Рішення № 34611762, 06.11.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/9773/13-ц

2/243/3590/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року Словянській міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Гусинського М. О.,

при секретарі Карпенко О.Д.,

за участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі № 12 суду у м. Словянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином,

В С Т А Н О В И В:

09.10.2013 року до Словянського міськрайонного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, мотивуючи свої вимоги тими обставинами, що 09.04.2011 року приблизно о 23 год. 00 хв. ОСОБА_2, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебувала біля приміщення селищного клубу, розташованого за адресою: Донецька область, Слов'янський район, село Привілля, вул. Жовтнева, 38, нанесла їй тілесні ушкодження. В наслідок неправомірних дій їй було заподіяно припухлість м'яких тканин тім'яної області голови ліворуч, забій головного мозку другого ступеню з наявністю субдуральної гематоми тьмяно-скроневої області, закритий перелом лівої ключиці, травматичний розрив лівої барабанної перетинки та шкіри лівого слухового проходу, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня важкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров'я, понад 21 день. В звязку з отриманими тілесними ушкодженнями вона тривалий час знаходилась на лікуванні, а 22.08.2011 року їй була встановлена ІІІ група інвалідності. Вина ОСОБА_2 в заподіяні їй тілесних ушкоджень встановлена вироком Словянського міськрайонного судом Донецької області від 17.04.2013 року, залишеним без змін Апеляційним судом Донецької області від 26.07.2013 року. Діями відповідача їй заподіяний матеріальна шкода, яка до теперішнього часу їй не відшкодована. Матеріальна шкода складається із витрат на лікування, на придбання медикаментів у розмірі 7152,83 грн. Крім того, неправомірними діями відповідача їй було завдано моральну шкоду, яка виразилася у тому, що в результаті злочинних дій відповідача вона відчувала фізичну біль, не могла поворушитись, тривалий час перебувала на лікуванні та стала інвалідом ІІІ групи, вона не мала змоги продовжувати навчання в педагогічному університеті, вимушена була приймати додаткові сили для здачі екзаменів та захисту дипломної роботи. Вона тривалий час потребувала сторонньої допомоги, не мала можливості відвідувати університет, займатися домашніми справами та спілкуватись з друзями. Все це визивало у неї душевні страждання, порушувало її привичний уклад життя, вимушена була приймати додаткові зусилля для організації свого биту. Крім того, у звязку з отриманою травмою вона до теперішнього часу відвідує лікаря невропатолога.

Просила стягнути з відповідача у відшкодування матеріальної шкоди 7152,83 грн., у відшкодування моральної шкоди 50000 грн..

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала свої вимоги, дала пояснення, які співпадають з наведеним у позові, стосовно розміру відшкодування моральної шкоди пояснила що розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 50000,00 грн. вона визначила разом із членами своєї родини, вона має ІІІ групу інвалідності, не змогла закінчити навчання в університеті та працевлаштуватися за фахом, просила суд стягнути з відповідача у відшкодування матеріальної шкоди 7152,83 грн., у відшкодування моральної шкоди 50000 грн.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, в частині відшкодування матеріальної шкоди - визнала повністю, а стосовно відшкодування моральної шкоди не визнала взагалі, пояснивши, що вона вважає, що моральну шкоду позивачу не завдала, пояснивши суду, що вона має на утримані неповнолітню дитину і є одинокою матірю, батько в свідоцтві про народження дитини записаний з її слів, її щомісячний дохід складає 1100,00 грн. це соціальна допомога на дитину.

Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Вироком Словянського міськрайонного суду від 17.04.2013 року ОСОБА_2 визнана винною у вчинені злочину, передбаченому ч. 1 ст. 122 КК України, їй було призначене покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст.ст. 79, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. Ухвалою колегії судів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 26.07.2013 року, вирок Словянського міськрайонного суду Донецької області від 17.04.2013 року залишений без змін. Цивільний позов ОСОБА_1 не заявлявся. Вироком суду також враховано те, що ОСОБА_2 щиро розкаялася у вчиненому злочині, у судовому засіданні просила вибачення у потерпілої, має на утриманні малолітню дитину сина ОСОБА_2 Кіріла, 26 травня 2012 року, є одинокою матірю (а.с.4- 5)

Сума шкоди, спричинена винними діями відповідача складає 7152,83 грн. (а.с. 12-18)

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачене відшкодування в меншому чи більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Таким чином, враховуючи визнання відповідачем позову в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд приходить до переконання, що позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди в сумі 7152 грн. 83 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги постанову Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», де вказано, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при рішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподаювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача і вини останнього в її спричиненні. Суд зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт спричинення позивачу моральних або фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин або якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі або в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду і з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, які мають значення для вирішення спору.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичної болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Між тим, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд враховує характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань позивача ОСОБА_1, погіршення її здібностей, ступеня вини ОСОБА_2, вік і розмір доходу ОСОБА_2, яка має на утримані малолітню дитину, є одинокою матірю, інші обставини справи, які мають суттєве значення.

При цьому суд, відповідно до ст. 60 ЦПК України, вважає за недоведеними та не доказаними позивачем наступні обставини, а саме стосовно того, що позивач має ІІІ групу інвалідності, не змогла закінчити навчання в університеті та працевлаштуватися за фахом, продовжує лікування, так, як з довідки до акту огляду МСЕК серії 10 ААА № 409907 від 22.08.2011 року слідує, що ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності за загальним захворюванням на певний період, до вересня 2012 року, у висновку зазначено що вона може продовжувати навчання. Жодного доказу на підтвердження наявності у позивача інвалідності після вересня 2012 року, неможливості закінчити навчання за станом здоровя, неможливості працевлаштування за фахом та продовження лікування на час розгляду справи суду не надано.

Таким чином, відповідно до норм ЦК України, суд, з урахуванням обставин, які мають істотне значення, ступеня вини особи, яка її завдала а також принципів розумності та справедливісті, приходить до висновку про можливість часткового задоволенян позову стосовно вимог про відшкодування моральної шкоди в грошовому викладі, та вважає за можливим і достатнім стягнення з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 1500 грн. 00 коп., при цьому суд також враховує те, що факт засудження відповідача за вироком суду і визнання її винною у вчинені злочину проти позивача також є для позивача само по собі частковим відшкодуванням спричиненої відповідачем моральної шкоди.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 5-8, 10-15, 79, 88, 107, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою: Харківська область, Барвінківський р-н, с. Гусарівка, вул. Молодіжна, буд. 19, ІНПП НОМЕР_1,

·на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка мешкає за адресою: Донецька область, Словянський р-н, с. Привілля, вул. Соснова, буд. 10, ІНПП НОМЕР_2: 7152,83 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 1500,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, а усього 8652 грн. 83 коп. (Вісім тисяч шістсот пятдесят дві гривні 83 копійки);

·на користь держави судовий збір у сумі 229 грн. 40 коп. (Двісті двадцять девять гривен 40 копійок) на рахунок № 31210206700075, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, Код за ЄДРПОУ 37803368, код класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач коштів УК/Словянське/22030001.

Позовні вимоги в іншій частині залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Повний текст рішення виготовлено 07.11.2013 року.

Суддя Словянського міськрайонного суду Гусинський М. О.