Постанова № 3461080, 11.03.2009, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 березня 2009 року                                                                                  Справа  № 2-а-814/08       

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді – Мишенка В.В.,

при секретарі – Дубовій Ю.С.,

представника позивача – Годованюк О.В. за довіреністю,

представників відповідача – Левенець А.М., Майданюк О.С., за довіреностями,

представників третіх осіб – Грищука Ю.Г., Скіби С.І. – за довіреностями, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія» до державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання протиправним рішення податкового органу та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19 серпня 2008 року за № 0000542200,

                                                            ВСТАНОВИВ:

            Позивач подав адміністративний позов, в якому просить визнати протиправним рішення податкового органу, скасувати рішення державної податкової інспекції у м. Черкаси про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.08.2008 року за               № 0000542200, вжити заходи забезпечення адміністративного позову, а саме до вирішення справи по суті зупинити дію рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.08.2008 року № 0000542200.

25.12.2008 року,  позивач уточнив позовні вимоги, відмовившись від позовних вимог в частині вжиття заходів адміністративного позову про зупинення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.08.2008 року № 0000542200.

            Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19.08.2008 року отримав рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.08.2008 року за № 0000542200, у якому відповідач, посилаючись на акт перевірки № 319/22-0/24350064 від 05.08.2008 р., ст.2,4 Закону України від 23.09.1994 року № 185-94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.4 Закону України від 23.09.1994 року № 185-94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій 777265,5 грн. Позивач вважає, що рішення є таким, що вчинене відповідачем із порушенням ч.3 ст.2 КАС України: необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, упереджено, нерозсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, створюючи несправедливу дискримінацію, без дотримання необхідного балансу між будь – якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. В зв’язку з цим оспорюване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.08.2008 року за № 0000542200, на думку позивача, є протиправним.

Ухвалою від 04.02.2009 року, суд залучив до розгляду справи  відкрите акціонерне товариство «Новоград-Волинський м’ясокомбінат» та товариство з обмеженою відповідальністю «Вознесенська продовольча компанія», в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору  на стороні позивача.

            В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити, представники відповідача позовних вимог не визнали та просили суд відмовити в їх задоволені, посилаючись на те, що відповідно до акту перевірки (від 17.07.2008 р. № 1172/23-02/24350064) та даних бухгалтерського обліку підприємства, станом на 01.04.2008 р. позивач  мав 3700000 дол. США поточної дебіторської заборгованості від фірми«PARAY  LLC» по імпортному контракту від 21.12.2007 р. № 902. Вказані кошти були перераховані нерезиденту як передоплата за м’ясо. Станом на 01.08.2008 р. дебіторська заборгованість по даному контракту повністю погашена шляхом повернення коштів на валютний рахунок позивача. Проте, погашення заборгованості здійснювалось з порушенням 180 денного терміну, встановленого ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. №185/94-ВР. Відповідно до ст. 4 вказаного Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день, прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, пеpepaхованої у грошову одиницю України за валютним  курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

            Вислухавши доводи сторін, представників третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача та дослідивши матеріали адміністративної справи, встановлено наступне.

            Позивач, відповідно до Статуту підприємства проводить такі види діяльності, як виробництво м’ясних продуктів, виробництво м’яса і субпродуктів, оптова торгівля м’ясом та м’ясними продуктами. Для ефективності своєї роботи позивач крім закупівлі у вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників та населення худоби, птиці та іншої живності здійснює закупівлю м’яса за кордоном. Підтвердженням цього є укладений 21.12.2007 року  договір купівлі – продажу за № 902 між позивачем та фірмою «PARAY   LLC» SeychellesRepublic, відповідно до  п. 1.1 якого, продавець продає, а покупець купує м'ясо свинини в напівтушках та тушках.

Пунктом 8.2. зазначеного договору передбачено, що належним доказом наявності форс-мажорних обставин та їх тривалості буде служити довідка Торгово-промислової палати держави де відбулись обставини.    

Відповідачем,  05.08.2008 року складений акт за № 319/22-0/24350064 «Про результати виїзної позапланової документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія», код ЄДРПОУ 24350064 з питань дотримання вимог валютного законодавства», у висновках якого зазначено, що встановлено порушення, а саме: 1. Вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР зі змінами та доповненнями. Відповідно до ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР нарахована пеня. 2. Вимог п.1 Указу Президента України № 319/94 від 19.06.1994 р. «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що знаходяться за її межами» (зі змінами та доповненнями).

