн. страхового відшкодування та судового збору, задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Плюс» в порядку регресу страхове відшкодування в розмірі 38 745,54 грн. та 387,45 грн. судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На обґрунтування ухваленого рішення зазначено, що відшкодування завданої шкоди в повному обсязі не погіршить матеріальне становище відповідача і воно ( матеріальне становище ) не є скрутним.

Також спростовані його посилання про отримання тілесних ушкоджень в результаті ДТП, а також зазначено, що відповідач не довів, що ці ушкодження перебувають у причинному зв'язку із обставиною знаходження у скрутному матеріальному становищі та їх впливом на можливість нести цивільно-правову відповідальність.

Крім того, вказано, що відсутність у відповідача майна та його статус тимчасово безробітного не свідчить про неможливість нести цивільно-правову відповідальність за вказаними вимогами.

При цьому, будь-яких обставин, що завдана шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого судом не встановлено.

Відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача витрат по сплаті за експертні послуги, мотивовано тим, що їх оплата не є страховим відшкодуванням.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення матеріального та процесуального права при його ухваленні.

Просить рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір страхового відшкодування та стягнути з нього на користь позивача 15 000 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, а також суми судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

Суд, з'ясувавши обставини і перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу у судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, і це підтверджується матеріалами справи, 31 липня 2012 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інтер-Плюс» та ОСОБА_2 уклали договір добровільного страхування наземного транспорту - автомобіля «Nissan Micra», держномер НОМЕР_1, строком дії по 30 липня 2013 року ( а.с. 5-8 ).

10 листопада 2012 року близько 21 години 50 хвилини в с. Циблі по вул. Леніна ОСОБА_1, керуючи мотоциклом ІЖ Юпітер-5, державний номер НОМЕР_2, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Nissan Micra», держномер НОМЕР_1, який стояв біля правого краю проїжджої частини.

В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження ( а.с. 10 ).

У зв'язку із зазначеним, постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2012 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на 6 місяців ( там же ).

12 листопада 2012 року ОСОБА_2 звернулася до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Плюс» із заявою, в якій просила сплатити їй страхове відшкодування згідно чинного законодавства та договору страхування ( а.с. 10-11 ).

15 листопада 2012 року оглянуто транспортний засіб «Nissan Micra» та складено відповідний акт ( а.с. 14-15, 21-22 ).

27 листопада 2012 року складено звіт про оцінку вартості збитку, нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу №35/11/12, відповідно до якого, вартість відновлюваного ремонту цього засобу, з врахуванням фізичного зносу, становить 38 245,54 грн. ( а.с. 18-21 ).

На підставі зазначеного, 03 грудня 2012 року складений страховий акт №9-12, яким затверджений розмір відшкодування за вказаним страховим випадком у сумі 38 745,54 грн., з яких 38 245,54 грн. - розмір матеріального збитку та 500 грн. - витрати, понесені потерпілим ( а.с. 27-28 ).

Крім того, цього ж дня, видано відповідне розпорядження №109-12, яким головному бухгалтеру Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Плюс» провести виплату страхового відшкодування ( а.с. 29 ).

Платіжними дорученнями від 12, 13, 17, 25, 26, 27 грудня 2012 року, 04, 08, 09, 10 січня 2013 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інтер-Плюс» сплатило страхове відшкодування на загальну суму 38 745,54 грн. ( а.с. 30, 31, 32, 33, 34 ).

14 грудня 2012 року позивач перерахував фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 1 250 грн. як оплату експертних послуг, з яких: 400 грн. - по звіту №35/11/12 ( а.с. 35 ).

25 січня 2013 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інтер-Плюс», керуючись ст. 993 ЦК України, направило ОСОБА_1 претензію про відшкодування шкоди у порядку регресу №17 на суму 39 145,54 грн. ( а.с. 35-36 ).

Проте, ОСОБА_1 у добровільному порядку завдану ним шкоду не відшкодував, унаслідок чого позивач звернувся до суду із названою заявою ( а.с. 1-3 ).

За таких обставин, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення страхового відшкодування у розмірі 38 745,54 грн. і, з додержанням норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 11, 15, 16, 993, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 10, 11, 58-60, 212-213 ЦПК України, ухвалив законне і обґрунтоване рішення на підставі належних та допустимих доказів по справі.

А тому, доводи ОСОБА_1 про незаконність та необґрунтованість рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення матеріального та процесуального права при його ухваленні, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, які повністю спростовуються належними та допустимими доказами по справі.

Інші обставини, зазначені в апеляції, зокрема, про необґрунтованість стягнення з апелянта 500 грн. додаткових витрат та невизначеність їх статусу, а також про скрутне матеріальне становище, не спростовують висновок суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог у зазначеній частині та не є підставою для задоволення апеляційних вимог.

При цьому, положення ст. 1193 ЦК України до правовідносин між сторонами, на переконання апеляційного суду, не може бути застосовано, як цього просить апелянт, оскільки ця норма регламентує відшкодування шкоди, а не завданих збитків страховику в зв'язку з виплатою страхового відшкодування.

Таким чином, викладені у апеляції доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, а тому оскаржуване рішення, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 308 ЦПК України.

Окрім цього, згідно вимог ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2013 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: О.В. Білоконь

О.П. Коцюрба