Постанова № 34612293, 05.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р. Справа№ 910/4695/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання: Петренку В.А.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Ред Ноуз"

на рішення господарського суду м. Києва від 16.09.2013р.

у справі № 910/4695/13 (суддя Блажівська О.Є.)

за позовом Приватного акціонерного товариства ,,Акціонерна страхова компанія ,,ІНГО Україна"

до 1) Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Ред Ноуз"

2) Страхове товариство з додатковою відповідальністю ,,Гарантія"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 105 189,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство ,,Акціонерна страхова компанія ,,ІНГО Україна" (далі - позивач) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Ред Ноуз" (далі - відповідач 1) та Страхового товариства з додатковою відповідальністю ,,Гарантія" (далі - відповідач 2) про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 202 304,67 грн.

В процесі розгляду справи позивачем зменшено позовні вимоги та заявлено до стягнення 105 189,60 грн. (а.с.172-173).

Рішенням господарського суду м. Києва від 16.09.2013р у даній справі позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Ред Ноуз" на користь Приватного акціонерного товариства ,,Акціонерна страхова компанія ,,ІНГО Україна" суму боргу в розмірі 80199,60 грн., 1 448,25 грн. судового збору. Стягнуто з Страхового товариства з додатковою відповідальністю ,,Гарантія" на користь Приватного акціонерного товариства ,,Акціонерна страхова компанія ,,ІНГО Україна" суму боргу в розмірі 24 990,00 грн., 655,54 грн. судового збору.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та, у зв'язку з цим, наявність підстав для задоволення вимог у даній справі.

Не погодившись з даним рішенням, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду м. Києва від 16.09.2013р. у справі № 910/4695/13 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач 1 посилається на те, що оскаржуване рішення не є законним, оскільки судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також безпідставно взято до уваги висновок експерта, який проведений за відсутності відповідача 1.

01.11.2013р. через канцелярію суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому він зазначає про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2013р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 05.11.2013р.

В судовому засіданні 05.11.2013р. представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, представники відповідача 1 та відповідача 2 не з'явились, хоча повідомлені про час та місце розгляду скарги своєчасно та належним чином ухвалою суду від 11.10.2013р., про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № 0411605917399, № 0411607825530, які містяться в матеріалах справи.

Заяв про відкладення розгляду справи від відповідача 1 та відповідача 2 не надходило, у зв'язку з цим колегія суддів вважає за можливе здійснювати апеляційний перегляд за наявними у ній матеріалами.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з таким.

19.01.2010 року на а/д Харків - Сімферополь - Алушта - Ялта сталося ДТП за участі: автомобіля ,,Рено" державний реєстраційний номер CH 0620 AA з причепом ,,Ламберет" державний реєстраційний номер 02330 КС, під керуванням Абрамова О.О та автомобіля ,,Сітроен" державний реєстраційний номер АА 6891 ІС.

В результаті дорожньо - транспортної пригоди пошкоджено автомобіль ,,Сітроен" державний реєстраційний номер АА 6891 ІС, що підтверджується довідкою ВДАІ з обслуговування адміністративної території та автомобільно - технічної інспекції Красногвардійського району при управлінні УДАІ АР Крим (а.с. 8).

Постановою Красногвардійського районного суду АР Крим від 11.02.2010р. по справі № 3-278/210 Абрамова А.А. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП, та передбачено стягнення штрафу у сумі 340 грн. (а.с. 11).

Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль CITROEN Jumper 2,2 M/T Comfort L3H2 V13 було застраховано, що підтверджується договором страхування - полісом № 250583802 (далі - договір автокаско), який укладено 24 березня 2009р. між ЗАТ ,,АСК ,,ІНГО Україна " та страхувальником ТОВ ,,Перша лізингова компанія" (а.с. 7).

Згідно з п. 2 договору його предметом є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом.

Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові застрахованого автомобіля, було складено звіт № 108 від 18.06.2010 року (а.с. 13-15).

Відповідно до звіту № 108 про оцінку автомобіля CITROEN Jumper держномер АА 6891 ІС від 18.06.2010р. вартість відновлювального ремонту автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП складає 192 586,57 грн., матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП складає 175 198,46 грн.

Відповідно до страхового акту № 53559 від 19 серпня 2010 року, який складений позивачем, сума страхового відшкодування, яка підлягає виплаті, становить 202 304,67 грн. (а.с. 51).

Позивачем було виплачено страхове відшкодування на підставі рахунку № 4266 від 23.04.2010р. ТОВ ,,АІС - Сітроен Центр", рахунку №004266/1 від 12.08.2010р ТОВ ,,АІС - Сітроен Центр", рахунку №50 від 28.04.2010р. ТОВ ,,Колдбокс", рахунку № 612 від 23.02.2010р. ТОВ ,,Сос Сервіс Україна", рахунку №1006 від 14.04.2010р. ТОВ ,,Сос Сервіс Україна" та рахунку №372 від 05.02.2010р. ТОВ ,,Сос Сервіс Україна" у розмірі 202 304,67 грн. (а.с. 44-50), що підтверджується платіжним доручення № 8527 від 03.09.2010 року (а.с. 52).