За вказані порушення п.2 ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (зі змінами та доповненнями), п.3 Указу Президента України від 27.06.1999 р. № 734/99 «Про врегулювання порядку оформлення кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» (зі змінами та доповненнями), п.2.3.п.2 та пп.3.1 п.3 Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавств затвердженого наказом ДПА України  від 04.10.1999 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.10.1999 р. за № 712/4005, п.2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою правління НБУ 08.02.2000 р.  № 49 та зареєстрованого в Міністерстві  юстиції України 04.04.2000 р. за № 209/4430 передбачені штрафні санкції.

            В акті перевірки зазначено, що відповідно до акту попередньої перевірки від 17.07.2008 р. № 1172/23-02/24350064 та даних бухгалтерського обліку підприємства, станом на 01.04.2008 р. позивач мав 3700000 дол. США поточної дебіторської заборгованості від фірми «PARAY   LLC» по імпортному контракту від 21.12.2007 р.        № 902. Вказані кошти були перераховані нерезиденту як передоплата за м'ясо. Станом на 01.08.2008 р. дебіторська заборгованість по даному контракту повністю погашена шляхом повернення коштів на валютний рахунок позивача.

            Погашення заборгованості здійснювалось з порушенням терміну (180 днів). Так, при наявності (станом на 01.07.2008 р.) неповерненого з-за кордону імпортного товару в 180 – денний термін з дня здійснення платежу по імпортному контракту, в сумі 2500000 дол. США, яка повинна відображатися в рядку 13 розділу ІІ «Декларації про валютні цінності доходи та майно, що належить резиденту України і знаходиться за її межами» позивач вчасно не подав до державної податкової інспекції в м. Черкаси декларацію станом на 01.07.2008 р. (декларація подана 30.07.2008 р., реєстраційний № 49).

            На підставі перевірки та відповідно до акта,  19.08.2008 р. відповідачем було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення ст.2 Закону України від 23.09.1994 р. № 185-94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та відповідно до ст. 4 вказаного Закону застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 777265,5 грн.

            В судовому засіданні встановлено, що позивач, наказом Міністерства економіки України № 102/74 від 18.02.2008 року переведений на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, який вступив в дію 07.03.2008 року, а тому суд погоджується з доводами позивача в частині настання форс-мажорних обставин, умови виникнення яких зазначені в контракті № 902 від 21.12.2007 р., дані обставини  підтверджуються довідкою Торгово-промислової палати України, відповідно до якої 18.02.2008 року Міністерство економіки України прийняло рішення (наказ) про переведення ТОВ «Черкаська продовольча компанія» на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності (рішення вступило в  дію 07.03.2008 р.), а відповідно до ст. 6України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР, якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору. В даному випадку настання форс-мажорних обставин підтверджується довідкою Торгово-промислової палати України         № 1604/05-5 від 03.06.2008 року.

            Крім того, в засіданні встановлено, що виконуючи умови договору позивачем 21.12.2008 року проведена проплата за товар, гранична дата погашення даної проплати 18.06.2008 р., вантажі прибули в термін з 28.02.2008 р. до 10.04.2008 р. Друга проплата за товар, проведена 26.12.2007 р.- гранична дата погашення даної проплати 23.06.2008 р., вантаж прибув в термін з 29.03.2008 р. до 12.05.2008 р. Третя проплата за товар, проведена 22.01.2008 р.- гранична дата погашення даної проплати 20.07.2008 р., вантаж прибув в термін з 25.04.2008 р. до 14.06.2008 р. Четверта проплата за товар, проведена 24.01.2008 р.- гранична дата  погашення даної проплати 22.07.2008 р., вантажі прибули в термін з 09.06.2008 р. до 23.06.2008 р. П’ята проплата за товар, проведена 25.01.2008 р.- гранична дата погашення даної проплати 23.07.2008 р., вантаж прибув в термін з 19.06.2008 р. до 28.07.2008 р. Терміни прибуття вантажів підтверджуються вантажно-митними деклараціями.

