Рішення № 34621842, 24.10.2013, Чортківський районний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" жовтня 2013 р. Справа № 608/2402/13-ц

Номер провадження2/608/745/2013

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Коломієць Н. З.

з участю секретаря Слободяна А. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення нікчемності правочину і застосування наслідків його недійсності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення нікчемності правочину і застосування наслідків його недійсності. В позовній заяві він вказав, що згідно рішення Надвірнянського районного суду Івано Франківської області, постановою ДВС Надвірнянського районного управління юстиції від 14 квітня 2008 року було накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 та заборонено здійснювати відчуження будь якого майна, яке йому належить. Однак, не зважаючи на постанову державного виконавця про накладення арешту на майно, ОСОБА_2 уклав договір дарування, а саме подарував належне йому домоволодіння своєму сину ОСОБА_3, від імені якого виступала мати ОСОБА_4. Вважає, що договір дарування є нікчемним, оскільки на момент його укладення вище вказане майно перебувало під арештом та забороною його відчуження. Просить встановити нікчемним договір дарування домоволодіння по вул. Вигін, 62 в с. Великі Чорнокінці Чортківського району Тернопільської області, укладений 11 червня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за №1901 та зобовязати Реєстраційну службу Чортківського районного управління юстиції Тернопільської області скасувати реєстрацію № 7266650 від 11 червня 2009 року права власності на нерухоме майно по вул. Вигін, 62 в с. Великі Чорнокінці Чортківського району Тернопільської області за ОСОБА_3. Також просить стягнути з ОСОБА_2, понесені ним судові витрати по справі. Розгляд справи проводити у його відсутності, оскільки він є інвалідом ІІІ групи, на його утриманні троє малолітніх дітей, а тому прибути в судове засідання не має змоги.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4 в судове засідання не зявилися, подали письмові заяви про слухання справи без їхньої участі, позов не визнають, заперечують проти його задоволення.

Свідок ОСОБА_5, який є приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області, суду пояснив, що на час вчинення договору дарування ОСОБА_2 свого будинковолодіння за № 62, що розташоване по вул. Вигін в с. Великі Чорнокінці Чортківського району Тернопільської області своєму синові ОСОБА_3, від імені якого як законний представник діяла його мати ОСОБА_4, обтяжень рухомого майна та заборон відчуження обєктів нерухомого майна не було, що стверджується витягами з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави та Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна від 11.06. 2009 року. Тобто, ніяких перешкод у вчиненні вказаного правочину не було.

Врахувавши думку сторін, пояснення свідка, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

В листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся в Надвірнянський районний суд Івано Франківської області з позовом до ОСОБА_2 про повернення майна з чужого незаконного володіння та стягнення матеріальної і моральної шкоди.

По даній справі 26 вересня 2007 року було ухвалено заочне рішення, яким позов задоволено частково. На виконання рішення суду накладено арешт та заборону відчуження майна, яке перебуває у власності відповідача. Після таких дій відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву про скасування заочного рішення, а також звернувся до ДВС Надвірнянського районного управління юстиції з заявою про скасування постанови про накладення арешту. В порядку забезпечення позову ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою про накладення арешту на майно, що еквівалентно сумі 40 000 гривень. 26 березня 2008 року ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області було накладено арешт на майно в сумі еквівалентній 40 000 грн., яке належить ОСОБА_2

14 квітня 2008 року державним виконавцем відділу ДВС Надвірнянського районного управління юстиції Івано-Франківської області була винесена постанова про накладення арешту на все майно ОСОБА_2 та заборона здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить ОСОБА_2, згідно ухвали Надвірнянського районного суду від 26 березня 2008 року.

17 грудня 2008 року цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення майна з чужого незаконного володіння та стягнення матеріальної та моральної шкоди була скерована для розгляду за підсудністю в Чортківський районний суд Тернопільської області.

20 березня 2009 року Чортківським районним судом по даній справі було винесено заочне рішення, яким позов ОСОБА_1 було задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 38 725 гривень матеріальної шкоди та 500 гривень на відшкодування моральної шкоди, також стягнуто судові витрати в сумі 5 200 гривень.

ОСОБА_2 була подана апеляційна скарга на вказане рішення суду, яка 30 червня 2009 року апеляційним судом Тернопільської області була задоволена частково. Рішення Чортківського районного суду від 20 березня 2009 року в частині стягнення упущеної вигоди і судових витрат скасовано і ухвалено нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 22 000 гривень упущеної вигоди відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 3 627, 25 грн. судових витрат. В решті рішення суду щодо стягнення 16 725 грн. матеріальної шкоди та 500 грн. моральної шкоди залишено без змін.

Згідно рішення апеляційного суду Тернопільської області від 30 червня 2009 року ОСОБА_1 19 серпня 2009 року отримав два виконавчі листи по справі на суму 17 225 гривень та 3 627, 25 гривень і того ж дня подав їх для виконання у відділ ДВС Чортківського районного управління юстиції Тернопільської області.

Постановами державного виконавця відділу ДВС Чортківського районного управління юстиції про повернення виконавчого документа стягувачеві від 28.02.2012 року встановлено, що в господарстві боржника ОСОБА_2 майна та цінних речей, на які можна звернути стягнення, не виявлено. Виконавчі документи повернуто стягувачеві.

Згідно договору дарування, укладеного 11 червня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, від імені якого діє як законний представник його мати ОСОБА_4, ОСОБА_2 подарував ОСОБА_3 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами №62 по вул. Вигін в с. Великі Чорнокінці Чортківського району Тернопільської області.

Згідно п. 4 вказаного Договору, цей дар сторони оцінили в 64 655 (шістдесят чотири шістсот пятдесят пять) гривень.

Згідно п.6 Договору, Дарувальник ствердив, що на момент укладення цього договору вказане вище майно не перебуває під арештом чи забороною, щодо нього не ведуться судові спори, воно не заставлене, у податковій заставі не перебуває.

11 червня 2009 року було зареєстроване право приватної власності ОСОБА_3 на житловий будинок № 62 по вул. Вигін в с. Великі Чорнокінці Чортківського району Тернопільської області, що стверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Чортківського обласного комунального міжрайонного бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені

частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. ч. 1 3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками ( усиновлювачами ), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави, № витягу 23744849 від 11.06.2009 року за запитом приватного нотаріуса ОСОБА_5, обтяжень рухомого майна ОСОБА_2 не встановлено. Також, відповідно до витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, № витягу 23744888 від 11.06.2009 року за запитом приватного нотаріуса ОСОБА_5 заборони, арешту на будинок 62 в с. Великі Чорнокінці Чортківського району Тернопільської області, власником якого є ОСОБА_2, не виявлено.

Таким чином, на час укладення оспорюваного договору дарування, були відсутні передбачені законом перешкоди для його вчинення.

Відповідно до ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч. 3 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України, види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч. 6 ст. 154 Цивільного процесуального кодексу України, якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили.

Оскільки, рішення Чортківського районного суду від 20 березня 2009 року рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 30 червня 2009 року в частині стягнення упущеної вигоди і судових витрат скасовано і ухвалено нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 22 000 гривень упущеної вигоди відмовлено, стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 3 627, 25 гривень судових витрат. В решті рішення суду щодо стягнення 16 725 гривень матеріальної шкоди та 500 гривень моральної залишено без змін. Дане рішення набрало законної сили, а тому, відповідно до ч.6 ст. 154 ЦПК України вжиті заходи забезпечення позову втратили свою чинність.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 57, 60, 151, 152, ч.6 ст. 154, 212, 213, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення нікчемності правочину і застосування наслідків його недійсності, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Тернопільської області через Чортківський районний суд, шляхом подачі протягом десяти днів апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків на його апеляційне оскарження.

Суддя:

ОСОБА_6