Рішення № 34618529, 31.10.2013, Личаківський районний суд м.Львова

2/463/1427/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Стрепка Н.Л.,

з участю секретаря судових засідань: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третьої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом, вимоги якого в подальшому уточнила, до відповідача, третьої особи про визнання виконавчого напису вчиненого 8 лютого 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 на договорі про надання споживчого кредиту, зареєстрованого в реєстрі за № 230, про повернення ОСОБА_6 коштів на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» таким, що не підлягає виконанню.

Позов мотивує тим, що позивачем в кінці лютого 2013 року отримано постанову ВП № 36677712 від 21 лютого 2013 року про відкриття виконавчого провадження, винесену на підставі виконавчого напису нотаріуса № 230 від 8 лютого 2013 року, відповідно до якої звертається стягнення на належне позивачу нерухоме майно будинок площею 50,5 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Гранітна, 12б, з метою задоволення вимог стягувача ПАТ «Дельта Банк». Відповідач листом № 48.2-08/4778/12 від 8 жовтня 2012 року повідомив позивача про наявну заборгованість по договору кредиту № 11029876001 від 18 серпня 2006 року укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» і ОСОБА_6 в розмірі 2 652,54 доларів США прострочена заборгованість, при загальній сумі заборгованості в розмірі 21 644,32 доларів США, за належне виконання ОСОБА_6 зобовязань по якому позивач поручилась своїм майном. Листом № 48.2-08/4779/12 від 8 жовтня 2012 року відповідач повідомив позивача про наявну заборгованість по договору кредиту № 11304403001 від 25 лютого 2008 року укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 в розмірі 7 271,16 доларів США прострочена заборгованість, при загальній сумі заборгованості 49 782,73 доларів США, за неналежне виконання ОСОБА_6 зобовязань по якому позивач також поручилась своїм майном. Стягнення на предмет іпотеки відбувалось за невиконання кредитного договору № 11029876001 від 18 серпня 2006 року. При цьому виконавчий напис вчинено для задоволення вимог на суму більшу ніж вказано в зазначеній вище вимозі, яка в свою чергу не відповідає вимогам закону так як в ній не вказано про правові наслідки невиконання такої. Крім того, відповідач не повідомив позивачу у визначений законом строк про купівлю прав вимог по кредитним договорам укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» і ОСОБА_6 як на підставу позову посилається на вимоги ст.ст. 50, 80 Закону України «Про нотаріат», ст. 590 ЦК України, частини 1, 3 розділу ІХ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», п. 287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 3 березня 2004 року, ст.ст. 24, 35 Закону України «Про іпотеку».

Представник позивача ОСОБА_2, який діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 5 березня 2013 року позов підтримав з мотивів викладених в ньому, додатково пояснив, що наявний спір про розмір заборгованості, оскільки відповідач звернувся з позовом до суду про стягнення з ОСОБА_6 заборгованості. Крім того, іпотекою забезпечено інший договір ніж вказано у вимозі, а досудова вимога не містить конкретних даних про задоволення вимог у відповідності до ст. 35 Закону України «Про іпотеку». При цьому позивач не була у відповідності до ст. 24 Закону України «Про іпотеку» повідомлена про відступлення прав за іпотечним договором. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності від 12 липня 2013 року проти позову заперечив і пояснив, що нотаріусу, у відповідності до вимог чинного законодавства, були надані всі необхідні документи для вчинення виконавчого напису, в тому числі про розмір заборгованості, при цьому нотаріус не зобовязаний перевіряти наявність чи відсутність спору щодо суми заборгованості. Після отримання вимоги позивач не заперечувала про наявність заборгованості, а тому фактично погодилась з її розміром. Просив в задоволені позову відмовити.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 в судове засідання не зявилась, подала заперечення на позов, відповідно до якого в задоволені позову просить відмовити у звязку з тим, що при вчиненні виконавчого напису відповідачем були надані всі необхідні документи для вчинення такого та його зміст відповідає вимогам закону. Розгляд справи просила проводити у її відсутності.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.

В судовому засіданні встановлено, що 18 серпня 2006 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» і ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 11029876000, відповідно до умов якого останній отримав споживчий кредит в розмірі 30 900 доларів США терміном до 16 серпня 2013 року (а.с. 79-88).

18 серпня 2006 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» і ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки, відповідно до якого остання передала в іпотеку банку нерухоме майно будинок за адресою: м. Львів, вул. Гранітна, 12б, з метою забезпечення виконання всіх грошових зобовязань ОСОБА_6 за договором про надання споживчого кредиту № 11029876000 від 18 серпня 2006 року (а.с. 89-94).