Листом від 20.09.2010р. позивач звернувся до відповідача 2 з претензією щодо оплати страхового відшкодування на суму 177 314,67 грн. (202 304,67 грн. - 24 990,00 грн. (франшиза) (а.с. 62-63). Відповідач 2 вказану претензію отримав, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, проте відповідь на вказану претензію та докази сплати вищевказаної шкоди в матеріалах справи відсутні.

Позивач звернувся до суду мотивуючи позовні вимоги тим, що з моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідачів по відшкодуванню шкоди в порядку регресу.

Колегія суддів, з огляду на встановлені у даній справі обставини та наявні у справі докази, погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України ,,Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно статті 27 Закону України ,,Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України, щодо страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

На момент ДТП цивільно - правова відповідальність відповідача 1 була застрахована у Страховому товаристві з додатковою відповідальністю ,,Гарантія" поліс № ВЕ/0763386 від 17.11.2009р. (а.с 53).

У відповідності до ст. 5 Закону України ,,Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно - правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України ,,Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що згідно з нормами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України ,,Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм транспортного засобу.

Відповідно до ст. 29 Закону України ,,Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до висновку судової експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 12.08.2013р. № 6546/13-54, вартість матеріального збитку (шкоди) завдана власнику автомобіля Citroen Jumper, державний номер д/н АА 6891 ІС внаслідок пошкоджень, які виникли в дорожньо-транспортній пригоді 19 січня 2010 року на автомобільній дорозі Харків - Сімферополь, станом на дату проведення звіту №108 від 18.06.2010, могла складати 105 189,60 грн. Відповідно до представлених кольорових фотознімків пошкодженого КТЗ, та характеру пошкоджень заміна задньої правої дверки цілком доцільна, а заміна повної термоізоляції салону на думку експертів безпідставна. Коефіцієнт на лакофарбові матеріали у звіті № 108 від 18.06.2010 є обґрунтованим (а.с. 158-161).

З врахуванням висновку вищевказаної експертизи позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно якої позивач просив стягнути з відповідача 1 - 80 199,60 грн., з відповідача 2 - 24 990,00 грн.

Відповідно до ст. 25 Закону України ,,Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України ,,Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За умовами полісу № ВЕ/0763386 обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00грн., франшиза - 510,00грн.

Положеннями ст. 1194 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Пунктом 37.5 ст.37 Закону України ,,Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачається, що страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що до позивача перейшло право вимоги в розмірі 105 189,60 грн., в тому числі до відповідача-1 в сумі 80 199,60 грн., до відповідача-2 в сумі 24 990,00 грн. (2 550,00 грн. - 510,00 грн.).

Таким чином, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що вимога позивача про стягнення компенсації здійсненого страхового відшкодування є законною та обґрунтованою.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що огляд пошкоджень автомобіля CITROEN Jumper держномер АА 6891 ІС проведено оцінювачем без участі відповідача 1 та не повідомлено останнього про проведення оцінки вказаного автомобіля.

Проте, доводи скаржника є безпідставними та необґрунтованими, оскільки згідно з п. 5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092, у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.

Тобто, законодавець не визначив обов'язкового виклику сторін для проведення експертизи.

Крім того, відповідач 1 зазначає, що в звіті № 108 про оцінку автомобіля експертом - оцінювачем оглядався автомобіль марки CITROEN Jumper держномер АА 6891 ІС з номером кузова VFTYCВМFC11429257, який не збігається з номером кузова автомобіля CITROEN Jumper - VF7YCВМFC11429257, пошкодженого в результаті ДТП, що має істотне значення для вирішення спору.

Однак, дані твердження є безпідставними, оскільки матеріали справи містять лист № 01 від 29.05.2013р. ФОП Кузьменко О.Г., якою було складено звіт № 108 від 18.06.2010р., відповідно до якого виправлено описку в зазначеному звіті, та зазначено, що правильно слід вважати номер кузова автомобіля ,,Сітроен" держномер АА 6891 ІС: VF7YCВМVFC11429257.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів зазначає, що скаржник не надав суду достатніх доказів в розумінні статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які б могли стати підставою для задоволення апеляційної скарги.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 16.09.2013р. у справі № 910/4695/13 відповідає обставинам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст. 104 ГПК України для його скасування або зміни, відсутні. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду слід залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Ред Ноуз" залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 16.09.2013р. у справі № 910/4695/13 без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Суховий В.Г.

Судді Агрикова О.В.

Чорногуз М.Г.

Повний текст складено та підписано 07.11.2013р.