ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
15.10.2013 Справа № 905/6039/13
Господарський суд Донецької області у складі судді Нестеренко Ю.С.
при секретарі судового засідання Вашето Т.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія», м.Артемівськ, Донецька область
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Артемівськ, Донецька область
про стягнення заборгованості у розмірі 59771,49грн., 3% річних у сумі 812,47грн. та пені у розмірі 3789,96грн.
за участю уповноважених представників:
від позивача: Загоруйко Я.І., яка діє на підставі довіреності №юр/3 від 02.01.2013р.
від відповідача: не з`явився
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія», м.Артемівськ, Донецька область звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Артемівськ, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 59771,49грн., 3% річних у сумі 812,47грн. та пені у розмірі 3789,96грн.
В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором на постачання теплової енергії №34 від 30.09.2011р. щодо оплати за поставлену теплову енергію за листопад 2012р., грудень 2012р., а також за період з лютого 2013р. по квітень 2013р., що стало підставою для нарахування 3% річних у розмірі 812,47грн. та пені у розмірі 3789,96грн.
На підтвердження викладених у позові обставин Позивач надав копії: договору на постачання теплової енергії №34 від 30.09.2011р. разом з додатками до нього, погодження протоколу розбіжностей до договору б/н від 27.10.2011р., рахунку №341112 від 30.11.2012р., акту приймання-передачі теплової енергії б/н від 30.11.2012р., рахунку №341212 від 31.12.2012р., акту приймання-передачі теплової енергії від 31.12.2012р., рахунку №340213 від 28.02.2013р., акту приймання-передачі теплової енергії б/н від 28.02.2013р., рахунку №340313 від 31.03.2013р., акту приймання-передачі б/н від 31.03.2013р., рахунку №340413 від 15.04.2013р., акту приймання-передачі б/н від 15.04.2013р., акту №34 від 09.11.2012р., акту №34 від 01.04.2013р., акту б/н від 30.11.2012р., акту б/н від 27.02.2013р., акту б/н від 26.12.2012р., акту б/н від 17.04.2013р., акту б/н від 29.03.2013р., акту №34 від 09.11.2012р., банківських виписок.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує п.п. 3, 5 ст.20, ст.32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24.06.2004р., ст.ст. 67, 68 Житлового кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 42, 43, 45, 12, 15, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 54, 55, 56, 57, 61, 82, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач жодного разу до судових засідань не з`явився, про причини не явки суд не повідомляв, ніяких документів суду не надав, хоча був належним чином повідомлений про час, та місце розгляду справи про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення (а.с.56).
Відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами. Також за приписами п.3.9.2. Постанови пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив :
30.09.2011р. між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії №34 (надалі Договір), відповідно п.1. якого, Позивач приймає на себе зобов'язання поставляти теплову енергію у вигляді гарячої води у необхідних Відповідачу об'ємах для об'єктів, які перераховані в Додатку №1 до даного договору загальною площею 2647,41кв.м, а Відповідач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами у строки, які передбачені цим договором.
Тариф за теплову енергію на момент підписання договору (з ПДВ):
Опалення за 1кв.м. - 25,45грн.
Опалення за 1Гкал - 694,15грн.
Гаряча вода за 1Гкал - 694,15грн.
Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України «Про встановлення тарифів на теплову енергію ТОВ «Артемівськ-Енергія» №25 від 30.09.2011р. було змінено тарифи позивачу та встановлені нові, а саме: для потреб інших споживачів - 850,08грн. за 1Гкал (без ПДВ).
За приписами п.2.1. договору теплова енергія постачається Відповідачу у вигляді гарячої води (для потреб опалення та гарячого водопостачання) в об'ємах, вказаних в Додатку №2, який є невід'ємною частиною договору.
Згідно п.5.1. договору облік теплової енергії здійснюється за допомогою приладів обліку.
Відповідно до п.6.1. договору оплата за спожиту теплову енергію здійснюється у грошовій формі у відповідності з встановленими тарифами (цінами), згідно діючому законодавству України. У випадку зміни тарифів (цін) на теплову енергію Сторони здійснюють розрахунки за новими тарифами (цінами) з дати їх вступу в законну силу.
Пунктом 6.2. договору Сторони визначили, що розрахунковим періодом є календарний місяць.
Згідно п.6.1.1. договору (з урахуванням змін, внесених погодженням до протоколу розбіжностей до спірного договору) розрахункова вартість послуг, які постачаються по Договору на календарний рік складає 36000,00грн.
Як зазначено у п.6.3. договору (з урахуванням змін, внесених погодженням до протоколу розбіжностей до спірного договору) оплату за спожиту теплову енергію Відповідач здійснює щомісячно згідно платіжних документів, які пред'являються Позивачем згідно з показами приладу обліку спожитої теплової енергії та в порядку, який встановлений законодавством України протягом 3-х банківських днів після їх пред'явлення.
Договір вступає в силу з 30.09.2011р. та діє до 31.12.2011р. (п.11.1. договору).
Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодна з сторін письмово не заявить про його припинення. (п.11.4. договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.
У Додатку №1 до Договору зазначена адреса Споживача, а саме: АДРЕСА_1, опалювальна площа 2647,41кв.м, об'єм 7316,3кв.м.
Додатком №2 «Кількість та порядок постачання тепловою енергією Споживача» визначено, що Виконавець поставляє Споживачу в період з 15 жовтня по 15 квітня теплову енергію у вигляді гарячої води у кількості Qрік = 309,85МВт при дотриманні наступних умов:
- максимальне теплове навантаження Q= 0,14795 МВт.
Як вбачається з матеріалів справи, спірна нежитлова будівля належить відповідачу на праві приватної власності за рішенням суду, що підтверджується витягом №8751205 від 26.10.2005р.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне:
За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На виконання умов Договору позивачем було підключено опалення приміщення відповідача, про що складено акт №34 від 09.11.2012р., який підписано представниками сторін.
Між сторонами були складені акти зняття показів приладів обліку теплової енергії до договору №34 від 30.09.2011р. за листопад 2012р., грудень 2012р., а також за період з лютого 2013р. по квітень 2013р., в яких зафіксовані покази приладів обліку споживання теплової енергії.
На підтвердження факту отримання відповідачем теплової енергії від позивача сторонами були складені акти приймання-передачі теплової енергії б/н від 30.11.2012р., 31.12.2012р., 28.02.2013р., 31.03.2013р., 15.04.2013р., з яких вбачається, що відповідач спожив теплову енергію за листопад 2012р., грудень 2012р., а також за період з лютого 2013р. по квітень 2013р., на загальну суму 79771,5грн.
Позивачем Відповідачу були вручені рахунки на оплату спожитих послуг №341112 від 30.11.2012р. на суму 16015,51грн., №341212 від 31.12.2012р. на суму 26828,52грн., №340213 від 28.02.2013р. на суму 20911,97грн., №340313 від 31.03.2013р. на суму 15097,42грн., №340413 від 15.04.2013р. на суму 918,08грн.
Як вбачається з матеріалів справи отримані послуги оплачувалися відповідачем частково, що підтверджується банківськими виписками, а саме 03.01.2013р. сплачено 5000грн за опалення за листопад 2012р., 16.04.2013р. сплачено 10000 грн за березень2013р., 04.03.2013р. сплачено 5000грн за листопад 2012р.. а всього на загальну суму 20000грн.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У порушення умов договору, відповідач отримані послуги сплачував не своєчасно та не в повному обсязі, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання на загальну суму 59771,49грн. за листопад 2012р., грудень 2012р., а також за період з лютого 2013р. по квітень 2013р.
Оскільки відповідачем до теперішнього часу надані позивачем послуги не оплачені, то суд вважає, що за відповідачем наявна заборгованість у сумі 59771,49грн., яка підтверджується наявними матеріалами справи.
За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Керуючись вищенаведеною нормою закону, позивачем було здійснено нарахування 3% річних у розмірі 812,47грн. за листопад 2012р., грудень 2012р., а також за період з лютого 2013р. по квітень 2013р. та пред'явлено до стягнення зазначену суму.
Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, господарський суд перевіривши розрахунок позивача стосовно нарахування 3% річних, вважає що позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню у сумі 812,45грн. у зв'язку з допущенням арифметичної помилки при здійсненні розрахунку.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За приписами ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Умовами п.6.10. договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасних розрахунків за теплову енергію Відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який оплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.
Керуючись зазначеним пунктом договору позивачем була нарахована пеня на суму боргу за листопад 2012р., грудень 2012р., а також за період з лютого 2013р. по квітень 2013р. у сумі 3789,96грн.
Як вбачається з наданого розрахунку Позивачем невірно визначений період нарахування пені - не з першого дня прострочення відповідного платежу. Так як, першим днем прострочення є наступний день після спливу триденного банківського строку після вручення рахунку, що відповідає приписам ч.3 ст.549 і ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, тому за листопад та грудень 2012р. необхідно відраховувати граничний шестимісячний строк нарахування пені з 15.12.2013р. та 11.01.2013р. відповідно.
Оскільки позивачем нарахування пені здійснено з безпідставно визначеної дати, а саме з 26.01.2013р., тому частина стягуваної суми пені нарахована за період вже після визначеного граничного шестимісячного строку, що унеможливлює задоволення вимог в цій частині.
Отже враховуючи межи позовних вимог в частині визначення початкової дати нарахування пені та межи шестимісячного строку нарахування штрафних санкції, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 3466,81 грн.
У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія», м.Артемівськ, Донецька область до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Артемівськ, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 59771,49грн., 3% річних у сумі 812,47грн. та пені у розмірі 3789,96грн. задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Артемівськ, Донецька область (АДРЕСА_2, інд. НОМЕР_1, р/с НОМЕР_2, НОМЕР_3 ПАО «Дочірній банк Сбербанку Росії) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія», м.Артемівськ, Донецька область (84502, м.Артемівськ, Донецька область, вул.Зелена, 41, р/с 26000000100189 в ПАО «Укрсоцбанк», МФО 300023, ЄДРПОУ 34776960) заборгованість у розмірі 59771,49грн., 3% річних у сумі 812,45грн. та пені у розмірі 3466,81 грн.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Артемівськ, Донецька область (АДРЕСА_2, інд. НОМЕР_1, р/с НОМЕР_2, НОМЕР_3 ПАО «Дочірній банк Сбербанку Росії) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія», м.Артемівськ, Донецька область (84502, м.Артемівськ, Донецька область, вул.Зелена, 41, р/с 26000000100189 в ПАО «Укрсоцбанк», МФО 300023, ЄДРПОУ 34776960) витрати зі сплати судового збору у сумі 1711,86грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 15.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 21.10. 2013р.
Суддя Ю.С. Нестеренко
Судове рішення № 34612214, Господарський суд Донецької області було прийнято 15.10.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 905/6039/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: