Вирок № 34613280, 07.11.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/17239/13-к

Провадження № 1-кп/344/498/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Болюк І.І.

з участю: секретаря Стефанець Г.Я.

прокурора Чугунової В.М.

представника потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків:НОМЕР_1,

у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.289 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 незаконно заволодів транспортним засобом.

Злочин вчинено за наступних обставин.

09.10.2013 року близько 21:00 год. ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, відправився на металобазу ТОВ «ОСОБА_3 Ко», що на території ПрАТ «Івано-Франківське УВТК», по вул.Левинського, 2А, в м.Івано-Франківську, де хотів переночувати.

Близько 21:30 год. цього ж дня ОСОБА_2, перебуваючи на території ПрАТ «Івано-Франківське УВТК», підійшов до автомобіля марки «Volkswagen Transporter Т4», д.н.з.АТ 2348 ВК, який знаходився на естакаді на вищевказаній території, відчинив бокові двері, та проник у салон вищевказаного автомобіля. В цей час у ОСОБА_2 виник умисел на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом. Реалізовуючи свій злочинний намір спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом ОСОБА_2, скориставшись металевим брилком від ключів увімкнув двигун автомобіля «Volkswagen Transporter Т4», д.н.з.АТ 2348 ВК та виїхав з території ПрАТ «Івано- Франківське УВТК», через ворота, які на той час були відчиненими. В подальшому ОСОБА_2 поїхав на викраденому ним автомобілі через вулиці Хриплинську, Незалежності, Тисменицьку та виїхав з м.Івано-Франківська і направився в с.Велеснів, Монастирського району, Тернопільської області.

Зранку 10.10.2013 року, виїжджаючи із подвіря будинку №22, що по вул.Влоги в с.Велеснів Монастирського району Тернопільської області, ОСОБА_2 зачепив огорожу подвіря даного будинку чим пошкодив вказаний автомобіль. Згідно довідки-рахунку №23/1 від 23.10.2013 року вартість пошкоджених деталей автомобіля становить 590 гривень. В результаті цього ОСОБА_2 завдав матеріальних збитків ТОВ «Житлобуд-І» на суму 590 гривень.

В подальшому 10.10.2013 року близько 15:00 год., ОСОБА_2 був виявлений та затриманий працівниками ДАІ.

25 жовтня 2013 року між представником потерпілого ТОВ «Житлобуд-І» ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності від 01.10.2013 року та обвинуваченим ОСОБА_2 укладено угоду про примирення, у відповідності до вимог ст.471 КПК України, згідно якої сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.289 КПК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений повністю визнав свою винуватість та зобовязався відшкодувати завдані збитки.

Крім того, сторони узгодили покарання у виді трьох років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнення від його відбування з випробуванням, з іспитовим строком, тривалість якого та обовязки, передбачені ст.76 КК України, у відповідності до ч.3 ст.75 КК України визначаються судом. Обвинувачений, якому роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, дав згоду на призначення узгодженого покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим.

В ст.471 КПК України визначені основні вимоги до змісту угоди про примирення. Надана суду угода про примирення у вказаному провадженні відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.

Згідно вимог ч.2 ст.474 КПК України, розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обовязкової участі сторін з повідомленням інших учасників процесу.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КПК України визнав повністю та беззастережно, згоду на застосування узгодженого виду покарання підтримав, а угоду про примирення від 25 жовтня 2013 року просив затвердити.

Представник потерпілого ТОВ «Житлобуд-І» ОСОБА_1 угоду про примирення від 25 жовтня 2013 року підтримав повністю та просив затвердити.

Прокурор вважає, що угода відповідає встановленим вимогам закону і може бути затверджена судом з призначенням узгодженого сторонами покарання.

Суд, розяснивши ОСОБА_2 в ході розгляду справи суть обвинувачення та вид узгодженого покарання, його права передбачені ч.5 ст.474 КПК України та наслідки укладення і затвердження угоди передбачені ст.473 КПК України, зясувавши при цьому, що обвинувачений правильно розуміє зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, статей 468-475 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду, зясувавши у представника потерпілого, що він розуміє наслідки укладення даної угоди та переконавшись, що укладення даної угоди є добровільним, а також розяснивши сторонам, що у такому випадку вони будуть обмежені в підставах апеляційного та касаційного оскарження вироку, приходить до висновку, що сумніву у добровільності укладнення даної угоди сторонами немає і це не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз чи обіцянок. А також враховує наступне.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав себе винним, відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, та виходячи з положень статей 468, 469 КПК України угода про примирення при викладених вище обставинах може бути укладена.

Зміст угоди відповідає положенням обвинувального акта та вимогам ст.471 КПК України, а обвинувачення, з якими погоджується обвинувачений ОСОБА_2, є обґрунтованим.

Правильною є і узгоджена сторонами кваліфікація діянь обвинуваченого за ч.1 ст.289 КК України, так як вона ґрунтується на зазначених вище обставинах кримінального правопорушення і відповідно до ст.349 КПК України при визнанні обвинуваченим своєї вини не потребує підтвердження іншими доказами.

Кваліфікація діянь ОСОБА_2 за ч.1 ст.289 КК України є вірною оскільки він незаконно заволодів транспортним засобом.

При узгодженні покарання сторонами враховано як ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого так і особу обвинуваченого, фактичні обставини вчиненого правопорушення.

Обставинами, що помякшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, визнано щире каяття, активне сприяння розкриття злочину.

Обставиною, яка обтяжує покарання визнано вчинення злочину в стані алкогольного спяніння, що відповідає як закону так і фактичним даним кримінального провадження.

Визначаючись у призначенні покарання, сторони обґрунтовано вважають за можливе призначити ОСОБА_2 покарання в межах санкції ч.1 ст.289 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Виходячи з обставин, які помякшують та обтяжують покарання, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, його віку, відсутності судимостей, конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне винести у даному провадженні вирок відносно ОСОБА_2., яким затвердити угоду про примирення між представником потерпілого та обвинуваченим з призначенням узгодженої сторонами міри покарання та звільненням від його відбування з випробуванням, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, та попередження вчинення ним злочинів.

Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, керуючись розділом ІІІ вказаної Рекомендації та практикою Європейського Суду з прав людини щодо її застосування, ст.ст.368, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

Угоду про примирення, укладену між представником потерпілого ТОВ «Житлобуд-І» ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 від 25 жовтня 2013 року у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.289 КК України затвердити.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.289 КК України та призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Керуючись ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України, зобовязати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання або роботи, періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Речовий доказ автомобіль марки «Volkswagen Transporter Т4», синього кольору, д.н.з.АТ 2348 ВК, вважати повернутим власнику ТОВ «Житлобуд-І».

Стягнути із ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС в Івано-Франківській області, (одержувач: УДКСУ у м.Івано-Франківську Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ: 37952250, рахунок 31112115700002, код класифікації доходу: 24060300 Інші надходження, банк отримувача: ГУДКСУ в Івано-Франківській області, код банку отримувача: 836014, призначення платежу: за висновок експерта №09/18-28) судові витрати за проведення автотоварознавчої експертизи в сумі 244,5 грн.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.3 ст. 394 КПК України.

Суддя Болюк І.І.