В зв’язку з тим, що позивач не мав змоги розмитнити товар, він передавався на інші підприємства, а саме на адресу відкритого акціонерного товариства «Новоград-Волинський м’ясокомбінат» та до товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенська продовольча компанія». З приводу цього позивачем були направлені листи від 20.03.2008 р № 54, від 29.02.2008 р. № 41, від 07.04.2008 р. № 58, від 09.04.2008 р.        № 62 на адреси Приморської та Миколаївської митниць. Товариство з обмеженою відповідальністю «Вознесенська продовольча компанія» та відкрите акціонерне товариство «Новоград – Волинський м’ясокомбінат», направили лист – згоду на прийняття вантажу, які адресується на регіональну митницю та митницю на пункті входу. Листами за № 3026-10 від 09.04.2008 р., № 3016-10 від 07.04.2008 р., № 611 від 21.03.2008 р. та № 518 від 29.02.2008 р. на адреси Приморської та Миколаївської митниць товариство з обмеженою відповідальністю «Вознесенська продовольча компанія» та відкрите акціонерне товариство  «Новоград – Волинський  м’ясокомбінат» дали згоду прийняти на свою адресу вантаж, що адресувався позивачу. Підприємствами отримувачами вантажу направлені листи на  ветеринарну службу України для отримання дозволів на переадресацію вантажів без зміни ветеринарних документів.

Відправником вантажу,  компанією «PARAY   LLC» SeychellesRepublicна адресу Приморської та  Миколаївської митниць, направлені листи, відповідно до яких відправник вантажу не заперечує проти переадресації товару, адресованого позивачу, іншому резиденту, дані обставини також підтвердили представники третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, відкритого акціонерного товариства «Новоград-Волинський м’ясокомбінат» та товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенська продовольча компанія». Також представником відкритого акціонерного товариства «Новоград-Волинський м’ясокомбінат» надані суду листи, підтверджуючі вказану переписку, та копії вантажно-митних декларацій про надходження на їх адресу вказаної продукції. Крім того, надано контракт № 4 від 12.02.2008 року укладений між відкритим акціонерним товариством «Новоград-Волинський м’ясокомбінат» та компанією «PARAY   LLC» SeychellesRepublicта додатки до нього про купівлю продаж м’ясної продукції, додаткові угоди до контракту № 4, в яких зазначено, що в зв’язку з відмовою позивача отримати товар, а саме свинину, яка адресувалась товариству з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія», компанія «PARAY   LLC» SeychellesRepublicпередає товар виробничо-акціонерному товариству «Новоград-Волинський м’ясокомбінат», який являється кінцевим отримувачем вантажу.

Суд не може погодитись з доводами відповідача про те, що в разі переадресації продукції, яка була адресована нерезидентом позивачу по контракту № 902 від 21.12.2007р., на адресу  відкритого акціонерного товариства «Новоград Волинський м’ясокомбінат» та товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенська продовольча компанія» у вантажно-митних деклараціях має бути зазначений номер 902 контракту, оскільки в разі переадресації м’ясної продукції у вантажно-митних деклараціях вказується номер того контракту, який укладений між відкритим акціонерним товариством «Новоград Волинський м’ясокомбінат», товариством з обмеженою відповідальністю «Вознесенська продовольча компанія» та компанією «PARAY   LLC» SeychellesRepublic, в даному випадку контракти за №№ 4 та 14.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР встановлено, що порушення резидентами термінів, передбачених ст.ст. 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Отже, пеня підлягає стягненню саме за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 вказаного Закону, у даному випадку, за здійснення поставки товару нерезидентом з перевищенням 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. № 959-XII (із змінами та доповненнями) моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до п. 1 ст. 15 Митного кодексу України під «ввезенням в Україну та вивезенням з України» розуміється фактичне переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів.

Таким чином, ввезення в Україну товару, що підлягає митному оформленню службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України (ст. 37 Митного кодексу України), неможливо без його фактичного переміщення через митний кордон України, тобто поняття «перетину товаром митного кордону України» збігається із «переміщенням товару через митний кордон України - ввезенням товару в Україну», підставою для якого в режимі імпорту є наявність на товар супровідного документу, на якому проставляється відбиток штампу «під митним контролем» з відповідною датою та який підтверджує факт та дату перетину товаром митного кордону.

При чому «перетин товаром митного кордону України», який засвідчується відбитком штампа «під митним контролем» з відповідною датою, не можна ототожнювати з «пропуском товарів через митний кордон України», який здійснюється виключно після завершення митного оформлення в тому обсязі, який відповідає меті його переміщення через митний кордон України (ст. 69 Митного кодексу України) і який підтверджується оформленою вантажно-митною декларацією.

Враховуючи вищевикладені положення законодавства, імпортний товар вважається таким, що надійшов на територію України з моменту перетину митного (державного) кордону України, а не з моменту оформлення вантажно-митної декларації.

Враховуючи, що відповідно до ст. 70 КАС України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.

Згідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Положенням частини 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

             Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

 Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94, 159 – 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у м. Черкаси про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19 серпня 2008 року за       № 0000542200.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складення повного тексту постанови та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                  В.В.Мишенко

Повний текст постанови виготовлений  16 березня 2009 року.