8 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк», який є правонаступником АКІБ «УкрСиббанк» і ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі продажу вимог за кредитами, відповідно до умов якого до відповідача перейшло право вимоги по названих вище кредитному та іпотечному договорах (а.с. 131-138). Згідно з п. 4.6 названого договору покупець зобовязується протягом 30 календарних днів з дати закриття, надіслати кожній особі, що надає забезпечення, повідомлення про передачу, відписане сторонами, рекомендованим листом з повідомленням про отримання. Акт приймання-передачі документів за вказаним договором було підписано його сторонами 16 січня 2012 року (а.с. 138).

Знідно з ст. 24 Закону України «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням.

В порушення вимог ст. 60 ЦПК України представником відповідача не представлено доказів повідомлення позивача про відступлення прав за іпотечним договором у визначені строки і такі судом не здобуто.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Досудовою вимогою від 8 жовтня 2012 року № 48.2-08/4778/12 відповідачем повідомлено позивача про те, що позичальник ОСОБА_6 не виконує зобовязань за кредитним договором, внаслідок чого станом на 4 жовтня 2012 року наявна прострочена (поточна) заборгованість в розмірі 2 652,54 доларів США. У випадку незадоволення претензії банк зазначає, що змушений буде вчинити виконавчий напис або звернутись до суду з вимогою про примусове стягнення боргу на загальну суму заборгованості за кредитним договором станом на 4 жовтня 2012 року в розмірі 21 644,32 доларів США (а.с. 95). Вказана вимога отримана позивачем 26 жовтня 2012 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 96). Відповідно до офіційного курсу гривні до долара США станом на 4 жовтня 2012 року 21 644,32 доларів США в гривневому еквіваленті становило 173 003,04 гривень.

При цьому з кредитного договору вбачається, що ОСОБА_6 повинен був повернути суму боргу та сплатити відсотки за користування коштами. Про те, названа вище вимога не містить даних з чого складається сума як простроченої заборгованості так і загальної.

З заяви на вчинення виконавчого напису від 30 січня 2013 року вбачається, що відповідач просить вчинити виконавчий напис на предмет іпотеки з метою погашення заборгованості станом на 14 грудня 2012 року в розмірі 180 442,61 гривень, з яких 18 506,95 доларів США, що згідно офіційного НБУ складає 147 926,29 гривень сума заборгованості за кредитом, 4 068,1 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ складає 32 516,32 гривні сума заборгованості за відсотками (а.с. 99-101).

Згідно з ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 (далі - Інструкція).

Згідно з ч. 2 п. 283 Інструкції, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання боржником письмової вимоги про усунення порушень.

За змістом ч. 2 п. 284 Інструкції та ст. 87 Закону України «Про нотаріат» заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені наведеним вище Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а дії нотаріуса при вчиненні виконавчого напису мають бути спрямовані на перевірку безспірності заборгованості.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Таким чином, виконавчий напис - це розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника. Тому вчинення виконавчого напису - це не вирішення спору між кредитором та боржником, а підтвердження безспірності зобов'язань боржника.

8 лютого 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис, яким звернуто стягнення на нерухоме майно будинок площею 50,5 кв.м., позначений літ. А-1 за адресою: м. Львів, вул. Гранітна,12б, який належить на праві власності ОСОБА_4 Строк за яким проводиться стягнення: з 19 грудня 2011 року по 14 грудня 2012 року. За рахунок коштів отриманих від реалізації вказаного нерухомого майна, переданого в іпотеку задовольнити вимоги стягувача ПАТ «Дельта Банк» в сумі розміром 180 442,61 гривень, з яких 18 506,95 доларів США, що згідно офіційного НБУ складає 147 926,29 гривень сума заборгованості за кредитом, 4 068,1 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ складає 32 516,32 гривні сума заборгованості за відсотками (а.с. 12).

З указаного вбачається, що нотаріус вчинив виконавчий напис на завищену суму заборгованості, яка не відповідає сумі заборгованості, зазначеній у досудовій вимозі. При цьому нотаріус не звернув уваги, що банком у названій досудовій вимозі не конкретизовано суму заборгованості, не вказано період за який така утворилась, а тільки, що ця заборгованість становить на 4 жовтня 2012 року суму в розмірі 2 652,54 доларів США та не містить посилань на норму закону чи положення договору про стягнення загальної суми заборгованості в розмірі 21 644,32 доларів США.

Тому суд приходить до висновку, що нотаріус, вчиняючи виконавчий напис, не встановив безспірність заборгованості, адже вимога про стягнення 4 436,57 гривень (180 442,61 - 173 003,04) банком до позивача не предявлялась, а нотаріус не перевірив надані банком відомості відповідно до п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

При цьому у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачені останнім судові витрати у справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що складаються з 114,7 гривень судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 86, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис вчинений 8 лютого 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 на договорі про надання споживчого кредиту, зареєстрованого в реєстрі за № 230, про повернення ОСОБА_6 коштів на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (ЄДРПОУ 34047020) в користь ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: