Ухвала суду № 34615497, 07.11.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 360/1908/13-ц Головуючий у І інстанції Унятицький Д.Є.Провадження № 22-ц/780/5714/13 Доповідач у 2 інстанції ПриходькоКатегорія 07.11.2013

УХВАЛА

Іменем України

06 листопада 2013 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого: Приходька К.П.,

суддів: Гуль В.В., Касьяненко Л.І.,

при секретарі: Дмитренко Ю.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 03 вересня 2013 року за скаргою ОСОБА_1 на рішення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві - Крайчинського Сергія Станіславовича,-

встановила:

у серпні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою, яку обгрунтовував тим, що головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у м. Києві в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, хоча у виконавчому документі вказано місце проживання боржника у Київській області.

Вважав, що оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження підлягає скасуванню, також підлягає скасуванню постанова про арешт майна боржника.

Тому просив визнати неправомірною та скасувати постанову №39145366 від 01 серпня 2013 року головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у м. Києві Крайчинського С.С. про відкриття виконавчого провадження на виконання виконавчого листа №1006/5366/12 від 29 липня 2013 року, виданого Бородянським районним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь фірми «Т.М.М.» - ТзОВ сплачені по договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному фонді (капіталі) кошти у розмірі 8 728 925 грн. та 5074,50 грн. судового збору, на загальну суму 8 733 999,50 грн.

Визнати неправомірною та скасувати Постанову №39145366 від 01 серпня 2013 року головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у м. Києві Крайчинського С.С. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладений арешт на все майно ОСОБА_1

Зобов»язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у м. Києві Крайчинського С.С. винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на виконання виконавчого листа №1006/5366/12 від 29 липня 2013 року, виданого Бородянським районним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь фірми «Т.М.М.» - ТОВ сплачені по договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному фонді (капіталі) кошти у розмірі 8728925 грн. та 5074,50 грн. судового збору, на загальну суму 8 733 999,50.

Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 03 вересня 2013 року в задоволенні скарги відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою скаржник подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд в новому складі.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що за заявою про примусове виконання рішення, поданою стягувачем до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, до якої було додано оригінал виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю сплачені по договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному фонді (капіталі) кошти у розмірі 8728925 грн. та 5074,50 грн. судового збору, на загальну суму 8 733 999,50 грн. та копія свідоцтва про право власності, відповідно до якого на території м. Києва боржнику належить нерухоме майно.

01 серпня 2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Крайчинським С.С. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу. Лише ч.2 зазначеної статті передбачає без альтернативність виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, державним виконавцем за місцем проведення таких дій.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що виконавче провадження відкрито за заявою стягувача, який скористався своїм правом, передбаченим ч.1 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» і звернувся до виконавчої служби за місцем знаходження майна боржника із заявою про примусове виконання рішення суду надавши виконавчий документ.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні скарги.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обгрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали.

За наведених обставин, ухвала суду від 03 вересня 2013 року постановлена з додержанням норм процесуального права, підстав до її скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись: ст.ст.303,307,312,313-315,317,319 ЦПК України колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 03 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді