Рішення № 34608920, 21.10.2013, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

21.10.2013 Єдиний унікальний номер 205/5567/13-ц

№ 2-205/2751/2013

№ 205/5567/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2013 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 3 липня 2013 року звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Позивач у своєму позові посилалася на те, що з відповідачем знаходилася у зареєстрованому шлюбі з 27 листопада 1993 року до 18 серпня 2010 року, вона та відповідач є батьками двох дітей: повнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. У регулярному матеріальному забезпеченні дитини відповідач участь не приймає. У своїх вимогах просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі у розмірі 1 000 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, у своїй заяві до суду справу просив розглянути за його відсутності, ухваливши рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково: стягнути з нього аліменти на утримання сина у розмірі ? частини його заробітку.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знаходилися в зареєстрованому шлюбі з 7 листопада 1993 року (а.с. 6) до 18 серпня 2010 року (а.с. 5). Від шлюбу мають двох дітей: повнолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 4).

Сторони стосунки не підтримують, сумісно господарство не ведуть.

На теперішній час позивач ОСОБА_1 проживає разом зі своїм сином, займається його вихованням та утриманням (а.с. 3). Відповідач на утримання сина регулярно матеріальну допомогу не надає.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

На підставі ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Син сторін ОСОБА_4 малолітній, свого постійного доходу не має, знаходиться на утриманні своєї матері, яка потребує матеріальної допомоги з боку відповідача, який має постійне місце роботи працює водієм на ТОВ «Хлібзавод № 10», отримує офіційну заробітну плату, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття ОСОБА_4. У задоволенні вимог щодо стягнення аліментів у твердій грошовій сумі позивачу слід відмовити, оскільки ОСОБА_1 не було надано суду доказів отримання відповідачем, крім офіційного заробітку, інших доходів.

Відповідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 191 СК України, суд вважає необхідним стягнути аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина з дня подання позову, тобто з 3 липня 2013 року.

На підставі п. 7 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.

П. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

З урахуванням зазначеного, суд вважає можливим допустити негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.

У відповідності з ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

ОСОБА_1 при поданні позову до суду була звільнена від сплати судового збору, тому з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 229 гривень 40 коп п.п. « 1» п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст. 180, ч. 1 ст. 183, ч. 1 ст. 191 СК України, ч. 3 ст. 88, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 209, 212-215, 218, п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, с. Кожва, Печорського району, Комі, аліменти на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь матері ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття ОСОБА_4, починаючи стягнення з 3 липня 2013 року.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 229 гривень 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя