Рішення № 346190, 22.12.2006, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

22.12.06 Справа№ 4/2333-30/154

За позовом: НАК «Украгролізинг», м.Київ в особі Львівської філії НАК «Украгролізинг»

До відповідача: ДСП «Просперітет-Агро»ТзОВ ВКФ «Просперітет», с.Твіржа

Суддя Н.Мороз

Сума 8742,34 грн.

Представники:

від позивача - Литвин І.Л.- ю/к

від відповідача –н/з

Повний текст рішення виготовлено та підписано 02.01.2007р.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено Національною акціонерною компанією «Украгролізинг», м. Київ в особі Львівської філії НАК «Украгролізинг»до дочірнього сільськогосподарського підприємства «Просперітет-Агро» товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Просперітет», с.Твіржа про стягнення 8742,34 грн. заборгованості, в т.ч.пені.

Для об”єктивного та всестороннього вирішення спору по суті, у зв”язку з неявкою відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладався ухвалами суду від 21.11.2006 р.,05.12.2006р.

Представник позивача в судове засідання з”явився, позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання повторно не з”явився (хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання), вимог ухвал суду від 02.11.2006р., 21.11.2006р., 05.12.2006р. не виконав. Проте, скерував на адресу суду клопотання №32 від 19.12.2006р. про відкладення розгляду справи у зв”язку з тим, що керівник господарства знаходиться на санаторно-курортному лікуванні. Однак, дане клопотання судом до уваги не приймається, оскільки поданих позивачем доказів є достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, суд встановив:

Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями. Відповідно до ст.180 Господарського Кодексу України договір є укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Між НАК «Украгролізинг»(лізингодавець) та ДСП „Просперітет-Агро»ТзОВ ВКФ «Просперітет»(лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № 13-043-994 фл від 20.08.2004р., згідно якого позивач зобов»язався передати відповідачу у користування на визначений договором строк сільськогосподарську техніку-комбінований агрегат передпосівного обробітку грунту ЛК-4, загальною вартістю 33600 грн., останній, в свою чергу зобов»язався своєчасно та в повному обсязі, згідно погодженого з лізингодавцем графіком, сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

На виконання умов договору, позивачем передано відповідачу сільськогосподарську техніку, що підтверджено актом приймання-передачі №10 від 12.09.2005р. (в матеріалах справи).

Згідно п.4.1 вищевказаного договору, з моменту одержання предмета лізингу, лізингоодержувач зобов»язався сплачувати лізингодавцю лізингові платежі; розмір, склад та строк оплати яких визначено додатком №2 до договору «графік сплати лізингових платежів». Зокрема, відповідач зобов»язався 13.03.2006р. здійснити платіж в розмірі 4359,60 грн., 12.09.2006р.- 4242 грн., всього- 8601,60 грн.

В силу ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингоодержувач зобов»язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі, проте відповідачем господарські зобов”язання виконуються неналежним чином, лізингові платежі сплачено в сумі 352,80 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості складає 8248,80 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків № 2 від 30.09.2006р.

У відповідності до ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Позивачем, згідно п.7.1 договору, за порушення строків сплати лізингових платежів, лізингоодержувач за кожен день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню, яка відповідно до поданого розрахунку становить 493,54 грн. і підлягає стягненню.

В силу ст.193 ГК України, господарські зобов”язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач своїм правом на захист не скористався, підставність позовних вимог не спростував.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані поданими доказами, і підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.179,180,193,218 Господарського Кодексу України, ст.ст.33, 43, 49, 82, 84, 85,116 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з дочірнього сільськогосподарського підприємства «Просперітет-Агро»товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Просперітет», с.Твіржа (р/р 26008055145001 в ЛРУ АТ «Індекс-Банк», МФО 325279, ЄДРПОУ 32863202) на користь Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»Львівська філія, м.Львів, вул.Вороного,3 (р/р 260067994 в ЛОД АППБ «Аваль», МФО 325570, ЄДРПОУ 25259503) –8248,80 грн.основного боргу, 493,54 грн. пені, 102 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.